ГоловнаНапрямки › Інтервенційна кардіологія та аритмологія
%2525D0%252597%2525D0%2525BD%2525D1%2525

Інтервенційна кардіологія. 
Аритмологія

Інтервенційна кардіологія, як галузь медицини, увібрала в себе не тільки основні напрямки кардіології, але і кардіохірургію та радіологію. Інтервенційна кардіологія базується на діагностиці, а також терапії серцево-судинних захворювань через їх катетеризацію крізь шкіру, без проведення хірургічного втручання.

 

 

Аритмологія є  підрозділом кардіології, предметом якого є дослідження і лікування аритмій серця, і який значною мірою базується на інструментальних методах клінічної електрофізіології серця.

Запис online, це швидко та безпечно

Інтервенційна кардіологія вдається до такого методу діагностики, як коронарна ангіографія ( коронарографія). За допомогою цього методу лікарі можуть отримати точну інформацію про захворювання та обрати ефективний шлях лікування, застосовуючи не тільки вживання ліків, а й малотравматичні втручання в судини, для відновлення кровоплину у них,  встановлення пристроїв для відновлення ритму серцевих скорочень.  

Найчастіше інтервенційна кардіологія лікує ішемічні хвороби серця, до яких відносяться інфаркт міокарду, постінфарктні стани, стабільна чи нестабільна стенокардія, аритмії. 

 

Ангіопластика та стентування

Підготовка до процедури

 

Для того, щоб процедура пройшла легко і безпечно, потрібно підготуватися фізично і психологічно.

  • Не забудьте повідомити лікарю про всі ліки, які ви постійно приймаєте, а також, якщо маєте алергію на медикаменти. А також лікар повинен знати про ваші хронічні хвороби, наприклад виразкові хвороби, хвороби нирок, тощо.

  • За декілька днів, до процедури лікар призначить антитромбоцитарні препарати

  • У переддень процедури бажано не вечеряти.

  • Вранці перед процедурою, дозволяється прийняти лише ліки, призначені лікарем, запивши їх невеликою (до 100 мл) кількістю води. 

  • Ділянку шкіри в зоні пахвинних складок, де буде проведена пункція (прокол) судини, необхідно поголити.

 

Ангіопластика і стентування проводяться у катетеризаційній лабораторії під рентгенографічним контролем. Під час процедури пацієнт перебуває в свідомості.

 

Ділянка шкіри, де буде проводитись пункція знеболюється  і обробляється антисептиком. Після пункції артерії в її просвіт вводиться інтродюсер з вбудованим гемостатичним клапаном, який забезпечує доступ до судини. Через нього в судину вводиться провідниковий катетер — довга укріплена трубка, по якій вводитимуть контрастну речовину й елементи стент-системи.

 

Лікар обережно проводить провідниковий катетер в напрямку до серця , контролюючи його рух на екрані ангіографічної установки, і встановлює його в гирло ураженої коронарної артерії.

 

У провідниковий катетер вводиться контрастна речовина, і на рентгенівському екрані відображається стан судин.

 

Після того, як точно визначено місце ураження артерії, в судину вводиться коронарний провідник. По ньому, як по рейках, до місця звуження судини доставляється балонний катетер. Після встановлення балонного катетера точно в місці звуження судини, його роздувають, наповнюючи контрастною речовиною. Завдяки роздуванню балончика стеноз (звуження) коронарної артерії усувається, і просвіт судини стає більшим. В розширеному стані балон утримують до 60 секунд.

Після розширення артерії, через провідниковий катетер в неї вводять стент-систему. На екрані ангіографічної установки лікар стежить за просуванням стент-системи всередині Вашої судини і розташовує її точно в необхідному місці (яке перед тим було заблоковане бляшкою і де попередньо була проведена ангіопластика).

 

Як тільки стент розташовано в потрібному місці, за допомогою спеціального шприца-манометра балон, на якому розміщений стент, роздувають до необхідного діаметру (який відповідає діаметру судини). Роздуваючись, балон розправляє стент до того моменту, поки той не торкнеться внутрішньої стінки судини, набуваючи форми Вашої судини. Коли стент встановлено в судині, балончик здувають і видаляють. Стент залишається на місці і продовжує підтримувати просвіт судини, притискаючи атеросклеротичну бляшку до стінки коронарної артерії зсередини.

Якість встановлення стента лікар перевіряє за допомогою контрольної коронарографії.

Після контрольної коронарографії, лікар може вирішити додатково розширити стент, використовуючи інший балон, подібний то того, який застосовується для проведення ангіопластики. Ця частина процедури називається пост-дилатація і проводиться вона для того, аби забезпечити ліпший контакт стента зі стінкою артерії.


Стент повністю входить в контакт із судинною стінкою та забезпечує вільне проходження крові по коронарній артерії та залишається в ній назавжди.

Імплантація електрокардіостимулятора (ЕКС) та кардіовертера-дефібрилятора (КДЕФ)

Імплантація електрокардіостимулятора (ЕКС) та кардіовертера-дефібрилятора (КДЕФ) — є хірургічною операцією та полягає у вживленні електродів та одно-, дво-чи трикамерного кардіостимулятора.

Суть методу.


Під час імплантації ЕКС та КДЕФ у спеціально сформовану підшкірну порожнину вживляють власне електрокардіостимулятор, а електроди - в серцевий м’яз.

Для чого потрібна імплантація електрокардіостимулятора?

Покази до імплантації кардіостимулятора.

 

Найчастіше це є :

Синдром слабкості синусового вузла. При цій патології синусовий вузол генерує імпульси з низькою частотою, або не підвищує частоту утворення імпульсів у випадку фізичних навантажень. Це спричиняє низьку частоту серцевих скорочень (брадикардію) і появу характерних симптомів – втрату свідомості або запаморочення, задишку, різку загальну слабкість.

Атріо-вентрикулярні блокади (т. зв. «серцевий блок») – при цій патології сигнали з синусового вузла не можуть частково або повністю проходити до шлуночків. Абсолютним показом до вживлення електрокардіостимулятора є атріо-вентрикулярна блокада 3 ст., 2 ст. (тип Мобітц-2), і в деяких випадках 1ст. і 2 ст. (тип Мобітц-1).

 

Рідше імплантація кардіостимулятора буде рекомендована при таких захворюваннях:

Різноманітні порушення провідності, як ускладнення після операцій на серці.

Блокади, спричинені інфарктом міокарда.

Наявні порушення провідної системи серця при вроджених вадах серця.

Порушення функції провідної системи серця під час вагітності.

Гіпертрофічна кардіоміопатія.

Різні порушення передсердного ритму.

Специфічні стани і синдроми: подовженого QT-інтервалу, м’язової дистрофії, мітохондріальної цитопатії, порушення метаболізму.

Покази до імплантації кардіовертера-дефібрилятора.

В разі виникнення життєво  загрозливої аритмії пацієнтові  може бути рекомендована імплантація кардіовертера-дефібрилятора. 

Найчастішими показами є:

  • шлуночкова тахікардія,

  • низька скоротливість серця після перенесеного інфаркту міокарда,

  • перенесений епізод “аритмогенної” зупинки серцевої діяльності,

  • синдром подовженого інтервалу QT,

  • синдром Бругада або інші стани, при яких існує високий ризик виникнення життєво  загрозливих аритмій.

 

Ризики

Імплантація кардіостимулятора загалом безпечна процедура. Проте, як і в більшості інвазивних процедур, дуже рідко можуть виникнути ускладненя. Однак,  в клініці Симбіотика,  розвиток можливих ускладнень профілактується досвідченими хірургами на кожному етапі операції, тому ймовірність їх виникнення зводиться до мінімуму.

 
 

Операційна бригада

Підготовка та хід операції з імплантації ЕКС та КДЕФ

Підготовка до процедури

Напередодні  планової імплантації пристрою, лікар проведе для Вас відповідний інструктаж. До загальних вимог відноситься відмова від їжі в день запланованої процедури, обмеження прийому певних ліків, тощо.

Хід процедури.
Імплантація кардіостимулятора  відноситься до хірургічних процедур, тому здійснюється в стерильних умовах.

 

На передодні операції, для профілактики інфекційних ускладнень, пацієнтові вводять антибіотик. Важливо заздалегідь повідомити про наявність алергії на медикаменти, якщо така є.

 

Питання про використання знеболювальних препаратів вирішується лікарем. Найчастіше операцію здійснюється під місцевим знеболенням, для того, щоб лікар залишався у словесному контакті з Вами.

 

Пристрій імплантується у верхньому передньому краю грудної клітки., для чого здійснюється розріз 8-10 см. Цей розріз забезпечує доступ для вставлення електродів у серце. Згодом, лікар використовуючи спеціальний комп’ютер оцінює імплантованого електрода. Після цього електрод підключається до пристрою. 

Тривалість виконання

Процедура триває від 45 хвилин до 5 годин (це залежить від типу пристрою, який імплантується).

Тривалість перебування в лікарні. 

Після імплантації електрокардіостимулятора чи кардіовертера-дефібрилятора, пацієнт залишається під медичним спостереженням в умовах стаціонару протягом двох діб. 

 

Життя з ЕКС

Чи зможу я після імплантації кардіостимулятора працювати?

Перші чотири тижні після операції потрібно утримуватись від різких активних  рухів руками; згодом – можна повноцінно рухатись. Любительське водіння автомобіля дозволене через тиждень після операції, а професійне – через чотири тижні. Однак працювати та розважатися доведеться помірно. Фізична активність повинна допомагати Вам, а не заважати. Варто уникати дії прямих сонячних променів на рубець протягом 10 місяців після операції.

Як не пошкодити імплантований кардіостимулятор?

Важливо  уникати силових видів спорту (єдиноборства, бокс, вільна боротьба і подібних), мисливства.

Коли я залишу лікарню після імплантації електрокардіостимулятора, що далі?
Для  контролю роботи кардіостимулятора і корегування медикаментозного лікування Ви будете відвідувати лікаря у встановлені терміни. Після першого року по операції, один раз у 10 місяців перевіряти роботу кардіостимулятора.

Чи можна користуватись телефоном, телевізором, електричними пристроями?

Побутові пристрої ніяк не впливають на роботу сучасних кардіостимуляторів.  Однак потрібно  уникати дії сильного електромагнітного поля (магнітні рамки металошукачів в аеропортах і супермаркетах, високовольтні лінії електропередач, тощо; уникати проходження МРТ, якщо пристрій не є МРТ-сумісним).
На етапі планування проходження хірургічних процедур, літотрипсії, променевої терапії та черезшкірної електричної стимуляції порадьтеся з Вашим  лікарем.

Чи можна планувати вагітність з імплантованим електрокардіостимулятором?
Вагітність можлива і не протипоказана.

Кардіостимулятор має батарею? Що робити, якщо вона розрядиться?
У кардіостимуляторі є вбудована батарея, тривалість прогнозованої роботи якої спостерігає Ваш лікар. Оскільки кардіостимулятор  нерозбірний, у разі завершення придатності батареї, замінюється весь пристрій. При цьому попередньо імплантовані серцеві електроди, як правило, зберігаються.

Що робити, якщо я погано почуватимуся?

Потрібно звертати увагу на такі ситуації: стає важко дихати, набрякають ноги,  втрачаєте свідомість, відчуваєте запаморочення, частота серцевих скорочень значно відрізняється від рекомендованої лікарем. Якщо Ви почуваєтеся погано, то необхідно звернутися до лікаря.