.svg)
Серцеві ускладнення при системних хворобах
Що таке серцеві ускладнення при системних хворобах
Системні захворювання уражають не один орган, а весь організм. Часто страждає серцево-судинна система: запальні процеси, порушення обміну речовин і імунні реакції підвищують ризик інфаркту, інсульту, серцевої недостатності. Поширені супутні стани — артеріальна гіпертензія та ожиріння — ще більше збільшують навантаження на серце.
Серед основних системних хвороб, що асоціюються з кардіальними ускладненнями:
- Аутоімунні: системний червоний вовчак, ревматоїдний артрит, склеродермія, васкуліти, саркоїдоз.
- Метаболічні: цукровий діабет, порушення функції щитоподібної залози.
- Хронічні інфекції: ВІЛ, гепатит С, хвороба Лайма.
- Інші: хронічна хвороба нирок, амілоїдоз.
Хронічне запалення і ендотеліальна дисфункція лежать в основі багатьох системних і серцево-судинних патологій. Контроль цих процесів — ключовий елемент профілактики і лікування ускладнень у пацієнтів із системними захворюваннями.
Аутоімунні захворювання та серце
Аутоімунні захворювання (АЗ) виникають, коли імунна система атакує власні тканини. Серце часто стає мішенню: хронічне запалення сприяє розвитку перикардиту, міокардиту, ураження клапанів і прискореного атеросклерозу.
Основні аутоімунні захворювання та їх кардіальні прояви
Системний червоний вовчак (СЧВ):
- Перикардит — найчастіше ускладнення, що супроводжується болем у грудях і накопиченням рідини.
- Міокардит — запалення серцевого м'яза з ризиком серцевої недостатності.
- Ендокардит Лібмана-Сакса — неінфекційні вегетації на клапанах, що порушують їхню роботу.
- Прискорений атеросклероз і ішемічна хвороба серця навіть у молодому віці.
- Легенева гіпертензія як тяжке ускладнення.
Ревматоїдний артрит (РА):
- Прискорений атеросклероз — основне кардіальне ускладнення, що підвищує ризик інфаркту та інсульту.
- Перикардит, часто безсимптомний.
- Можливі міокардит, васкуліт коронарних артерій, ураження клапанів.
Системна склеродермія (ССк):
- Фіброз міокарда — ураження серцевого м'яза, що призводить до серцевої недостатності.
- Мікроангіопатія — ураження дрібних судин серця без атеросклерозу великих артерій.
- Аритмії та блокади через ураження провідної системи серця.
- Легенева артеріальна гіпертензія як тяжке ускладнення.
Системні васкуліти:
- Коронарит — запалення коронарних артерій із ризиком інфаркту.
- Міокардит — пряме ураження міокарда.
- Перикардит та можливе ураження клапанів і аорти.
Діагностика серцевих ускладнень при аутоімунних хворобах
Пацієнти з АЗ потребують регулярного кардіологічного обстеження, навіть без скарг:
- ЕКГ і ехокардіографія — базові методи контролю.
- МРТ серця — виявлення запалення та фіброзу.
- КТ серця — оцінка стану коронарних артерій.
- Стрес-тести для діагностики ішемії.
- Лабораторні тести: СРБ, ШОЕ, тропонін, BNP/NT-proBNP.
Лікування кардіальних проявів при аутоімунних захворюваннях
Основна стратегія — контроль активності аутоімунного процесу за допомогою:
- Імуносупресивної терапії (глюкокортикоїди, цитостатики, біопрепарати).
- Паралельного лікування серцевих ускладнень: терапія серцевої недостатності, лікування аритмій, контроль тиску, лікування ішемічної хвороби серця, профілактика тромбозів.
Особливо важливо виявляти ураження серця на ранніх стадіях, коли клінічні симптоми ще відсутні. Регулярний кардіоскринінг дозволяє своєчасно розпочати лікування і запобігти незворотним змінам.
Хронічна хвороба нирок (ХХН) та ризик серцево-судинних ускладнень
Нирки та серце тісно пов'язані. Порушення роботи нирок призводить до розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ), які є головною причиною смерті пацієнтів із ХХН.
Кардіоренальний синдром: механізми ураження
- Затримка рідини та натрію: збільшує об'єм крові та навантаження на серце.
- Активація нейрогуморальних систем: підвищення артеріального тиску і спазм судин.
- Системне запалення та оксидативний стрес: ушкодження судин і міокарда.
- Анемія: недостатнє постачання кисню до тканин.
- Порушення фосфорно-кальцієвого обміну: кальцифікація судин і клапанів.
КРС 5 типу розвивається при системних захворюваннях (сепсис, СЧВ, амілоїдоз), що одночасно вражають серце і нирки.
Типові ускладнення серцево-судинної системи при ХХН
- Гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ): у 75% пацієнтів на термінальній стадії ХХН, призводить до серцевої недостатності та ризику раптової смерті.
- Прискорений атеросклероз: розвиток ішемічної хвороби серця через запалення і порушення ліпідного обміну.
- Кальцифікація судин і клапанів: втрата еластичності артерій, розвиток стенозів.
Анемія та серце при ХХН
Анемія при ХХН:
- Погіршує постачання кисню до тканин.
- Викликає компенсаторне перевантаження серця, сприяючи розвитку ГЛШ і серцевої недостатності.
- Поглиблює ішемічну хворобу серця.
Феномен кардіоренального анемічного синдрому описує замкнене коло взаємного погіршення функції серця, нирок і кровотворення.
Профілактика серцево-судинних ускладнень при ХХН
- Контроль артеріального тиску: медикаментозна та немедикаментозна терапія.
- Лікування анемії: залізовмісні препарати, стимулятори еритропоезу.
- Корекція мінерального обміну: обмеження фосфору, лікування вторинного гіперпаратиреозу.
- Лікування дисліпідемії: застосування статинів.
- Нефропротекція: інгібітори АПФ, блокатори рецепторів ангіотензину II, інгібітори SGLT2.
- Кардіологічний моніторинг: регулярне проведення ЕКГ, ехокардіографії для раннього виявлення уражень серця.
Метаболічні розлади та їх вплив на серце і судини
Цукровий діабет і захворювання щитоподібної залози істотно підвищують ризик серцево-судинних захворювань. Порушення обміну речовин змінюють структуру серця та судин, прискорюючи розвиток ішемічної хвороби серця, серцевої недостатності та аритмій.
Вплив цукрового діабету на серце
Механізми ураження:
- Гіперглікемія та інсулінорезистентність ушкоджують судини й нерви.
- Ендотеліальна дисфункція погіршує стан судинної стінки.
- Автономна нейропатія порушує контроль серцевого ритму.
Основні ускладнення:
- Атеросклероз і ішемічна хвороба серця: розвиваються раніше, перебіг важчий.
- Діабетична кардіоміопатія: ураження серцевого м'яза без супутньої ІХС або гіпертензії.
- Серцева недостатність: вища частота через ураження міокарда й судин.
Профілактика: Суворий контроль рівня глюкози, артеріального тиску та холестерину.
Вплив захворювань щитоподібної залози на серце
Гіпертиреоз:
- Прискорене серцебиття (тахікардія).
- Фібриляція передсердь.
- Серцева недостатність із високим серцевим викидом.
Гіпотиреоз:
- Брадикардія.
- Діастолічна дисфункція та перикардіальний випіт.
- Прогресування атеросклерозу та розвиток серцевої недостатності.
Подвійний удар по серцю
Метаболічні порушення безпосередньо ушкоджують серце та посилюють традиційні фактори ризику: гіпертензію, дисліпідемію, ожиріння. Це потребує комплексного підходу до лікування і профілактики.
Як знизити ризик серцевих ускладнень при метаболічних розладах?
- Контроль основного захворювання: нормалізація глюкози та тиреоїдних гормонів.
- Кардіомоніторинг: регулярне ЕКГ та ЕхоКГ.
- Лікування серцевих ускладнень: терапія ІХС, серцевої недостатності, аритмій.
- Зміна способу життя: правильне харчування, фізична активність, контроль ваги, відмова від шкідливих звичок.
Інфекційні захворювання та ураження серця
Деякі інфекційні захворювання, особливо з хронічним або системним перебігом, можуть викликати серйозні ураження серця: перикардит, міокардит, ендокардит, порушення ритму.
ВІЛ-асоційовані серцево-судинні захворювання
У пацієнтів із ВІЛ частіше розвиваються:
- Прискорений атеросклероз.
- Ішемічна хвороба серця, інфаркт, інсульт.
- Кардіоміопатія, перикардит, міокардит, легенева гіпертензія.
Причини:
- Хронічне запалення та імунна дисфункція.
- Побічні ефекти антиретровірусної терапії (дисліпідемія, інсулінорезистентність).
- Коінфекції (наприклад, гепатит С).
Хвороба Лайма та Лайм-кардит
Основні ускладнення:
- АВ-блокади різного ступеня (може потребувати тимчасової стимуляції).
- Міокардит і порушення серцевої функції.
- Перикардит або панкардит.
Лайм-кардит зазвичай добре піддається лікуванню антибіотиками за умови своєчасної діагностики.
Інфекційний ендокардит (ІЕ)
Фактори ризику:
- Протезовані клапани, кардіостимулятори.
- Перенесений ІЕ, вроджені або набуті вади серця.
- Внутрішньовенне вживання наркотиків, імунодефіцити, стоматологічні процедури.
Основні збудники:
- Стафілококи (Staphylococcus aureus, епідермальний стафілокок).
- Стрептококи (зеленящий стрептокок, Streptococcus gallolyticus).
- Ентерококи, група HACEK, гриби.
Механізм розвитку:
- Пошкодження ендокарда + бактеріємія → утворення вегетацій → руйнування клапанів, емболії.
Ускладнення ІЕ:
- Серцеві: клапанні руйнування, серцева недостатність, абсцеси, АВ-блокади.
- Емболічні: інсульт, інфаркт нирок, септична емболія в легені.
- Системні: сепсис, поліорганна недостатність.
Діагностика інфекційного ендокардиту
- Критерії Дюка (ESC 2023): 2 великі, або 1 великий + 3 малі критерії, або 5 малих критеріїв.
- ЕхоКГ: Трансторакальна або черезстравохідна для виявлення вегетацій, абсцесів.
- КТ серця, ПЕТ/КТ: для уточнення уражень при протезованих клапанах.
Лікування інфекційного ендокардиту
Антибіотики: внутрішньовенно, тривалий курс (4–6 тижнів), залежно від збудника.
Хірургія:
- При серцевій недостатності через руйнування клапана.
- При неконтрольованій інфекції або великих вегетаціях.
- При ризику емболії.
Операція може бути екстреною (<24 год), терміновою (3–5 днів) або плановою.
Профілактика ІЕ
- Підтримання гігієни рота та шкіри.
- Антибіотикопрофілактика перед інвазивними процедурами для груп високого ризику (2 г амоксициліну за 30–60 хв до стоматологічних маніпуляцій).
Інфільтративні захворювання серця
Інфільтративні захворювання серця — це патології, при яких у міокарді накопичуються аномальні клітини або речовини. Це порушує розслаблення серця (діастолічна дисфункція), а з часом і його скоротливу функцію, що призводить до серцевої недостатності. Основні інфільтративні хвороби серця: саркоїдоз і амілоїдоз.
Саркоїдоз серця
Особливості ураження:
- Формування гранульом у міокарді.
- Порушення провідності (АВ-блокади).
- Життєво небезпечні аритмії (шлуночкова тахікардія).
- Рестриктивна або дилатаційна кардіоміопатія, серцева недостатність.
- Рідше — ураження клапанів і перикардит.
Діагностика:
- МРТ серця з гадолінієм (вогнища запалення та фіброзу).
- ПЕТ-КТ із ФДГ (активність запалення).
- ЕКГ, Холтер для виявлення аритмій.
- Біопсія міокарда (низька чутливість).
Лікування:
- Глюкокортикостероїди, імуносупресори.
- Лікування серцевої недостатності, імплантація кардіостимулятора або дефібрилятора.
Амілоїдоз серця
Типи амілоїдозу:
AL-амілоїдоз (первинний): ураження серця, нирок; потребує хіміотерапії.
ATTR-амілоїдоз:
- Спадковий (hATTR): через мутації TTR.
- Дикого типу (wtATTR): віковий амілоїдоз серця у літніх чоловіків.
AA-амілоїдоз (вторинний): рідко уражає серце.
Основний прояв — рестриктивна кардіоміопатія:
- Потовщення стінок шлуночків і жорсткість серця.
- Діастолічна серцева недостатність, аритмії, набряки, задишка.
Діагностика:
- ЕКГ: низький вольтаж QRS.
- ЕхоКГ: потовщення стінок, діастолічна дисфункція.
- МРТ серця: характерний патерн накопичення гадолінію.
- Сцинтиграфія з технецієм-пірофосфатом — специфічна для ATTR.
- Біопсія тканин і лабораторні тести для типування амілоїду.
Лікування:
- AL-амілоїдоз: хіміотерапія, трансплантація стовбурових клітин.
- ATTR-амілоїдоз: стабілізатори TTR (тафамідіс), РНК-інгібітори (патісіран).
- Симптоматичне лікування серцевої недостатності.
Особливості діагностики інфільтративних захворювань серця
- Використання мультимодальної візуалізації: ЕхоКГ, МРТ, ПЕТ-КТ, сцинтиграфія.
- Біопсія міокарда або альтернативних тканин для підтвердження діагнозу.
- Комплексний підхід критично важливий для вибору правильної терапії та покращення прогнозу.
Діагностика серцевих ускладнень при системних захворюваннях
Раннє виявлення ураження серця при системних захворюваннях запобігає розвитку серйозних ускладнень і покращує прогноз пацієнтів. Для цього використовують комплекс інструментальних і лабораторних методів.
ЕКГ і Холтерівське моніторування
ЕКГ:
- Виявлення гіпертрофії шлуночків, ішемії, перенесеного інфаркту.
- Діагностика аритмій і порушень провідності (наприклад, АВ-блокади).
- Ознаки перикардиту (зміни сегмента ST і зубця T).
- Низький вольтаж QRS (ознака амілоїдозу або перикардіального випоту).
Холтер-моніторинг:
- Добовий запис ЕКГ для виявлення епізодичних аритмій і провідникових порушень.
- Оцінка варіабельності серцевого ритму.
Ехокардіографія та доплерографія
ЕхоКГ:
- Оцінка розмірів камер серця, товщини стінок, функції клапанів і перикарду.
- Виявлення тромбів, пухлин, випоту.
Доплерографія:
- Вимірювання швидкості та напрямку кровотоку.
- Оцінка клапанної регургітації, стенозів, тиску в камерах серця й легеневій артерії.
ЕхоКГ — основний метод для виявлення кардіоміопатій, клапанних вад, серцевої недостатності.
МРТ і КТ серця
МРТ серця:
- Точне вимірювання об'ємів і фракції викиду.
- Виявлення запалення, фіброзу, рубцювання (за допомогою LGE, Т1/Т2-мапінгу).
- Діагностика міокардиту, саркоїдозу, амілоїдозу.
КТ серця:
- КТ-ангіографія для оцінки стану коронарних артерій.
- Виявлення кальцинозу клапанів і аорти.
- Оцінка перикарду (потовщення, кальцифікація).
- Діагностика паравальвулярних ускладнень при інфекційному ендокардиті.
Лабораторні маркери
Серцеві біомаркери:
- Тропоніни: Пошкодження міокарда (інфаркт, міокардит, тяжка СН).
- BNP/NT-proBNP: Оцінка та моніторинг серцевої недостатності.
Маркери запалення:
- ШОЕ, СРБ, лейкоцитоз при активному запаленні (міокардит, перикардит, інфекційний ендокардит).
Інші аналізи:
- Глюкоза, ліпіди, функція нирок (креатинін).
- Гормони щитоподібної залози, автоантитіла.
- Посіви крові при підозрі на інфекційний процес.
Вибір діагностичної тактики
- ЕхоКГ — базовий скринінговий метод.
- МРТ серця — для точної оцінки тканинних змін (запалення, фіброз).
- КТ серця — для візуалізації коронарних артерій і кальцинозу.
- Лабораторні маркери — для оцінки активності запалення й пошкодження міокарда.
Комплексний індивідуалізований підхід забезпечує точну діагностику і дозволяє своєчасно розпочати лікування.
Лікування та профілактика серцевих ускладнень при системних захворюваннях
Комплексний підхід до лікування
Ведення пацієнтів із системними захворюваннями і ризиком серцевих ускладнень вимагає індивідуалізованої стратегії, яка включає:
- Контроль основного системного захворювання.
- Лікування серцевих ускладнень.
- Модифікацію факторів ризику.
- Регулярний моніторинг кардіального стану.
Лікування основного захворювання
Ключове завдання — досягнення ремісії або мінімальної активності захворювання:
- Імуносупресивна терапія при СЧВ, РА.
- Контроль глікемії при цукровому діабеті.
- Лікування анемії та порушень мінерального обміну при ХХН.
Тісна співпраця між кардіологами, ревматологами, ендокринологами, нефрологами є обов'язковою.
Медикаментозне лікування серцевих ускладнень
Серцева недостатність:
- Інгбітори АПФ, блокатори рецепторів ангіотензину II, АРНІ, бета-блокатори, діуретики, інгібітори SGLT2.
Ішемічна хвороба серця:
- Статини, антиагреганти (аспірин, клопідогрель), антиангінальні засоби.
Аритмії:
- Антиаритмічні препарати залежно від типу аритмії.
- Антикоагулянти при фібриляції передсердь.
Специфічне лікування:
- НПЗП, колхіцин при перикардиті.
- Глюкокортикостероїди при важких міокардитах.
- Тривала антибіотикотерапія при інфекційному ендокардиті.
Лікування враховує особливості основного захворювання та можливі протипоказання.
Хірургічне лікування
- Операції на клапанах: пластика або протезування при тяжкому стенозі чи недостатності.
- TAVI/TAVR: мініінвазивна заміна аортального клапана для пацієнтів високого ризику.
- Хірургія при інфекційному ендокардиті: видалення інфікованих клапанів.
- Перикардектомія: при констриктивному перикардиті.
Модифікація способу життя
- Здорове харчування: обмеження солі, жирів, цукру; більше овочів, фруктів, риби.
- Фізична активність: мінімум 150 хвилин на тиждень за рекомендацією лікаря.
- Контроль ваги.
- Відмова від куріння та алкоголю.
- Управління стресом, достатній сон.
Модифікація способу життя має бути адаптована до індивідуальних потреб кожного пацієнта.
Регулярний моніторинг кардіального стану
- Періодичні огляди у кардіолога.
- Проведення ЕКГ, ЕхоКГ, лабораторного моніторингу.
- Використання сучасних технологій для контролю ритму та зв'язку з лікарем.
.png)
.png)
.webp)
сервісу
