Протезування та пластика клапанів серця Львів, Стрий – операція на серці та реабілітація

Відповідно до світових стандартів доказової медицини найчастіше вдається зберегти мітральний клапан серця.

Він має досить складну будову, яка має в собі клапанне кільце (отвір у якому розміщенні стулки клапана), самі стулки (запиральні елементи),  під клапанні структури (хорди та папілярні м'язи).

Часто ″виходить з ладу″ не усе відразу, а тільки один елемент, ″відремонтувавши″ який, вдається зберегти мітральний клапан серця.

Обов'язково, під час пластики, використовується так зване опірне кільце. Воно робить фіксованим розмір діаметру отвору мітрального клапана серця, щоб він не розширювався і стулки клапана щільно прилягали одна до одної та не пропускали кров у зворотному напрямку.

Аортальний клапан серця найчастіше підлягає повній заміні - протезуванню, а тристулковий клапан серця – пластиці.

Також можна використовувати механічний протез або біологічний протез. Кожен з варіантів протезів клапанів має свої переваги та недоліки.

Механічні протези імплантуються один раз, проте вимагають постійного приймання ліків, які розріджують кров.

Біологічні протези не вимагають приймання ліків, які розріджують кров, але вони потребують заміни на інший протез через певний період.

Середній термін ″життя″ сучасного біологічного протеза – близько 15 років.

Це небезпечне захворювання з високою летальністю, коли інфекція уражає структури якогось із клапанів серця. Причина виникнення та розвитку цієї хвороби залежить від комбінації трьох чинників:

По-перше: дуже часто є змінена анатомія клапана внаслідок вродженої або набутої вади, або наявна штучна структура (напр., електрод кардіостимулятора).

По-друге: як правило присутнє суттєве зниження імунітету людини (перенесене тяжке інфекційне захворювання, переохолодження, часті загострення хронічних захворювань, які постійно знижують опірність організму тощо).

По-третє: наявне джерело або «вхідні ворота» для інфекції (наприклад, не проліковані зуби або  хронічні вогнища інфекції  будь-якої іншої локалізації в організмі).

Пацієнтів найчастіше турбують незрозумілі підйоми температури тіла, інколи вони досягають високих цифр і не піддаються лікуванню анти-піретичними засобами. А іноді можуть турбувати відносно невисокі цифри субфебрильної температури, але це триває довгий проміжок часу. 

Приєднання скарг зі сторони серця: задишка, аритмія, прискорене серцебиття,  дискомфорт за грудьми – дуже грізний «дзвіночок», який має насторожити як лікаря, так і пацієнта.

Бакендокардит небезпечний не тільки тим, що  знищує структури клапанів, він може уражати перегородки та стінки самого серця, формуючи абсцеси («кишені-мішечки» із гнійним вмістом). Це захворювання підступне ще тим, що інфекція з серця може поширюватись током крові далі по організмі, спричиняючи ускладнення у вигляді інсультів чи абсцесів у інших органах (найчастіше селезінці).  

Такі ускладнення можуть призвести до інвалідності пацієнта або значно розширити об'єм оперативного втручання.

Побачити ураження клапана можна виконавши через стравохідне ЕХО-КГ, на якому можна помітити вегетації (колонії бактерій), які розміщені на інфікованій структурі серця. Деколи візуалізувати їх не є так просто. В такому випадку рекомендовано виконання черезстравохідне ЕХО-КГ. Дієвою та помічною є можливість 4D- візуалізації у сумнівних  або непростих для діагностики випадках.

Бакедокардит – хірургічних діагноз, яких вимагає консультації кардіохірурга.

Лікування інфекційного ендокардиту майже завжди є хірургічне за дуже-дуже рідкісним виключенням.

Важливим є не тільки видалення інфекції з організму, а й системне та тривале терапевтичне лікування, зокрема специфічними препаратами, відповідно до посіву матеріалу на чутливість флори до певних антибіотиків.

Інфекційний ендокардит, як і більшість захворювань,  у переважній більшості випадків значно легше попередити аніж лікувати.