.svg)
Емболізація судин у Львові та Стрию
Що таке емболізація
Емболізація судин — це малоінвазивна процедура, під час якої спеціально перекривають кровотік у вибраній судині. Її мета — зупинити кровопостачання до патологічної ділянки органу або новоутворення.
Процедуру проводять через тонкий катетер, який під контролем рентгену заводять у судинну систему. Далі в уражену ділянку вводять емболізуючу речовину (емболи), яка блокує просвіт судини.
Метод дозволяє:
- заблокувати кровопостачання до пухлини або патологічної ділянки органа
- зупинити внутрішню кровотечу
- зменшити розмір новоутворення перед хірургічним втручанням
- уникнути відкритої операції в багатьох клінічних випадках
Емболізація є безпечною альтернативою відкритим операціям і дозволяє швидко відновитися без великих розрізів і тривалого перебування в стаціонарі.
Суть методу емболізації судин
Процедура дозволяє виключити з кровообігу уражену або патологічно змінену ділянку судини. Це зменшує ризик ускладнень, зокрема розриву, тромбозу чи емболії. Такий підхід застосовується при аневризмах, судинних мальформаціях або інших станах, що можуть становити загрозу для життя чи здоров’я пацієнта. В результаті – кровотік перенаправляється по здорових судинах, що забезпечує стабільність і безпечну циркуляцію крові.
Тонкий катетер вводять через прокол у судину, в паху або руці, і проводять до ураженої ділянки
Через катетер до цільової зони подають матеріал, який блокує кровотік у патологічній ділянці
Після доставки матеріалу судина закупорюється, що дозволяє зупинити кровопостачання до небезпечної зони
Емболізація судин є сучасним та ефективним малоінвазивним методом лікування широкого спектру захворювань, включаючи онкологічні стани, кровотечі та судинні мальформації. Процедура пропонує ряд переваг порівняно з традиційною хірургією, таких як менша травматичність, швидше відновлення та знижений ризик ускладнень.
Переваги емболізації
Процедура емболізації виконується через мікропрокол шкіри, без великих розрізів, що:
- знижує ризик інфекцій;
- зменшує крововтрату;
- мінімізує післяопераційний біль.
Після емболізації:
- перебування в стаціонарі скорочується до 1–2 діб;
- пацієнти швидко повертаються до звичного ритму життя;
- реабілітація займає менше часу, ніж після відкритої операції.
У більшості випадків емболізація проводиться без загального наркозу, що знижує анестезіологічні ризики та полегшує відновлення, особливо для пацієнтів з хронічними захворюваннями.
Наприклад, при емболізації маткових артерій можна уникнути видалення матки при міомі, що:
- дозволяє зберегти репродуктивну функцію;
- є критично важливим для жінок, які планують вагітність.
Емболізація дозволяє:
- перекрити кровопостачання до пухлин, включаючи новоутворення в печінці, легенях, нирках;
- зменшити їх розмір;
- спростити або уникнути хірургічного втручання, особливо при неоперабельних формах.
Процедура має:
- високу ефективність у зупинці кровотеч;
- позитивні результати при лікуванні судинних патологій та пухлин;
- широкий спектр застосування в гінекології, онкології, урології, гастроентерології тощо.
Коли показана емболізація судин
Основні показання до емболізації
Емболізація пухлин використовується для:
- зменшення розмірів новоутворень (злоякісних і доброякісних),
- полегшення симптомів,
- припинення кровопостачання до пухлини,
- підготовки до хірургічного втручання.
Застосовується при пухлинах печінки, нирок, простати, легень, матки тощо.
Процедура ефективна при:
- шлунково-кишкових кровотечах,
- носових кровотечах (часто повторюваних),
- післяпологових і післяопераційних кровотечах,
- травматичних пошкодженнях судин,
- кровотечах, пов’язаних з онкопроцесами.
Емболізація застосовується для лікування:
- артеріовенозних мальформацій (АВМ) — щоб запобігти їх розриву,
- аневризм — для профілактики крововиливу,
- патологічного кровотоку у різних органах.
Емболізація маткових артерій (ЕМА) при міомі матки:
- блокує кровопостачання фіброматозних вузлів,
- сприяє їх зменшенню без видалення матки,
- дозволяє зберегти репродуктивну функцію.
- Емболізація простатичних артерій при доброякісній гіперплазії передміхурової залози (ДГПЗ):
- зменшує об’єм простати,
- полегшує сечовипускання без операції.
- Емболізація варикоцеле:
- дозволяє усунути патологічне розширення вен яєчка,
- рекомендована при болях, безплідді або косметичному дискомфорті.
Призначення процедури
Призначення процедури залежить від:
- клінічного діагнозу,
- тяжкості стану,
- наявності супутніх захворювань,
- бажання пацієнта (наприклад, зберегти фертильність, уникнути операції тощо).
У Клініці СИМБІОТИКА ми проводимо всі типи емболізації — з урахуванням індивідуальної клінічної ситуації, діагностичних даних і бажаного результату лікування.
.svg)
Як відбувається емболізація
Процедура емболізації судин є складним, але мінімально інвазивним втручанням, яке вимагає ретельної підготовки та точного виконання.
Підготовка до емболізації
Перед проведенням емболізації пацієнт проходить комплексну передопераційну діагностику, яка включає:
- Консультацію судинного хірурга або інтервенційного радіолога
- Електрокардіограму (ЕКГ)
- Обстеження у кардіолога та анестезіолога
- Лабораторні аналізи крові та сечі, включаючи:
- згортання крові (коагулограма);
- печінкові та ниркові проби (біохімія);
- група та резус-фактор;
- маркери інфекцій.
Пацієнт повинен повідомити про наявні хронічні захворювання, алергії, вагітність чи планування вагітності — це критично важливо для безпеки процедури.
Основні етапи емболізації
- Процедура зазвичай проводиться під місцевою анестезією. У деяких випадках може застосовуватись седація або загальний наркоз (наприклад, при емболізації судин мозку).
- Пацієнт підключається до моніторингу життєвих показників — серцебиття, артеріального тиску, сатурації.
- Доступ до судини зазвичай здійснюється через стегнову або променеву артерію.
- Через невеликий прокол хірург вводить тонкий пластиковий катетер, який під рентгенологічним контролем просувається по судинах до зони втручання.
Для точної візуалізації судин використовується рентгеноконтрастний препарат, який дозволяє побачити судини на екрані в реальному часі (ангіографія).
Через катетер вводиться емболізуючий агент — залежно від задачі це можуть бути:
- металеві мікроспіралі (найчастіше платинові);
- мікрочастинки (полімерні, гелієві);
- рідини або піни;
- емболізуючі препарати з медикаментозним ефектом.
Вибір речовини залежить від типу патології: пухлина, кровотеча, аневризма, артеріовенозна мальформація тощо.
- Після досягнення ефекту (перекриття кровотоку), лікар виконує контрольну ангіографію.
- Катетер видаляється, на місце проколу накладається стерильна пов’язка або спеціальний гемостатичний пристрій.
- Пацієнт залишається під наглядом в умовах стаціонару.
При складних випадках (наприклад, аневризми з широкою шийкою) додатково встановлюється стент — металева сітка, яка утримує стінки судини й запобігає потраплянню емболів у загальний кровотік.
Скільки триває емболізація
Процедура емболізації зазвичай триває від 30 хвилин до 2 годин, залежно від типу емболізації, локалізації проблемної ділянки та складності випадку.
- Емболізація маткових артерій (при міомі) – орієнтовно 1–1,5 години.
- Емболізація простатичних артерій – 1–2 години.
- Емболізація при кровотечі (екстрена) – 30 хв – 1 година, якщо судина легко доступна.
- Емболізація пухлин (наприклад, печінки) – 1–2 години, залежно від обсягу ураження.
Після самої процедури пацієнт зазвичай проводить кілька годин у стаціонарі під наглядом лікарів, а в деяких випадках може залишитися на 1 добу для моніторингу.
Види емболізаційних матеріалів
Для успішного проведення емболізації судин лікарі використовують різні типи емболізуючих матеріалів — залежно від клінічної ситуації, діаметра судини та необхідності тимчасового або постійного перекриття кровотоку. Вибір матеріалу напряму впливає на ефективність процедури та результат лікування.
Тимчасові емболізаційні агенти
Тимчасові матеріали застосовуються для контролю кровотечі або блокування судин на обмежений період. Вони поступово розсмоктуються організмом і не залишають довготривалих змін.
Найпоширеніші тимчасові емболізуючі агенти:
- Гелатинова губка (Gelfoam) – натуральний матеріал, який викликає тимчасову механічну обструкцію та стимулює тромбоутворення. Розсмоктується протягом кількох тижнів.
- Аутологічний згусток крові – використання власної крові пацієнта знижує ризик алергічних реакцій.
- Крохмальні мікросфери – застосовуються при вибірковій оклюзії мікросудин.
- Мікрофібрилярний колагеновий гемостат – використовується для короткочасного перекриття дрібних артерій.
Постійні емболізуючі агенти
Постійні емболізуючі матеріали забезпечують довготривале або незворотне блокування кровотоку, що важливо при лікуванні пухлин, мальформацій або для профілактики повторних кровотеч.
Основні типи постійних емболізуючих агентів
- Металеві спіралі (сталь, платина) – створюють міцну механічну перешкоду у великих судинах.
- Полівініловий спирт (PVA) – мікрочастинки для емболізації дрібних артерій.
- Трисакрил-желатинові мікросфери (TAGMs) – сферичні частинки з точним калібруванням.
- Поліметилметакрилатні (PMMA) мікросфери – мають спеціальне покриття для кращої взаємодії з тканинами.
- DEBs (Drug-Eluting Beads) – лікарсько-наповнені мікросфери, що виділяють хіміотерапевтичні препарати безпосередньо в пухлину.
- Радіоемболіки – мікросфери з радіоактивними ізотопами для точкової терапії злоякісних пухлин.
Рідкі емболізуючі речовини
Рідкі агенти полімеризуються або осаджуються всередині судини, створюючи надійну закупорку навіть у складних судинних анатоміях.
- Ціаноакрилатний клей – швидко твердне, надійно герметизуючи судину.
- Onyx (EVOH) – неадгезивний агент з контрольованим введенням, ідеальний для артеріовенозних мальформацій.
- Склерозуючі речовини (етанол, натрію тетрадецилсульфат) – руйнують ендотелій судини при контакті, викликаючи її повну оклюзію.
Додаткові емболізаційні пристрої
- Амплац-пробки (Amplatzer plugs) – механічні оклюдери великих судин.
- Балони для емболізації – використовуються для тимчасового або постійного перекриття судини, можуть поєднуватися з іншими агентами.
Індивідуальний підбір емболізуючої речовини
Наші ангіохірурги ретельно підбирають емболізуючу речовину на основі:
- типу захворювання (кровотеча, пухлина, мальформація);
- діаметра судини;
- необхідної тривалості блокування (тимчасова чи постійна оклюзія);
- анатомічних особливостей пацієнта;
- мети втручання (зменшення пухлини, припинення кровотечі, паліативне лікування тощо).
Можливі ризики та ускладнення після емболізації
Основні ризики емболізації
В окремих випадках емболізуючі матеріали можуть потрапити не в цільову ділянку, а в здорові судини. Це може спричинити пошкодження навколишніх тканин або тимчасове порушення кровопостачання.
Існує ризик алергії на контрастну речовину, яка використовується для візуалізації судин, або на самі емболізуючі агенти. Тому перед процедурою важливо провести відповідне тестування та зібрати алергологічний анамнез.
Після введення катетера можливе утворення синців або кровотечі, особливо у пацієнтів із порушеннями згортання крові.
У рідкісних випадках може розвинутися інфекція в місці проколу або в зоні емболізації. Це потребує антибіотикотерапії або додаткового лікування.
При просуванні катетера можливе механічне травмування стінки судини, що іноді потребує додаткового хірургічного втручання.
Рідкісні, але серйозні ускладнення:
- ішемія здорових органів у разі ненавмисного перекриття кровотоку;
- інсульт;
- тромбоемболія легеневої артерії;
- важкі порушення функцій органів;
- летальний випадок (надзвичайно рідко, <1%).
Постемболізаційний синдром
Близько 30–40% пацієнтів після емболізації можуть відчути постемболізаційний синдром. Він включає:
- біль у зоні втручання;
- підвищення температури;
- нудоту, слабкість, грипоподібний стан.
Цей стан зазвичай є тимчасовим і контрольованим, але вимагає медичного супроводу протягом 2–5 днів після процедури.
Протипоказання до емболізації
- Тяжка алергія на контрастну речовину, яка не піддається медикаментозній корекції
- Важкі порушення згортання крові
- Некомпенсована ниркова недостатність
- Гострі інфекційні процеси або сепсис
- Відсутність чіткого джерела кровопостачання для емболізації
- Вагітність (оцінюється залежно від клінічної ситуації)
- Загальний тяжкий стан пацієнта
- Наявність альтернатив, менш інвазивних методів лікування
- Анатомічні особливості судин, що ускладнюють доступ
Остаточне рішення про доцільність емболізації приймає мультидисциплінарна команда, враховуючи індивідуальні особливості пацієнта та клінічну ситуацію.
У нашій клініці емболізація проводиться відповідно до міжнародних протоколів, з використанням сучасного обладнання та під контролем досвідчених хірургів. Ми приділяємо особливу увагу безпеці пацієнта на кожному етапі лікування.
Реабілітація після емболізації судин
Період реабілітації після емболізації судин зазвичай є коротким і проходить значно легше, ніж після традиційного хірургічного втручання. Завдяки малоінвазивному характеру емболізації, процедура не потребує накладання швів, великих розрізів або тривалого перебування в лікарні.
Відновлення після операції
- Одразу після процедури пацієнт перебуває під наглядом лікарів у стаціонарі. Медперсонал контролює життєві показники, стан місця проколу, рівень болю та загальне самопочуття.
- Час перебування в клініці зазвичай становить від 4 до 48 годин, залежно від обсягу втручання, локалізації судини та загального стану здоров’я.
- Більшість пацієнтів можуть бути виписані вже через 1–2 дні, а в деяких випадках — у той самий день.
- У більшості випадків пацієнти повертаються до звичного способу життя вже через 7–10 днів.
- Повне відновлення може тривати до 4–6 тижнів, особливо при емболізації пухлин або судинних мальформацій.
Рекомендації для пацієнтів після емболізації
Уникайте активної фізичної активності протягом перших 7–10 днів. Авіаперельоти, тренування, підняття важкого або теплові процедури (бані, сауни) заборонені протягом кількох тижнів або місяця після втручання.
Потрібно зберігати область пункції в сухому та чистому стані. Прийом душу дозволений через 1–2 дні, ванни – не раніше ніж через тиждень.
Нормальними після процедури вважаються незначний біль, набряк або синці в зоні проколу. У разі підвищення температури, сильного болю або кровотечі необхідно звернутися до лікаря.
Пацієнтам можуть бути призначені знеболювальні, протизапальні препарати або антикоагулянти для профілактики тромбозу (залежно від типу втручання).
Контроль ефективності процедури відбувається за допомогою УЗД, КТ або МРТ. Частота візитів до лікаря визначається індивідуально — зазвичай 1 раз на 1–3 місяці після операції.
- Регулярні огляди у кардіолога або ангіохірурга — кожні 3–6 місяців.
- Контроль артеріального тиску, холестерину, показників згортання крові.
Консультація судинного хірурга
Якщо ви відчуваєте погіршення стану свого здоров'я не потрібно зволікати та займатись самолікуванням.
Серцево-судинні захворювання мають високий показник інвалідизації та смертності.
Не ризикуйте життям – довіртесь експертам судинної хірургії.
Історії пацієнтів, які перенесли операцію
Часті запитання про емболізацію
Перед емболізацією пацієнту можуть призначити аналізи крові, ЕКГ, УЗД або КТ. Зазвичай необхідно утриматись від їжі за 6–8 годин до процедури. Лікар також уточнює, які препарати можна продовжувати приймати, а які потрібно тимчасово скасувати.
У більшості випадків процедура проводиться під місцевою анестезією з легким седаційним супроводом (пацієнт розслаблений, але притомний). Загальний наркоз застосовується рідко — лише за медичними показаннями.
Емболізуючий матеріал залишається в тілі та блокує кровотік у патологічній судині. Його виготовляють зі спеціальних біосумісних матеріалів, які не шкодять організму. Залежно від типу матеріалу, він може бути постійним або поступово розсмоктуватись.
Ні, емболізація проводиться через невеликий прокол у шкірі (1–2 мм), тому після процедури залишається лише невелика точка, яка з часом стає практично непомітною. Швів зазвичай не потрібно.
Так, контрольні обстеження — обов’язкова частина післяпроцедурного спостереження. Залежно від клінічної ситуації це можуть бути УЗД, КТ, МРТ або ангіографія. Вони дозволяють оцінити ефективність емболізації та стан судин.
Відгуки пацієнтів після операції
Ціни на емболізацію
.png)
.png)
.webp)
сервісу
