дата оновлення: 22/09/2022
Головна ›Захворювання> Серцево-судинні захворювання
Синдром слабкості синусового вузла
Про захворювання
Лікуванням захворювання займається команда спеціалістів кардіохірург, кардіолог, ендоваскулярний хірург.
Синдром слабкості синусового вузла (СССУ, синдром Шорта, дисфункція синусового вузла) – стан, у якому серцевий генератор електричних імпульсів першого рівня виявляється неспроможна забезпечувати частоту скорочень міокарда, яка задовольняє потреби організму у кровотоку. Іншими словами, міокарда скорочується рідше, ніж у нормі, через те, що імпульсів в одну хвилину недостатньо.
Синусовий вузол є пучок серцево-м'язової тканини, розташований у стінці правого передсердя, шириною до 5 мм і довжиною до 20 мм. Він складається зі специфічних клітин, які генерують нервові імпульси, та провідникових клітин, які переїдають їх.
Види
Синдром слабкості синусового вузла класифікують на форми залежно від клінічних проявів:
латентна (безсимптомна);
компенсована (брадисистолічний та бради/тахісистолічний варіанти);
декомпенсована, коли відбувається суттєвий дефіцит генерації імпульсів, скорочень серця, що веде до недостатності кровообігу органів та тканин.
Залежно від перебігу виділяють гостру та рецидивну форми.
З причин та механізмів розвитку синдром може бути:
первинним – за наявності органічних змін вузла;
вторинним – внаслідок інших захворювань та станів, що впливають на функціональні можливості синоатріального вузла.
Причини
Найчастіше дисфункція вузла обумовлена фіброзним переродженням його тканин і супроводжується дегенерацією відділів провідної системи серця, що розташовані нижче.
Захворювання частіше зустрічається у людей похилого віку і поєднується з іншими кардіоваскулярними патологіями, а також цукровим діабетом. Іншими причинами розвитку синдрому можуть бути захворювання запальної та ішемічної природи, підвищення тонусу вагусного нерва та прийом деяких ліків. Відповідно при прогресуванні захворювання виникає рідкісне скорочення серцевого м'яза (брадикардія), або випадання скорочень серця (паузи).
Симптоми
На ранніх стадіях захворювання розвивається безсимптомно. Перші прояви пов'язані з брадикардією та включають:
запаморочення;
дратівливість;
стомлюваність;
різке відчуття слабкості;
біль за грудиною;
непритомність;
задишку;
холодний піт;
різке падіння артеріального тиску;
блідість шкірних покривів.
Прогресуюча брадикардія веде до посилення симптомів. Запаморочення частішають, погіршується пам'ять, аж до періодичних провалів, можливі парези та порушення мови. Пацієнти скаржаться на відчуття «завмирання серця». Через хронічні порушення кровообігу можуть розвиватися вторинні патологічні стани - м'язові болі, переміжна кульгавість і т.д.
Діагностика
СССУ вважається клініко-електрокардіографічним синдромом. Первинні підозри порушення провідності вузла виникають під час проведення електрокардіографії.
Для встановлення діагнозу проводять холтерівське моніторування протягом 24-48 годин. Дослідження має на увазі постійне електрокардіографічне спостереження за пацієнтом і дозволяє виявити будь-які відхилення сили та частоти серцевих скорочень. Холтерівське моніторування може проводитись в умовах клініки чи вдома.
Наша клініка має у своєму розпорядженні високотехнологічне діагностичне обладнання та власну лабораторію. Пацієнти можуть зручно та швидко пройти повне обстеження, включаючи передопераційну діагностику та отримати точні результати у максимально короткі терміни.
Лікування
Терапевтичне лікування
Консервативне лікування передбачає відміну будь-яких лікарських препаратів, які можуть провокувати порушення серцевого ритму. Медикаментозна корекція брадикардії застосовується на початкових етапах розвитку патології. Згодом дисфункція вузла прогресує, і лікарські препарати стають неефективними. Єдиним методом лікування в такій ситуації є встановлення електрокардіостимулятора (ЕКС).
Хірургічне лікування
Пацієнтам із зареєстрованою під час холтерівського моніторування браді-аритмією або транзиторною асистолією, а також хворим з синкопальними станами, що повторюються, потрібна імплантація кардіостимулятора. Електронний пристрій бере на себе функцію водія серцевого ритму та значно покращує якість життя пацієнта.
Установка кардіостимулятора передбачає підведення до серця електродів пристрою, що посилає імпульси, запускаючи серцеві скорочення.
Імплантацію кардіостимулятора проводять досвідчені кардіохірурги. Сучасні малоінвазивні технології дозволяють провести втручання за мінімального травмування тканин через прокол підключичної вени під місцевою анестезією (без наркозу).
Експертна думка лікаря
Електрофізіологічні порушення роботи серця вважаються серйозними захворюваннями. На пізніх стадіях захворювання, якщо вчасно не розпочати лікування, приступи закінчуються смертю. Зверніться до кваліфікованого лікаря для отримання консультації та початку лікування.
Залиште свій номер телефона. Ми Вам перетелефонуємо
Олексій Мишаківський.
Кардіохірург, аритмолог.
Реабілітація
Стаціонарне спостереження пацієнтом триває трохи більше 3 днів. У післяопераційному періоді не показаний постільний режим. Після виписки необхідно уникати надто інтенсивних фізичних навантажень. Протягом місяця пацієнту не можна піднімати тяжкості, відвідувати басейн та купатися у відкритій водоймі.