.svg)
Аритмія
.png)
Що таке аритмія
Аритмія — це порушення нормального ритму серця. Воно може проявлятись у вигляді занадто частих (тахікардія), занадто рідких (брадикардія) або нерегулярних серцевих скорочень. У деяких випадках аритмії нешкідливі, але іноді вони можуть становити загрозу життю — викликати інсульт, серцеву недостатність або раптову зупинку серця.
Ритм серця задає синоатріальний вузол — природний кардіостимулятор у правому передсерді. Електричний імпульс проходить послідовно через передсердя, атріовентрикулярний вузол, пучок Гіса та волокна Пуркіньє. Цей ланцюг забезпечує скоординоване скорочення серцевих камер і ефективне виштовхування крові.
У дорослої людини нормальна частота серцевих скорочень у спокої — 60–100 ударів на хвилину. Порушення будь-якої частини цієї системи — зміна джерела імпульсу, швидкості чи послідовності його проведення — призводить до аритмії.
Види аритмії серця: класифікація порушень ритму
Аритмії поділяються за:
- Частотою ритму: тахіаритмії (>100 уд/хв), брадіаритмії (<60 уд/хв).
- Регулярністю: регулярні та нерегулярні.
- Місцем виникнення: надшлуночкові (передсердя, АВ-вузол) і шлуночкові.
- Механізмом: порушення утворення чи проведення імпульсів, або обидва.
Тахікардія (прискорене серцебиття)
Тахікардія – ритм понад 100 уд/хв у стані спокою. Може бути фізіологічною або патологічною.
Основні види:
Синусова тахікардія – ритм із СА-вузла. Причини: анемія, лихоманка, гіпертиреоз.
Надшлуночкові тахікардії (НШТ) – ритм з передсердь або АВ-вузла.
- Передсердна тахікардія.
- АВ-вузлова реципрокна (АВВРТ).
- АВ-реципрокна (АВРТ), у т.ч. WPW-синдром.
Шлуночкова тахікардія (ШТ) – потенційно небезпечна. Буває:
- Мономорфна / Поліморфна.
- Нестійка (<30 с) / Стійка (>30 с або потребує втручання).
Брадикардія (уповільнений ритм)
Брадикардія – <60 уд/хв. Фізіологічна у спортсменів або під час сну. Патологічна – через порушення СА-вузла або блокаду.
Основні види:
Синусова брадикардія – часта причина: гіпотиреоз, ліки.
Синдром слабкості СА-вузла (СССВ) – ритм уповільнюється або зупиняється.
АВ-блокади – порушення передачі імпульсу між передсердями та шлуночками.
Екстрасистолія (позачергові скорочення)
Екстрасистолія – скорочення, яке виникає раніше норми. Джерело – поза СА-вузлом.
Класифікація:
- За локалізацією: передсердні, вузлові, шлуночкові.
- За кількістю: поодинокі, часті, парні, групові.
- За формою: мономорфні (однакові), поліморфні.
- За типом: ранні (R на T – небезпечні), алоритмічні (бігемінія, тригемінія тощо).
Фібриляція та тріпотіння передсердь
Фібриляція передсердь (ФП) – хаотичний ритм 350–700 уд/хв. Немає ефективних скорочень передсердь. Ризик інсульту через утворення тромбів.
Форми ФП:
- Пароксизмальна (до 7 днів).
- Персистуюча (>7 днів).
- Тривало персистуюча (>1 року).
- Постійна (відновлення ритму не планується).
Тріпотіння передсердь (ТП) – швидкий, але регулярний ритм (250–350 уд/хв). Часто переходить у ФП.
Шлуночкові аритмії
Найнебезпечніші форми, часто призводять до зупинки серця.
Шлуночкова тахікардія (ШТ) – порушує кровообіг, може перейти у фібриляцію.
Тріпотіння шлуночків – близько 300 уд/хв, потребує дефібриляції.
Фібриляція шлуночків (ФШ) – хаотичні імпульси >300 уд/хв. Кровообіг зупиняється. Необхідна негайна реанімація.
Блокади провідної системи серця
СА-блокада – імпульс не доходить до передсердь, на ЕКГ – випадіння зубців.
АВ-блокада:
І ступінь – сповільнене проведення (P-R подовжений).
ІІ ступінь:
- Мобітц І – поступове подовження P-R з випадінням QRS.
- Мобітц ІІ – раптове випадіння QRS.
ІІІ ступінь – повна блокада: передсердя й шлуночки скорочуються незалежно.
Внутрішньошлуночкові блокади – порушення по ніжках пучка Гіса. Можуть бути безсимптомними, але вказують на структурні зміни в серці.
Симптоми аритмії: як розпізнати порушення серцевого ритму
Аритмія може протікати непомітно або з вираженими симптомами. У деяких випадках її виявляють випадково під час ЕКГ. В інших — вона суттєво погіршує самопочуття та якість життя.
Найпоширеніші симптоми аритмії
- Серцебиття: Відчуття, що серце б’ється занадто швидко, сильно, нерівномірно або «трепече» в грудях.
- Перебої: Відчуття пауз, «завмирання» серця або позачергових ударів.
- Запаморочення: Відчуття нестійкості, «помутніння» в голові.
- Слабкість і втома: Зниження витривалості, навіть при мінімальних навантаженнях.
- Внутрішня тривога: Відчуття страху, що супроводжує раптові напади.
Небезпечні симптоми, які потребують негайної уваги
- Задишка: Відчуття нестачі повітря, утруднене дихання — навіть у спокої або під час сну.
- Біль у грудях: Стискання, тиск або поколювання в грудях. Може імітувати стенокардію чи інфаркт.
- Непритомність або переднепритомний стан: Різке падіння тиску через порушення ритму. Завжди потребує невідкладного обстеження.
- Інші симптоми: Блідість, холодний піт, сплутаність свідомості, нудота.
Чому симптоми не завжди відображають реальну небезпеку
Інтенсивність симптомів не завжди вказує на тяжкість порушення. Наприклад:
- Безпечні екстрасистоли можуть викликати виражене відчуття перебоїв.
- Фібриляція передсердь, яка значно підвищує ризик інсульту, іноді проходить майже безсимптомно.
Переваги кардіології Symbiotyka
.svg){kind=small}
кардіохірурги
.svg)
методи
операції на серці
.svg)
підхід
до реабілітації
.svg)
Діагностика аритмогенної кардіоміопатії правого шлуночка (АКПШ)
Діагностика АКПШ потребує комплексного підходу: клінічного огляду, аналізу сімейного анамнезу, інструментальних обстежень і, за потреби, генетичного тестування. Через різноманітність проявів та схожість симптомів з іншими захворюваннями, встановлення діагнозу може бути складним.
Міжнародні критерії діагностики (Task Force Criteria)
Основою діагностики є міжнародні критерії Task Force, оновлені у 2010 році. Вони поділяються на великі та малі й охоплюють шість категорій:
- Структурні зміни та дисфункція правого шлуночка (ЕхоКГ, МРТ, ангіографія).
- Зміни тканини стінки ПШ (МРТ, біопсія).
- Порушення реполяризації та провідності на ЕКГ.
- Шлуночкові аритмії.
- Сімейний анамнез або генетичні мутації.
Діагноз встановлюють за комбінацією критеріїв: два великих; один великий + два малих; або чотири малі критерії з різних категорій.
Роль ЕКГ і холтерівського моніторування
Електрокардіограма (ЕКГ) — базовий скринінговий метод:
- Інверсія зубця Т у відведеннях V1–V3.
- Епсілон-хвиля (невеликий позитивний зубець після QRS).
- Розширення QRS та подовження термінальної активації (TAD ≥ 55 мс).
Холтерівське моніторування дозволяє зафіксувати шлуночкові аритмії, такі як:
- Часті шлуночкові екстрасистоли (>500/добу).
- Нестійка або стійка шлуночкова тахікардія з морфологією блокади лівої ніжки пучка Гіса.
Візуалізаційні методи: ЕхоКГ та МРТ серця
- Виявляє дилатацію правого шлуночка.
- Діагностує стоншення стінки, гіпокінезію, аневризми.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ):
- Найточніший метод для оцінки структури й функції ПШ.
- Візуалізує фіброз і жирову інфільтрацію (режими LGE, Т1-зважені зображення).
Ендоміокардіальна біопсія та генетичне тестування
Ендоміокардіальна біопсія (ЕМБ):
- Дозволяє підтвердити заміщення міокарда жировою або фіброзною тканиною.
- Має обмежену чутливість через вогнищевий характер ураження.
Генетичне тестування:
- Виявляє мутації у генах (PKP2, DSP, DSG2 тощо).
- Важливе для діагностики у сумнівних випадках і для сімейного скринінгу.
- Наявність мутації підвищує ризик, але не гарантує розвиток захворювання.
Діагностика аритмії: як визначають порушення ритму
Щоб ефективно лікувати аритмію, потрібно точно встановити її тип, частоту, тривалість, зв’язок із симптомами та виявити можливу причину. Для цього використовують комплексний підхід: від базової ЕКГ до глибоких інструментальних методів.
Електрокардіограма (ЕКГ)
Швидкий і доступний метод, що дозволяє:
- визначити ритм і ЧСС;
- виявити порушення провідності, ішемію, перенесений інфаркт;
- оцінити інтервали (P–R, QRS, Q–T).
Добовий моніторинг ЕКГ (Холтер)
Пацієнт носить портативний реєстратор ЕКГ 24–72 години. Переваги:
- виявляє епізодичні аритмії;
- дозволяє співставити симптоми з фізичною активністю;
- реєструє безсимптомні аритмії;
- аналізує ЧСС протягом доби.
Подійний моніторинг та ILR
Подійний моніторинг: пацієнт активує запис під час симптомів.
Імплантований петлевий рекордер (ILR): мініпристрій під шкірою реєструє аритмії до 3 років. Застосовується при рідкісних, але серйозних епізодах (непритомність, синкопе).
ЕхоКГ (УЗД серця)
Оцінює:
- розміри та функцію камер серця;
- стан клапанів;
- наявність гіпертрофії, тромбів, рідини в перикарді;
- сліди перенесеного інфаркту.
Стрес-тести
Велоергометрія / тредміл: ЕКГ під фізичним навантаженням.
Стрес-ехокардіографія: оцінка серця під фізичним або медикаментозним навантаженням.
Ці тести допомагають виявити:
- ішемію;
- аритмії, що виникають під навантаженням;
- рівень фізичної витривалості.
Електрофізіологічне дослідження (ЕФД)
Інвазивний метод. Через судини вводять електроди в серце для:
- точного визначення джерела аритмії;
- провокації ритму, що викликає симптоми;
- оцінки функції СА- та АВ-вузлів;
- підготовки до катетерної абляції.
Додаткові обстеження
Аналізи крові: електроліти, гормони щитоподібної залози, гемоглобін, маркери ішемії.
Рентген ОГК: оцінка розмірів серця, стану легень.
КТ / МРТ серця: детальна візуалізація міокарда, вроджених вад, судин.
Як лікар обирає метод?
Все залежить від:
- частоти та характеру симптомів;
- типу підозрюваної аритмії;
- наявності супутніх захворювань.
Часто діагностика починається зі стандартної ЕКГ і поступово розширюється до глибших методів. Тільки комплексний підхід дозволяє встановити точний діагноз і підібрати ефективне лікування.
Центр кардіологічної діагностик
(ЕКГ)
Лікування аритмії: сучасні ефективні методи
Мета лікування — не завжди повне усунення аритмії. Часто важливіше:
- зменшити симптоми,
- знизити ризик ускладнень (інсульту, серцевої недостатності, зупинки серця),
- покращити якість життя.
Тактика залежить від типу аритмії, симптомів, стану серця, супутніх хвороб і способу життя.
Зміна способу життя: база лікування
- Харчування: дієта з овочами, рибою, цільнозерновими; обмеження солі, тваринних жирів, солодкого.
- Фізична активність: 150 хв/тиждень помірних аеробних навантажень. Уникати перевантаження.
- Відмова від куріння та алкоголю.
- Менше кофеїну, якщо є чутливість.
- Контроль ваги: ІМТ < 25.
- Стрес-менеджмент і сон: фізична активність, техніки релаксації, 7–8 годин сну.
Медикаментозне лікування
Антиаритмічні препарати (ААП)
Залежно від типу аритмії та наявності серцевих патологій лікар призначає:
- Клас I – натрієві канали (пропафенон, флекаїнід).
- Клас II – бета-блокатори (бісопролол, метопролол).
- Клас III – калієві канали (аміодарон, соталол).
- Клас IV – кальцієві канали (верапаміл, дилтіазем).
- Інші: аденозин, дигоксин.
Антикоагулянти
Запобігають утворенню тромбів при фібриляції передсердь.
- Варфарин — потребує регулярного контролю МНВ.
- НОАК (дабігатран, ривароксабан, апіксабан) — не потребують моніторингу, мають менше взаємодій.
Електрична кардіоверсія
Відновлення нормального ритму електричним розрядом. Проводиться під седацією. Використовується при:
- фібриляції передсердь,
- тріпотінні передсердь,
- стабільній шлуночковій тахікардії.
Катетерна абляція
Малоінвазивна процедура, що знищує аритмогенну ділянку серця:
- РЧА (радіочастотна) — нагрівання;
- Кріоабляція — заморожування.
Застосовується при:
- НШТ (АВРТ, АВВРТ, передсердна тахікардія),
- Фібриляції передсердь,
- Деяких видах шлуночкової тахікардії.
Імплантовані пристрої
Застосовується при симптоматичних брадикардіях:
- синдром слабкості синусового вузла,
- АВ-блокади II типу (Мобітц 2), III ступеня.
ІКД (кардіовертер-дефібрилятор)
Рятує життя при загрозі раптової зупинки серця. Автоматично визначає і зупиняє шлуночкові тахіаритмії:
- Вторинна профілактика: після перенесеної зупинки серця або ШТ/ФШ.
- Первинна профілактика: при високому ризику (низька фракція викиду, кардіоміопатії, спадкові синдроми).
Порада лікаря
Профілактика аритмії: як знизити ризики та жити повноцінно
Не всі аритмії можна попередити — деякі мають генетичну або вроджену природу. Але більшість порушень ритму пов'язані зі способом життя, хронічними захворюваннями та віковими змінами. Саме ці аритмії можна попередити або контролювати.
Основні принципи профілактики
- Харчування: менше солі, тваринних жирів, цукру; більше овочів, фруктів, цільнозернових, риби.
- Рухова активність: регулярні помірні фізичні навантаження.
- Відмова від шкідливих звичок: не палити, не зловживати алкоголем чи кофеїном.
- Контроль ваги: ІМТ у межах норми знижує навантаження на серце.
- Сон і стрес-менеджмент: достатній відпочинок і здорова психоемоційна рівновага.
Контроль ключових факторів ризику
- Артеріальний тиск: <140/90 мм рт. ст. (або за рекомендацією лікаря).
- Цукор у крові: особливо важливо при цукровому діабеті.
- Холестерин і ліпіди: нормалізація показників через дієту й за потреби — медикаменти.
- Супутні хвороби: щитоподібна залоза, нирки, легені — під контролем.
Регулярні огляди: контроль під наглядом лікаря
- Для здорових — щорічний огляд, ЕКГ, аналізи крові.
- Для пацієнтів з аритмією — регулярне спостереження у кардіолога або аритмолога.
- Оцінка ефективності лікування та своєчасне коригування терапії.
Коли терміново звертатись по допомогу?
Викликайте швидку негайно (103), якщо з’явились:
- Непритомність / втрата свідомості
- Сильний біль у грудях (стискає, пече, віддає в руку чи щелепу)
- Гостра задишка, утруднене дихання
- Ознаки шоку: холодний піт, слабкість, сплутаність свідомості
- Раптове серцебиття >150 або <40 уд/хв, яке супроводжується поганим самопочуттям
- Тривалий напад аритмії >30 хв, який не минає самостійно
Що робити при нападі аритмії (до приїзду швидкої)
- Заспокойтесь, дихайте глибоко.
- Сядьте або ляжте, обмежте рухи.
- Відкрийте вікно, розстебніть одяг.
- Виміряйте тиск і пульс (за наявності приладів).
- Прийміть призначені ліки, якщо лікар надавав чіткі інструкції.
- Не лишайтеся наодинці, повідомте близьким.
.png)
.png)
.png)
.webp)
.webp)
сервісу
