.svg)
Ангіографія – діагностика судин у Львові та Стрию
Що таке ангіографія
Ангіографія — це метод медичної візуалізації, який дозволяє детально оцінити стан артерій, вен і кровопостачання органів. Для цього в кров вводиться контрастна речовина, після чого судини стають видимими на зображеннях, отриманих за допомогою рентгена, КТ або МРТ.
Метод дозволяє:
- оцінити прохідність судин
- виявити аневризми
- діагностувати тромби
- встановити вроджені аномалії
- оцінити кровопостачання органів і тканин
- провести лікувальні втручання
- підтвердити або уточнити діагноз
Метод дає побачити «дорожню карту» кровоносної системи в режимі реального часу. Оскільки судини зазвичай не видно на звичайному рентгені, контраст робить їх чітко помітними — завдяки йодовмісним речовинам (для рентгена і КТ) або гадолінію (для МРТ). Це дозволяє виявити навіть незначні зміни у просвіті судин.
Суть методу ангіографії судин
Це рентгенологічне дослідження, під час якого лікар через невеликий прокол у артерії (зазвичай у паху або на руці) вводить тонкий катетер у судинне русло. Через катетер подається контрастна речовина, яка робить судини видимими на знімках у реальному часі. Усі етапи контролюються за допомогою рентгену, КТ або МРТ.
(тромбоз, емболія)
Ця інформація є критично важливою для визначення оптимальної тактики лікування, а також для прогнозу перебігу захворювання.
Завдяки ангіографії лікарі можуть приймати обґрунтовані рішення, що дозволяє мінімізувати ризики ускладнень і підвищити ефективність лікування.
Переваги ангіографії
- Процедура займає лише 20–30 хвилин.
- Ангіографія дозволяє отримати чітке зображення судин і точно визначити локалізацію патології. Це дає змогу лікарю швидко обрати оптимальну тактику лікування.
- Метод застосовується для дослідження судин будь-якого органу.
- У разі необхідності ангіографія може бути поєднана з лікувальними втручаннями – наприклад, ангіопластикою або стентуванням.
- Обстеження проводиться через невеликий прокол шкіри під місцевою анестезією.
- Це мінімізує дискомфорт і скорочує час відновлення після процедури.
Коли потрібна ангіографія судин
Ангіографія — це важливе діагностичне дослідження, яке дозволяє візуалізувати кровоносні судини та оцінити стан судинної системи. Її призначає лікар у разі підозри на судинні патології або перед певними медичними втручаннями.
Основні показання до ангіографії
Ангіографія може бути рекомендована при наявності таких симптомів:
- часті головні болі
- запаморочення
- шум у вухах
- зниження гостроти зору
- погіршення памʼяті
- втрата свідомості (епізодична)
- біль у грудях (стенокардія)
- біль, що іррадіює в шию, щелепу або ліву руку
- задишка при навантаженні
- оніміння або поколювання в ногах
- біль чи важкість у ногах під час ходьби
- зміна кольору або набряк шкіри
- виразки, що не загоюються
- погіршення зору
- зміни на очному дні, виявлені під час обстеження
Ангіографія також може бути частиною підготовки до операцій або втручань, повʼязаних із судинами.
Які захворювання діагностує ангіографія
Ангіографія є ефективним методом виявлення як структурних, так і функціональних порушень судинної системи. Зокрема, вона дозволяє діагностувати:
Звуження артерій внаслідок накопичення холестеринових бляшок
Випинання стінки судини, що може призвести до її розриву
Закупорки судин тромбами або іншими частинками
Вроджені судинні аномалії розвитку судин
Ішемічну хворобу серця, включаючи стенокардію
Захворювання артерій і вен кінцівок (облітеруючий ендартеріїт, варикозна хвороба)
Діабетичну ретинопатію та дегенерацію жовтої плями (при офтальмоангіографії)
Судинну сітку пухлин головного мозку чи інших органів
Ангіографія є незамінним інструментом сучасної медицини, який дозволяє не лише виявити патологію, а й прийняти обґрунтоване рішення щодо подальшого лікування.
.svg)
Як проводиться ангіографія
Підготовка до ангіографії
Підготовка залежить від типу процедури та стану пацієнта, але зазвичай включає:
- Голод — рекомендується не їсти протягом кількох годин до процедури.
- Медикаменти — потрібно повідомити лікаря про всі препарати, які ви приймаєте, особливо ті, що впливають на згортання крові (антикоагулянти, антиагреганти).
- Алергії — обов’язково повідомте про наявність алергії на йод, контрастні речовини або інші медикаменти.
- Обстеження — перед ангіографією можуть бути призначені аналізи крові (загальний, біохімія, креатинін, коагулограма) та електрокардіограма.
Зняття металевих предметів — усі прикраси, годинники та пірсинг слід зняти перед обстеженням.
Основні етапи ангіографії
— пацієнт лягає на стіл у спеціальному рентген-кабінеті.
— зона (найчастіше це пахова або променева артерія) обробляється антисептиком і знеболюється.
— через невеликий прокол у судину вводиться тонкий гнучкий катетер.
— лікар просуває катетер до потрібної ділянки.
— через катетер вводиться контрастна речовина, яка тимчасово заповнює судини.
— виконується серія рентгенівських знімків або відеозапис для оцінки кровотоку.
— катетер виймається, а на місце проколу накладається туга пов’язка.
Скільки триває ангіографія
Ангіографія триває від 20 до 60 хвилин, залежно від зони дослідження (серце, мозок, нижні кінцівки тощо) та складності анатомії судин.
- Коронарна ангіографія (серце) – орієнтовно 20–40 хв
- Церебральна ангіографія (мозок) – 30–60 хв
- Ангіографія кінцівок або внутрішніх органів – 20–45 хв
Після процедури пацієнт перебуває під наглядом ще 4–6 годин, особливо якщо доступ був через стегнову артерію. При використанні променевого доступу (через руку) відновлення проходить швидше.
Можливі ризики та ускладнення після ангіографії
Ангіографія — це інформативна та загалом безпечна процедура. Проте, як і будь-яке медичне втручання, вона може супроводжуватись певними ризиками.
Можлива реакція на контрастну речовину або анестетики – від незначних висипань до анафілактичної реакції. Сучасні контрастні препарати значно знижують цей ризик.
- Кровотеча
- Гематома (синець)
- Інфікування шкіри в місці введення катетера
У рідкісних випадках можливе травмування стінки судини або її розшарування під час просування катетера.
Під час процедури у деяких пацієнтів можуть виникати тимчасові аритмії.
Контрастна речовина може негативно впливати на функцію нирок, особливо у пацієнтів із вже наявними нирковими захворюваннями (контраст-індукована нефропатія).
- Інсульт
- Інфаркт міокарда
- Тромбоз
Після процедури можливе короткочасне оніміння або поколювання в кінцівці, де вводився катетер.
Протипоказання до ангіографії
Стентування є ефективною та малотравматичною процедурою, але має низку протипоказань, які необхідно враховувати перед її проведенням.
- Алергія на контрастну речовину, яку неможливо усунути за допомогою премедикації
- Неконтрольовані порушення згортання крові
- Гострі інфекційні захворювання з вираженою інтоксикацією
- Важка ниркова недостатність (без можливості компенсації або діалізу)
- Відмова пацієнта від процедури
(розглядаються індивідуально):
- Важкий загальний стан пацієнта
- Важкі алергічні реакції в анамнезі
- Неконтрольована артеріальна гіпертензія
- Активна кровотеча або високий ризик її розвитку
- Вагітність (особливо на ранніх термінах)
У кожному випадку рішення про доцільність стентування приймається мультидисциплінарною командою з урахуванням ризиків та переваг для пацієнта.
У нашій клініці ангіографія проводиться відповідно до міжнародних протоколів, з використанням сучасного обладнання та під контролем досвідчених хірургів. Ми приділяємо особливу увагу безпеці пацієнта на кожному етапі лікування.
Реабілітація після ангіографії
Після ангіографії пацієнтам рекомендується постільний режим протягом 6-10 годин. Це допомагає знизити ризик кровотечі або утворення тромбів у місці проколу. Зазвичай пацієнт залишається у стаціонарі під наглядом медичного персоналу до наступного дня.
Щоб прискорити виведення контрастної речовини з організму, у перші години після процедури слід випити щонайменше 1 літр чистої води. У наступні дні важливо уникати фізичних навантажень, підняття важких предметів і дій, які можуть створювати тиск у зоні втручання.
Рекомендації для пацієнтів після ангіографії
У перші 6–10 годин дотримуйтеся спокою — це допоможе організму відновитися та знизить ризики ускладнень.
більше води
Рясне пиття прискорює виведення контрастної речовини через нирки та зменшує навантаження на організм.
Утримайтесь від важких фізичних навантажень протягом кількох днів, щоб уникнути кровотеч і перевантаження серця.
Слідкуйте за шкірою навколо місця пункції. Почервоніння, біль чи набряк — привід негайно звернутись до лікаря.
Особливо важливо приймати антиагреганти (аспірин, клопідогрель), якщо вам встановили стент.
від алкоголю
Не вживайте алкоголь у період, визначений лікарем — це важливо для правильного загоєння та дії ліків.
Ангіографія – один із найточніших методів діагностики судинних захворювань. У нашому центрі процедура проводиться на сучасному обладнанні, що дозволяє оцінити не лише ступінь ураження судин, а й його причини. Це критично важливо для вибору ефективної тактики лікування – як консервативного, так і хірургічного.
Консультація судинного хірурга
Якщо ви відчуваєте погіршення стану свого здоров'я не потрібно зволікати та займатись самолікуванням.
Серцево-судинні захворювання мають високий показник інвалідизації та смертності.
Не ризикуйте життям – довіртесь експертам судинної хірургії.
Методи проведення ангіографії
Інвазивний метод. Через прокол у стегновій або променевій артерії вводиться катетер. Контраст подається безпосередньо в судини, знімки роблять під рентген-контролем. Можна одразу виконати лікування (наприклад, стентування).
Менш інвазивний метод. Контраст вводять у вену, сканування проводиться КТ-томографом. Отримуються 2D і 3D-зображення судин. Використовується рентгенівське випромінювання.
Неінвазивний метод без рентгену. Судини візуалізують за допомогою магнітного поля. Часто проводиться без контрасту або з гадолінієвим препаратом (без йоду).
Історії пацієнтів, які перенесли операцію
Часті запитання про ангіографію
Ангіографія дає змогу дослідити будь-які кровоносні судини в організмі — як артерії, так і вени. Найчастіше обстежують судини серця, головного мозку, нижніх кінцівок, нирок або легень. Метод дозволяє точно виявити звуження, закупорки, аневризми чи інші порушення кровотоку.
Алергія на контрастну речовину — не протипоказання, але важливий фактор, який потрібно врахувати. Лікар може призначити премедикацію — спеціальні ліки, які знижують ризик алергічної реакції. У деяких випадках можливе використання альтернативних контрастів або методів діагностики без йоду. Головне — заздалегідь попередити медичну команду.
Процедура зазвичай проводиться під місцевою анестезією — пацієнт залишається у свідомості, але не відчуває болю в місці проколу. У разі потреби можливе застосування легкого заспокійливого засобу. Загальний наркоз використовують рідко, головним чином у дітей або під час складних втручань.
Після процедури потрібно уважно спостерігати за місцем проколу. У перші дні не слід його мочити або перевантажувати фізично. Якщо з’являється почервоніння, набряк, біль або будь-які незвичні зміни, слід негайно звернутись до лікаря. Правильний догляд допомагає уникнути ускладнень і пришвидшити загоєння.
Так, ангіографію проводять і дітям, якщо на це є чіткі медичні покази. Процедура виконується з дотриманням усіх вимог безпеки. У дітей частіше використовується загальний наркоз, а доза контрасту ретельно розраховується залежно від віку і ваги. Такий підхід дозволяє отримати точну діагностику навіть у найменших пацієнтів.
Відгуки пацієнтів після операції
.png)
.png)
.webp)
сервісу
