Ангіографія — це метод медичної візуалізації, який дозволяє детально оцінити стан артерій, вен і кровопостачання органів. Для цього в кров вводиться контрастна речовина, після чого судини стають видимими на зображеннях, отриманих за допомогою рентгена, КТ або МРТ.
Метод дозволяє:
Метод дає побачити «дорожню карту» кровоносної системи в режимі реального часу. Оскільки судини зазвичай не видно на звичайному рентгені, контраст робить їх чітко помітними — завдяки йодовмісним речовинам (для рентгена і КТ) або гадолінію (для МРТ). Це дозволяє виявити навіть незначні зміни у просвіті судин.
Це рентгенологічне дослідження, під час якого лікар через невеликий прокол у артерії (зазвичай у паху або на руці) вводить тонкий катетер у судинне русло. Через катетер подається контрастна речовина, яка робить судини видимими на знімках у реальному часі. Усі етапи контролюються за допомогою рентгену, КТ або МРТ.
Ця інформація є критично важливою для визначення оптимальної тактики лікування, а також для прогнозу перебігу захворювання.
Завдяки ангіографії лікарі можуть приймати обґрунтовані рішення, що дозволяє мінімізувати ризики ускладнень і підвищити ефективність лікування.
Ангіографія — це важливе діагностичне дослідження, яке дозволяє візуалізувати кровоносні судини та оцінити стан судинної системи. Її призначає лікар у разі підозри на судинні патології або перед певними медичними втручаннями.
Ангіографія може бути рекомендована при наявності таких симптомів:
Ангіографія також може бути частиною підготовки до операцій або втручань, повʼязаних із судинами.
Ангіографія є ефективним методом виявлення як структурних, так і функціональних порушень судинної системи. Зокрема, вона дозволяє діагностувати:
Звуження артерій внаслідок накопичення холестеринових бляшок
Випинання стінки судини, що може призвести до її розриву
Закупорки судин тромбами або іншими частинками
Вроджені судинні аномалії розвитку судин
Ішемічну хворобу серця, включаючи стенокардію
Захворювання артерій і вен кінцівок (облітеруючий ендартеріїт, варикозна хвороба)
Діабетичну ретинопатію та дегенерацію жовтої плями (при офтальмоангіографії)
Судинну сітку пухлин головного мозку чи інших органів
Ангіографія є незамінним інструментом сучасної медицини, який дозволяє не лише виявити патологію, а й прийняти обґрунтоване рішення щодо подальшого лікування.
Підготовка залежить від типу процедури та стану пацієнта, але зазвичай включає:
Зняття металевих предметів — усі прикраси, годинники та пірсинг слід зняти перед обстеженням.
— пацієнт лягає на стіл у спеціальному рентген-кабінеті.
— зона (найчастіше це пахова або променева артерія) обробляється антисептиком і знеболюється.
— через невеликий прокол у судину вводиться тонкий гнучкий катетер.
— лікар просуває катетер до потрібної ділянки.
— через катетер вводиться контрастна речовина, яка тимчасово заповнює судини.
— виконується серія рентгенівських знімків або відеозапис для оцінки кровотоку.
— катетер виймається, а на місце проколу накладається туга пов’язка.
Ангіографія триває від 20 до 60 хвилин, залежно від зони дослідження (серце, мозок, нижні кінцівки тощо) та складності анатомії судин.
Після процедури пацієнт перебуває під наглядом ще 4–6 годин, особливо якщо доступ був через стегнову артерію. При використанні променевого доступу (через руку) відновлення проходить швидше.
Ангіографія — це інформативна та загалом безпечна процедура. Проте, як і будь-яке медичне втручання, вона може супроводжуватись певними ризиками.
Можлива реакція на контрастну речовину або анестетики – від незначних висипань до анафілактичної реакції. Сучасні контрастні препарати значно знижують цей ризик.
У рідкісних випадках можливе травмування стінки судини або її розшарування під час просування катетера.
Під час процедури у деяких пацієнтів можуть виникати тимчасові аритмії.
Контрастна речовина може негативно впливати на функцію нирок, особливо у пацієнтів із вже наявними нирковими захворюваннями (контраст-індукована нефропатія).
Після процедури можливе короткочасне оніміння або поколювання в кінцівці, де вводився катетер.
Стентування є ефективною та малотравматичною процедурою, але має низку протипоказань, які необхідно враховувати перед її проведенням.
У кожному випадку рішення про доцільність стентування приймається мультидисциплінарною командою з урахуванням ризиків та переваг для пацієнта.
У нашій клініці ангіографія проводиться відповідно до міжнародних протоколів, з використанням сучасного обладнання та під контролем досвідчених хірургів. Ми приділяємо особливу увагу безпеці пацієнта на кожному етапі лікування.
Після ангіографії пацієнтам рекомендується постільний режим протягом 6-10 годин. Це допомагає знизити ризик кровотечі або утворення тромбів у місці проколу. Зазвичай пацієнт залишається у стаціонарі під наглядом медичного персоналу до наступного дня.
Щоб прискорити виведення контрастної речовини з організму, у перші години після процедури слід випити щонайменше 1 літр чистої води. У наступні дні важливо уникати фізичних навантажень, підняття важких предметів і дій, які можуть створювати тиск у зоні втручання.
У перші 6–10 годин дотримуйтеся спокою — це допоможе організму відновитися та знизить ризики ускладнень.
Рясне пиття прискорює виведення контрастної речовини через нирки та зменшує навантаження на організм.
Утримайтесь від важких фізичних навантажень протягом кількох днів, щоб уникнути кровотеч і перевантаження серця.
Слідкуйте за шкірою навколо місця пункції. Почервоніння, біль чи набряк — привід негайно звернутись до лікаря.
Особливо важливо приймати антиагреганти (аспірин, клопідогрель), якщо вам встановили стент.
Не вживайте алкоголь у період, визначений лікарем — це важливо для правильного загоєння та дії ліків.
Ангіографія – один із найточніших методів діагностики судинних захворювань. У нашому центрі процедура проводиться на сучасному обладнанні, що дозволяє оцінити не лише ступінь ураження судин, а й його причини. Це критично важливо для вибору ефективної тактики лікування – як консервативного, так і хірургічного.
Якщо ви відчуваєте погіршення стану свого здоров'я не потрібно зволікати та займатись самолікуванням.
Серцево-судинні захворювання мають високий показник інвалідизації та смертності.
Не ризикуйте життям – довіртесь експертам судинної хірургії.
Інвазивний метод. Через прокол у стегновій або променевій артерії вводиться катетер. Контраст подається безпосередньо в судини, знімки роблять під рентген-контролем. Можна одразу виконати лікування (наприклад, стентування).
Менш інвазивний метод. Контраст вводять у вену, сканування проводиться КТ-томографом. Отримуються 2D і 3D-зображення судин. Використовується рентгенівське випромінювання.
Неінвазивний метод без рентгену. Судини візуалізують за допомогою магнітного поля. Часто проводиться без контрасту або з гадолінієвим препаратом (без йоду).
Ангіографія дає змогу дослідити будь-які кровоносні судини в організмі — як артерії, так і вени. Найчастіше обстежують судини серця, головного мозку, нижніх кінцівок, нирок або легень. Метод дозволяє точно виявити звуження, закупорки, аневризми чи інші порушення кровотоку.
Алергія на контрастну речовину — не протипоказання, але важливий фактор, який потрібно врахувати. Лікар може призначити премедикацію — спеціальні ліки, які знижують ризик алергічної реакції. У деяких випадках можливе використання альтернативних контрастів або методів діагностики без йоду. Головне — заздалегідь попередити медичну команду.
Процедура зазвичай проводиться під місцевою анестезією — пацієнт залишається у свідомості, але не відчуває болю в місці проколу. У разі потреби можливе застосування легкого заспокійливого засобу. Загальний наркоз використовують рідко, головним чином у дітей або під час складних втручань.
Після процедури потрібно уважно спостерігати за місцем проколу. У перші дні не слід його мочити або перевантажувати фізично. Якщо з’являється почервоніння, набряк, біль або будь-які незвичні зміни, слід негайно звернутись до лікаря. Правильний догляд допомагає уникнути ускладнень і пришвидшити загоєння.
Так, ангіографію проводять і дітям, якщо на це є чіткі медичні покази. Процедура виконується з дотриманням усіх вимог безпеки. У дітей частіше використовується загальний наркоз, а доза контрасту ретельно розраховується залежно від віку і ваги. Такий підхід дозволяє отримати точну діагностику навіть у найменших пацієнтів.