Загальна інформація
АВ-блокада або атріовентрикулярна (передсердно-шлуночкова) блокада – патологічний стан, який характеризується повним або частковим порушенням передачі імпульсу від передсердь до шлуночків серця, що негативно відбивається на скоротливості серцевого м'яза. Захворювання частіше зустрічається у людей похилого віку і в деяких випадках може протікати практично безсимптомно.
У нормі серцевий імпульс формується в так званому синусовому вузлі, який знаходиться в передсерді, а звідти передається через атріовентрикулярний вузол до шлуночків. Якщо через якісь причини сигнал не проходить через АВ-вузол, настає блокада, через яку рух імпульсу сповільнюється або повністю припиняється.
В результаті шлуночки, намагаючись запобігти зупинці серця, активізують власні механізми підтримки пульсу і багаторазово знижують серцевий ритм. Зовні це відбивається як характерної симптоматики: запаморочення, перебоїв пульсу, брадикардія, сильної задишки тощо.
Види АВ-блокад
З урахуванням локалізації фахівці виділяють проксимальну, дистальну та комбіновану АВ-блокаду. Проксимальна виникає на рівні передсердь, стовбура пучка Гіса та атріовентрикулярного вузла. При дистальному типі проходження імпульсу уповільнюється у гілках пучка Гіса, а при комбінованій формі порушення провідності з'являються на різних рівнях одночасно.
За ступенем уповільнення електричного імпульсу виділяють три основні типи АВ-блокади:
АВ-блокада 1 ступеня – за такої форми імпульс сповільнюється, але досягає шлуночків, що найчастіше протікає безсимптомно, але в ЕКГ помітні лише незначні зміни;
АВ-блокада 2 ступеня (неповна) - у цьому випадку далеко не всі імпульси потрапляють у шлуночки, що на електрокардіографії проявляється у випаданні шлуночкових комплексів;
АВ-блокада 3 ступеня (повна) – характеризується повною зупинкою передачі імпульсів.
При повній атріовентрикулярній блокаді шлуночки самостійно підтримують серцевий ритм, але не більше 40 ударів за хвилину. На жаль, такої частоти скорочень замало підтримки нормального кровообігу. У таких ситуаціях за відсутності медичної допомоги велика ймовірність настання смерті.
Залежно від характеру розвитку також розрізняють гостру, хронічну та інтермітуючу (переміжну) форми патології. Гостра атріовентрикулярна блокада найчастіше трапляється при інфаркті міокарда, інтоксикаціях лікарськими препаратами.
Причини розвитку атріовентрикулярної блокади
Залежно від походження фахівці виділяють органічні та функціональні порушення провідності серцевих імпульсів. Функціональні АВ-блокади іноді розглядаються як варіант норми та виникають через підвищену активність парасимпатичного відділу нервової системи.
Органічні варіанти патології стають наслідком порушень у провідній системі серця, які пов'язані з тими чи іншими захворюваннями та ураженнями. Причинами неповної та повної АВ-блокади можуть стати:
кардіосклероз – патологічне розростання сполучної тканини у міокарді;
вроджені та набуті вади серця;
ревматичні процеси у серцево-судинній системі;
міокардити різного походження;
аутоімунні захворювання (саркоїдоз, амілоїдоз і т.д.);
онкологічні ураження серцевих структур;
дифузні патології сполучних тканин;
кардіоміопатія.
Поштовхом для розвитку хвороби можуть також виступити оперативні втручання на серце, зокрема заміна аортального клапана, катетеризація, пластика вад серця і т.д.
Однією з найпоширеніших причин походження АВ-блокади залишається передозування лікарськими засобами через самолікування або нераціональне використання призначених препаратів. Потенційну небезпеку несуть серцеві глікозиди, солі літію, комбінації серцевих бета-блокаторів з блокаторами кальцієвих каналів.