Кардіостимулятори

Електрокардіостимулятор (ЕКС) - це медичний пристрій, що приживляється в тіло людини і регулює ритм серця. Різні типи еклектрокардіостимуляторів застосовується у пацієнтів з такими діагнозами: аритмія, брадикардія, синдромом слабкості синусового вузла, атріо-вентрикулярні блокади.

Запис online, це швидко та безпечно

​Є декілька типів ЕКС за кількістю камер серця, з якими працює пристрій: однокамерні, двокамерні та трикамерні (з функцією ресинхронізації). Відтак, такі пристрої матимуть один, два або три електроди.

Електрокардіостимулятори  можуть мати вбудований сенсор частотної адаптації – елемент ЕКС, який  реєструє частоту серцевих скорочень.

Коли людина виконує фізичну роботу, то, ЕКС відповідно, збільшує, а потім після завершення фізичного  навантаження (швидка хода/біг, активна фізична праця),  знижує частоту скорочень до базової. 

Існують ЕКС, сумісні з магнітно-резонансними томографами (МРТ-сумісні). Якщо ж у пацієнта імплантовано ЕКС, корпус і електроди якого виготовлені зі звичайного сплаву (переважно титанові), тоді відносно протипоказане проходження МРТ-обстеження через високий ризик пошкодження кардіостимулятора. 

 

Однокамерний ЕКС.

 

Це базова модель, що відстежує роботу та  стимулює тільки одну камеру серця (як правило, це правий шлуночок серця).
Такі пристрої імплантують, переважно хворим, у яких є фібриляція передсердь (миготлива аритмія) та супутня низька частота серцевих скорочень (брадикардія).  При цьому у хворих мають бути  пов’язані з брадикардією скарги: запаморочення, втрата свідомості, задишка.
Рідше однокамерні стимулятори можна встановлювати хворим, що мають синдромом слабкості сино-атріального (синусового)  вузла. 

 

Двокамерний ЕКС.

Це пристрої, що контролюють роботу і стимулюють дві камери серця : праве передсердя і правий шлуночок.
Таким чином, на відміну від однокамерних пристроїв, відбувається більше фізіологічна робота серця, тобто забезпечується послідовна робота передсердь і шлуночків серця.

 

Їх встановлюють у пацієнтів із атріо-вентрикулярними блокадами (А-В блокада) ІІІ ступеня (або повна А-В блокада), А-В блокада ІІ ступеня, тип Мобітц-2, А-В блокада ІІ ступеня, тип Мобітц-1 з супутньою блокадою однієї чи двох ніжок пучка Гіса. 

 Наявність характерних для брадикардії симптомів у пацієнтів з такими станами не є остаточними для рішення, щодо необхідності імплантації ЕКС, адже вони безпосередньо асоціюються з високим ризиком раптової серцевої смерті. Також ці пристрої імплантують пацієнтам що мають  синдром слабкості синусового вузла.

Трикамерний ЕКС (ресинхронізуючий).

 

Такі  пристрої називають також ресинхронізуючими стимуляторами (або з функцією ресинхронізації).


Трикамерні електрокардіостимулятори встановлюють пацієнтам із значно зниженою фракцією викиду (скоротливою функцією) лівого шлуночка , що супроводжується повною блокадою лівої ніжки пучка Гіса, коли несинхронно скорочуються різні відділи лівого шлуночка серця. Це є причиною падіння насосної функції серця, зниження фракції викиду лівого шлуночка, що видно на ЕХО обстеженні.

 

При імплантації трикамерного ЕКС, два електроди імплантуються, як при звичайному двокамерному ЕКС, а третій підводиться до лівого шлуночка через венозну систему серця. Якраз третій електрод стимулює зону лівого шлуночка, яка найбільше «не встигає» одночасно з іншими відділами і з правим шлуночком, — тобто відновлюється синхронність роботи шлуночків серця, кращає їх скоротливість, а отже – підвищується фракція викиду.