.svg)
Лікування втрати слуху (приглухуватості) у Львові
.png)
Що таке втрата слуху?
Втрата слуху (приглухуватість) — це стійке або тимчасове зниження здатності сприймати звуки. Людина гірше чує тихі звуки, перепитує співрозмовника, голосніше вмикає телевізор або перестає розрізняти мову в шумному приміщенні.
Приглухуватість — не окрема хвороба, а симптом, за яким може стояти багато різних станів: від сірчаної пробки, яку видаляють за кілька хвилин, до ураження слухового нерва. Тому головне завдання лікаря — знайти причину. При перших ознаках зниження слуху зверніться до ЛОР-лікаря у Львові: що раніше розпочато лікування, то більше шансів зберегти слух.
Залежно від того, на якому рівні виникла проблема, розрізняють:
- Кондуктивну втрату слуху — звук погано проводиться через зовнішнє або середнє вухо (пробка, отит, перфорація барабанної перетинки, отосклероз).
- Сенсоневральну втрату слуху — уражені клітини внутрішнього вуха або слуховий нерв. Детальніше — на сторінці сенсоневральна приглухуватість.
- Змішану форму — поєднання обох механізмів.
Причини втрати слуху
Причини приглухуватості дуже різні, тому однакового лікування для всіх не існує. Найчастіше лікарі виявляють такі стани.
Проблеми зовнішнього та середнього вуха
- сірчана пробка або стороннє тіло у слуховому проході;
- гострий або ексудативний отит — запалення та рідина за барабанною перетинкою;
- перфорація барабанної перетинки після травми чи запалення;
- отосклероз — порушення рухливості слухових кісточок.
Ураження внутрішнього вуха та слухового нерва
- вікові зміни (пресбіакузис);
- тривалий вплив шуму або акустична травма;
- раптова сенсоневральна приглухуватість — часто після вірусної інфекції або порушення кровообігу;
- хвороба Меньєра, лабіринтит, неврит переддверно-завиткового нерва;
- побічна дія окремих (ототоксичних) ліків.
Загальні фактори ризику
Слух частіше погіршується у людей з цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, атеросклерозом, після черепно-мозкових травм, а також при спадковій схильності.
Симптоми приглухуватості
Втрата слуху може наростати поступово протягом років або виникнути раптово, буквально за кілька годин. Насторожити мають такі ознаки:
Ознаки поступового зниження слуху
- ви часто перепитуєте співрозмовника;
- важко розібрати мову в шумному приміщенні або коли говорять кілька людей одночасно;
- рідні скаржаться, що ви занадто голосно вмикаєте телевізор чи телефон;
- погано чути високі звуки — пташиний спів, дитячі голоси, дзвінок у двері.
Супутні симптоми
- шум, дзвін або гудіння у вусі (тинітус);
- відчуття закладеності чи «води» у вусі;
- запаморочення, порушення рівноваги;
- біль або виділення з вуха — ознака запального процесу.
Коли потрібна термінова допомога
Раптова втрата слуху на одне вухо — це невідкладний стан. Звертатися до ЛОР-лікаря потрібно протягом 24–72 годин: саме в цей період лікування найефективніше і дає найбільше шансів відновити слух.
Консультація ЛОРа у Львові
Поверніть собі вільне дихання, ідеальний слух, та здорове горло без черг та стресу.
Не відкладайте здоров’я на потім! Отримайте експертну допомогу отоларинголога у Львові: швидка діагностика, доказова медицина та дбайливе ставлення до кожного пацієнта.
Поверніть собі вільне дихання, ідеальний слух, та здорове горло без черг та стресу.
Не відкладайте здоров’я на потім! Отримайте експертну допомогу отоларинголога у Львові: швидка діагностика, доказова медицина та дбайливе ставлення до кожного пацієнта.
Діагностика втрати слуху
Щоб призначити правильне лікування, лікар має визначити тип, ступінь і причину приглухуватості. Обстеження безболісне і для більшості пацієнтів займає один візит.
Огляд ЛОР-лікаря та отоскопія
Отоларинголог розпитує про скарги, перенесені хвороби та ліки, оглядає слуховий прохід і барабанну перетинку. Уже на цьому етапі можна виявити сірчану пробку, стороннє тіло, ознаки отиту або перфорацію.
Аудіологічні дослідження
- камертональні проби — допомагають швидко відрізнити кондуктивну форму від сенсоневральної;
- тональна порогова аудіометрія — показує, наскільки знижений слух на різних частотах;
- тимпанометрія — оцінює рухливість барабанної перетинки та тиск у середньому вусі;
- мовна аудіометрія — перевіряє, як людина розбірливо сприймає мову.
Додаткові обстеження
За показаннями лікар може призначити КТ скроневих кісток, МРТ (щоб виключити зміни слухового нерва), аналізи крові та консультацію невролога чи кардіолога.
Лікування втрати слуху
Тактика лікування повністю залежить від причини. У частини пацієнтів слух вдається відновити повністю, в інших — зупинити погіршення та компенсувати втрату.
Усунення причини при кондуктивній формі
- видалення сірчаної пробки або стороннього тіла;
- лікування гострого та ексудативного отиту, відновлення прохідності слухової труби;
- хірургічне закриття перфорації барабанної перетинки (мірингопластика, тимпанопластика);
- операції на слухових кісточках при отосклерозі.
Лікування сенсоневральної приглухуватості
При раптовій втраті слуху лікар призначає медикаментозну терапію якнайшвидше. Схему, дози та тривалість підбирає тільки лікар з урахуванням стану здоров’я пацієнта. При хронічній сенсоневральній приглухуватості лікування спрямоване на стабілізацію слуху та контроль супутніх захворювань.
Слухопротезування
Якщо слух не вдається відновити, сучасні слухові апарати допомагають повернути комфортне спілкування. ЛОР-лікар та сурдолог допоможуть визначитися з подальшими кроками.
Прийом отоларинголога в Симбіотиці
розташування
.svg)
Відновлення та спостереження
Після лікування важливо закріпити результат і вчасно помітити можливі зміни слуху.
Контрольна аудіометрія
Повторне обстеження через кілька тижнів після лікування показує, наскільки відновився слух, і допомагає скоригувати подальшу тактику.
Захист слуху від шуму
- обмежуйте гучність навушників і час їх використання;
- на гучних заходах і шумному виробництві користуйтеся берушами або протишумовими навушниками;
- давайте вухам відпочинок після тривалого шуму.
Контроль загального здоров’я
Стабільний тиск, нормальний рівень цукру крові та відмова від куріння позитивно впливають на кровопостачання внутрішнього вуха і допомагають зберегти слух.
Наслідки нелікованої приглухуватості
Багато людей роками звикають до поганого слуху і відкладають візит до лікаря. Проте наслідки втрати слуху виходять далеко за межі вух.
Прогресування захворювання
Без лікування причини (наприклад, хронічного середнього отиту) слух може й далі погіршуватися, а частину змін згодом уже неможливо повернути.
Соціальні та психологічні наслідки
- складнощі у спілкуванні, на роботі та в навчанні;
- соціальна ізоляція, тривожність, пригнічений настрій;
- у літніх людей — вищий ризик когнітивних порушень.
Ризики у побуті
Людина з приглухуватістю може не почути сигнал автомобіля, сирену чи попередження, що підвищує ризик нещасних випадків.
Як зберегти слух
Більшість причин набутої приглухуватості можна попередити або виявити на ранній стадії.
Прості правила
- не чистіть слуховий прохід ватними паличками та гострими предметами;
- захищайте вуха від гучного шуму і не слухайте музику на максимальній гучності;
- вчасно лікуйте нежить, синусити та отити;
- не приймайте ліки без призначення лікаря.
Регулярні перевірки слуху
Перевіряти слух варто людям після 50 років, тим, хто працює в шумі, а також пацієнтам із цукровим діабетом та гіпертонією. Аудіометрія займає кілька хвилин і дозволяє помітити проблему задовго до того, як вона стане помітною у повсякденному житті.
.png)
.png)
.webp)
Задайте питання в онлайн чаті