.svg)
Гострий середній отит
Що таке гострий середній отит?
Гострий середній отит — це запальне захворювання середнього вуха, яке зазвичай розвивається раптово й супроводжується болем, лихоманкою, зниженням слуху. Запалення виникає в порожнині між барабанною перетинкою та внутрішнім вухом, де розташовані слухові кісточки.
Це одне з найпоширеніших ЛОР-захворювань, особливо в дитячому віці. Без своєчасного лікування гострий середній отит може призвести до серйозних ускладнень — від хронічного запалення до втрати слуху.
До групи ризику належать:
- Діти віком до 5 років — через анатомічні особливості та часті застуди.
- Люди зі зниженим імунітетом — наприклад, після хвороб або на фоні хронічних захворювань.
- Пацієнти з хронічним ринітом, аденоїдами чи синуситом — хронічне запалення в носоглотці полегшує поширення інфекції.
- Палці або працівники в умовах підвищеної вологості/перепадів тиску — підвищений ризик подразнення слизової оболонки та порушення вентиляції вуха.
Особливу увагу слід приділяти дітям: навіть легка застуда в них може швидко ускладнитися гострим отитом.
Основні причини гострого середнього отиту
Гострий середній отит рідко виникає сам по собі. Найчастіше це ускладнення інших захворювань або наслідок поєднання кількох чинників — інфекційного, анатомічного та імунного.
Вірусні та бактеріальні інфекції
У 70–90% випадків гострий отит розвивається після гострих респіраторних інфекцій. Найпоширенішими збудниками є:
- віруси: грипу, аденовіруси, риновіруси — призводять до набряку та закриття євстахієвої труби;
- бактерії: Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis — викликають гнійне запалення.
Коли євстахієва труба блокується, тиск у середньому вусі змінюється, що створює сприятливе середовище для розмноження бактерій.
Анатомічні особливості та хронічні хвороби
Деякі стани створюють умови для повторних або тяжчих форм отиту:
- коротка і широка євстахієва труба у дітей;
- аденоїди — збільшення лімфоїдної тканини у носоглотці, що блокує вентиляцію вуха;
- хронічний риніт або синусит — постійне джерело інфекції;
- викривлення носової перегородки — порушення носового дихання та відтоку слизу.
Ці фактори погіршують природну вентиляцію вуха й підвищують ризик запалення.
Вплив переохолодження та зниженого імунітету
Імунна система відіграє ключову роль у захисті організму від інфекцій. Коли вона ослаблена, ризик отиту зростає:
- переохолодження — сприяє активації вірусів і бактерій у носоглотці;
- перенесені ГРВІ, ангіни, грип — виснажують захисні сили організму;
- нестача сну, стрес, погане харчування — фактори, що послаблюють імунітет.
Особливо обережними слід бути в осінньо-зимовий період, коли захворюваність на вірусні інфекції зростає.
Симптоми гострого середнього отиту
Ознаки гострого середнього отиту зазвичай з’являються раптово й швидко наростають. Вони можуть відрізнятися за інтенсивністю, але ключовий симптом — біль у вусі, особливо у дітей. У новонароджених першими проявами часто є неспокій, плач, порушення сну.
Біль у вусі, підвищення температури
Найхарактерніші початкові симптоми:
- гострий, пульсуючий або стріляючий біль у вусі, що посилюється при жуванні, ковтанні або натисканні на козелок;
- підвищення температури до 38–39°C — свідчить про активне запалення;
- загальне нездужання, слабкість, головний біль.
У дітей часто виникає різка зміна поведінки: дратівливість, відмова від їжі, часте торкання або тертя вуха.
Закладеність, погіршення слуху
Через запалення та накопичення рідини у середньому вусі виникає:
- відчуття закладеності вуха або "вуха, що не відкривається";
- зниження слуху — тимчасове, але може зберігатися після лікування;
- відчуття тиску в голові, шум чи дзвін у вусі.
Ці симптоми можуть бути більш вираженими у разі двобічного отиту (ураження обох вух).
Виділення з вуха — коли це тривожний сигнал
Якщо отит переходить у гнійну форму, може виникнути перфорація (розрив) барабанної перетинки, після чого з вуха з’являються:
- гнійні виділення — жовті або зеленуваті, з неприємним запахом;
- зменшення болю після появи виділень — через зменшення тиску в порожнині середнього вуха;
- рідше — домішки крові у виділеннях.
Це тривожний сигнал, який потребує негайного звернення до ЛОРа. Самостійне лікування в такому випадку неприпустиме, оскільки є ризик ускладнень, зокрема мастоїдиту чи менінгіту.
Як діагностують середній отит
Точна та своєчасна діагностика гострого середнього отиту є критично важливою для правильного лікування та запобігання ускладненням. Діагноз встановлюється на основі клінічної картини та огляду спеціаліста. У складних випадках можуть знадобитися додаткові дослідження.
Огляд ЛОР-лікарем
Перший і ключовий етап діагностики — консультація отоларинголога. Під час прийому лікар:
- розпитує про скарги, перебіг захворювання, супутні симптоми;
- проводить огляд вуха, носоглотки та порожнини носа;
- оцінює загальний стан пацієнта — наявність температури, реакцію на натискання на вухо.
Цього часто достатньо для попереднього встановлення діагнозу. Однак для уточнення можуть застосовуватись інструментальні методи.
Отоскопія та тімпанометрія
Отоскопія — основний метод діагностики отиту. Вона дозволяє:
- оцінити стан барабанної перетинки (наявність почервоніння, випинання, перфорації);
- побачити ознаки запального процесу або гнійного вмісту.
Тімпанометрія — неінвазивне дослідження, що вимірює рухливість барабанної перетинки та тиск у середньому вусі. Дає змогу:
- виявити наявність рідини;
- оцінити функцію євстахієвої труби;
- виявити серозний чи хронічний отит навіть без явних симптомів.
Ці методи часто доповнюють одне одного й дають повну картину стану вуха.
Додаткові методи: аналізи, аудіометрія
У деяких випадках можуть призначатися:
- загальний аналіз крові — для визначення рівня запалення;
- бактеріологічне дослідження виділень — якщо є гній, для підбору антибіотика;
- аудіометрія — оцінка слуху, особливо при скаргах на його зниження;
- КТ чи МРТ — при підозрі на ускладнення (наприклад, мастоїдит або внутрішньочерепні зміни).
Важливо: у дітей аудіометрія може допомогти виявити навіть незначні порушення слуху, які батьки не завжди помічають.
Сучасні методи лікування
Лікування гострого середнього отиту залежить від форми захворювання, віку пацієнта, наявності ускладнень. У більшості випадків воно консервативне, але потребує ретельного контролю з боку ЛОР-лікаря. Основна мета — зменшити запалення, зняти біль, відновити слух і запобігти ускладненням.
Медикаментозна терапія — антибіотики, знеболювальні
Антибіотикотерапія є базовим методом лікування при бактеріальному отиті. Найчастіше призначають:
- амоксицилін або його комбінації (наприклад, з клавулановою кислотою);
- цефалоспорини (при алергії на пеніциліни);
- місцеві антибактеріальні препарати — якщо перфорації немає.
Антибіотики не завжди потрібні з перших днів. У деяких випадках лікар може застосувати вичікувальну тактику (до 48 годин), особливо у дітей старше 2 років із легкими симптомами.
Знеболювальні та жарознижувальні засоби допомагають полегшити стан:
- парацетамол або ібупрофен — зменшують біль і температуру;
- місцеві знеболювальні краплі (при цілій барабанній перетинці).
Фізіотерапія та краплі у вухо
Допоміжна терапія покращує кровообіг, знижує запалення, прискорює одужання:
- фізіотерапія (УВЧ, лазеротерапія, електрофорез) — призначається за показаннями;
- назальні судинозвужувальні краплі — поліпшують дренаж євстахієвої труби;
- вушні краплі з антисептичним або протизапальним ефектом — лише при цілій барабанній перетинці.
Краплі у вухо не застосовують самостійно — важливо попередньо оцінити стан барабанної перетинки.
Коли показане хірургічне втручання (парацентез)
У складних випадках отиту з вираженим болем, високим тиском у вусі та відсутністю ефекту від медикаментів проводиться парацентез — прокол барабанної перетинки для видалення гною:
- процедура швидка, безпечна, проводиться під місцевою анестезією;
- значно полегшує стан пацієнта — біль зменшується, знижується температура;
- дає можливість для бактеріологічного дослідження виділень.
Після процедури слух зазвичай відновлюється повністю, а перетинка загоюється самостійно протягом кількох днів.
Відновлення та реабілітація після лікування
Навіть після зникнення основних симптомів важливо не припиняти спостереження та правильно завершити лікування. Гострий середній отит — це не лише короткочасний біль, а потенційний ризик для слуху, особливо в дітей. Тому реабілітація включає не тільки відновлення фізичного стану, а й профілактику рецидивів і ускладнень.
Як підтримати слух і зменшити ризик ускладнень
Після перенесеного отиту можливо:
- тимчасове зниження слуху;
- шум у вухах;
- відчуття «заложеності».
Щоб слух повністю відновився, рекомендовано:
- регулярно продувати євстахієву трубу (за рекомендацією ЛОРа) або виконувати спеціальні вправи;
- уникати переохолоджень і повторних застуд, особливо в перші тижні;
- не допускати потрапляння води у вухо — наприклад, закривати вушний канал ватою під час душу.
У дітей важливо контролювати розвиток мовлення та поведінку — затримка або порушення можуть бути наслідком погіршеного слуху.
Контрольний огляд після завершення лікування
Обов’язковий етап — контроль у ЛОРа через 7–10 днів після завершення основного курсу лікування. Під час огляду лікар:
- перевіряє стан барабанної перетинки;
- оцінює слух;
- за потреби призначає додаткову терапію (фізіотерапію, вушні краплі, вправи).
У дітей огляд особливо важливий — отит може пройти зовні, але зберігатися серозна рідина в середньому вусі, що впливає на слух.
Поради для швидшого одужання
Для повного відновлення й запобігання повторному захворюванню:
- дотримуйтеся курсу антибіотиків до кінця, навіть якщо самопочуття покращилось;
- уникайте самолікування при повторному болю у вусі — тільки лікар може оцінити стан;
- укріплюйте імунітет — здорове харчування, достатній сон, фізична активність;
- підтримуйте прохідність носа — при необхідності використовуйте спреї, призначені ЛОРом.
Комплексний підхід до реабілітації дозволяє повністю відновити слух і запобігти переходу хвороби в хронічну форму.
Ускладнення при нелікованому або недолікованому отиті
Гострий середній отит — це не просто «боляче вухо». При відсутності своєчасного або правильного лікування запалення може перейти у хронічну форму, викликати ураження внутрішнього вуха або навіть загрожувати життю. У дітей такі ускладнення можуть мати довготривалий вплив на слух і розвиток мовлення.
Поширення інфекції на внутрішнє вухо
Одне з найсерйозніших ускладнень — лабіринтит, тобто поширення інфекції на внутрішнє вухо.
Це супроводжується:
- сильною втратою рівноваги;
- нудотою, запамороченням;
- значним зниженням або втратою слуху;
- шумом або дзвоном у вусі.
Без негайної допомоги можливий незворотний нейросенсорний приглух. Інфекція також може поширитися далі — у мозкові оболонки, викликаючи менінгіт.
Перфорація барабанної перетинки
При значному накопиченні гною тиск у середньому вусі різко зростає, що може призвести до розриву барабанної перетинки. Ознаки:
- раптова поява гнійних або кров’янистих виділень із вуха;
- різке зменшення болю;
- відчутне зниження слуху.
У більшості випадків перфорація загоюється самостійно, але при великих розривах або частих повтореннях може залишитися перфораційний дефект, який потребує хірургічного закриття (мірингопластики).
Зниження слуху або хронічний отит
Якщо отит не вилікуваний повністю або рецидивує часто, це може призвести до:
- хронічного середнього отиту — зі стійкими виділеннями, ураженням кісточок середнього вуха;
- адгезивного отиту — з утворенням рубців та зрощень у порожнині вуха;
- стійкого зниження слуху, особливо в дітей, що впливає на мовлення й навчання.
Такі стани вимагають довготривалого спостереження, реабілітації, а іноді — оперативного втручання.
Профілактика гострого середнього отиту
Попередити розвиток отиту значно легше, ніж лікувати його та його ускладнення. Особливо це важливо для дітей, які мають схильність до частих застуд або вже перенесли запалення вуха. Комплексна профілактика включає контроль над інфекціями, зміцнення імунітету та дбайливе ставлення до органів слуху.
Лікування застуд та респіраторних інфекцій
Гострий середній отит майже завжди розвивається як ускладнення вірусної або бактеріальної інфекції. Щоб зменшити ризик:
- своєчасно лікуйте ГРВІ, ангіну, гайморит, риніт — особливо у дітей;
- не ігноруйте закладеність носа — вона порушує вентиляцію середнього вуха;
- не займайтесь самолікуванням — неправильне використання ліків може лише погіршити стан.
Особливо важливо правильно очищати ніс у дітей, адже застій слизу сприяє поширенню інфекції до вуха.
Загартовування та підвищення імунітету
Сильний імунітет — найкращий захист від отиту. Щоб зміцнити захисні сили організму:
- забезпечте дитині повноцінне харчування, сон і фізичну активність;
- поступове загартовування (наприклад, обтирання, прогулянки на свіжому повітрі);
- уникайте тривалого перебування в задушливих, вологих приміщеннях.
У дітей із частою патологією ЛОР-органів рекомендовані огляди у отоларинголога, особливо в осінньо-зимовий період.
Захист вух від вологи та переохолодження
Вологе або переохолоджене середовище створює ідеальні умови для розвитку запалення. Щоб знизити ризик:
- після купання ретельно висушуйте вуха, уникаючи ватних паличок;
- у басейні або під час плавання у відкритих водоймах — використовуйте спеціальні вушні беруші або шапочку;
- у холодну пору року — обов’язково носіть головний убір, що прикриває вуха;
- не допускайте переохолодження голови, особливо після миття волосся.
Профілактика — це щоденна турбота, яка допоможе уникнути болю, зниження слуху й ускладнень у майбутньому.
.png)
.png)
.webp)
.webp)
сервісу
