Гострий середній отит — це запальне захворювання середнього вуха, яке зазвичай розвивається раптово й супроводжується болем, лихоманкою, зниженням слуху. Запалення виникає в порожнині між барабанною перетинкою та внутрішнім вухом, де розташовані слухові кісточки.
Це одне з найпоширеніших ЛОР-захворювань, особливо в дитячому віці. Без своєчасного лікування гострий середній отит може призвести до серйозних ускладнень — від хронічного запалення до втрати слуху.
До групи ризику належать:
Особливу увагу слід приділяти дітям: навіть легка застуда в них може швидко ускладнитися гострим отитом.
Гострий середній отит рідко виникає сам по собі. Найчастіше це ускладнення інших захворювань або наслідок поєднання кількох чинників — інфекційного, анатомічного та імунного.
У 70–90% випадків гострий отит розвивається після гострих респіраторних інфекцій. Найпоширенішими збудниками є:
Коли євстахієва труба блокується, тиск у середньому вусі змінюється, що створює сприятливе середовище для розмноження бактерій.
Деякі стани створюють умови для повторних або тяжчих форм отиту:
Ці фактори погіршують природну вентиляцію вуха й підвищують ризик запалення.
Імунна система відіграє ключову роль у захисті організму від інфекцій. Коли вона ослаблена, ризик отиту зростає:
Особливо обережними слід бути в осінньо-зимовий період, коли захворюваність на вірусні інфекції зростає.
Ознаки гострого середнього отиту зазвичай з’являються раптово й швидко наростають. Вони можуть відрізнятися за інтенсивністю, але ключовий симптом — біль у вусі, особливо у дітей. У новонароджених першими проявами часто є неспокій, плач, порушення сну.
Найхарактерніші початкові симптоми:
У дітей часто виникає різка зміна поведінки: дратівливість, відмова від їжі, часте торкання або тертя вуха.
Через запалення та накопичення рідини у середньому вусі виникає:
Ці симптоми можуть бути більш вираженими у разі двобічного отиту (ураження обох вух).
Якщо отит переходить у гнійну форму, може виникнути перфорація (розрив) барабанної перетинки, після чого з вуха з’являються:
Це тривожний сигнал, який потребує негайного звернення до ЛОРа. Самостійне лікування в такому випадку неприпустиме, оскільки є ризик ускладнень, зокрема мастоїдиту чи менінгіту.
Точна та своєчасна діагностика гострого середнього отиту є критично важливою для правильного лікування та запобігання ускладненням. Діагноз встановлюється на основі клінічної картини та огляду спеціаліста. У складних випадках можуть знадобитися додаткові дослідження.
Перший і ключовий етап діагностики — консультація отоларинголога. Під час прийому лікар:
Цього часто достатньо для попереднього встановлення діагнозу. Однак для уточнення можуть застосовуватись інструментальні методи.
Отоскопія — основний метод діагностики отиту. Вона дозволяє:
Тімпанометрія — неінвазивне дослідження, що вимірює рухливість барабанної перетинки та тиск у середньому вусі. Дає змогу:
Ці методи часто доповнюють одне одного й дають повну картину стану вуха.
У деяких випадках можуть призначатися:
Важливо: у дітей аудіометрія може допомогти виявити навіть незначні порушення слуху, які батьки не завжди помічають.
Лікування гострого середнього отиту залежить від форми захворювання, віку пацієнта, наявності ускладнень. У більшості випадків воно консервативне, але потребує ретельного контролю з боку ЛОР-лікаря. Основна мета — зменшити запалення, зняти біль, відновити слух і запобігти ускладненням.
Антибіотикотерапія є базовим методом лікування при бактеріальному отиті. Найчастіше призначають:
Антибіотики не завжди потрібні з перших днів. У деяких випадках лікар може застосувати вичікувальну тактику (до 48 годин), особливо у дітей старше 2 років із легкими симптомами.
Знеболювальні та жарознижувальні засоби допомагають полегшити стан:
Допоміжна терапія покращує кровообіг, знижує запалення, прискорює одужання:
Краплі у вухо не застосовують самостійно — важливо попередньо оцінити стан барабанної перетинки.
У складних випадках отиту з вираженим болем, високим тиском у вусі та відсутністю ефекту від медикаментів проводиться парацентез — прокол барабанної перетинки для видалення гною:
Після процедури слух зазвичай відновлюється повністю, а перетинка загоюється самостійно протягом кількох днів.
Навіть після зникнення основних симптомів важливо не припиняти спостереження та правильно завершити лікування. Гострий середній отит — це не лише короткочасний біль, а потенційний ризик для слуху, особливо в дітей. Тому реабілітація включає не тільки відновлення фізичного стану, а й профілактику рецидивів і ускладнень.
Після перенесеного отиту можливо:
Щоб слух повністю відновився, рекомендовано:
У дітей важливо контролювати розвиток мовлення та поведінку — затримка або порушення можуть бути наслідком погіршеного слуху.
Обов’язковий етап — контроль у ЛОРа через 7–10 днів після завершення основного курсу лікування. Під час огляду лікар:
У дітей огляд особливо важливий — отит може пройти зовні, але зберігатися серозна рідина в середньому вусі, що впливає на слух.
Для повного відновлення й запобігання повторному захворюванню:
Комплексний підхід до реабілітації дозволяє повністю відновити слух і запобігти переходу хвороби в хронічну форму.
Гострий середній отит — це не просто «боляче вухо». При відсутності своєчасного або правильного лікування запалення може перейти у хронічну форму, викликати ураження внутрішнього вуха або навіть загрожувати життю. У дітей такі ускладнення можуть мати довготривалий вплив на слух і розвиток мовлення.
Одне з найсерйозніших ускладнень — лабіринтит, тобто поширення інфекції на внутрішнє вухо.
Це супроводжується:
Без негайної допомоги можливий незворотний нейросенсорний приглух. Інфекція також може поширитися далі — у мозкові оболонки, викликаючи менінгіт.
При значному накопиченні гною тиск у середньому вусі різко зростає, що може призвести до розриву барабанної перетинки. Ознаки:
У більшості випадків перфорація загоюється самостійно, але при великих розривах або частих повтореннях може залишитися перфораційний дефект, який потребує хірургічного закриття (мірингопластики).
Якщо отит не вилікуваний повністю або рецидивує часто, це може призвести до:
Такі стани вимагають довготривалого спостереження, реабілітації, а іноді — оперативного втручання.
Попередити розвиток отиту значно легше, ніж лікувати його та його ускладнення. Особливо це важливо для дітей, які мають схильність до частих застуд або вже перенесли запалення вуха. Комплексна профілактика включає контроль над інфекціями, зміцнення імунітету та дбайливе ставлення до органів слуху.
Гострий середній отит майже завжди розвивається як ускладнення вірусної або бактеріальної інфекції. Щоб зменшити ризик:
Особливо важливо правильно очищати ніс у дітей, адже застій слизу сприяє поширенню інфекції до вуха.
Сильний імунітет — найкращий захист від отиту. Щоб зміцнити захисні сили організму:
У дітей із частою патологією ЛОР-органів рекомендовані огляди у отоларинголога, особливо в осінньо-зимовий період.
Вологе або переохолоджене середовище створює ідеальні умови для розвитку запалення. Щоб знизити ризик:
Профілактика — це щоденна турбота, яка допоможе уникнути болю, зниження слуху й ускладнень у майбутньому.