Тендіноз — це хронічне дегенеративне захворювання сухожиль, яке виникає внаслідок тривалого перенавантаження або повторюваних мікротравм. Уражене сухожилля поступово втрачає свою еластичність, виникають мікропошкодження, а процес загоєння уповільнюється або порушується повністю. В результаті — слабкість, біль, зниження функціональності суглоба.
Цей стан не супроводжується активним запаленням, на відміну від тендиніту. Саме тому важливо правильно розпізнати тип ураження — від цього залежить стратегія лікування.
Тендіноз найчастіше розвивається у людей, які виконують повторювані рухи, як-от спортсмени, музиканти, стоматологи або працівники офісів, які тривалий час працюють мишкою чи клавіатурою. У нормі сухожилля складаються з колагенових волокон, які забезпечують міцність і пружність.
При тривалому перевантаженні або недостатньому відновленні:
Цей процес розвивається повільно, іноді — роками, і часто залишається непоміченим до появи помітного болю чи обмеження рухливості. Без лікування стан може погіршуватись, аж до повного розриву сухожилля.
Тендіноз розвивається поступово, і зазвичай є результатом комбінації кількох чинників. У центрі — дегенерація колагенових волокон, спричинена перевантаженням, зниженим відновленням і віковими змінами. Правильне розуміння причин дозволяє не лише лікувати захворювання, а й попереджувати його.
Найпоширеніша причина розвитку тендінозу — тривале механічне навантаження на сухожилля без достатнього періоду відновлення.
Це може бути:
Регулярна мікротравматизація призводить до поступового зносу тканин, які не встигають відновитися між навантаженнями.
З віком сухожилля втрачають еластичність, знижується кровопостачання і здатність до відновлення.
У результаті:
Ці процеси особливо помітні після 40 років і можуть розвиватися навіть без інтенсивних фізичних навантажень.
Деякі загальні захворювання та метаболічні порушення також сприяють розвитку тендінозу:
Коли ці стани поєднуються з механічним навантаженням — дегенерація сухожиль пришвидшується.
Симптоми тендінозу зазвичай розвиваються поступово й можуть залишатися непоміченими протягом тривалого часу. Часто пацієнти не пов’язують початковий дискомфорт із ураженням сухожиль, що призводить до затримки в діагностиці. Важливо вчасно розпізнати характерні прояви, щоб розпочати правильне лікування й запобігти ускладненням.
Найпоширеніший симптом — тупий, ниючий біль, який посилюється при навантаженні:
Цей біль — не гострий, як при травмі, а постійний, фоновий, що знижує якість життя і працездатність.
Уражене сухожилля втрачає пружність і силу, тому:
Ці ознаки часто плутають з артритом чи неврологічними порушеннями, але при тендінозі вони мають механічний характер.
Одна з відмінних рис тендінозу — відсутність зовнішніх проявів запалення:
Це допомагає відрізнити тендіноз від тендиніту або бурситу, які часто супроводжуються набряком і гіперемією.
Діагностика тендінозу ґрунтується на клінічному огляді та візуалізаційних методах, які дозволяють виявити дегенеративні зміни в сухожиллях. Важливо також виключити інші захворювання, які можуть мати подібні симптоми — зокрема, запальні або неврологічні процеси.
Перший етап — консультація лікаря-ортопеда або спортивного лікаря. Під час прийому спеціаліст:
Це дозволяє вже на першому етапі запідозрити тендіноз і спрямувати пацієнта на додаткову діагностику.
Для підтвердження діагнозу використовують сучасні методи візуалізації:
УЗД сухожилля:
Магнітно-резонансна томографія (МРТ):
Ці методи дозволяють точно визначити ступінь дегенерації сухожилля і підібрати відповідне лікування.
Симптоми тендінозу можуть імітувати інші захворювання, тому важливо провести диференціальну діагностику. Зокрема, слід виключити:
У складних випадках лікар може рекомендувати аналізи крові, щоб виключити системні запальні або метаболічні порушення (наприклад, ревматоїдний артрит або діабет).
Ефективне лікування тендінозу неможливе без повноцінної реабілітації. Саме вона забезпечує відновлення функції сухожилля, запобігає рецидивам і повертає пацієнта до звичного способу життя. Реабілітаційна програма підбирається індивідуально — залежно від локалізації ураження, ступеня дегенерації та фізичної активності пацієнта.
Ключовий принцип реабілітації — поступове, контрольоване навантаження:
Занадто ранній або інтенсивний рух може спровокувати повторну травматизацію, тому повернення до спорту чи роботи має контролювати спеціаліст.
Рухова терапія — основа реабілітації. Програма включає:
Усі вправи виконуються регулярно, під контролем фізіотерапевта, з поступовим збільшенням навантаження.
На кожному етапі реабілітації важливо перебувати під наглядом:
Також можуть проводитись періодичні контрольні обстеження, щоб відслідковувати динаміку загоєння.
Комплексний підхід до реабілітації дозволяє повернутися до активного життя без ризику повторного ураження.
Якщо тендіноз ігнорувати або лікувати неправильно, дегенеративні зміни в сухожиллі прогресують, і з часом можуть призвести до серйозних функціональних порушень. Ускладнення можуть істотно впливати на якість життя, працездатність і рівень фізичної активності.
Найпоширеніше ускладнення — персистуючий біль, який:
Біль при хронічному тендінозі важко піддається лікуванню, особливо без структурної реабілітації.
Якщо дегенеративно змінене сухожилля продовжує піддаватись навантаженням, зростає ризик повного або часткового розриву:
Розриви частіше трапляються у спортсменів, людей середнього й старшого віку та тих, хто продовжує фізичну активність попри біль.
Без лікування поступово порушується:
У підсумку — виникає стійке функціональне обмеження, яке погано піддається відновленню без повноцінного лікування і реабілітації.
Тендіноз легше попередити, ніж лікувати. Його розвиток напряму пов’язаний із перевантаженням та хронічною мікротравматизацією сухожиль, тому профілактика зводиться до розумного підходу до фізичної активності, регулярного відновлення та уваги до власного тіла. Особливо важлива профілактика для спортсменів, фізично активних людей, а також осіб після 40 років.
Повноцінна розминка — один із найпростіших і найефективніших способів зниження ризику ушкодження сухожиль:
Розминка має тривати не менше 5–10 хвилин і включати легкі аеробні вправи, динамічні рухи, а також розтягнення цільових м’язів.
Неправильна техніка виконання фізичних вправ є однією з головних причин перевантаження сухожиль.
Щоб уникнути помилок:
Правильна техніка знижує ризик хронічних ушкоджень і підвищує ефективність тренувань.
Перевантаження без належного відпочинку — основна передумова розвитку тендінозу. Для профілактики варто:
Також важливо стежити за загальним станом здоров’я: нормалізувати рівень цукру в крові, підтримувати баланс вітамінів, уникати дефіциту білка.
Лікування тендінозу спрямоване на відновлення структури сухожилля, усунення болю та покращення функції. У більшості випадків ефективною є консервативна терапія, яка поєднує фізичну реабілітацію, сучасні неінвазивні технології та поступове повернення до навантаження. Хірургія застосовується лише при запущених або неефективно пролікованих випадках.
Основу лікування складають нехірургічні методи, спрямовані на зменшення навантаження, покращення кровопостачання та стимуляцію загоєння тканин:
Фізичні вправи:
Фізіотерапія:
Функціональний відпочинок:
Ці методи покращують локальну циркуляцію, зменшують мікротравматизацію та активують процеси регенерації.
У разі стійкого болю або повільної динаміки ефективними є сучасні біологічні методи впливу:
Ударно-хвильова терапія (УХТ):
PRP-терапія (плазмотерапія):
Ці процедури можуть комбінуватись із базовим консервативним лікуванням для підвищення ефективності.
Хірургічне лікування розглядається лише у виняткових випадках, коли:
Можливі варіанти оперативного втручання:
Після хірургії завжди потрібна тривала реабілітація під наглядом спеціаліста.