.svg)
Тендіноз
Що таке тендіноз?
Тендіноз — це хронічне дегенеративне захворювання сухожиль, яке виникає внаслідок тривалого перенавантаження або повторюваних мікротравм. Уражене сухожилля поступово втрачає свою еластичність, виникають мікропошкодження, а процес загоєння уповільнюється або порушується повністю. В результаті — слабкість, біль, зниження функціональності суглоба.
Цей стан не супроводжується активним запаленням, на відміну від тендиніту. Саме тому важливо правильно розпізнати тип ураження — від цього залежить стратегія лікування.
Тендіноз найчастіше розвивається у людей, які виконують повторювані рухи, як-от спортсмени, музиканти, стоматологи або працівники офісів, які тривалий час працюють мишкою чи клавіатурою. У нормі сухожилля складаються з колагенових волокон, які забезпечують міцність і пружність.
При тривалому перевантаженні або недостатньому відновленні:
- у волокнах з’являються мікротріщини;
- порушується кровопостачання і обмін речовин;
- колагенові структури руйнуються і замінюються менш еластичними тканинами;
- утворюються фіброзні зміни та кальцинати.
Цей процес розвивається повільно, іноді — роками, і часто залишається непоміченим до появи помітного болю чи обмеження рухливості. Без лікування стан може погіршуватись, аж до повного розриву сухожилля.
Причини розвитку тендінозу
Тендіноз розвивається поступово, і зазвичай є результатом комбінації кількох чинників. У центрі — дегенерація колагенових волокон, спричинена перевантаженням, зниженим відновленням і віковими змінами. Правильне розуміння причин дозволяє не лише лікувати захворювання, а й попереджувати його.
Надмірні навантаження та повторювані рухи
Найпоширеніша причина розвитку тендінозу — тривале механічне навантаження на сухожилля без достатнього періоду відновлення.
Це може бути:
- спортивне перевантаження (біг, теніс, плавання, важка атлетика);
- робота, що вимагає повторюваних рухів (малярі, швачки, офісні працівники);
- неправильна техніка виконання рухів — особливо у спорті;
- занадто швидке збільшення інтенсивності тренувань без адаптації.
Регулярна мікротравматизація призводить до поступового зносу тканин, які не встигають відновитися між навантаженнями.
Вікові зміни в тканинах
З віком сухожилля втрачають еластичність, знижується кровопостачання і здатність до відновлення.
У результаті:
- колагенові волокна стають ламкими;
- знижується вміст води у тканинах;
- зростає ризик мікророзривів і дегенеративних змін.
Ці процеси особливо помітні після 40 років і можуть розвиватися навіть без інтенсивних фізичних навантажень.
Хронічні запальні процеси та порушення обміну речовин
Деякі загальні захворювання та метаболічні порушення також сприяють розвитку тендінозу:
- цукровий діабет — погіршує кровопостачання та відновлення тканин;
- подагра та ревматоїдний артрит — викликають хронічне запалення;
- гіпотиреоз — уповільнює регенерацію тканин;
- дефіцит вітаміну C та білка — знижує якість колагену.
Коли ці стани поєднуються з механічним навантаженням — дегенерація сухожиль пришвидшується.
Основні симптоми тендінозу
Симптоми тендінозу зазвичай розвиваються поступово й можуть залишатися непоміченими протягом тривалого часу. Часто пацієнти не пов’язують початковий дискомфорт із ураженням сухожиль, що призводить до затримки в діагностиці. Важливо вчасно розпізнати характерні прояви, щоб розпочати правильне лікування й запобігти ускладненням.
Біль у ділянці ураженого сухожилля
Найпоширеніший симптом — тупий, ниючий біль, який посилюється при навантаженні:
- біль локалізований у місці прикріплення м’яза до кістки;
- виникає під час фізичної активності або після неї;
- може з’являтися після тривалого відпочинку (наприклад, вранці після сну);
- не зникає повністю навіть у стані спокою на пізніших етапах.
Цей біль — не гострий, як при травмі, а постійний, фоновий, що знижує якість життя і працездатність.
Обмеження рухливості та слабкість
Уражене сухожилля втрачає пружність і силу, тому:
- знижується амплітуда рухів у відповідному суглобі;
- виникає відчуття скутості, особливо після навантаження;
- з’являється м’язова слабкість, навіть без болю;
- важко виконувати звичні дії — піднімати речі, стискати кисть, стояти на пальцях тощо.
Ці ознаки часто плутають з артритом чи неврологічними порушеннями, але при тендінозі вони мають механічний характер.
Відсутність набряку та почервоніння (на відміну від запалення)
Одна з відмінних рис тендінозу — відсутність зовнішніх проявів запалення:
- немає почервоніння, припухлості чи гарячої шкіри над ураженим місцем;
- температура тіла залишається нормальною;
- загальні симптоми запалення відсутні — немає ознобу чи підвищеної стомлюваності.
Це допомагає відрізнити тендіноз від тендиніту або бурситу, які часто супроводжуються набряком і гіперемією.
Як діагностують тендіноз
Діагностика тендінозу ґрунтується на клінічному огляді та візуалізаційних методах, які дозволяють виявити дегенеративні зміни в сухожиллях. Важливо також виключити інші захворювання, які можуть мати подібні симптоми — зокрема, запальні або неврологічні процеси.
Огляд лікаря та оцінка симптомів
Перший етап — консультація лікаря-ортопеда або спортивного лікаря. Під час прийому спеціаліст:
- збирає анамнез: характер болю, умови появи, фізичне навантаження, тривалість симптомів;
- виконує пальпацію сухожилля — біль виникає при натисканні на уражену ділянку;
- оцінює діапазон рухів і силу м’язів;
- проводить функціональні тести для визначення локалізації ураження.
Це дозволяє вже на першому етапі запідозрити тендіноз і спрямувати пацієнта на додаткову діагностику.
Ультразвукове дослідження та МРТ
Для підтвердження діагнозу використовують сучасні методи візуалізації:
УЗД сухожилля:
- доступне і неінвазивне обстеження;
- виявляє потовщення сухожилля, неоднорідність структури, мікророзриви;
- дозволяє оцінити динаміку лікування при повторних оглядах.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ):
- дає детальне зображення м’яких тканин;
- допомагає диференціювати тендіноз від часткового або повного розриву;
- корисна при складних або запущених випадках.
Ці методи дозволяють точно визначити ступінь дегенерації сухожилля і підібрати відповідне лікування.
Виключення супутніх патологій
Симптоми тендінозу можуть імітувати інші захворювання, тому важливо провести диференціальну діагностику. Зокрема, слід виключити:
- тендиніт — при ньому є ознаки запалення (набряк, почервоніння, підвищена температура);
- бурсит — запалення навколосуглобової сумки з характерною припухлістю;
- невропатії — ураження нервів, які викликають слабкість і біль;
- артрози та артрити — порушення суглобів, що іноді супроводжуються болем у прикріпленні сухожилля.
У складних випадках лікар може рекомендувати аналізи крові, щоб виключити системні запальні або метаболічні порушення (наприклад, ревматоїдний артрит або діабет).
Реабілітація після лікування
Ефективне лікування тендінозу неможливе без повноцінної реабілітації. Саме вона забезпечує відновлення функції сухожилля, запобігає рецидивам і повертає пацієнта до звичного способу життя. Реабілітаційна програма підбирається індивідуально — залежно від локалізації ураження, ступеня дегенерації та фізичної активності пацієнта.
Поступове повернення до фізичної активності
Ключовий принцип реабілітації — поступове, контрольоване навантаження:
- на першому етапі виключаються дії, які провокували біль;
- далі вводяться легкі функціональні рухи з мінімальним навантаженням;
- з часом обсяг рухів і інтенсивність тренувань поступово зростають;
- важливо дотримуватися режиму "без болю" — повернення до активності не має супроводжуватись дискомфортом.
Занадто ранній або інтенсивний рух може спровокувати повторну травматизацію, тому повернення до спорту чи роботи має контролювати спеціаліст.
Вправи на зміцнення та розтягнення
Рухова терапія — основа реабілітації. Програма включає:
- Ексцентричні вправи — підвищують міцність сухожилля та стимулюють його перебудову;
- Статичні розтягнення — відновлюють еластичність та зменшують напруження;
- Пропріоцептивні тренування — покращують контроль рухів та зменшують ризик повторних травм;
- Функціональні вправи — відтворюють реальні навантаження (піднімання, біг, повороти).
Усі вправи виконуються регулярно, під контролем фізіотерапевта, з поступовим збільшенням навантаження.
Спостереження спеціаліста і контроль за відновленням
На кожному етапі реабілітації важливо перебувати під наглядом:
- реабілітолога або кінезітерапевта — який коригує програму вправ, контролює навантаження;
- лікаря — який оцінює стан сухожилля та прогрес за результатами оглядів або УЗД;
- пацієнта — який самостійно стежить за болем, набряком, чутливістю до навантажень.
Також можуть проводитись періодичні контрольні обстеження, щоб відслідковувати динаміку загоєння.
Комплексний підхід до реабілітації дозволяє повернутися до активного життя без ризику повторного ураження.
Можливі ускладнення при відсутності лікування
Якщо тендіноз ігнорувати або лікувати неправильно, дегенеративні зміни в сухожиллі прогресують, і з часом можуть призвести до серйозних функціональних порушень. Ускладнення можуть істотно впливати на якість життя, працездатність і рівень фізичної активності.
Хронічний біль та зниження якості життя
Найпоширеніше ускладнення — персистуючий біль, який:
- стає постійним або частим навіть без навантаження;
- обмежує активність у повсякденному житті;
- викликає емоційне та психологічне виснаження (дратівливість, тривожність, безсоння);
- змушує відмовлятись від спорту чи роботи, що вимагає фізичної активності.
Біль при хронічному тендінозі важко піддається лікуванню, особливо без структурної реабілітації.
Розрив сухожилля
Якщо дегенеративно змінене сухожилля продовжує піддаватись навантаженням, зростає ризик повного або часткового розриву:
- найчастіше це відбувається раптово — при різкому русі або сильному зусиллі;
- супроводжується гострим болем, втратою сили та неможливістю виконувати звичні дії;
- потребує хірургічного втручання та тривалої реабілітації.
Розриви частіше трапляються у спортсменів, людей середнього й старшого віку та тих, хто продовжує фізичну активність попри біль.
Порушення функції ураженої кінцівки
Без лікування поступово порушується:
- рухливість суглоба — внаслідок фіброзу та зниження еластичності сухожиль;
- м’язовий тонус — через обмеження активності;
- координація та стабільність — особливо у спортсменів і літніх людей;
- здатність до виконання професійних або побутових завдань.
У підсумку — виникає стійке функціональне обмеження, яке погано піддається відновленню без повноцінного лікування і реабілітації.
Профілактика тендінозу
Тендіноз легше попередити, ніж лікувати. Його розвиток напряму пов’язаний із перевантаженням та хронічною мікротравматизацією сухожиль, тому профілактика зводиться до розумного підходу до фізичної активності, регулярного відновлення та уваги до власного тіла. Особливо важлива профілактика для спортсменів, фізично активних людей, а також осіб після 40 років.
Розминка перед фізичним навантаженням
Повноцінна розминка — один із найпростіших і найефективніших способів зниження ризику ушкодження сухожиль:
- збільшує кровотік у м’язах і сухожиллях;
- підвищує еластичність тканин, зменшуючи ймовірність мікротравм;
- покращує координацію та підготовлює нервову систему до рухової активності.
Розминка має тривати не менше 5–10 хвилин і включати легкі аеробні вправи, динамічні рухи, а також розтягнення цільових м’язів.
Корекція техніки вправ
Неправильна техніка виконання фізичних вправ є однією з головних причин перевантаження сухожиль.
Щоб уникнути помилок:
- звертайся до кваліфікованого тренера або інструктора;
- використовуй відповідне обладнання (взуття, інвентар);
- уникай різких рухів, особливо при підніманні ваги чи розтягненні;
- не нехтуй технікою навіть при низькому навантаженні — рутина також травмує.
Правильна техніка знижує ризик хронічних ушкоджень і підвищує ефективність тренувань.
Регулярне відновлення та контроль навантажень
Перевантаження без належного відпочинку — основна передумова розвитку тендінозу. Для профілактики варто:
- дотримуватись режиму навантаження / відпочинку;
- впроваджувати "відновлювальні дні" у спортивний графік;
- використовувати масаж, фізіотерапію, сон, гідратацію для кращого відновлення тканин;
- змінювати тип навантаження (наприклад, поєднувати силові вправи з аеробними);
- регулярно перевіряти стан сухожиль при появі дискомфорту — не чекати болю.
Також важливо стежити за загальним станом здоров’я: нормалізувати рівень цукру в крові, підтримувати баланс вітамінів, уникати дефіциту білка.
Сучасні методи лікування тендінозу
Лікування тендінозу спрямоване на відновлення структури сухожилля, усунення болю та покращення функції. У більшості випадків ефективною є консервативна терапія, яка поєднує фізичну реабілітацію, сучасні неінвазивні технології та поступове повернення до навантаження. Хірургія застосовується лише при запущених або неефективно пролікованих випадках.
Консервативна терапія: фізіотерапія, вправи, відпочинок
Основу лікування складають нехірургічні методи, спрямовані на зменшення навантаження, покращення кровопостачання та стимуляцію загоєння тканин:
Фізичні вправи:
- ексцентричні вправи (розтягування сухожилля під час навантаження);
- програми зміцнення м’язів, які підтримують уражену ділянку;
- поступове збільшення навантаження — під контролем реабілітолога або фізіотерапевта.
Фізіотерапія:
- ультразвукова терапія;
- лазеротерапія;
- магнітотерапія;
- електростимуляція м’язів.
Функціональний відпочинок:
- тимчасове зменшення або виключення рухів, що провокують біль;
- ергономічні зміни на роботі або в побуті;
- використання ортезів, тейпування, підтримуючих пов’язок — за потреби.
Ці методи покращують локальну циркуляцію, зменшують мікротравматизацію та активують процеси регенерації.
Ударно-хвильова терапія, PRP-ін’єкції
У разі стійкого болю або повільної динаміки ефективними є сучасні біологічні методи впливу:
Ударно-хвильова терапія (УХТ):
- використовує акустичні імпульси для стимуляції обміну речовин;
- пришвидшує загоєння дегенеративних тканин;
- особливо ефективна при ураженні ахіллового сухожилля, надколінка, плеча.
PRP-терапія (плазмотерапія):
- ін’єкції аутологічної тромбоцитарної плазми в уражену ділянку;
- збагачена факторами росту, що стимулюють загоєння;
- метод безпечний, біосумісний і добре переноситься.
Ці процедури можуть комбінуватись із базовим консервативним лікуванням для підвищення ефективності.
Коли показане хірургічне втручання
Хірургічне лікування розглядається лише у виняткових випадках, коли:
- консервативна терапія неефективна протягом 6 і більше місяців;
- наявні значні структурні зміни сухожилля (розриви, фіброзні вузли);
- тендіноз значно обмежує повсякденну активність або професійну діяльність.
Можливі варіанти оперативного втручання:
- дебридмент — видалення ушкоджених ділянок сухожилля;
- теноліз — звільнення сухожилля від рубцевої тканини;
- пластика сухожилля — відновлення анатомічної цілісності за допомогою трансплантатів.
Після хірургії завжди потрібна тривала реабілітація під наглядом спеціаліста.
.png)
.png)
.webp)
.webp)
сервісу
