.svg)
Лікування тендиніту
.png)
Що таке тендиніт?
Тендиніт — це запалення сухожилля, тобто щільної сполучної тканини, яка з’єднує м’яз із кісткою. Це захворювання найчастіше виникає внаслідок надмірного або повторного навантаження на певну групу м’язів, зокрема у спортсменів, фізично активних людей або при виконанні монотонної роботи.
Запалення сухожиль зазвичай починається внаслідок мікротравм, які виникають під час повторюваних рухів або надмірних фізичних навантажень.
Тендиніт класифікують за локалізацією, тобто за тим, яке саме сухожилля вражене.
Найпоширеніші види:
- Тендиніт плечового суглоба (сухожилля надостьового м’яза) — часто трапляється у людей, що виконують багато рухів руками над головою.
- Тендиніт ахіллового сухожилля — поширений серед бігунів і людей, які активно займаються спортом.
- Тендиніт колінного суглоба (так зване «коліно стрибуна») — характерний для баскетболістів, волейболістів.
- Тендиніт ліктьового суглоба (латеральний або медіальний епікондиліт) — часто називають «лікоть тенісиста» або «лікоть гольфіста».
- Тендиніт зап’ястя — типовий для людей, які багато працюють за комп’ютером або виконують дрібну ручну роботу.
Окрім цього, виділяють також тендовагініт (запалення сухожилля разом із його синовіальною оболонкою) та кальцифікуючий тендиніт, при якому в сухожиллі відкладаються солі кальцію.
Про відкладення солей кальцію в сухожиллях плеча детальніше читайте на сторінці «Кальцифікуючий тендиніт плеча».
Причини розвитку тендиніту
Надмірне або повторне навантаження
Одна з головних причин розвитку тендиніту — регулярне надмірне або монотонне навантаження на одну й ту саму групу м’язів і сухожиль.
Це особливо актуально для:
- спортсменів (бігуни, тенісисти, гравці в баскетбол або волейбол);
- працівників фізичної праці (будівельники, вантажники);
- людей із сидячою роботою, що супроводжується постійною напругою рук (робота за комп’ютером, швачки, ювеліри).
Під впливом повторюваних мікротравм сухожилля втрачає еластичність, формується хронічне запалення. Без достатнього відпочинку та корекції навантаження стан поступово погіршується.
Вікові зміни в структурі сухожиль
З віком сполучна тканина поступово втрачає свою пружність, погіршується кровопостачання, уповільнюються процеси регенерації.
У результаті:
- сухожилля стають менш еластичними;
- зростає ризик мікротравм навіть при помірному навантаженні;
- відновлення після ушкоджень відбувається повільніше.
Після 40 років ризик розвитку тендиніту помітно зростає, особливо у людей, які різко повертаються до активного способу життя або фізичних навантажень без підготовки.
Супутні захворювання та фактори ризику
Деякі хронічні захворювання й стани підвищують схильність до запалення сухожиль. До них належать:
- Ревматоїдний артрит — автоімунне запалення суглобів і сухожиль.
- Цукровий діабет — порушення обміну речовин уповільнює регенерацію тканин.
- Ожиріння — підвищує навантаження на опорно-руховий апарат.
- Порушення постави та біомеханіки рухів — сприяють нерівномірному навантаженню на сухожилля.
- Плоскостопість — змінює розподіл навантаження в нижніх кінцівках.
Також до факторів ризику відносять неправильну спортивну техніку, недостатню розминку перед навантаженням, жорстке або незручне взуття, а також переохолодження.
Діагностика опорно-рухового апарату
У клініці Симбіотика доступні всі необхідні методи обстеження: від консультації фахівця до сучасної візуалізації.
Лабораторні аналізи
.svg)
Симптоми тендиніту
Біль при русі або навантаженні
Найперший і найпомітніший симптом тендиніту — біль у ділянці ураженого сухожилля.
Зазвичай він:
- виникає під час активного руху або навантаження на відповідну ділянку тіла;
- посилюється при повторюваних рухах (наприклад, при піднятті руки, згинанні коліна, натисканні на стопу);
- зменшується або зникає в стані спокою, особливо на ранніх стадіях.
З розвитком процесу біль може з’являтись навіть у спокої або вночі, перешкоджати сну та знижувати якість життя.
Обмеження рухливості
Запалення сухожилля часто супроводжується зниженням обсягу рухів у відповідному суглобі.
Це може проявлятися як:
- скутість уранці або після тривалого спокою;
- відчуття тугої тяги при спробі розтягнути або активно задіяти уражену ділянку;
- труднощі з виконанням звичних рухів: підняття руки, ходьба по сходах, стискання предметів.
Такі зміни часто змушують пацієнта інстинктивно уникати рухів, що тільки погіршує стан через зниження кровообігу й трофіки тканин.
Набряк, почервоніння, хрускіт у зоні сухожилля
У зоні ураженого сухожилля можуть з’являтися типові прояви запального процесу:
- локальний набряк — ділянка здається припухлою, особливо після навантаження;
- почервоніння шкіри — менш характерне, але можливе при поверхневій локалізації запалення;
- відчуття або звук хрускоту (крепітації) під час руху, спричинені тертям запаленого сухожилля або накопиченням рідини в сухожильній оболонці.
Ці ознаки не завжди виражені, але їх поява — сигнал до звернення за медичною допомогою, особливо якщо біль не минає протягом кількох днів.
Коли не чекати планового прийому: якщо під час руху ви відчули різкий «удар» або клацання, після чого не можете стати навшпиньки, підняти руку чи зігнути кінцівку, зверніться до травматолога того ж дня: це може бути розрив сухожилля. Якщо ділянка сухожилля різко почервоніла, гаряча, набрякла і піднялася температура, теж звертайтеся по допомогу негайно: так може проявлятися інфекція.
Окрема форма запалення сухожиль у ділянці зап’ястя — тендовагініт де Кервена: біль з боку великого пальця під час захоплення й поворотів кисті.
Як діагностується тендиніт
Клінічний огляд та пальпація
Діагностика тендиніту починається з клінічного огляду ортопеда або травматолога. Лікар проводить оцінку симптомів, з’ясовує:
- де саме локалізується біль;
- коли він виникає (при русі, навантаженні, в спокої);
- чи були попередні травми або надмірні фізичні навантаження.
Огляд включає пальпацію сухожилля, під час якої може виникати біль або відчуватися набряк, ущільнення. Лікар також виконує специфічні функціональні тести, які допомагають визначити залучення конкретного сухожилля в патологічний процес.
УЗД, МРТ або рентген для уточнення діагнозу
Для підтвердження діагнозу й оцінки ступеня ураження використовуються інструментальні методи:
- Ультразвукове дослідження (УЗД) — найпоширеніший метод, що дозволяє в режимі реального часу побачити запалення, потовщення, наявність рідини навколо сухожилля або мікророзриви.
- Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — дає детальну картину м’яких тканин, у тому числі глибоко розташованих сухожиль, корисна при складних або запущених випадках.
- Рентгенографія — не візуалізує самі сухожилля, але може показати наявність кальцинатів (при кальцифікуючому тендиніті) або виключити супутню патологію кісток і суглобів.
Ці дослідження допомагають лікарю обрати оптимальну тактику лікування, особливо якщо симптоми зберігаються попри початкову терапію.
Диференціальна діагностика з іншими патологіями
Симптоми тендиніту можуть бути схожими на прояви інших захворювань опорно-рухового апарату, тому важливо провести диференціальну діагностику. Серед можливих схожих станів:
- бурсит — запалення слизової сумки біля суглоба;
- артрит — запалення самого суглоба;
- тендіноз — дегенеративні зміни без активного запалення;
- розрив сухожилля — супроводжується різким болем, втратою функції;
- защемлення нервів — може викликати біль, що імітує тендиніт, але супроводжується онімінням або слабкістю м’язів.
Для точного встановлення діагнозу іноді потрібна консультація суміжних спеціалістів (невролога, ревматолога) та додаткові аналізи (загальний аналіз крові, ревмопроби).
Центр ортопедії і травматології
.svg)
експерти
SVF-терапії
.svg)
до реабілітації
.svg)
.svg)
розташування
Сучасні методи лікування тендиніту
Консервативна терапія: відпочинок, НПЗП, фізіотерапія
У більшості випадків лікування тендиніту починається з консервативних методів. Мета лікування: зняти запалення, зменшити біль і створити умови для відновлення сухожилля.
Основні складові:
- Функціональний відпочинок — тимчасове припинення або обмеження навантажень на уражену ділянку. Іноді призначають носіння ортезів або еластичних фіксаторів.
- Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) — ібупрофен, диклофенак, напроксен тощо. Використовуються у вигляді таблеток, мазей або гелів для зменшення болю та запалення.
- Фізіотерапія — включає методи, які покращують кровообіг і стимулюють регенерацію тканин.
Також важливо поступово відновлювати рухливість за допомогою індивідуально підібраної програми реабілітаційних вправ.
Ударно-хвильова терапія та PRP-ін’єкції
При хронічному або рецидивуючому тендиніті, коли стандартне лікування не дає бажаного ефекту, застосовуються інноваційні методи:
- Ударно-хвильова терапія (УХТ) — апаратний метод, що створює акустичні хвилі, які стимулюють кровообіг, руйнують кальцинати та активізують процеси відновлення у тканинах. Ефективна при хронічному тендиніті та кальцифікатах.
- PRP-терапія (ін’єкції плазми, збагаченої тромбоцитами) — внутрішньотканинне введення власної плазми пацієнта, яка містить фактори росту. Доказів користі PRP поки небагато: за деяких локалізацій вона може зменшити біль, тому доцільність методу обговорюють з лікарем.
Обидва підходи застосовуються курсами, зазвичай у поєднанні з фізіотерапією та контролем рухової активності.
Коли необхідне хірургічне втручання
Хірургічне лікування тендиніту розглядається лише у випадках, коли:
- симптоми зберігаються понад 6 місяців незважаючи на консервативну терапію;
- виявлені великі кальцинати, які не піддаються УХТ;
- наявні часткові або повні розриви сухожилля;
- мають місце постійні рецидиви або значне порушення функції.
Операція зазвичай полягає у видаленні патологічно змінених ділянок сухожилля, кальцинатів або пластиці тканини. У складніших випадках проводять теноліз (звільнення сухожилля) чи реконструктивне втручання.
Після хірургії обов’язкова поетапна реабілітація, що включає іммобілізацію, поступове навантаження, ЛФК і контроль спеціаліста.
При стенозуючому тендовагініті першого розгинального каналу зап’ястя, коли ін’єкції та іммобілізація не допомагають, виконують операцію при тендовагініті де Кервена.
Реабілітація після лікування
Відновлення сили та гнучкості
Після усунення запального процесу й зникнення болю важливо не зупинятися на досягнутому: сухожилля має повністю відновити свою функцію.
Реабілітаційний етап спрямований на:
- відновлення еластичності сухожиль;
- збільшення амплітуди рухів у суглобі;
- повернення сили відповідних м’язових груп;
- зниження ризику повторного травмування.
На цьому етапі вводяться розтягуючі вправи, ізометричне та ізотонічне навантаження, поступово підвищується інтенсивність занять. Поступове збільшення навантаження допомагає відновити функцію ураженої ділянки і зменшує ризик повторного тендиніту.
Програма вправ з кінезітерапевтом
Комплекс вправ має бути індивідуальним, з урахуванням локалізації ушкодження, рівня фізичної підготовки та динаміки одужання. Під контролем кінезітерапевта пацієнт проходить послідовні етапи:
- розминка та підготовка м’язів і зв’язок до навантаження;
- динамічні вправи з поступовим ускладненням;
- вправи на координацію, рівновагу та контроль руху;
- відновлення рухів, характерних для професійної або спортивної діяльності.
Кінезітерапевт навчає правильній техніці, контролює навантаження, коригує програму залежно від самопочуття пацієнта.
Контроль результатів та динаміка відновлення
Ефективна реабілітація вимагає регулярного медичного моніторингу. Це включає:
- періодичні огляди ортопеда або фізіотерапевта;
- оцінку обсягу рухів, сили, еластичності тканин;
- тестування функціонального стану суглоба або кінцівки;
- порівняння з попередніми результатами для визначення прогресу.
За потреби програма коригується: можуть додаватися нові вправи або, навпаки, знижуватись інтенсивність навантаження. Важливо досягти повного функціонального відновлення без болю та з обмеженням ризику рецидиву.
Ускладнення при відсутності лікування
Перехід у хронічну форму
Якщо тендиніт не лікувати або знехтувати рекомендаціями лікаря, гостре запалення може перейти в хронічну форму.
У такому випадку:
- симптоми не зникають, а періодично загострюються;
- біль стає постійним або посилюється навіть при незначному навантаженні;
- уражене сухожилля втрачає еластичність і здатність до відновлення.
Хронічний тендиніт часто супроводжується дегенеративними змінами в тканинах, що потребують тривалого та складнішого лікування, а іноді — хірургічного втручання.
Повна або часткова втрата функції сухожилля
Наслідком тривалого запального процесу без адекватної терапії може стати:
- втрата здатності до повного розгинання чи згинання суглоба;
- зниження сили м’язів через порушення передачі зусилля від м’яза до кістки;
- порушення координації рухів і зниження працездатності.
Це особливо критично для спортсменів, робітників фізичної праці та людей, чия діяльність залежить від рухливості кінцівок. Втрата функції сухожилля може стати незворотною без своєчасного лікування.
Ризик розриву сухожиль
Одне з найнебезпечніших ускладнень нелікованого або ігнорованого тендиніту — розрив сухожилля. Уражена й ослаблена тканина не витримує навантаження, що може призвести до:
- часткового розриву — із різким болем і обмеженням функції;
- повного розриву — коли м’яз перестає рухати відповідний суглоб; часто потрібна операція, але деякі розриви, наприклад ахіллового сухожилля, лікують і без неї.
Розрив сухожилля вимагає складного хірургічного відновлення та тривалої реабілітації.
При повному розриві дистального сухожилля двоголового м’яза плеча його відновлення найкраще виконувати в перші тижні після травми — детальніше на сторінці рефіксації сухожилля біцепса.
Профілактика повторних ушкоджень
Корекція техніки виконання фізичних вправ
Одна з найпоширеніших причин розвитку тендиніту — неправильна техніка рухів під час фізичних навантажень. Щоб уникнути повторного запалення, необхідно:
- навчитись виконувати вправи анатомічно правильно, з урахуванням біомеханіки тіла;
- уникати різких, неконтрольованих рухів;
- розподіляти навантаження рівномірно, не перевантажуючи одну групу м’язів.
Особливо важливо це для спортсменів та людей, які відновлюються після травми: навіть невелика технічна помилка може спровокувати рецидив.
Поступове навантаження та регулярне розтягнення
Сухожилля адаптуються до навантаження повільніше, ніж м’язи, тому різке збільшення інтенсивності тренувань є прямим шляхом до повторного ушкодження.
Що варто робити:
- нарощувати навантаження поступово: збільшення ваги, тривалості або частоти вправ має бути поетапним;
- включати регулярні вправи на розтягнення: вони підвищують еластичність сухожиль, покращують кровообіг і знижують ризик мікротравм;
- розминка та заминка — обов’язкові компоненти тренувального процесу.
Рекомендовано використовувати спеціальні вправи для ураженої ділянки навіть після повного відновлення, щоби підтримувати її функціональний стан.
Робота з фізіотерапевтом та тренером
Контроль фахівців допомагає уникнути рецидивів тендиніту. У співпраці з фізіотерапевтом та тренером можна:
- розробити безпечну й ефективну програму навантажень;
- відслідковувати сигнали перенапруження на ранньому етапі;
- своєчасно коригувати техніку та інтенсивність тренувань;
- використовувати профілактичні процедури: масаж, кріотерапію, кінезіотейпування.
Часті запитання
Скільки лікується тендиніт?
Тривалість залежить від локалізації, давності симптомів і дотримання режиму навантаження. Гострий тендиніт при ранньому лікуванні минає швидше, а хронічний потребує довшої реабілітації.
Чи можна займатися спортом при тендиніті?
Під час загострення навантаження на уражене сухожилля обмежують. До тренувань повертаються поступово, після зникнення болю й відновлення сили, з правильною технікою рухів.
Що буде, якщо не лікувати тендиніт?
Запалення може перейти в хронічну форму з постійним болем і втратою еластичності сухожилля, що підвищує ризик його пошкодження.
.png)
.png)
.webp)
Задайте питання в онлайн чаті