.svg)
Бурсит колінного суглоба
Що таке бурсит коліна?
Бурсит коліна — це запалення однієї з навколосуглобових синовіальних сумок (бурс), які виконують роль амортизаторів між кістками, сухожиллями та м’язами. При запаленні в бурсі накопичується рідина, що призводить до болю, припухлості та обмеження руху в коліні.
Бурсити можуть бути гострими (розвиватися швидко після травми чи інфекції) або хронічними (виникають поступово через постійне перевантаження). Найчастіше запалення виникає у передній частині коліна.
Препателярна бурса розташована безпосередньо перед колінною чашечкою (надколінком). Її основна функція — зменшення тертя між шкірою та надколінком під час згинання ноги.
У колінному суглобі є кілька бурс, кожна з яких може запалитися:
- Супрапателярна бурса — розташована над надколінком, між ним і стегновою кісткою. Запалення тут частіше пов’язане з травмами або артритом.
- Інфрапателярна бурса — знаходиться під надколінком; її запалення виникає при перенапруженні сухожилля чотириголового м’яза.
Гусячі бурси (pes anserine) — розташовані на внутрішній стороні коліна. Їх запалення типове для жінок середнього віку, людей з надмірною вагою та спортсмен.
Причини розвитку бурситу коліна
Причини бурситу різноманітні, але зазвичай вони пов’язані з постійним подразненням бурси або її інфікуванням. Важливо правильно виявити першопричину, щоби запобігти рецидивам.
Механічні травми та перенавантаження
- Часте стояння на колінах без захисту
- Повторні згинальні рухи колінного суглоба (наприклад, у спортсменів)
- Падіння або прямий удар у ділянку коліна
Такі дії спричиняють подразнення бурси, мікротравми тканин і накопичення рідини — все це провокує розвиток асептичного запалення.
Інфекції та запальні захворювання
- Проникнення бактерій у бурсу через порізи, садна або гематогенно (з кров’ю)
- Супутні хронічні захворювання — ревматоїдний артрит, подагра, остеоартроз
Гнійний бурсит часто має стрімкий початок і потребує невідкладного лікування — як правило, антибіотиків або навіть хірургічного втручання (пункції або дренування).
Професійні ризики та звички
- Праця в положенні "на колінах"
- Часті навантаження на колінний суглоб (у будівельників, медсестер, монтажників)
- Надмірна вага або неправильна постава
Постійне локальне навантаження на одну ділянку підвищує ризик травматизації бурси. Крім того, зайва вага створює додатковий тиск на суглоб, прискорюючи розвиток запалення.
Основні симптоми
Симптоми бурситу колінного суглоба можуть варіювати залежно від типу ураженої бурси, форми запалення (гостре чи хронічне) та наявності інфекційного компонента. Найчастіше пацієнти звертаються з характерними скаргами, які дають змогу швидко запідозрити діагноз навіть без інструментальних методів.
Біль, набряк, обмеження рухів
Три основні прояви бурситу:
- Біль — зазвичай локальний, ниючий або пульсуючий. Посилюється при русі, тиску на ділянку коліна або при спробі стати навколішки.
- Набряк — у місці запалення з’являється припухлість, яка може бути м’якою або щільною, іноді — з вираженим почервонінням шкіри.
- Обмеження рухів — пов’язане з болем або механічною перешкодою (збільшена бурса ускладнює згинання/розгинання коліна).
У разі хронічного перебігу симптоми можуть бути менш вираженими, але довготривалими й рецидивуючими.
Локалізація симптомів залежно від типу бурситу
- Препателярний бурсит: біль і набряк розташовані безпосередньо перед наколінником. Виразна припухлість «над чашечкою».
- Супрапателярний бурсит: дискомфорт вище коліна, особливо при згинанні та розгинанні ноги.
- Інфрапателярний бурсит: набряк і болючість нижче колінної чашечки, іноді з утрудненим опусканням на повну стопу.
- Гусячий бурсит: біль із внутрішнього боку гомілки, ближче до коліна, що посилюється при підйомі по сходах або вставанні з положення сидячи.
Точна локалізація допомагає лікарю запідозрити, яка саме бурса уражена, ще до УЗД чи МРТ.
Коли симптоми потребують негайного звернення
Є низка ситуацій, коли необхідно терміново звернутися до лікаря:
- Біль різко посилився, з'явився гарячий на дотик набряк.
- З’явились загальні симптоми інтоксикації — лихоманка, озноб, слабкість.
- Біль і набряк не зникають протягом 5–7 днів, навіть при спокої та самостійних спробах лікування.
- З'явилися гнійні виділення або розрив шкіри над набряком.
Такі симптоми можуть вказувати на гнійний бурсит або інше гостре ускладнення, що потребує невідкладного втручання — аж до хірургічного.
Як встановлюється діагноз
Діагностика бурситу починається з детального збору анамнезу та фізикального огляду. Для підтвердження діагнозу й виключення інших захворювань застосовуються інструментальні методи візуалізації. У складних випадках проводять диференціальну діагностику.
Огляд ортопеда або травматолога
Першим етапом є консультація лікаря — ортопеда або травматолога.
Під час огляду спеціаліст оцінює:
- Форму та локалізацію набряку
- Наявність болю при пальпації
- Обмеження рухливості суглоба
- Симптоми запалення (почервоніння, локальне підвищення температури)
Лікар також уточнює характер навантажень, професійну діяльність, попередні травми чи хронічні захворювання суглобів. У разі підозри на інфекційний процес можуть призначити загальний аналіз крові та пункцію бурси для дослідження рідини.
УЗД, МРТ та інші методи візуалізації
Інструментальні методи дослідження допомагають уточнити ступінь запалення та виключити інші патології:
- УЗД колінного суглоба — основний метод. Дозволяє виявити збільшену бурсу, кількість рідини, наявність щільного вмісту або сепарацій.
- МРТ — застосовується при підозрі на глибокі структури, хронічне запалення або для виключення супутніх уражень (менісків, сухожиль).
- Рентгенографія — не дозволяє побачити саму бурсу, але виключає травми кісток, наявність остеофітів або артрозу.
Ці методи також дають змогу спланувати подальше лікування — чи потрібна пункція, чи достатньо консервативного підходу.
Диференціальна діагностика (інфекційний бурсит, артрит тощо)
Оскільки набряк, біль і обмеження руху — симптоми, спільні для багатьох патологій, важливо виключити:
- Інфекційний бурсит — часто супроводжується лихоманкою, гнійним вмістом бурси. Потрібне термінове лікування.
- Гострий або хронічний артрит — уражає сам суглоб, часто двосторонньо, з ранковою скутістю та системними проявами.
- Синовіт або гемартроз — рідина накопичується не в бурсі, а в порожнині суглоба. Може бути наслідком травми або супутнього захворювання.
- Тендиніт — запалення сухожиль навколо коліна, що може імітувати бурсит.
Диференціальна діагностика дозволяє підібрати оптимальну тактику лікування та уникнути ускладнень.
Реабілітація після лікування
Ефективне лікування бурситу — лише половина успіху. Щоб уникнути рецидивів і повністю відновити функціональність колінного суглоба, важливо пройти повноцінний курс реабілітації. Вона включає вправи, поступове повернення до активності та динамічне спостереження з боку фахівця.
Фізичні вправи для відновлення функції
Після зняття гострого запалення (біль, набряк) рекомендується розпочати з легких рухових вправ, спрямованих на відновлення обсягу рухів і зміцнення м’язів:
- Пасивні розтягнення — під контролем спеціаліста або з допомогою іншої ноги.
- Активні вправи без навантаження — наприклад, підйом прямої ноги, "велосипед", згинання-розгинання.
- Стабілізаційні вправи — після відновлення амплітуди додаються вправи на рівновагу та контроль руху.
Програма має бути індивідуальною — з урахуванням типу бурситу, професійної активності та загального стану здоров’я.
Фізіотерапія та поступове повернення до навантажень
Під час реабілітації також застосовують фізіотерапевтичні методи, які допомагають:
- зменшити залишкове запалення,
- покращити мікроциркуляцію в тканинах,
- прискорити відновлення м’язово-сухожильного апарату.
Ефективні методики:
- Ультразвукова терапія
- Магнітотерапія
- Лазерна терапія
- Масаж та міофасціальний реліз
Повернення до звичних навантажень має бути поступовим. Рекомендується уникати повторного тиску на коліно (наприклад, стояння навколішки без захисту), особливо в перші тижні після завершення лікування.
Контроль результатів і повторні обстеження
Щоб уникнути хронізації процесу або повторного загострення, необхідний диспансерний нагляд:
- Повторна консультація лікаря через 2–4 тижні після завершення терапії.
- За потреби — УЗД контроль бурси для оцінки залишкової рідини чи змін у тканинах.
- Корекція навантажень або техніки рухів у разі повернення до спорту чи фізичної праці.
Дотримання рекомендацій лікаря й поступовий ритм відновлення — основа повноцінної реабілітації та профілактики рецидиву бурситу.
Ускладнення при відсутності лікування
Бурсит коліна не завжди здається серйозним захворюванням на початкових етапах. Проте ігнорування симптомів або самолікування можуть призвести до хронічного перебігу, функціональних обмежень і навіть інфікування. Своєчасне звернення до лікаря дозволяє уникнути довготривалих наслідків.
Перехід у хронічну форму
Якщо гострий бурсит не лікувати або лікувати неправильно, він може набути хронічного перебігу, що характеризується:
- Постійним або періодичним набряком у зоні бурси
- Малоінтенсивним, але тривалим болем
- Ригідністю (скутістю) рухів у суглобі
- Регулярними рецидивами при фізичних навантаженнях або зміні погоди
Хронічний бурсит гірше піддається терапії, часто потребує фізіотерапії, дренування або навіть хірургічного втручання.
Ризик інфікування бурси
Запалена бурса має ослаблену захисну функцію. При наявності мікротріщин на шкірі або загальних інфекцій у крові можливе проникнення бактерій у порожнину бурси, що призводить до гнійного бурситу.
Це ускладнення вимагає:
- Невідкладної антибактеріальної терапії
- Часто — пункції або хірургічного дренування
- У тяжких випадках — госпіталізації
Нелікований інфекційний бурсит може дати ускладнення у вигляді флегмони, сепсису або некрозу тканин навколо суглоба.
Обмеження функціональності коліна
Хронічне або ускладнене запалення бурси призводить до:
- Порушення біомеханіки колінного суглоба
- Стійкого обмеження амплітуди рухів
- Болю при спробі навантаження чи згинання коліна
У пацієнтів із подібними наслідками значно погіршується якість життя — стає складно ходити, працювати, займатись спортом. У тяжких випадках це може призводити до інвалідизації.
Профілактика бурситу коліна
Бурсит легше попередити, ніж лікувати. Особливо це актуально для людей, які регулярно навантажують колінні суглоби — через роботу, спорт або зайву вагу. Правильна профілактика знижує ризик запалення та повторного виникнення симптомів.
Захист колін при фізичних навантаженнях
Однією з найефективніших профілактичних заходів є механічний захист колін:
- Використання наколінників при роботах у положенні "на колінах" (будівельники, садівники, медперсонал)
- М’які прокладки або килимки під коліна при тривалому стоянні чи опорі
- Правильне екіпірування у спортсменів (особливо при контактах з твердими поверхнями)
Також важливо уникати надмірного або різкого згинання коліна — це особливо стосується початку тренування чи важкої фізичної роботи.
Уникнення повторних травм та мікротравм
Часті мікротравми — одна з основних причин розвитку бурситу. Щоб зменшити ризик:
- Завжди розігрівайтеся перед фізичним навантаженням
- Контролюйте техніку рухів у спорті та побуті
- Уникайте різких ударів або опори на коліно без амортизації
- При болю — не продовжуйте навантаження, а дайте суглобу відпочити
При перенавантаженнях бурса не встигає відновитись, що створює передумови для хронізації запального процесу.
Регулярні огляди при наявності факторів ризику
Деякі категорії людей мають вищий ризик розвитку бурситу:
- Працівники, які часто стоять навколішки або виконують однотипні рухи
- Люди з надмірною вагою
- Пацієнти з артритом, подагрою або цукровим діабетом
У таких випадках рекомендуються профілактичні огляди в ортопеда або сімейного лікаря щонайменше раз на рік. При появі навіть легкого дискомфорту важливо не зволікати, а звернутися до спеціаліста для раннього втручання.
Методи лікування бурситу коліна
Лікування бурситу залежить від причини запалення, тривалості перебігу та вираженості симптомів. У більшості випадків застосовують консервативну терапію, але іноді потрібні інвазивні втручання — пункція або навіть операція. Особливу увагу приділяють виключенню інфекційного компонента.
Консервативна терапія: спокій, холод, протизапальні препарати
На початковому етапі лікування зазвичай достатньо неінвазивних методів:
- Фізичний спокій — обмеження навантаження на уражену ногу, іноді з використанням ортезу або еластичної пов’язки.
- Локальне охолодження — компреси з льодом по 15–20 хв кілька разів на день для зменшення набряку.
- Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) — ібупрофен, диклофенак, напроксен. Призначаються для зменшення болю та запалення.
- Фізіотерапія — застосовується в підгострій фазі: УЗ-терапія, лазер, електрофорез.
При правильному підході симптоми зникають протягом 1–2 тижнів.
Пункція або дренаж при накопиченні рідини
Якщо в бурсі накопичується значна кількість рідини або є підозра на інфекцію, показана пункція:
- Процедура виконується під місцевою анестезією — голкою видаляють надлишкову рідину.
- Після цього бурсу можуть промити антисептиками або ввести глюкокортикоїди для зменшення запалення.
- У випадках рецидивуючого або гнійного процесу іноді встановлюється дренаж, що дозволяє постійно виводити ексудат.
Це дозволяє швидко зменшити тиск у бурсі та прискорити одужання.
Антибіотики при бактеріальній інфекції
Якщо підтверджено, що бурсит має інфекційне походження, терапія включає:
- Антибіотики широкого спектра — цефалоспорини, амоксицилін-клавуланат, або інші препарати з урахуванням чутливості збудника.
- При тяжкому перебігу — внутрішньовенне введення у стаціонарі.
- Паралельно контролюють стан бурси — при погіршенні може знадобитися повторна пункція або дренування.
Несвоєчасне лікування інфекційного бурситу загрожує сепсисом або руйнуванням навколишніх тканин.
Хірургічне втручання у складних випадках
У поодиноких випадках, коли бурсит:
- регулярно рецидивує,
- не піддається лікуванню консервативними методами,
- або ускладнюється хронічним запаленням,
може бути рекомендовано хірургічне видалення бурси (бурсектомія).
Операція проводиться планово під місцевою або спінальною анестезією. Пацієнт швидко повертається до активності, але потрібна реабілітація для відновлення повного обсягу рухів.
.png)
.png)
.webp)
сервісу
