Пошкодження та розрив сухожиль — це травматичні стани, при яких порушується цілісність волокон, що з’єднують м’яз із кісткою. Сухожилля — міцні фіброзні структури, які передають силу від м’язів до скелета, забезпечуючи рух. На відміну від м’язів, вони менш еластичні, тому більш вразливі до надмірного розтягнення та раптового навантаження.
Розрив сухожилля може бути:
Такі травми найчастіше виникають під час активної фізичної діяльності, різкого старту, стрибка, ривка, удару або при хронічному перевантаженні. Пошкодження можуть також з’являтися на фоні дегенеративних змін — коли тканина сухожилля слабшає через запалення, вікові зміни або метаболічні порушення.
Це зони, що піддаються високому навантаженню та працюють у пікових силових режимах.

Пошкодження та розриви сухожиль не виникають «на рівному місці». Це результат гострої травми або тривалих дегенеративних процесів у тканинах. Важливо розуміти механізми, щоб запобігти травмам і своєчасно звернутися по допомогу.
Такий механізм характерний для травм ахіллового сухожилля, біцепса, квадрицепса.
Часто зустрічається у бігунів, футболістів, тенісистів, важкоатлетів.
У таких умовах навіть побутовий рух може призвести до розриву.
З віком:
Це підвищує ризик травм, особливо при раптовому навантаженні.
Ці чинники роблять сухожилля менш міцними й еластичними.
Це важливо враховувати пацієнтам, які тренуються або планують повернення до фізичної активності.
Пошкодження або розрив сухожилля зазвичай проявляється гостро й однозначно, особливо якщо травма виникає раптово під час фізичного навантаження. Симптоми можуть відрізнятися залежно від локалізації, але є типові ознаки, які дозволяють запідозрити ушкодження вже в перші хвилини.
Біль зазвичай локалізований по ходу сухожилля і посилюється при спробі руху.
Багато пацієнтів описують момент травми словами:
Це характерно особливо для розриву ахіллового сухожилля або біцепса.
У перші години може бути мінімально, але посилюється протягом доби.
Функціональний дефіцит залежить від локалізації:
Це один із найбільш показових симптомів.
Цей симптом особливо характерний при повних розривах.



Діагностика розриву або пошкодження сухожиль базується на поєднанні клінічного огляду та інструментальних методів. Важливо не лише підтвердити факт ушкодження, а й визначити його ступінь, локалізацію, протяжність і наявність супутніх травм — це впливає на вибір лікувальної тактики.
Під час огляду лікар:
Клінічний огляд часто вже дозволяє запідозрити повний розрив.
Ультразвукове дослідження дає можливість:
Плюс — доступність, швидкість і можливість динамічного спостереження.
Магнітно-резонансна томографія — найбільш інформативний метод, який дозволяє:
МРТ особливо важлива при складних і хронічних випадках.
Рентгенографія не показує саме сухожилля, але:
Це важливий етап особливо при значному болю та набряку.
Тактика лікування пошкоджень сухожиль залежить від ступеня розриву, локалізації, віку та рівня активності пацієнта. Часткові розриви інколи можна відновити консервативно, але повні розриви більшості великих сухожиль потребують хірургічного втручання, інакше функція кінцівки може бути втрачена назавжди.
Сучасний підхід до надання першої допомоги при травмах м'яких тканин:
PEACE (перша фаза)
LOVE (друга фаза)
Цей протокол сприяє оптимальному загоєнню та знижує ризик ускладнень.
Застосовується у випадках:
Включає:
Поступова реабілітація — основа успіху.
Показане при значних або повних розривах сухожиль. Операція може включати:
Сучасні методи — переважно малоінвазивні, що скорочує час відновлення та мінімізує рубцювання.
Хірургія є необхідною, якщо:
Зволікання з операцією може призвести до скорочення сухожилля, утворення рубцевої тканини та гірших результатів.
Реабілітація після пошкоджень і розривів сухожиль — критично важливий етап лікування. Саме від правильного відновлення залежить повернення сили, рухливості та функції кінцівки. Програма реабілітації складається індивідуально з урахуванням ступеня травми, локалізації, віку пацієнта та типу проведеного лікування (консервативне чи хірургічне).
Головна мета — оптимальний баланс між захистом і ранньою мобілізацією.
Це знижує ризик повторного розриву та перевантаження тканин.
У програму обов’язково входять:
Особливу увагу приділяють м’язам кора, тазу, стопи — без них неможливо забезпечити стабільність і біомеханіку.
На різних етапах можуть застосовуватись:
Мета — зменшення болю, покращення кровообігу та прискорення загоєння.
Повернення до активності залежить від:
Середні терміни:
Головний критерій — повне відновлення сили, руху та стабільності без болю.

Пошкодження сухожиль — це не лише гострий епізод. Без правильного лікування та реабілітації наслідки можуть турбувати роками, обмежуючи рухливість, спортивну активність і якість життя. Важливо розуміти потенційні ризики, щоб вчасно їх попередити.
Поступове навантаження і контроль рухів — ключ до профілактики.
Якісна ЛФК і фізіотерапія допомагають сформувати міцний функціональний рубець.
Вимагає тривалої реабілітації та корекції біомеханіки.
Правильна поетапна реабілітація допомагає уникнути цього.
Своєчасна мобілізація та робота з фізіотерапевтом значно знижує ризик.
Запобігти пошкодженню сухожиль значно легше, ніж потім проходити тривале лікування та реабілітацію. Комплексний підхід до профілактики допомагає підтримувати еластичність, міцність і витривалість сполучної тканини, знижуючи ризик гострих і хронічних травм.
Тканини повинні адаптуватись до навантаження — це ключ до профілактики розривів.
Підготовлені тканини краще витримують пікові зусилля.
Сильні та збалансовані рухові ланцюги — найкраща страховка від травм.
Раціон і водний баланс впливають на міцність сухожиль так само, як тренування.
Самолікування — один із головних ворогів здорового опорно-рухового апарату.
.png)
.png)

.webp)