Електрокардіостимулятор (або штучний водій ритму серця, ШВРС, Pacemaker) – це медичний пристрій, який генерує електричні імпульси для стимуляції скорочень серцевого м’яза та контролю частоти серцебиття. Його головна функція – забезпечення стабільного та достатнього серцевого ритму.
Коли людина виконує фізичну роботу, то, ЕКС відповідно, збільшує, а потім після завершення фізичного навантаження (швидка хода/біг, активна фізична праця), знижує частоту скорочень до базової.
Суть роботи електронного приладу – можливість сприймати зміни в роботі серця і при необхідності коригувати серцеві ритми.
Імплантований кардіостимулятор серця складається з:
Електрокардіостимулятори можуть мати вбудований сенсор частотної адаптації – елемент ЕКС, який реєструє частоту серцевих скорочень.
Захворювання серця, пов'язані з порушеннями ритму (брадикардія, АВ-блокада, шлуночкова тахікардія та ін), практично не піддаються лікарській терапії і можуть призвести до раптової смерті. Якщо ви страждаєте на будь-яку форму аритмії, операція зі встановлення електрокардіостимулятора (ЕКС) може врятувати вам життя.
У Клініці Симбіотика проводяться сучасні операції із встановлення кардіостимулятора серця з використанням малоінвазивних технологій. Це забезпечує максимально швидке відновлення та повну стабілізацію серцевого ритму.
Це базова модель, що відстежує роботу та стимулює тільки одну камеру серця (як правило, це правий шлуночок серця).
Такі пристрої імплантують, переважно хворим, у яких є фібриляція передсердь (миготлива аритмія) та супутня низька частота серцевих скорочень (брадикардія). При цьому у хворих мають бути пов’язані з брадикардією скарги: запаморочення, втрата свідомості, задишка.
Рідше однокамерні стимулятори можна встановлювати хворим, що мають синдромом слабкості сино-атріального (синусового) вузла.
Це пристрої, що контролюють роботу і стимулюють дві камери серця : праве передсердя і правий шлуночок.
Таким чином, на відміну від однокамерних пристроїв, відбувається більше фізіологічна робота серця, тобто забезпечується послідовна робота передсердь і шлуночків серця.
Їх встановлюють у пацієнтів із атріо-вентрикулярними блокадами (А-В блокада) ІІІ ступеня (або повна А-В блокада), А-В блокада ІІ ступеня, тип Мобітц-2, А-В блокада ІІ ступеня, тип Мобітц-1 з супутньою блокадою однієї чи двох ніжок пучка Гіса.
Наявність характерних для брадикардії симптомів у пацієнтів з такими станами не є остаточними для рішення, щодо необхідності імплантації ЕКС, адже вони безпосередньо асоціюються з високим ризиком раптової серцевої смерті. Також ці пристрої імплантують пацієнтам що мають синдром слабкості синусового вузла.
Такі пристрої називають також ресинхронізуючими стимуляторами (або з функцією ресинхронізації).
Трикамерні електрокардіостимулятори встановлюють пацієнтам із значно зниженою фракцією викиду (скоротливою функцією) лівого шлуночка , що супроводжується повною блокадою лівої ніжки пучка Гіса, коли несинхронно скорочуються різні відділи лівого шлуночка серця. Це є причиною падіння насосної функції серця, зниження фракції викиду лівого шлуночка, що видно на ЕХО обстеженні.
При імплантації трикамерного ЕКС, два електроди імплантуються, як при звичайному двокамерному ЕКС, а третій підводиться до лівого шлуночка через венозну систему серця. Якраз третій електрод стимулює зону лівого шлуночка, яка найбільше «не встигає» одночасно з іншими відділами і з правим шлуночком, — тобто відновлюється синхронність роботи шлуночків серця, кращає їх скоротливість, а отже – підвищується фракція викиду.
Також, лікарі Центру проводять екстрені операції, наприклад, при гострому інфаркті міокарда з АВ-блокадою або іншими серйозними порушеннями серцевого ритму.
Кардіостимулятор усуває брадикардію (занадто повільний пульс) і ритмічні паузи, забезпечуючи стабільне кровопостачання всіх органів.
Після імплантації пацієнти відчувають зменшення симптомів: слабкості, запаморочення, непритомностей, задишки, підвищується витривалість у повсякденному житті.
У випадках важкої брадіаритмії пристрій підтримує критичний мінімум серцевих скорочень і не дозволяє зупинитись серцю.
Сучасні кардіостимулятори маленькі, легкі та практично не обмежують рухливість. Людина може жити самостійно, працювати, гуляти, подорожувати.
Пристрій постійно «стежить» за серцем, вмикаючись лише в разі потреби. Це забезпечує природний ритм із мінімальним втручанням.
Більшість сучасних кардіостимуляторів працюють без заміни батареї 8–12 років. А контроль і заміна пристрою — це швидка та безпечна процедура.
Новітні моделі передають дані лікарю через спеціальні системи моніторингу — пацієнт завжди під наглядом, навіть вдома.
Процедура імплантації зазвичай проводиться під місцевою анестезією, триває 1–2 години й не потребує тривалого перебування у стаціонарі.
Перед виконанням планової операції пацієнти нашого Центру проходять обстеження, що дозволяє уточнити діагноз, оцінити стан здоров'я та уникнути ускладнень після імплантації штучного водія ритму.
Насамперед виконується ЕКГ, зокрема й добове моніторування, завдяки якому можна зафіксувати навіть рідкісні зміни ритму. Потім пацієнти здають аналізи крові: загальний, біохімічний, на згортання, інфекції, групу крові та резус-фактор. За наявності хронічних захворювань може знадобитися консультація фахівця: гастроентеролога, невролога, ендокринолога тощо. Лікар може призначити ряд додаткових обстежень (наприклад, МРТ, якщо пацієнт переніс інсульт).
Імплантація штучного водія ритму – малотравматична інвазивна процедура, яка виконується з використанням рентгенологічного обладнання у спеціальній операційній. Установку кардіостимулятора у нас проводять, як правило, з використанням місцевого знеболювання, при цьому в операційній обов'язково є анестезіолог.
Після знеболювання та асептичної обробки зони в області ключиці лікар робить невеликий (до 6 см) розріз шкіри та прокол підключичної вени. В посудину вводять електроди і просувають їх до потрібних відділів серцевого м'яза. Потім лікар з одного боку фіксує електроди у тканинах серця, а з іншого закріплює на блоці кардіостимулятора.
Корпус пристрою кріпиться до грудного м'яза зліва, якщо кардіостимулятор встановлюють правше та праворуч, якщо прилад імплантується лівше. Після цього лікар програмує прилад під контролем ЕКГ та зашиває рану.
Середня тривалість операції з імплантації електрокардіостимулятора - близько 1,5 години, при цьому ви будете в свідомості і не відчуєте дискомфорту.
У відділенні серцево-судинної хірургії нашого Центру застосовуються новітні розробки, що дозволяють не тільки зберегти пацієнтам життя, а й зробити його якіснішим. Так, практично кожен другий хворий з імплантованим кардіостимулятором надалі потребує проведення МРТ.
Виходом із ситуації може стати встановлення кардіостимулятора, сумісного з МРТ, виробництва компанїї Medtronic – такі операції успішно проводять спеціалісти Клініки Симбіотика.
Після встановлення кардіостимулятора ритм серця пацієнта нормалізується: зникають перебої та паузи. В результаті самопочуття людини значно покращується, і вона повертається до звичного способу життя без запаморочень, непритомності та інших неприємних симптомів.
Установка кардіостимулятора – малотравматична процедура, яка не потребує тривалого перебування у стаціонарі. За позитивної динаміки вже через добу ви зможете вирушити додому. Протягом 2-3 тижнів після операції слід обмежити фізичні навантаження.
Обов'язково слідкуйте за своїм самопочуттям і при виникненні запаморочення, тахікардії, болю або набряку в області встановленого корпусу зверніться до лікаря.
Перший плановий огляд лікарем проводиться через три місяці після імплантації, потім через півроку. При нормальному функціонуванні приладу відвідувати фахівця слід 1-2 рази на рік.
Пацієнтам із встановленим електрокардіостимулятором слід дотримуватися низки обмежень: уникати тривалого знаходження поблизу пристроїв з магнітним та електромагнітним випромінюванням (мобільні телефони, мікрохвильові печі та ін.), не допускати травм грудної області, розраховувати фізичні навантаження під час занять спортом.
На роботу пристрою можуть впливати і медичні процедури (проведення МРТ, електрокоагуляції, фізіотерапевтичного лікування за допомогою магнітотерапії та ін.)
Сучасні кардіостимулятори служать щонайменше 10 років, після чого необхідно провести заміну електрокардіостимулятора.
Вартість лікування в нашій клініці формується з двох основних компонентів:
Детальна структура вартості медичної послуги
кнопка
Прозорість витрат: Ви заздалегідь знаєте повну вартість лікування.
Все включено: Вартість покриває основне лікування, медикаменти, оплату праці лікарів та анестезіологів, вироби медичного призначення, харчування, перебування та соціальне обслуговування.
Фінансові документи: Ми надаємо всі необхідні офіційні документи для подання у страхову компанію, банк тощо.
Незалежно від того, де ви плануєте лікування, звертайте увагу на такі питання:
Приклад розрахунку вартості лікування
кнопка
Не всі аритмії є небезпечними або потребують лікування. Деякі — наприклад, поодинокі екстрасистоли — можуть бути варіантом норми, особливо у здорових людей. Проте інші порушення, зокрема фібриляція передсердь або брадикардія з непритомністю, потребують медичного втручання. Лише кардіолог або аритмолог може визначити, чи є порушення ритму клінічно значущим.
Це залежить від типу аритмії. Деякі аритмії можна повністю усунути, інші — такі як хронічна фібриляція передсердь — можуть потребувати постійного контролю і прийому препаратів. У деяких випадках для корекції ритму використовують кардіостимулятор або імплантований дефібрилятор.
Профілактика аритмій включає загальні принципи здорового способу життя: контроль артеріального тиску, рівня цукру, відмова від куріння та алкоголю, помірна фізична активність, контроль стресу та якісний сон.
Середній термін служби батареї сучасного кардіостимулятора становить від 7 до 12 років, залежно від моделі та режиму роботи. Після цього пристрій не видаляється повністю — замінюється лише генератор (елемент живлення), а електроди зазвичай залишаються.
Основні обмеження — тимчасові. У перші 4–6 тижнів не рекомендується виконувати інтенсивні фізичні навантаження. У подальшому більшість пацієнтів повертаються до звичного способу життя. Варто уникати сильних магнітних полів і повідомляти про наявність пристрою під час медичних або безпекових процедур.