Стовбурові клітини (СК) останніми роками стали однією з найперспективніших технологій у медицині відновлення. Для ортопедії та травматології їх потенціал особливо значущий, адже ці галузі працюють із травмами, дегенеративними процесами та наслідками операцій, де регенерація тканин має вирішальне значення.
Стовбурові клітини — це незрілі клітини, здатні перетворюватися на будь-який тип спеціалізованих клітин організму. Для ортопедії найцінніші мезенхімальні стовбурові клітини (МСК), що можуть диференціюватися у хрящову, кісткову, сухожильну чи м’язову тканину.
У класичному лікуванні травм і дегенеративних змін суглобів основним завданням є зняття болю та відновлення функції. Але традиційні методи — медикаменти, фізіотерапія, хірургія — часто не впливають безпосередньо на відновлення тканин. СК здатні змінити цей підхід, адже вони стимулюють регенерацію, зменшують запалення та прискорюють загоєння.
В ортопедії найчастіше застосовують:
Кістковий мозок містить багато МСК, здатних формувати кісткову й хрящову тканину. Жирова тканина — ще один багатий резервуар, який легко отримати малоінвазивними методами.
Стовбурові клітини працюють у кількох напрямках:
Стовбурові клітини використовують у реабілітації після:
У реабілітації після складних травм введення СК часто поєднують із фізіотерапією, PRP-терапією та лікувальною фізкультурою, що прискорює відновлення функції.
Метод ще розвивається, і його ефективність залежить від багатьох чинників: віку пацієнта, стану тканин, стадії захворювання. СК не є «чарівною пігулкою» при запущеному артрозі або повній втраті хряща, але на ранніх і середніх стадіях можуть значно відстрочити потребу в ендопротезуванні.
Сьогодні активно досліджується поєднання СК з біоматеріалами — каркасами, що створюють умови для формування нової тканини, а також із генною терапією для посилення регенеративних властивостей.
Стовбурові клітини — це інноваційний інструмент у руках ортопедів і травматологів, який відкриває нові горизонти у реабілітації. Вони не лише зменшують симптоми, а й діють на першопричину — пошкодження або дегенерацію тканин. Хоча метод ще потребує стандартизації та подальших досліджень, уже зараз він дає реальні результати, особливо у поєднанні з комплексними програмами відновлення.