Розрив зв'язок

Види розриву зв'язок

Залежно від ступеня ушкодження зв'язок виділяють два види розривів:

• повні: зв'язка або повністю розірвана на дві частини (пошкоджено 100% волокон), або відірвана від місця її кріплення;

• часткові: відбувається надрив частини волокон, проте функції суглоба загалом не порушені, хоч і тимчасово обмежені через больові відчуття; нерідко беруться за розтягнення.

Залежно від причини виникнення виділяють два основні види розриву зв'язок:

• травматичні, отримані внаслідок підвищеного травмуючого навантаження;

• дегенеративні: є наслідком зносу, вікових змін та суглобових патологій.

Залежно від локалізації виділяють гомілковостопний, колінний, ліктьовий, плечовий, кистьовий, хрестоподібний та інші види розриву.

Симптоми розриву зв'язок

Ознаки розриву зв'язок багато в чому залежать від виду потерпілого суглоба, а також ступеня ушкодження, однак є низка подібних симптомів:

• гострий біль при русі, а у важких випадках та у спокої;

• набряк, помірний при частковому пошкодженні і великий при повному розриві зі згладжуванням контурів суглоба та поширенням його межі;

• синці;

• хвороблива пальпація у місці ушкодження;

• обмеження рухів та опори на кінцівку, у важких випадках може мати місце патологічна рухливість (нехарактерні для цього суглоба руху);

• нестабільність пошкодженого суглоба, можлива візуальна зміна його контурів;

• характерний хрускіт, клацання під час руху.

Діагностика

Діагностичне обстеження починається зі збору анамнезу та клінічного огляду пацієнта травматологом. Для підтвердження діагнозу та виключення супутніх травм (наприклад, переломів) використовуються різні методи візуалізації. Насамперед виконується рентгенівський знімок пошкодженого суглоба у двох проєкція.

Він допомагає виявити як пошкодження зв'язок, а й супутні травми, непомічені цьому тлі — тріщини, відриви кісткових фрагментів тощо. Також лікар може призначити УЗД для оцінки пошкоджень м'яких тканин у травмованій ділянці, ступеня розбіжності волокон тощо. Якщо тяжкість травми вимагає хірургічного втручання або необхідно виявити пошкодження кісткових структур, лікар може призначити МРТ або КТ суглоба.

Операції при розриві зв'язок

Вибір методу лікування розриву зв'язок залежить від ступеня ушкодження, вираженості симптомів, травмування кісток або м'язів і т.п. Якщо постраждали не більше 50% волокон, достатньо консервативної терапії: іммобілізації, знеболювальних засобів, ЛФК у період відновлення.

При більш значному пошкодженні відновлення можна досягти лише хірургічним шляхом. Артроскопічна операція виконується "закритим" доступом через кілька проколів у проєкції суглоба. Показана у випадках застарілих травм або розриву внутрішньосуглобових зв'язок. Найчастіше метод використовується при пошкодженні коліна, його передньої хрестоподібної зв'язки.

Суть втручання полягає у реконструкції пошкодженої зв'язки за допомогою встановлення аутотрансплантатів (з використанням донорських тканин самого пацієнта) або, рідше, алотрансплантатів (синтетичний чи біологічний протез із донорського банку). Для кріплення використовуються гвинти, що саморозсмоктуються. Виконана операція дозволяє відновити стабілізацію суглоба та його функціональність.

Для хірургічного лікування нових розривів зв'язок можуть використовуватися спеціальні види швів і різні фіксатори. Вибір оперативної методики робить травматолог, що лікує, на основі індивідуальної клінічної картини, віку, фізичної активності та способу життя пацієнта.

Вчасно виконана операція найчастіше допомагає повністю відновити роботу суглоба і навіть повернутися до високих спортивних навантажень.