Антикогулянти? "Хочу п’ю, хочу не п’ю. Я краще знаю!"

Таке дуже часто можна почути від пацієнтів.

Через тривалий процес занепаду в системі охорони здоров’я, відсутність вчасної профілактики та системного підходу до лікування наші громадяни створили собі "паралельну систему охорони здоров’я".

Піти до лікаря й отримати рекомендації, тоді порадитись із сусідкою та кумом і, врешті зробити "по своєму" - звична практика.

Але з антикогулянтною терапією так не працює. Встановленні чіткі правила приймання цих ліків, нехтування ними та самолікування веде до вкрай не бажаних наслідків і повторних  хірургічних втручань (зазвичай дорожчих і важчих ніж первинна операція).

Що таке антикоагулянти?

Антикоагулянти – узагальнена назва групи препаратів, що розріджують кров.

Антикоагулянт не розчиняє вже сформовані тромби, але допомагає зупинити збільшення розмірів тромбу і запобігає утворенню нових тромбів. Антикоагулянти бувають в ін’єкційній формі – застосовують в умовах лікарні.

Значно поширеніші антикоагулянти у формі таблеток – їх часто приймають люди в амбулаторних умовах для запобігати тромбоутворенню. Варто пам’ятати, що лише лікар може призначити ці препарати, оскільки неконтрольований приймання антикоагулянтів може спровокувати розвиток кровотечі.

Що таке антагоністи вітаміну к (АВК)?

Однією з основних груп антикоагулянтів є антагоністи вітаміну К (АВК). До цієї групи належать такі ліки: варфарин, аценокумарол (синкумар), фенілін та ін.

Яка дія антагоністів вітаміну к (АВК)?

Антагоніст ( грец. ἀνταγωνιστής) – той, який блокує або пригнічує дію іншої речовини, або проявляє протилежні ефекти.

Формування тромбу – це ланцюг складних хімічних реакцій у вашому організмі. Вітамін К виконує важливу роль у цих реакціях, а саме приймає участь у синтезі вітамін-К залежних факторів згортання крові. АВК пригнічують активність вітаміну К, а отже, сповільнюють тривалість формування тромбу.

Основні покази до призначення АВК

1. Механічний клапан серця;
2. Порушення серцевого ритму (фібриляція передсердь);
3. Венозний тромбоемболія (тромбоз глибоких вен; тромбоемболія легеневої артерії);
4. Антифосфоліпідний синдром;
5. Інфаркт міокарда, що ускладнився формуванням тромбу у порожнині серця.

Які лабораторні показники необхідно визначати людям, що приймають АВК?

1.Міжнародне нормалізоване співвідношення (МНС)

Систематичний контроль лабораторного показника згортальної функції крові допомагає підбирати адекватну дозу варфарину. Таким показником є міжнародне нормалізоване співвідношення - МНС (англ., INR), при визначенні якого використовується тромбопластин, стандартизований за міжнародним індексом чутливості.

2.Протромбіновий індекс (ПТІ)

Протромбіновий індекс – це ще один лабораторний показник, який характеризує активність згортальної системи крові. У світовій практиці даний показник не використовується у зв’язку з тим, що не є стандартизованим показником і залежить від якості реагенту, на відміну від МНС.

Чи є інші групи антикоагулянтів?

Такі ліки існують і зараз набули широкого застосування. Серед них апіксабан, едоксабан, дабігатран, ривароксабан. Основна перевага цих ліків у тому, що нема потреби регулярно (щомісяця) визначати аналіз крові в разі їх застосування.

На жаль, ці препарати поки-що не дозволено призначати людям з клапанною вадою серця чи після операції протезування серцевого клапана. Ризик тромбозу клапана у цьому випадку буде високий!

Ефект таких ліків невивчений у дітей, вагітних чи жінок під час грудного вигодовування, тому не рекомендований у даних груп пацієнтів.

Пам'ятайте настанову Міністерства охорони здоров’я України -

"Самолікування може бути небезпечним для Вашого здоров’я"

а у випадку з антикогулянтною терапією - актуально, як ніколи.

Будьте здорові!