.svg)
Хондромаляція надколінка (руйнування суглобових хрящів)
Що таке хондромаляція надколінка?
Хондромаляція надколінка — це дегенеративне ураження хряща, який покриває задню поверхню надколінника (пателу). У нормі цей хрящ забезпечує плавне ковзання надколінника по стегновій кістці під час руху. Якщо хрящ стоншується або починає
Поступово хрящ втрачає еластичність, з’являються тріщини, а згодом — повноцінні ураження, які викликають запалення та біль.
Найбільший ризик мають:
- молоді активні люди — особливо ті, хто займається бігом, танцями, велоспортом або фітнесом;
- спортсмени — через регулярні навантаження на коліна;
- жінки — через анатомічні особливості будови таза й розподілу навантаження;
- люди з плоскостопістю, викривленням ніг або порушенням постави;
- після травм коліна — навіть незначні пошкодження можуть порушити стабільність надколінника.
Також ризик підвищується при слабкості м’язів, надмірній масі тіла, або тривалому сидінні з зігнутими колінами — наприклад, у працівників офісів чи водіїв.
Стадії розвитку руйнування суглобових хрящів
Розрізняють чотири ступені поразки:
- 1 ступінь - з'являються дрібні осередкові зміни, що виражаються в розм'якшенні хрящової тканини та її невеликої набряклості.
- 2 ступінь - дефекти збільшуються в розмірах, хрящ у місці дегенерації розволокнений, розділений на фрагменти, але тріщини та процеси ерозії не проникають углиб більш ніж на половину товщини хряща.
- 3 ступінь - поділ на фрагменти посилюється, при візуальному апаратному діагностичному дослідженні добре видно тріщини та глибокі ерозії, які можуть проникати до кістки, що підлягає. Хрящова тканина витончена по всій патологічній ділянці.
- 4 ступінь - на значних ділянках оголена підлягає кістка, на її поверхні виявляються дегенеративні зміни, хрящове покриття в цих місцях відсутнє.
На ранніх стадіях руйнування хрящова тканина може бути відновлена, при запущеному процесі хондромаляція може спричинити стійке обмеження функцій ураженого суглоба.
Причини хондромаляції надколінка
Надмірні навантаження та мікротравми
Одна з основних причин хондромаляції — постійне перевантаження колінного суглоба, особливо у спорті чи професійній діяльності. Різкі присідання, біг по твердих поверхнях, підйом ваги — усе це створює сильний тиск на хрящ надколінника.
Мікротравми — повторювані незначні пошкодження — можуть накопичуватись і викликати поступове руйнування хрящової тканини. Часто пацієнти навіть не пам’ятають конкретної травми, проте результатом стає біль та хрускіт у коліні.
До таких навантажень належать:
- інтенсивні тренування без належного відпочинку;
- неправильна техніка виконання вправ;
- перенесені в минулому травми (навіть незначні удари або падіння);
- довге стояння на колінах чи сидіння в позі з зігнутими ногами.
Анатомічні особливості будови коліна
Будова колінного суглоба у деяких людей створює додатковий ризик розвитку хондромаляції. Зокрема, це може бути:
- нестабільність надколінника або його бічне зміщення;
- плоскостопість — порушує вісь руху і збільшує навантаження на хрящ;
- вальгусна (Х-подібна) деформація ніг;
- м'язовий дисбаланс, коли одна група м’язів (наприклад, квадрицепс) переважає над іншими, порушуючи стабілізацію коліна.
Такі анатомічні чинники часто є вродженими або формуються у підлітковому віці. Без корекції вони сприяють нерівномірному тиску на хрящ, що поступово призводить до його стирання.
Гормональні зміни та вікові фактори
Гормональні коливання, зокрема у жінок під час підліткового віку або менструального циклу, можуть впливати на стан сполучної тканини та м’язовий тонус. Зниження тонусу — особливо у м’язах, які стабілізують коліно — підвищує ризик зміщення надколінника та мікротравм хряща.
Також з віком еластичність хрящової тканини зменшується, знижується кровопостачання та погіршується відновлення після навантажень. Це робить хрящ вразливим навіть при звичних рухах або помірній активності.
У зоні ризику:
- підлітки в період активного росту;
- жінки під час гормональних змін;
- особи віком 40+ з віковими змінами в суглобах.
Основні симптоми хондромаляції
Біль при згинанні або навантаженні
Найпоширеніший симптом — біль у передній частині коліна, який посилюється при згинанні ноги, підйомі сходами, присіданнях або після тривалого сидіння. Часто пацієнти описують це як ниючий, глибокий біль «під колінною чашечкою».
Цей дискомфорт викликається тиском між надколінником і стегновою кісткою, особливо при активних рухах. З часом біль може посилюватися і з’являтись навіть у стані спокою, зокрема після фізичних навантажень.
Відчуття "поскрипування" в коліні
Інший характерний прояв — крепітація, або відчуття «поскрипування», «шурхотіння» чи «хрусту» під час руху коліна. Воно може супроводжуватися звуками, особливо при спробі встати, сісти чи виконати присідання.
Цей симптом вказує на те, що поверхня хряща вже стала нерівною або пошкодженою. При русі надколінник ковзає по зміненій поверхні, що створює сторонні звуки і неприємні відчуття.
Обмеження рухливості та слабкість м’язів
На пізніших етапах хондромаляція може викликати обмеження амплітуди рухів у коліні — стає важко повністю зігнути або розігнути ногу. Пацієнти часто відчувають скутість, особливо зранку або після тривалого сидіння.
Також з’являється слабкість м’язів стегна, що відповідають за стабілізацію надколінника. Це погіршує контроль руху, сприяє подальшому навантаженню на хрящ і формує «замкнене коло» симптомів: біль → менше активності → ослаблення м’язів → ще більше навантаження на суглоб.
Сучасні методи лікування хондромаляції
Консервативна терапія — фізіотерапія, вправи, медикаменти
Початкові стадії хондромаляції зазвичай лікують без операцій, з використанням комплексного підходу. Мета — зменшити навантаження на хрящ, усунути запалення й активувати відновлення тканин.
Основні напрямки:
- Фізіотерапія — магнітотерапія, електростимуляція, ультразвук, кріотерапія. Вони зменшують біль і покращують живлення тканин.
- Лікувальна фізкультура (ЛФК) — укріплення м’язів стегна (особливо чотириголового м’яза), покращення стабільності надколінника, відновлення правильної біомеханіки руху.
- Медикаменти — нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), препарати для покращення обміну в хрящі (глюкозамін, хондроїтин), знеболювальні мазі.
Також важливо обмежити провокаційні рухи, зменшити навантаження на суглоб і підібрати зручне ортопедичне взуття або устілки.
Ін’єкції гіалуронової кислоти або PRP
Якщо симптоми не минають після консервативної терапії, застосовуються ін’єкційні методи лікування, що сприяють регенерації хрящової тканини:
- Гіалуронова кислота — діє як “змащення” для суглоба, зменшує тертя й запалення. Вводиться внутрішньосуглобово курсом з кількох процедур.
- PRP-терапія (плазмотерапія) — введення власної збагаченої тромбоцитами плазми. Стимулює природне загоєння тканин, зменшує біль і запалення.
Ці методи особливо ефективні на ранніх стадіях та у молодих пацієнтів з помірним ступенем хондромаляції.
Хірургічні втручання — мікрофрактурування, трансплантація хряща
При глибоких ураженнях хряща або неефективності консервативного лікування розглядається оперативне втручання.
Основні методи:
- Мікрофрактурування — створення дрібних отворів у субхондральній кістці, щоб стимулювати утворення нової хрящової тканини.
- Мозаїчна пластика (трансплантація власного хряща) — пересадка ділянок здорового хряща з непошкодженої зони суглоба на уражену.
- Імплантація культивованого хряща — сучасна технологія, за якої хрящові клітини вирощуються в лабораторії і потім імплантуються в коліно.
Операції зазвичай проводяться артроскопічно, тобто без великих розрізів, що скорочує час реабілітації.
Реабілітація після лікування
Відновлення функції колінного суглоба
Реабілітація після лікування хондромаляції є ключовим етапом для повного відновлення рухливості та запобігання повторному ураженню хряща. У перші тижні основне завдання — зменшити біль, набряк та повернути контроль над м’язами, що стабілізують надколінник.
До реабілітаційних заходів входять:
- протизапальні фізіопроцедури;
- м’яка мобілізація коліна;
- вправи на активацію м’язів стегна та гомілки;
- відновлення координації й рівноваги.
Важливо не форсувати навантаження, щоб не спровокувати рецидив.
Індивідуальна програма вправ
Фізичне навантаження має бути ретельно підібране фахівцем, з урахуванням ступеня пошкодження, віку пацієнта та перенесених процедур. Програма включає:
- Ізометричні вправи — на початковому етапі, коли суглоб ще болючий.
- Активні вправи з поступовим нарощуванням амплітуди рухів.
- Укріплення квадрицепса та м’язів тазу — для стабілізації надколінника.
- Вправи на розтягування — для відновлення балансу між м’язами передньої та задньої поверхні стегна.
- Тренування балансу — на нестабільних поверхнях, для розвитку контролю над рухами.
Регулярність і правильна техніка мають вирішальне значення — тільки в такому разі хрящ отримує шанс на відновлення.
Контроль навантажень та поступове повернення до активності
Навіть після зникнення болю пацієнт має обмежувати навантаження та поступово повертатися до звичних фізичних дій. Повернення до спорту, фітнесу чи тривалого стояння має відбуватись поетапно, під контролем спеціаліста.
Рекомендації:
- уникати тривалого сидіння зі зігнутими колінами;
- уникати стрибків, бігу по твердій поверхні та глибоких присідань у перші місяці;
- застосовувати ортези або еластичні бинти на перехідному етапі;
- обирати низькоударні види активності — плавання, велотренажер, скандинавська ходьба.
Контрольоване навантаження дозволяє хрящовій тканині адаптуватися та знижує ризик повторного загострення.
Можливі ускладнення при відсутності лікування
Прогресування до остеоартрозу
Якщо хондромаляція надколінка не лікується, ушкодження хряща поступово поглиблюється й може призвести до розвитку остеоартрозу — хронічного дегенеративного ураження всього колінного суглоба.
Це проявляється:
- повним стиранням хряща;
- запаленням суглобової капсули;
- утворенням остеофітів (кісткових виростів);
- зниженням амортизаційної здатності суглоба.
Остеоартроз вимагає значно складнішого лікування, іноді — із заміною суглоба (ендопротезуванням).
Хронічний біль та обмеження руху
Тривале ігнорування симптомів може призвести до хронічного болю, який виникає навіть у стані спокою. Зростає чутливість навколо надколінника, з’являється постійне відчуття скутості або “втоми” в коліні.
Обмеження амплітуди рухів, страх перед згинанням ноги, зменшення фізичної активності — усе це впливає на якість життя:
- стає складно виконувати щоденні дії (вставати, присідати, ходити по сходах);
- формується компенсаторна слабкість м’язів;
- порушується статика та координація рухів.
Зміна ходи та перевантаження інших суглобів
Коли людина починає уникати болючих рухів, механіка руху змінюється. В результаті:
- навантаження перерозподіляється на інші структури — кульшові суглоби, стопи, поперек;
- виникають болі у спині, тазу, протилежному коліні;
- з часом — вторинні ураження та запальні процеси в інших суглобах.
Зміна ходи може також призводити до асиметрії м’язів, дисбалансу та хронічного перевантаження окремих груп.
Вчасне діагностування та лікування хондромаляції — найкращий спосіб уникнути цих довготривалих ускладнень.
Профілактика хондромаляції надколінка
Зміцнення м’язів та стабілізація коліна
Найефективніший спосіб запобігти хондромаляції — підтримувати стабільність колінного суглоба через тренування м’язів, особливо квадрицепса, сідничних м’язів і м’язів задньої поверхні стегна. Сильні м’язи:
- рівномірно розподіляють навантаження;
- утримують надколінник у правильному положенні;
- зменшують ризик мікротравм і перенапруги.
Рекомендовано:
- включати вправи на стабілізацію коліна у щоденні тренування;
- регулярно виконувати вправи на баланс і координацію;
- розтягувати укорочені м’язи для підтримки правильної біомеханіки.
Правильна техніка рухів у спорті
Порушення техніки в спорті чи під час фізичних вправ — одна з найчастіших причин розвитку хондромаляції. Щоб запобігти надмірному тиску на надколінник:
- уникай глибоких присідань без належної підготовки;
- контролюй положення коліна під час бігу, стрибків і силових вправ (коліно не має виходити за лінію стопи);
- не тренуйся до втоми — це знижує контроль рухів і підвищує ризик травми;
- використовуй правильне спортивне взуття з амортизацією.
Також важливо робити розминку перед тренуванням і заминку після — це готує суглоб до навантаження та зменшує ризик перевантаження хряща.
Контроль маси тіла та уникнення перевантажень
Надмірна вага створює постійний тиск на колінний суглоб, навіть під час звичайної ходьби. Зменшення маси тіла навіть на кілька кілограмів значно знижує навантаження на надколінник.
Окрім контролю ваги, важливо:
- уникати довготривалого стояння або сидіння з зігнутими колінами;
- чергувати періоди активності та відпочинку;
- обирати низькоударні види спорту (плавання, велоспорт, йога);
- періодично проходити профілактичні огляди у ортопеда або фізіотерапевта.
У сукупності ці заходи дозволяють підтримувати здоров’я колін і мінімізують ризик хондромаляції навіть у фізично активних людей.
Як діагностується хондромаляція надколінка
Клінічний огляд і тести на стабільність коліна
Діагностика починається з огляду ортопедом або травматологом, який збирає анамнез (історію симптомів, наявність травм, рівень фізичної активності) та проводить фізичні тести. Лікар оцінює:
- чутливість у зоні надколінника;
- біль при натисканні або пасивному згинанні;
- стабільність колінного суглоба;
- положення надколінника та наявність його зміщення.
Симптоми, що провокуються під час згинання ноги під навантаженням (наприклад, під час виконання присідань або тесту з опором на надколінник), часто дозволяють запідозрити хондромаляцію вже на цьому етапі.
МРТ та інші методи візуалізації
Найбільш інформативним методом діагностики є магнітно-резонансна томографія (МРТ). Вона дозволяє побачити:
- ступінь ураження хряща;
- наявність набряку кістки під хрящем;
- супутні зміни в суглобі (наприклад, синовіт чи кісткові вирости).
Інші методи:
- рентгенографія — виключає інші патології (переломи, артроз), але не показує стан хряща;
- ультразвукове дослідження (УЗД) — обмежено інформативне при оцінці надколінника, але може допомогти виявити синовіт чи скупчення рідини.
Артроскопія як діагностичний метод
У складних або суперечливих випадках застосовується артроскопія — мінімально інвазивна процедура, яка дозволяє візуально оцінити стан внутрішніх структур колінного суглоба.
Під час артроскопії:
- в суглоб вводиться тонка камера через мікророзріз;
- лікар може безпосередньо оглянути хрящ, виявити тріщини, ерозії або повні дефекти;
- при потребі — одночасно провести лікувальні маніпуляції.
Це найбільш точний метод оцінки ступеня хондромаляції, особливо якщо МРТ не дає чіткої картини або симптоми не відповідають даним візуалізації.
.png)
.png)
.webp)
сервісу
