Головна › Отоларингологія › ЛОР - Захворювання
Викривлення перегородки носа
Що таке викривлення перегородки носа?
_edited_edited.jpg)
Викривлення носової перегородки – деформація кістково-хрящового скелета платівки, яка поділяє порожнину носа на 2 половини. Внаслідок цього порушення виникає стійке відхилення положення перегородки від серединної площини. Патологія розвивається як наслідок травм чи порушень формування лицьового скелета.
Рівна перегородка носа забезпечує рівномірний розподіл навантаження на обидва носові ходи, а також швидке прогрівання і очищення повітря, що надходить. Внаслідок її викривлення змінюється носовий опір. Це веде до надмірного навантаження на один із ходів, що підвищує ризик розвитку запальних, інфекційних та алергічних захворювань порожнини носа.
Викривлення перегородки проявляється утрудненим диханням, хропінням та частим нежитем. При виражених деформаціях виникають також естетичні дефекти (помітна асиметрія носа). Виправити нерівну перегородку допомагають пластичні операції, які проводять отоларингологи.
Види
Майже у всіх людей спостерігається незначне викривлення носової перегородки, яке не заважає диханню та непомітно зовні. З урахуванням виразності деформації викривлення перегородки поділяють на ступені:
• Перший ступінь. Перегородка трохи відхилена від серединної лінії, симптоми відсутні, загрози здоров'ю дихальних шляхів немає.
• Другий ступінь. Перегородка розташована між серединною лінією та бічною поверхнею носа.
• Третій ступінь. Хрящ знаходиться ближче до бічної поверхні, частково торкається слизової раковини.
Викривлення носової перегородки класифікують за видами деформації:
• гребенеподібна (утворена наростом різних розмірів у задній чи передній частині);
• S-деформація (формується двома гребенеподібними наростами);
• шип (утворюється з кісткової тканини, часто травмує слизову);
• «зім'ята перегородка» (по всій довжині хряща спостерігаються множинні деформації).
Симптоми
Виразність проявів залежить від рівня викривлення. Чим воно значніше, тим яскравіша клінічна картина. Викривлення носової перегородки призводить до появи наступних симптомів:
• Відчуття сухості в носі, поколювання або свербіння під час вдиху, постійне періння в горлі, що пов'язане з пересушуванням слизової оболонки.
• Зміна форми носа, особливо якщо перегородка викривлена в основі.
• Закладеність та утруднення носового дихання, яке може дещо полегшуватись при змінах положення тіла.
• Порушення нюху. У міру посилення патології стає важко розрізняти запахи. При глибоких деформаціях нюх може повністю пропадати.
• Кровотечі. Через підвищений носовий опір слизова оболонка стоншується. Будь-яка механічна дія призводить до її пошкодження, що проявляється носовими кровотечами.
• Змінити тембр голосу. Через нерівномірне надходження повітря порушується повітрообмін у придаткових пазухах, що провокує гугнявість.
• Хропіння. Пересихання слизової оболонки призводить до її набряку та утрудненого проходження повітря по дихальних шляхах. Пацієнти з викривленнями перегородки хропуть у будь-якому положенні.
Зміни, що провокує викривлення носової перегородки, створюють умови для частих запальних процесів із боку сусідніх органів. Так, підвищується ймовірність розвитку отитів, тонзиліту, риніту, гаймориту тощо.
Симптоми деформації перегородки значно погіршують якість життя пацієнта. Постійні запальні процеси в носі та пазухах провокують порушення надходження кисню в організм, що проявляється швидкою стомлюваністю та зниженням фізичної активності. Естетичний дефект стає причиною комплексів та проблем у спілкуванні з оточуючими людьми.
Причини
Найчастіше викривлення носової перегородки виникає після травмування. Серед пацієнтів переважають чоловіки. Спровокувати деформацію можуть переломи чи забиті місця. Навіть після незначних травм слід звертатися до лікаря. Несприятливий вплив на хрящ спричиняє усунення зон росту кістково-хрящової тканини, що проявляється в міру дорослішання людини.
Деформації носового хряща можуть виникати через порушення розвитку лицьового скелета, що практично зустрічається рідко. Спровокувати викривлення здатні хронічні патології дихальних шляхів (запалення пазух, утворення поліпів, інші гіпертрофічні зміни).
Дагностика
З проблемою викривлення носової перегородки слід звертатися до отоларинголога. Діагностика починається зі збору скарг та анамнезу. Далі лікар приступає до огляду, пальпує стінки носа, оцінює їхню щільність і симетричність.
Об'єктивні відомості про стан слизових одержують під час риноскопії – огляду порожнини носа за допомогою дзеркала чи ендоскопа. Будова лицьових кісток та придаткових пазух оцінюють за результатами рентгенографії або комп'ютерної томографії. Після повного обстеження лікар встановлює тип та ступінь деформації, персоніфіковано підбирає лікувальну тактику.
Для збору додаткових відомостей про стан здоров'я пацієнта призначають аналіз крові, сечі, мікроскопію мазків. При інфекційно-запальних змінах може знадобитися бактеріологічний аналіз відокремлюваного з носа.
Методи лікування
При незначному викривленні можливе лікування консервативним шляхом. Воно спрямоване на запобігання ускладненням. Виражені деформації усувають за допомогою хірургічної операції.
Показаннями для її проведення є:
• Значне викривлення носової перегородки.
• Утруднене носове дихання.
• Хропіння.
• Неодноразово повторювані гострі та хронічні захворювання ЛОР-органів (гайморит, етмоїдит та ін.)
З проведенням хірургічного втручання годі було затягувати. Операція допоможе не тільки позбутися проблем з диханням, але також запобігти хронічним захворюванням дихальних шляхів.
Хірургічне
Септопластика - це операція з виправлення перегородки носа, під час якої проводиться корекція хрящових та кісткових тканин перегородки всередині носа. Рішення щодо проведення операції приймає отоларинголог на підставі огляду носової порожнини та вивчення результатів комп'ютерної томографії або рентгенографії придаткових пазух носа.
Пацієнти обов'язково проходять комплексне передопераційне обстеження. Воно включає загальні аналізи крові та сечі, коагулограму, аналіз крові на антитіла до вірусів гепатитів, ВІЛ, RW, рентгенографію органів грудної клітини, консультацію анестезіолога, стоматолога, терапевта, проведення ЕКГ. Проведення такого обстеження дозволяє оцінити стан здоров'я пацієнта, підібрати оптимальний варіант анестезії, виявити протипоказання до операції.
Для корекції перегородки застосовують малоторавматичну мікрохірургічну методику. Втручання проводять під загальним наркозом. Час операції становить 30-90 хв. За такого способу доступом до перегородки здійснюється зсередини – із боку слизової носа. Завдяки цьому у пацієнта не залишається видимих рубців на носі, а шов на слизовій оболонці не завдає ніякого дискомфорту.
Кожен етап операції лікар контролює за допомогою мікроскопа, візуальний контроль дозволяє проводити всі маніпуляції з ювелірною точністю, не торкаючись навколишніх тканин. Виконавши розріз, хірург прибирає м'які тканини, що заважають нормальному диханню, і зміщує кістково-хрящові фрагменти, випрямляючи перегородку. Після закінчення операції накладаються розсмоктуються шви, що не вимагають зняття. Щоб перегородка зберігала необхідне становище, в ніздрі вводяться спеціальні тампони.
Правильно виконана септопластика забезпечує відновлення прохідності дихальних шляхів та усунення неприємних проявів – нежиті, хропіння тощо.
Консервативне
Консервативна терапія проводиться при супутніх інфекційно-запальних та алергічних захворюваннях, коли виключено показання до операції. Вчасно призначене медикаментозне та фізіотерапевтичне лікування дозволяє уникнути посилення патологічних процесів та впоратися з неприємними симптомами.
При виражених деформаціях консервативна терапія є малоефективною, оскільки потрібне відновлення прохідності дихальних шляхів. Медикаментозне лікування може застосовуватися на етапі підготовки до операції для усунення гострих запальних процесів та зниження ризику ускладнень.
Профілактика
Щоб запобігти деформації носової перегородки, слід уникати травм обличчя та голови, вчасно звертатися за професійною допомогою після забитих місць або пошкоджень носа. Профілактичні заходи включають лікування ЛОР-захворювань на ранніх етапах їх розвитку. Для загального зміцнення імунітету слід дотримуватись принципів здорового способу життя – повноцінно харчуватися, приділяти увагу фізичній активності, достатньо часу проводити на свіжому повітрі.
Експертна думка лікаря
Мальченко Ольга В'ячеславівна
Лікар-оториноларинголог, к.м.н., І категорії
Реабілітація
Після операції тампони залишаються у носових ходах протягом 1-2 діб. У цей час пацієнт перебуває у стаціонарі під наглядом отоларингологів. Нормальне носове дихання відновлюється на 5-7 день. Протягом 10-14 днів необхідно обмежити фізичні навантаження, теплові процедури, активне сморкання. Також слід суворо дотримуватися рекомендацій лікаря і регулярно проводити туалет носа. Для повного відновлення потрібно близько 1 місяця.
Експертна думка спеціаліста
На думку лікарів, багато пацієнтів недооцінюють серйозність наслідків викривлення перегородки. Проблемою є не стільки косметичний дефект та асиметрія обличчя, скільки підвищена у рази ймовірність розвитку патологій ЛОР-органів, а також їх перехід у хронічну форму.
Неповноцінне функціонування дихальних шляхів стимулює постійне кисневе голодування в організмі. На тлі зниження імунітету підвищується ризик алергії та появи новоутворень. Людині з викривленням загрожує втрата нюху та слуху. Хропіння нерідко супроводжується синдромом апное (періодичні припинення дихання уві сні), що зумовлює перепади артеріального тиску, підвищений ризик інсульту та раптової смерті. Через зупинки дихання людина не висипається, стає неуважною, одночасно з цим погіршується пам'ять та здатність до концентрації уваги.
Реабілітація
Після операції тампони залишаються у носових ходах протягом 1-2 діб. У цей час пацієнт перебуває у стаціонарі під наглядом отоларингологів. Нормальне носове дихання відновлюється на 5-7 день. Протягом 10-14 днів необхідно обмежити фізичні навантаження, теплові процедури, активне сморкання. Також слід суворо дотримуватися рекомендацій лікаря і регулярно проводити туалет носа. Для повного відновлення потрібно близько 1 місяця.