Синусит — це запалення слизової оболонки навколоносових пазух, при якому порушується вентиляція та відтік слизу, виникає набряк, дискомфорт у ділянці обличчя, закладеність носа й інші характерні симптоми.
Навколоносові пазухи — це порожнини всередині кісток черепа, що з'єднуються з носовою порожниною. У нормі вони наповнені повітрям і мають тонку слизову, яка виробляє секрет для зволоження носових ходів і захисту від інфекцій.
Коли в пазухах розвивається запалення, слиз згущується, відтік порушується, а замість повітря пазухи можуть заповнюватися секретом або гноєм. Це і є синусит.
Слід зазначити, що в сучасних медичних протоколах частіше використовують термін риносинусит, оскільки практично завжди одночасно запалюються пазухи й слизова носа. Проте термін «синусит» досі широко застосовується, особливо коли акцент робиться саме на запаленні пазух.

Синусит розвивається тоді, коли порушується нормальна вентиляція та очищення навколоносових пазух, а слизова оболонка реагує запаленням. Найчастіше процес починається на фоні інфекції верхніх дихальних шляхів, але існує ряд факторів, які підвищують імовірність хвороби та сприяють затяжному або хронічному перебігу.
Вірусна інфекція провокує набряк, збільшення кількості слизу та тимчасове зниження місцевого імунітету. Це створює умови для можливого приєднання бактеріальної флори.
Бактеріальний синусит зазвичай розвивається при тривалому застої секрету в пазухах.
Алергічний риніт підвищує ризик хронічного синуситу через постійне подразнення та зниження захисної функції слизової.
Анатомічні зміни часто зумовлюють формування хронічного синуситу з частими загостреннями.
При поліпозі синусит часто набуває хронічного характеру і погано піддається консервативному лікуванню.
Травми можуть впливати на структуру носових ходів та сприяти порушенню вентиляції й дренажу.
Синусит класифікують за тривалістю перебігу, що допомагає визначити тактику лікування й прогноз хвороби, а також за локалізацією уражених пазух. Кожен тип має свої особливості прояву та перебігу.
Правильна терапія дозволяє повністю відновити функцію пазух.
Потребує оцінки та контролю, щоб запобігти хронізації.
Лікування зазвичай комплексне, інколи потребує хірургічної корекції.
Запалення може охоплювати одну або кілька пазух:
– Гайморит — запалення верхньощелепних пазух
– Етмоїдит — ураження решітчастих комірок
– Фронтит — запалення лобових пазух
– Сфеноїдит — запалення клиноподібної пазухи
Клінічні прояви та інтенсивність симптомів залежать від того, яка пазуха уражена, а також від ступеня блокади дренажних шляхів і поширення запалення.
Прояви синуситу залежать від форми та тяжкості запалення, але більшість пацієнтів стикаються з комбінацією закладеності носа, болю в ділянці обличчя, погіршення дихання та загального дискомфорту. Симптоми можуть бути виражені гостро або тривати місяцями при хронічному перебігу.
Порушення носового дихання виникає через набряк слизової та блокування дренажних отворів пазух.
Наявність гнійних виділень часто свідчить про приєднання бактеріальної інфекції.
Цей симптом зумовлений накопиченням секрету і блокадою пазух.
При хронічному перебігу проблема може ставати стійкою, особливо при супутньому поліпозі.
Це класичний симптом застою секрету в пазухах.
При вірусному перебігу температура може бути короткочасною, при бактеріальному — тривалішою.
Правильна та своєчасна діагностика є ключовим етапом у лікуванні захворювань носа та навколоносових пазух. Вона дозволяє встановити природу запалення, оцінити стан слизової, прохідність дренажних каналів та наявність можливих ускладнень. Комплексний підхід допомагає обрати оптимальну тактику лікування: консервативну або хірургічну.
Перший крок — консультація оториноларинголога. Під час візиту лікар оцінює:
Ендоскопія дозволяє побачити структури носової порожнини в деталях. З використанням тонкого оптичного інструмента лікар візуалізує носові ходи, гирла пазух та слизову, виявляє поліпи, гнійні виділення, кісти або інші зміни.
Комп'ютерна томографія надає найповнішу інформацію щодо:
КТ особливо важлива при затяжному або хронічному процесі, плануванні операції та контролі результатів лікування.
Це базовий метод огляду носової порожнини за допомогою спеціальних інструментів. Риноскопія дозволяє оцінити:
Метод часто поєднується з ендоскопією для більш детальної оцінки стану слизової.
Лабораторна діагностика може включати:
Бакпосів особливо важливий у складних та рецидивуючих випадках, коли необхідно підібрати таргетну антибактеріальну терапію.
Якщо є підозра, що закладеність носа та рецидиви запалення пов’язані з алергією, проводяться:
Виявлення тригерів допомагає планувати лікування та профілактику, а також контролювати ризики переходу алергічного риніту в хронічний синусит.
Подбайте про здорове дихання та комфортне життя
Захворювання вуха, горла чи носа можуть суттєво впливати на якість життя — від постійних закладеностей і болю до хронічних інфекцій. Своєчасне звернення до ЛОР-спеціаліста допомагає уникнути ускладнень і відновити повноцінне самопочуття.
Запишіться на консультацію вже сьогодні — зробіть перший крок до одужання та покращення якості життя.

Терапія синуситу спрямована на усунення запалення, відновлення вентиляції та дренажу пазух, зменшення симптомів і профілактику ускладнень. Тактика лікування залежить від форми захворювання — гострої, підгострої чи хронічної — та індивідуальних особливостей пацієнта.
Основний принцип: впливати не лише на симптоми, а й на причину порушення дренажу пазух.
Комплексний підхід може включати медикаментозну терапію, промивання, фізіотерапевтичні методи та у складних випадках — хірургічне втручання.
Промивання носової порожнини — базовий етап лікування. Вони сприяють:
Розчини можуть бути ізотонічними або гіпертонічними. Регулярність і техніка промивань мають значення, тому лікар часто дає індивідуальні рекомендації.
Місцеві гормональні препарати знижують запалення та набряк, особливо при хронічному процесі або супутньому алергічному риніті.
Переваги:
Застосовуються курсами під контролем лікаря.
Антибактеріальна терапія не призначається автоматично. Показання:
Самолікування антибіотиками небезпечне — підбирати препарат та дозування має лікар, інколи з урахуванням бакпосіву.
Для зменшення симптомів можуть використовуватися:
Мета — зняти набряк, покращити носове дихання та зменшити дискомфорт.
Муколітичні препарати полегшують виведення густого секрету та зменшують в’язкість слизу.
Використовуються в окремих випадках, переважно при значному слизово-гнійному вмісті та труднощах дренування пазух.
Хірургічне втручання рекомендоване, коли консервативна терапія не дає результату або при ускладненому перебігу.
Сучасний стандарт — ендоскопічна функціональна хірургія пазух, яка дозволяє:
Показання:
Операція проводиться щадним методом через ніс без зовнішніх розрізів, що забезпечує швидше відновлення та мінімальну травматизацію.
Після лікування синуситу важливо підтримувати здоров’я слизової оболонки носа та забезпечити правильний дренаж пазух. Навіть після зникнення симптомів організм потребує часу, щоб повністю відновити функції та стабілізувати місцевий імунітет.
Дотримання рекомендацій лікаря допомагає зменшити ризик рецидивів, попередити хронізацію процесу та забезпечити комфортне носове дихання в довгостроковій перспективі.
Регулярний догляд за носовою порожниною залишається важливим і після завершення терапії. Рекомендовано:
Це допомагає підтримувати природний очищувальний механізм та запобігає накопиченню слизу.
Сухе та забруднене повітря може спровокувати повторне запалення та подразнення слизової. Для профілактики рекомендовано:
М’який мікроклімат сприяє відновленню слизової та комфортному диханню.
Алергічний риніт, викривлена носова перегородка, поліпи та інші стани можуть підтримувати запальний процес. Тому важливо:
Це допомагає знизити частоту загострень і стабілізувати стан пазух.
Пацієнтам із хронічним синуситом рекомендовано спостереження оториноларинголога, особливо у періоди сезонних загострень. Планові огляди дозволяють:
Оптимальний інтервал контролю визначає лікар залежно від клінічної картини та динаміки.
Нелікований або неправильно пролікований синусит може спричинити серйозні ускладнення. Запальний процес з пазух здатний поширюватися на сусідні структури, що потребує термінової медичної допомоги. Своєчасна діагностика, контроль стану та адекватна терапія допомагають цього уникнути.
Якщо гострий процес не вилікувати повністю, він може перейти у хронічну форму. Це проявляється:
Хронічний синусит складніше лікується та часто потребує комплексного підходу, включно з хірургічним відновленням дренажу пазух.
Запалення може поширюватися на середнє вухо, що призводить до:
Особливо ризик високий у дітей через анатомічні особливості слухової труби.
Пазухи тісно межують з очницею, тому запалення може переходити на тканини навколо ока. Можливі прояви:
Такі стани потребують невідкладної медичної допомоги, оскільки загрожують втратою зору.
Поширення інфекції до мозкових оболонок — найнебезпечніший варіант перебігу. Можуть виникнути:
Симптоми включають сильний головний біль, високу температуру, втрату свідомості, неврологічні порушення. Це критичні стани, що потребують реанімаційної допомоги.
Тривале запалення може спричинити:
Поліпозні зміни нерідко потребують хірургічного лікування та подальшої протизапальної терапії.
Профілактика синуситу спрямована на підтримання здорової функції носа та пазух, зміцнення місцевого імунітету й мінімізацію факторів, що провокують запалення. Регулярні заходи допомагають запобігти рецидивам, особливо у пацієнтів з хронічними ЛОР-станами або схильністю до алергічних реакцій.
Основні напрямки профілактики включають гігієну носа, контроль середовища, лікування супутніх хвороб та підтримання здорового способу життя.
Пацієнтам із хронічними ринітом, поліпами, викривленням носової перегородки або частими простудними захворюваннями варто:
Рання діагностика та систематичний догляд дозволяють уникнути ускладнень і підтримувати вільне носове дихання.
.png)
.png)

.webp)