Перфорація барабанної перетинки

Залишити звернення

Що таке перфорація барабанної перетинки?

Перфорація барабанної перетинки — це порушення цілісності тонкої мембрани, що відділяє зовнішнє вухо від середнього. У нормі ця перетинка передає звукові коливання до слухових кісточок, забезпечуючи чітке сприйняття звуків. Коли в ній з’являється отвір або розрив, це порушує передачу звуку та підвищує ризик інфекцій.

Такий стан може бути тимчасовим і загоїтися самостійно або потребувати медичного втручання — залежно від причини, розміру розриву й наявності ускладнень.

Розрив барабанної перетинки — це не лише зниження слуху.

Ускладнення можуть бути серйозними:

  • Погіршення слуху;
  • Хронічний отит;
  • Запаморочення або шум у вусі;
  • Формування рубця або вторинної перфорації;
  • Порушення мовного розвитку.

При будь-яких симптомах — болю, виділеннях з вуха або погіршенні слуху — важливо звернутися до отоларинголога для оцінки стану та вибору подальшої тактики лікування.

Перфорація барабанної перетинки

Основні причини перфорації

Пошкодження барабанної перетинки рідко виникає безпричинно. Найчастіше це наслідок запального процесу або фізичного впливу. Нижче наведено основні чинники, що призводять до розриву перетинки.

Ускладнення після отиту

Гострий середній отит — одна з найпоширеніших причин перфорації. При запаленні в середньому вусі накопичується гній, який тисне на барабанну перетинку зсередини. Якщо запалення не лікувати вчасно, тиск може спричинити прорив. У таких випадках виділення гною з вуха супроводжується раптовим полегшенням болю — але це вже ознака ускладнення.

У хронічних випадках отиту перетинка може залишатися постійно пошкодженою, що створює умови для повторних інфекцій і прогресуючого погіршення слуху.

Механічне або акустичне ушкодження

  • Сильний вибух чи постріл поблизу можуть створити потужну звукову хвилю, що миттєво розриває тонку мембрану.
  • Різкий хлопок біля вуха, наприклад, під час феєрверків або вибухових робіт.
  • Дайвінг, авіаперельоти або інші ситуації з перепадами тиску (баротравма) також здатні викликати розрив при недостатній адаптації вуха.

Акустичні та барометричні ушкодження часто мають супутні симптоми: шум у вусі, запаморочення, кров’янисті виділення, порушення координації.

Травми під час гігієнічних процедур або операцій

Навіть звичайні гігієнічні маніпуляції можуть бути травматичними:

  • Ватні палички, шпильки, сірники або інші сторонні предмети, які використовуються для “чистки” вуха, можуть легко проколоти перетинку.
  • Діти, які досліджують вухо і вводять у нього дрібні предмети, часто отримують подібні травми.
  • Хірургічні втручання, зокрема при невдалих маніпуляціях у зовнішньому вусі, також можуть призвести до випадкового пошкодження.

Уникнення травм — важливий крок у профілактиці порушення цілісності барабанної перетинки. Вушний канал не потребує глибокого очищення, а при підозрі на скупчення сірки краще звернутися до лікаря.

Симптоми, на які варто звернути увагу

Перфорація барабанної перетинки може мати різні прояви — від ледь помітних до виражених. Деякі з них з’являються одразу після ушкодження, інші — через певний час. Важливо вчасно розпізнати симптоми, щоб уникнути ускладнень.

Зниження слуху

Найпоширеніший симптом — погіршення слуху на одне вухо. Воно може бути легким або помітним, залежно від розміру перфорації та стану інших структур вуха. Пацієнти часто відзначають:

  • "Глухе" або "приглушене" сприйняття звуків.
  • Відчуття, ніби звук "проходить повз".
  • Труднощі з розпізнаванням мовлення, особливо в шумному середовищі.

Біль у вусі або його відсутність після гострого болю

Біль у вусі може бути сильним і різким, особливо якщо перфорація виникла на тлі гострого отиту. Характерна ознака — раптове зникнення болю після його піку, що свідчить про прорив перетинки і витікання гною. Такий “переломний момент” часто сприймається як полегшення, однак насправді це тривожний сигнал.

Виділення з вуха (гній або кров)

Поява рідких виділень з вуха — ще одна характерна ознака. Вони можуть бути:

  • Гнійними — на тлі інфекції середнього вуха.
  • Кров’янистими — після травми або акустичного пошкодження.
  • Прозорими або з домішками сірки — після незначної перфорації.

Виділення часто мають неприємний запах і супроводжуються дискомфортом.

Шум або дзвін у вусі

Сторонні звуки у вусі — поширений симптом при порушенні цілісності барабанної перетинки. Це можуть бути:

  • Постійне шуміння або шипіння.
  • Відчуття дзвону або вібрацій.
  • Відлуння власного голосу або звуків довкілля.

Такі явища виникають через зміну акустичних властивостей вуха та подразнення рецепторів внутрішнього вуха.

Якщо у вас з’явився хоча б один із цих симптомів, не варто зволікати. Самолікування може призвести до хронічних захворювань слухового апарату.

Як діагностують перфорацію

Точна діагностика перфорації барабанної перетинки — ключ до ефективного лікування. Вона дозволяє визначити не лише наявність ушкодження, а й його розміри, форму, супутні ускладнення та рівень зниження слуху. Нижче наведено основні методи обстеження, які проводить лікар-отоларинголог.

Огляд ЛОР-лікарем з використанням отоскопа

Перший і обов’язковий етап — візуальний огляд слухового каналу та барабанної перетинки. Для цього лікар використовує отоскоп — спеціальний прилад із підсвіткою, що дозволяє побачити:

  • наявність отвору або тріщини в перетинці;
  • ступінь запалення чи набряку тканин;
  • можливі сторонні тіла або залишки гною.

Огляд безболісний і займає кілька хвилин, але дає багато важливої інформації для постановки попереднього діагнозу.

Аудіометрія та тести слуху

Щоб оцінити, наскільки постраждав слух, застосовують:

  • Тональну аудіометрію — дослідження порогу чутливості до звуків різної частоти;
  • Мовну аудіометрію — визначення розбірливості мовлення на різній гучності;
  • Тест Рінне та Вебера — прості способи порівняти кісткову і повітряну провідність звуку.

Ці тести допомагають виявити тип і ступінь приглухуватості — звукопровідну чи змішану.

Додаткові методи – тимпанометрія, мікроскопія

У складніших випадках або для контролю динаміки лікування можуть знадобитися інші інструментальні методи:

  • Тимпанометрія — вимірює рухливість барабанної перетинки та тиск у середньому вусі. Це дозволяє оцінити функціональний стан слухового аналізатора навіть при мікроперфораціях.
  • Отоскопія під мікроскопом (мікроскопія) — забезпечує детальне збільшене зображення, що дає змогу точніше вивчити краї перфорації, виявити вторинні ушкодження чи запальні зміни.
  • КТ скроневих кісток — для виключення глибших уражень.

Комплексна діагностика дає змогу визначити, чи потрібне активне лікування, чи можна обмежитись спостереженням. Важливо не зволікати з візитом до лікаря — чим раніше виявлено пошкодження, тим більше шансів на повне відновлення слуху.

Методи лікування

Підхід до лікування перфорації барабанної перетинки залежить від кількох факторів: розміру отвору, наявності інфекції, тривалості ушкодження та загального стану слуху. Іноді достатньо лише спостереження, а в інших випадках потрібне медикаментозне чи хірургічне втручання.

Спостереження при незначних ушкодженнях

У багатьох пацієнтів з невеликими перфораціями, які виникли нещодавно (наприклад, після отиту або акустичної травми), ушкодження може зажити самостійно протягом 2–4 тижнів.

Що важливо в цей період:

  • уникати потрапляння води у вухо (особливо під час купання чи душу);
  • не використовувати ватні палички або краплі без призначення лікаря;
  • регулярно спостерігатися у отоларинголога для контролю загоєння.

У разі сприятливого перебігу перетинка заростає рубцевою тканиною без значного впливу на слух.

Медикаментозна терапія при інфекційному ускладненні

Якщо перфорація супроводжується запаленням або гнійними виділеннями, призначається лікування для усунення інфекції:

  • Антибіотики місцевої дії (вушні краплі) — з урахуванням чутливості мікрофлори.
  • Системні антибіотики — у разі поширеного запального процесу або супутньої температури.
  • Протизапальні препарати — для зменшення болю та набряку.
  • Сухе тепло або фізіотерапія — за рекомендацією лікаря.

Лікування проводиться під постійним наглядом ЛОР-спеціаліста. Після усунення інфекції лікар оцінює стан перетинки й вирішує, чи потрібне оперативне втручання.

Хірургічне втручання — тимпанопластика

Коли отвір у перетинці не закривається самостійно протягом 1–3 місяців або є великим, призначається тимпанопластика — мікрохірургічна операція з відновлення барабанної перетинки.

Особливості процедури:

  • проводиться під місцевим або загальним наркозом;
  • використовуються власні тканини пацієнта (зазвичай фасція скроневого м’яза) або синтетичні матеріали;
  • після операції потрібен період реабілітації з обмеженням фізичних навантажень, контролем слуху та униканням вологи у вусі.

Тимпанопластика дозволяє не лише відновити цілісність перетинки, а й значно покращити слух та запобігти повторним інфекціям.

Відновлення слуху та реабілітація

Після лікування, особливо хірургічного, важливо не лише досягти загоєння перетинки, а й забезпечити повноцінне відновлення слухової функції. Правильна реабілітація дозволяє уникнути ускладнень і повернутися до звичного способу життя.

Спостереження після операції

Після тимпанопластики або іншого втручання пацієнту необхідно перебувати під регулярним наглядом ЛОР-лікаря. На етапі раннього загоєння важливо:

  • контролювати стан шва та слухового проходу;
  • стежити за відсутністю інфекцій чи гнійних ускладнень;
  • уникати самостійного чищення вуха чи використання крапель без призначення.

Перші огляди зазвичай проводять на 3–5 день, потім — через 2–3 тижні після операції.

Обмеження навантаження та захист вуха

У період реабілітації рекомендовано:

  • не мочити вухо — під час душу використовувати ватний тампон, злегка змочений вазеліном або надягати захисну шапочку;
  • уникати фізичних навантажень — особливо різких нахилів, підняття важкого, перельотів або перепадів тиску;
  • не слухати гучну музику у навушниках, не користуватися саунами чи басейнами;
  • спати на боці здорового вуха, щоб зменшити тиск на проопероване.

Такі обмеження зазвичай діють протягом перших 2–4 тижнів.

Перевірка слуху після загоєння

Після завершення періоду загоєння (через 1–3 місяці) проводиться повторне аудіологічне обстеження.

Воно включає:

  • аудіометрію — для оцінки ефективності лікування та відновлення слуху;
  • тимпанометрію — щоб перевірити рухливість новоутвореної перетинки;
  • за потреби — ендоскопічний або мікроскопічний огляд.

У разі задовільного результату пацієнт може повертатися до повсякденного життя без обмежень. Якщо ж слух не відновився повністю, лікар може запропонувати додаткове лікування або реабілітаційні методики (наприклад, слуховий апарат).

Ускладнення при відсутності лікування

Ігнорування перфорації барабанної перетинки або спроби самолікування можуть призвести до серйозних ускладнень. Навіть невеликий отвір без своєчасної медичної допомоги здатен стати причиною хронічного запалення, прогресуючої втрати слуху та навіть загрозливих для життя станів.

Хронічний середній отит

Відкрита барабанна перетинка — це постійний «вхід» для бактерій і вологи. Якщо отвір не закривається, а пацієнт продовжує контактувати з водою або нехтує гігієною, розвивається хронічний середній отит.

Він супроводжується:

  • періодичними чи постійними виділеннями з вуха;
  • відчуттям закладеності та зниженням слуху;
  • ризиком ураження кісткових структур (мастоїдит).

У занедбаних випадках інфекція може призводити до руйнування слухових кісточок.

Стійке зниження слуху

Чим довше існує перфорація без лікування, тим вищий ризик незворотного пошкодження слухового апарату:

  • деформація перетинки унеможливлює ефективну передачу звуку;
  • вторинні зміни у середньому вусі впливають на рухливість слухових кісточок;
  • виникає кондуктивна або змішана туговухість, яку складно компенсувати.

У деяких випадках навіть після операції слух відновити повністю вже неможливо.

Ризик внутрішньочерепних ускладнень

Рідкісні, але надзвичайно небезпечні ускладнення — це проникнення інфекції з середнього вуха в череп:

  • менінгіт — запалення мозкових оболонок;
  • абсцес мозку — обмежене гнійне ураження тканин;
  • синус-тромбоз — утворення тромбу у венозних синусах мозку.

Такі стани вимагають термінової госпіталізації, антибіотикотерапії та часто — нейрохірургічного втручання. Вони можуть призвести до втрати слуху, інвалідності або навіть смерті.

Щоб запобігти ускладненням, важливо вчасно звертатися до лікаря, дотримуватись рекомендацій і не затягувати з лікуванням, навіть якщо симптоми здаються незначними.

Профілактика ушкоджень барабанної перетинки

Перфорація барабанної перетинки — це стан, якого часто можна уникнути. Основне завдання профілактики — запобігти запальним процесам та механічним ушкодженням, що призводять до порушення її цілісності. Нижче — ключові рекомендації, які допоможуть зберегти здоров’я вух і слух.

Безпечна гігієна вуха без ватних паличок

Найпоширеніша помилка — спроби глибокого очищення вуха ватними паличками або підручними засобами. Це травматично й небезпечно:

  • барабанна перетинка знаходиться дуже близько, її легко випадково пошкодити;
  • палички лише проштовхують сірку глибше, сприяючи утворенню пробок;
  • мікротравми відкривають шлях для інфекцій.

Натомість:

  • очищення слід проводити лише зовні, по краю слухового проходу;
  • при підозрі на сірчану пробку краще звернутися до отоларинголога;
  • після купання достатньо промокнути вухо рушником — без проникнення всередину.

Своєчасне лікування отитів

Запалення середнього вуха — одна з головних причин перфорації. Щоб уникнути ускладнень:

  • не відкладайте звернення до лікаря при болю, закладеності, виділеннях чи температурі;
  • дотримуйтеся повного курсу лікування, навіть якщо симптоми швидко зникають;
  • уникайте переохолодження та застуд у період епідемій;
  • при повторних отитах — пройдіть обстеження для виявлення причин.

Чим швидше виявлено й проліковано отит — тим менше шансів на розрив перетинки.

Захист вух від різких перепадів тиску

Баротравма — часта причина перфорації у мандрівників, дайверів, військових і працівників на вибухонебезпечних об’єктах. Щоб знизити ризик:

  • при зльоті й посадці в літаку жуйте жуйку, ковтайте слину або використовуйте спеціальні беруші для вирівнювання тиску;
  • при застуді — утримайтесь від польотів або дайвінгу, адже закладений ніс заважає адаптації вуха;
  • не занурюйтесь у воду на глибину без належної підготовки або при дискомфорті у вусі.

Профілактика — завжди ефективніша й дешевша за лікування. Уважне ставлення до власного здоров’я допомагає зберегти слух на довгі роки.

A red heart on a black background.A red heart on a black background.The vitrup of the human body in a circle.
віднайди свій симбіоз
запишись на консультацію до експерта symbiotyka
Онлайн запис
+38 067 888 3 000
Привіт! 🖐🏻
Виникли питання? Зв’яжіться з нами зручнуим способом