ГоловнаОтоларингологія › ЛОР - Захворювання

Аденоіди

Що таке аденоїди?

20210309_101608(0)_edited_edited.jpg

Аденоїдами називають патологічне розростання лімфоїдної тканини носоглоткових мигдаликів. Захворювання найчастіше зустрічається у дітей у віковому періоді від 3 до 7 років. Довгий час проблема вважалася виключно дитячою, оскільки в міру дорослішання відбувається заміщення лімфоїдної тканини на сполучну, і патологія проходить сама собою. Однак з появою досконалішого мікрохірургічного обладнання було встановлено, що гіпертрофія носоглоткових мигдаликів — далеко не рідкісна причина закладеності носа та інших супутніх неприємних симптомів у дорослих людей.
Аденоїдні вегетації – розростання тканин аденоїдів, є нормальною реакцією імунної системи на постійний контакт із різноманітними антигенами. Носоглоткова мигдалина перебуває на перетині дихального та травного трактів, у так званій «стресовій зоні». Аденоїди першими контактують з чужорідними мікроорганізмами та речовинами ще після першого вдиху новонародженого. Носоглоткова мигдалина захищає організм від проникнення інфекції, «знайомить» місцевий імунітет із патогенами. При збоях у роботі імунної системи розвивається надмірна гіперплазія, що призводить до порушень дихання, гугнявості голосу, отиту та інших запальних захворювань.
Крім того, мікроциркуляторні порушення зумовлюють хронічне запалення аденоїдів – аденоїдит. Мигдалина стає осередком інфекції в організмі. Збільшені аденоїди ускладнюють відтік слизу, провокують часті застудні захворювання.
У розростанні аденоїдів певну роль грає алергічний чинник. Медична практика вказує на взаємний зв'язок інтенсивності алергічного риніту з наявністю та функціонуванням аденоїдів. Нерідко їх видалення в дітей віком призводить до посилення перебігу алергії.
Через здатність носоглоткової мигдалини регенерувати, лікарі з обережністю розглядають можливість хірургічного лікування. Передчасне видалення аденоїдів не завжди є результативним. Захворювання може рецидивувати і операцію доводиться проводити повторно.


Симптоми

На перших етапах розвитку гіперплазія носоглоткових мигдаликів протікає безсимптомно або проявляється періодичними порушеннями носового дихання. Виражені симптоми виникають з другої стадії. Періодично у хворого закладений ніс, спостерігається рясне серозне відділення. Вночі людина спить з відкритим ротом, сопе чи хропе. Нерідко спостерігаються розлади сну. При западанні мови можливі періодичні паузи дихання.
Аденоїди великих розмірів перекривають носоглотку. Пацієнт розмовляє гугнявим голосом, через тиск на слухові труби знижується слух. Діти з такими розладами стають розсіяними. Застійні явища провокують набряклість і почервоніння слизової носа, піднебінних дужок. Розвивається постійний риніт з рясним відокремлюваним з носа.
При приєднанні аденоїдиту (запалення носоглоткових мигдаликів) спостерігаються збільшення лімфовузлів, невисока лихоманка, млявість та сонливість.
При тривалому розвитку захворювання на лицьовому скелеті відбуваються зміни. Подовжується нижня щелепа, вилиці стають більш вираженими («аденоїдна особа»), з'являються порушення прикусу.

Зааписатись на  консультацію  >>>

Причини

В основі гіперплазії аденоїдної тканини лежить контакт із антигенами (чужорідними для організму речовинами). Сприятливими факторами визнані:
• спадковість;
• ендокринні захворювання;
• порушення харчування;
• часті інфекційні захворювання;
• алергія на пил, шерсть, ліки;
хронічні соматичні патології.

Діагностика

З симптомами захворювання аденоїдів слід звертатися до отоларинголога. Діагностика має на увазі детальне вивчення стану носоглоткової мигдалини за допомогою різних інструментів:
• Застосування дзеркала. Лікар вводить у ротову порожнину інструмент, підсвічує ліхтариком, що дозволяє йому візуально оцінити розміри аденоїдів та ступінь перекриття носоглотки. Структуру, щільність та запалення носоглоткових мигдаликів ЛОР може визначити «на дотик».
• Застосування ендоскопу. Риноскопію проводять за допомогою спеціального оптичного обладнання, яке є трубкою з прикріпленою на неї відеокамерою. У процесі діагностики лікар вивчає всю носоглотку.
Для комплексної діагностики призначають рентгенографію, КТ, МРТ. При підозрах зниження слуху проводять аудіометрію. Для виявлення причин запалення аденоїдів призначають лабораторні аналізи крові, сечі, мазки зі слизової носа та горла.

Методи лікування

Насамперед лікар визначить, чи супроводжується збільшення аденоїдів запальним процесом (аденоїдитом). У цьому випадку першочергові терапевтичні заходи спрямовані на зняття запалення (лікарські препарати, фізіопроцедури, апаратне лікування).

Хірургічне

Аденотомія являє собою хірургічне видалення тканин носоглоткових мигдалин, що розрослися. Операцію проводять пацієнтам з 2-ою та 3-ою стадією захворювання. Показаннями для хірургічного видалення аденоїдів виступають порушення дихання, паузи дихання уві сні, патології верхніх та нижніх дихальних шляхів через порушення захисних властивостей мигдаликів.
Тканини аденоїдів немає нервових волокон, тому їх видалення можна проводити навіть без анестезії. На практиці знеболювання дозволяє усунути блювотний рефлекс і знизити дискомфорт для пацієнта. Місцеву анестезію найчастіше використовують у маленьких дітей.
Сучасні отоларингологи дотримуються думки щодо необхідності занурення пацієнта в наркоз. Це дозволяє самим хворим легко перенести операцію і помітно спрощує проведення маніпуляцій хірургу. Крім того, оперування під наркозом знижує ризик ускладнень та рецидиву, оскільки дозволяє лікарю повноцінно видалити лімфоїдну тканину.
Сучасна хірургія пропонує швидкі та безболісні способи видалення носоглоткової мигдалики:
• Мікрохірургічна аденотомія. Доступ до патологічної ділянки здійснюється через мініпрокол під губою. Втручання проводять під загальним наркозом. Операція займає близько години та потребує стаціонарного спостереження протягом доби.
• Класична аденотомія. Операція проводиться без проколів через природні отвори в порожнині носа. Проводиться під загальним наркозом займає до 30 хвилин, перебування у стаціонарі триває 1 день.
Діти швидко реабілітуються після хірургічного висічення аденоїдів. Незабаром після операції носове дихання повністю відновляться, пацієнт може нормально спати, голос і слух нормалізуються, хропіння та синдром апное зникають. Щоб уникнути рецидивів, слід уникати впливу несприятливих факторів і регулярно спостерігатися у ЛОРа.

Консервативне

Консервативне лікування
При діагностиці аденоїдів на ранніх стадіях можливе консервативне лікування. Препарати вибирають, спираючись на дані клінічної ситуації. Важливо не тільки усунути запальні зміни, але також усунути їх причину. Тактика лікування залежить віку пацієнта. Іноді консервативний підхід дозволяє стримувати вегетацію аденоїдів до 12 років, коли їх зростання припиняється.
На жаль, консервативна терапія не має ефективних прийомів для «розсмоктування» мигдалин, що гіпертрофічно розрослися, а спрямована тільки на зняття запальних процесів. Якщо тільки збільшений розмір аденоїдів є першопричиною симптомів, що виникли, лікар може рекомендувати видалення аденоїдів.

Профілактика

Профілактика аденоїдної вегетації передбачає зменшення контактів дитини з потенційними алергенами (пилом, шерстю, пухом). За наявності спадкової схильності слід регулярно проходити профілактичні огляди отоларинголога.
Важливими є заходи для загального зміцнення імунітету та неспецифічної профілактики інфекційних захворювань. Рекомендуються:
• повноцінне харчування;
• загартовування;
• фізичні навантаження;
• прогулянки на свіжому повітрі;
• провітрювання житлових приміщень.
Щоб не зіткнутися з аденоїдами, батькам слід приділяти увагу правильному лікуванню ГРВІ. Постільний режим, тепле пиття, зрошення слизових оболонок сприяють відновленню захисних функцій. Не можна відправляти дитину до садка відразу після того, як нормалізувалася температура тіла. Домашній режим має тривати до повного зникнення всіх симптомів захворювання. Протягом хоча б 3-4 днів після одужання варто обмежити контакти з однолітками і більше гуляти на вулиці

Експертна думка спеціаліста

На думку лікарів, аденоїди відіграють важливу роль у становленні місцевого імунітету носоглотки. При контакті з інфекціями вони «знайомлять» організм із чужорідними білками, забезпечують вироблення антитіл та «клітин пам'яті». Однак надмірна взаємодія з антигенами веде до постійного запалення мигдаликів.
Аденоїди частіше бувають у дітей, які не проходять повноцінне лікування при ГРВІ. Дитина хворіє на вірусну інфекцію, тканини мигдалини реагують відповідним чином. У нормі пацієнт повинен багато пити, дихати вологим повітрям, дотримуватись постільного режиму протягом тижня, а наступні 7 днів (до повного відновлення організму) менше піддаватися несприятливим факторам.
На практиці відразу після ослаблення симптомів ГРВІ дитина повертається в дитячий колектив, де знову контактує з вірусами і бактеріями. Аденоїди просто не встигають відновлюватися, через що розвивається хронічне запалення та відбуваються вегетації.
зображення_viber_2022-08-30_10-10-21-802 (2).jpg

Любомир ФЕДОРІВ

лікар-отоларинголог

Реабілітація

Найчастіше вже наступного дня після операції пацієнт може вирушати додому. Період реабілітації в домашніх умовах залежить від індивідуальних особливостей та складності оперативного втручання. У середньому він становить близько 2 тижнів і включає деякі обмеження - на відвідування лазні, прийняття гарячих ванн, вживання занадто гарячої або холодної їжі, фізичні навантаження.
У післяопераційний період спостерігаються виділення з носа, гугнявість голосу, порушення носового дихання, мовні розлади. Ці явища викликані набряком м'яких тканин і зникнуть після їхнього відновлення. Щоб якнайшвидше усунути симптоми, лікар призначає медикаментозне лікування. Після видалення носоглоткових мигдаликів потрібно керуватися рекомендаціями ЛОР, не займатися самолікуванням, використовувати виписані препарати стільки часу, скільки рекомендував лікар.