Тендопатія

Симптоми, на які варто звернути увагу

Тендопатія часто розвивається поступово, і на ранніх етапах її легко сплутати з перевтомою або незначним розтягненням. Проте ігнорування перших ознак може призвести до хронічного перебігу, зниження функціональності й складнішого лікування. Важливо звертати увагу на такі симптоми:

Біль при русі чи натисканні

Біль — найпоширеніша скарга пацієнтів із тендопатією.

Він має характерні риси:

• виникає під час активного руху або навантаження;
• посилюється при пальпації (натисканні) в зоні прикріплення сухожилка;
• часто стихає у спокої, але повертається при повторному русі;
• іноді має "стартовий" характер — особливо вранці або після тривалого сидіння.

Залежно від локалізації ураження, біль може бути тупим, тягнучим або колючим, а при хронічному перебігу — стійким і постійним.

Обмеження рухливості

Через біль і запальний процес рухливість ураженої ділянки зменшується:

• виникає скутість суглоба;
• з'являється утруднення під час підняття руки, згинання коліна, стопи тощо;
• рухи стають обмеженими, пацієнт підсвідомо уникає повної амплітуди.

З часом таке уникання призводить до атрофії м’язів, що поглиблює дисфункцію й ускладнює реабілітацію.

Набряк або потовщення сухожилля

Візуальні зміни є менш вираженими, але іноді помітними:

• локальний набряк у ділянці ураження;
• ущільнення або потовщення сухожилля на дотик;
• підвищена чутливість шкіри над запаленою ділянкою.

Ці прояви особливо характерні для ахіллового сухожилка або надколінкового сухожилка, де анатомія дозволяє легко промацати структуру.

Характерні зони ураження (плече, лікоть, коліно, ахіл)

Тендопатія найчастіше вражає зони, які зазнають постійного механічного навантаження.

До найтиповіших локалізацій належать:

• Плече – сухожилля надостьового м’яза (часто при підйомі руки);
• Лікоть – епікондиліт (латеральний або медіальний тенісний лікоть);
• Коліно – надколінкове сухожилля (т. зв. "коліно стрибуна");
• Ахіллове сухожилля – у бігунів, футболістів, тенісистів;
• Стопа – прикріплення сухожилка до п’яткової кістки (ентезопатія).

Якщо біль виникає у цих ділянках і супроводжується описаними симптомами, це вагомий привід звернутися до лікаря-ортопеда або спортивного травматолога.

Реабілітація після лікування

Після завершення основного етапу лікування тендопатії надзвичайно важливо пройти повноцінну реабілітацію, яка допомагає відновити функцію ураженого сухожилля, попередити рецидив і повернутися до активного життя без болю. Реабілітаційна програма складається індивідуально та охоплює кілька ключових етапів.

Відновлення сили та гнучкості

Після періоду зниження навантаження або повного відпочинку м’язи, зв’язані із сухожилком, зазвичай ослаблені. Це створює ризик повторного перенавантаження при поверненні до активності.

Тому реабілітація починається з:

• ізометричних вправ — для активації м’язів без руху в суглобі;
• розтягувальних технік — щоб повернути еластичність сухожиль і м’язів;
• прогресивного збільшення навантаження — поступовий перехід до повного руху та сили.

Цей етап закладає фундамент для безпечного повернення до повсякденних або спортивних навантажень.

Програма вправ з кінезітерапевтом

Індивідуальна програма з реабілітологом або кінезітерапевтом є ключовою умовою успішного відновлення.

Вона враховує:

• локалізацію ураження (плече, коліно, ахіл тощо);
• рівень підготовки пацієнта;
• тип активності, до якої потрібно повернутись.

Основні компоненти програми:

• вправи на стабілізацію та координацію рухів;
• екцентричне тренування м’язів, яке показало високу ефективність при тендопатіях;
• нейром’язова активація та відновлення контролю над рухом.

Заняття проводяться під наглядом спеціаліста, який стежить за правильною технікою виконання та адаптує програму під відчуття пацієнта.

Контроль результатів та динаміка відновлення

Реабілітація передбачає регулярну оцінку прогресу, що включає:

• тестування сили та витривалості м’язів;
• перевірку обсягу рухів у суглобі;
• оцінку болю за шкалою VAS;
• контроль за якістю виконання вправ.

У деяких випадках рекомендується повторне УЗД або МРТ для об'єктивної оцінки стану сухожилка після завершення лікувального процесу.

Контроль динаміки дозволяє своєчасно коригувати реабілітаційні заходи, щоб уникнути перевантаження та забезпечити сталий результат.

Повернення до активного способу життя

Фінальна мета реабілітації — повернення до повноцінної фізичної активності без болю й обмежень. Це стосується не лише спортсменів, а й людей, чия робота чи повсякденне життя пов’язане з фізичними навантаженнями.

Важливі аспекти повернення:

• поступовість навантаження;
• адаптація робочих або тренувальних умов;
• профілактичні вправи — для підтримки еластичності та сили;
• навчання правильній біомеханіці рухів (хода, біг, підняття вантажу тощо).

Комплексна реабілітація знижує ризик рецидиву та покращує якість життя пацієнта, дозволяючи повернутись до звичного ритму без обмежень.

Профілактика повторних ушкоджень

Після лікування тендопатії важливо не лише відновити функцію сухожилля, а й створити умови для попередження рецидивів. Повторні ушкодження часто виникають через повернення до неправильних навантажень або нехтування реабілітаційними рекомендаціями. Комплексна профілактика базується на корекції техніки, контрольованому навантаженні та професійному супроводі.

Корекція техніки виконання фізичних вправ

Неправильна техніка — один з найпоширеніших тригерів розвитку тендопатії, особливо у спортсменів і фізично активних людей.

Щоб зменшити ризик повторного перевантаження сухожилків, варто:

• переглянути техніку бігу, стрибків, підняття ваги або спортивних рухів;
• використовувати дзеркальний контроль або відеоаналіз при тренуваннях;
• пройти консультацію з тренером або реабілітологом, який допоможе скоригувати механіку рухів.

Навіть незначні помилки у техніці (наприклад, завал коліна всередину при присіданні) з часом здатні спровокувати повторне ушкодження.

Поступове навантаження та регулярне розтягнення

Різке повернення до повного обсягу тренувань або роботи — ключова помилка після лікування тендопатії.

Щоб уникнути рецидиву, потрібно дотримуватись принципів поступовості:

• збільшення навантаження не більше ніж на 10% щотижня;
• чітке чергування навантаження та відновлення (дні тренувань / дні відпочинку);
• регулярне статичне та динамічне розтягнення ураженої групи м’язів і сухожилків;
• увага до сигналів організму — біль не повинен супроводжувати навантаження.

Такі прості заходи допомагають підтримувати еластичність і силу без ризику мікропошкоджень.

Робота з фізіотерапевтом та тренером

Професійний супровід — ефективний інструмент не лише в лікуванні, а й у профілактиці. Співпраця з фізіотерапевтом або тренером дає змогу:

• виявити слабкі місця у м’язово-сухожилковій системі;
• сформувати індивідуальний план профілактичних вправ;
• навчитися правильно розігріватися та відновлюватися після навантажень;
• регулярно контролювати стан сухожилля — особливо після перенесеної тендопатії.

У спортсменів це може бути частиною періодичного медичного огляду або програми міжсезонної підготовки.

Профілактика — це не разовий захід, а частина довготривалого ставлення до здоров'я опорно-рухового апарату. При правильному підході ризик повторного розвитку тендопатії суттєво знижується, а рухова активність залишається безпечною та результативною.