Кривошия (тортиколіс) – патологічний стан, при якому голова нахилена до одного плеча, а обличчя повернене в інший бік. Причини захворювання – зміни в м'язах шиї, хребті або нервовій системі.
Патологія буває:
Без лікування кривошия обмежує рухливість шиї, викликає дискомфорт та біль, погіршує якість життя. Вчасна діагностика й правильно підібрана терапія допомагають уникнути ускладнень і відновити нормальне положення голови.
Кривошія — це не одна хвороба, а група патологічних станів, які об'єднує спільний симптом: нахил голови з обмеженням її рухів. Вона класифікується за походженням, клінічними проявами, механізмом розвитку та ступенем тяжкості.
Це найпоширеніша форма кривошиї у немовлят. Вона виникає внаслідок вкорочення або фіброзу одного з грудинно-ключично-соскоподібних м’язів, найчастіше з правого боку.
Особливості:
Цей тип кривошиї піддається корекції при ранньому виявленні — переважно без хірургічного втручання.
Спастична, або тортиколіс-дистонія — це форма кривошиї, пов’язана з порушенням роботи нервової системи. Часто виникає у дорослих, рідше — у дітей.
Основні ознаки:
Ця форма вимагає неврологічного спостереження та спеціального лікування, зокрема ін’єкцій ботулотоксину.
Це функціональне порушення положення голови, що виникає як реакція на біль, запалення або подразнення в зоні шиї.
Ключова ознака: дитина (або дорослий) мимоволі тримає голову в обмеженому положенні, щоб зменшити больові відчуття. Як правило, така кривошия зникає після усунення основної причини.
Цей тип пов’язаний з аномаліями розвитку або ушкодженнями кісток шийного відділу хребта.
Особливості:
Цей тип зазвичай потребує хірургічного лікування або тривалої ортопедичної корекції.
Це умовна група кривошиї, при якій зміна положення голови виникає не через ураження шиї, а як наслідок адаптації організму до інших проблем:
Такі форми коригуються шляхом усунення первинної причини та реабілітації.
Кривошия класифікується також за тяжкістю та характером перебігу:
За ступенем тяжкості:
За характером прояву:
Розуміння виду кривошиї є основою для вибору правильного методу лікування.
Кривошия — це не самостійне захворювання, а прояв порушення у роботі м’язів, кісток, нервової системи або наслідок зовнішнього впливу. Залежно від форми патології — вродженої чи набутої — причини можуть суттєво відрізнятися.
Вроджена форма кривошиї діагностується у перші тижні життя та частіше зустрічається у немовлят. Її найпоширеніша причина — фіброзне укорочення грудинно-ключично-соскоподібного м’яза (ГКС-м’яза) з одного боку.
Основні причини вродженої кривошиї:
Набута кривошия виникає після народження під впливом зовнішніх або внутрішніх факторів. Це може бути реакція організму на інше захворювання, травму чи навіть неправильний спосіб життя.
До факторів ризику відносять:
Кривошия може бути симптомом глибшого патологічного процесу:
Ці причини часто потребують комплексного підходу до діагностики та тривалого лікування.
Ознаки кривошиї залежать від її форми, віку пацієнта та супутніх захворювань. У дітей, особливо вроджених випадках, симптоми проявляються з перших тижнів життя. У дорослих — часто пов’язані з болем, спазмом або м’язовою дистонією.
Раннє виявлення кривошиї особливо важливе у новонароджених та немовлят. Своєчасна діагностика дозволяє уникнути ускладнень і запобігти деформаціям.
Ознаки, які повинні насторожити батьків:
У старших дітей та дорослих перші прояви часто розвиваються поступово й асоціюються з болем чи обмеженням руху.
Найочевидніший прояв кривошиї — стійке нахилене положення голови, яке не виправляється добровільно.
Типові зовнішні ознаки:
Ці симптоми помітні з боку й особливо турбують батьків при вродженій формі захворювання.
У дорослих і дітей із набутою кривошиєю симптоматика доповнюється функціональними порушеннями:
У деяких випадках виникає компенсаторний нахил тулуба або рефлекторна напруга в інших групах м’язів.
Підхід до лікування кривошиї залежить від її форми, віку пацієнта, тяжкості симптомів та причин виникнення. У більшості випадків лікування починають із консервативної терапії. При неефективності — розглядають хірургічне втручання. Особливо важливе раннє втручання у дітей.
Початковий етап лікування — неінвазивний, спрямований на покращення рухливості шиї та зменшення м’язової напруги.
Масаж:
Фізіотерапія:
Пасивні та активні вправи:
Цей підхід застосовують щодня протягом кількох місяців. У більшості дітей до 1 року він дає стійке поліпшення.
Гімнастика — один з ключових компонентів у лікуванні як дитячої, так і дорослої кривошиї.
Основні вправи:
Гімнастика має проводитись регулярно. У дітей — до повного відновлення положення голови; у дорослих — для зменшення болю й поліпшення рухливості.
У деяких випадках для корекції положення шиї та обмеження рухів застосовують спеціальні ортези.
Основні види:
Застосування таких пристроїв завжди контролюється лікарем і поєднується з масажем, гімнастикою та спостереженням.
Лікарські засоби не є основним методом лікування кривошиї, але можуть бути ефективними у низці випадків:
Спастична кривошия:
Больовий синдром:
Запальні або інфекційні причини:
Призначення медикаментів проводиться лише за показаннями, часто — у поєднанні з іншими методами.
Операція є крайнім заходом і застосовується, якщо:
Основні типи втручань:
Реабілітація — це завершальний і критично важливий етап лікування кривошиї. Саме завдяки правильно побудованій програмі відновлення вдається досягнути стабільного результату, запобігти рецидиву та зменшити ризик ускладнень. Програма залежить від віку пацієнта, форми кривошиї, перенесених процедур і загального стану.
Чим раніше розпочато реабілітацію — тим вищі шанси на повне відновлення без деформацій і рецидивів.
Переваги раннього втручання:
Рання реабілітація дозволяє максимально використати адаптивні можливості дитячого організму та зменшує потребу в хірургії в майбутньому.
Реабілітаційна програма повинна бути індивідуальною, адаптованою до стану м’язів та хребта.
Кінезіотерапія (лікувальні вправи):
Фізіотерапія:
Ортези:
Навантаження вводяться поступово: спочатку — вправи з інструктором, згодом — домашній комплекс під контролем лікаря.
Навіть після завершення основного курсу лікування пацієнт має перебувати під динамічним наглядом спеціаліста.
Що включає спостереження:
Тривалість відновлення:
Кривошия — це не лише естетичний дефект. За відсутності своєчасного лікування вона може призвести до серйозних функціональних порушень опорно-рухового апарату, неврологічних ускладнень та емоційно-психологічних проблем, особливо в дитячому віці.
Якщо кривошія залишається без лікування, з часом формується стійка патологія положення голови й шиї. Організм починає пристосовуватись до цього стану, але така компенсація не є фізіологічною — вона погіршує якість життя і призводить до ряду негативних наслідків.
Основні наслідки:
У дорослому віці нелікована кривошия ускладнює професійну діяльність, обмежує соціальну активність і знижує якість життя.
Порушення положення шиї тягне за собою зміни у всій системі опори та руху.
Типові ускладнення:
Такі зміни не тільки викликають дискомфорт, а й часто стають причиною обмеження фізичної активності.
Кривошия, особливо з вираженою деформацією, може негативно впливати на самооцінку, соціальну адаптацію та психологічний комфорт дитини.
Можливі прояви:
У підлітковому віці ці проблеми посилюються через підвищену увагу до зовнішності. Своєчасне лікування допомагає уникнути психологічної травматизації.
Нелікована або неправильно скоригована кривошия може призвести до розвитку вторинної патології.
Ортопедичні ускладнення:
Неврологічні ускладнення:
Комплексний вплив таких наслідків значно ускладнює подальше лікування, особливо у старшому віці.
Профілактика кривошиї — це сукупність заходів, що дозволяють знизити ризик її розвитку у дітей та дорослих. Особливо важливе раннє втручання — ще до моменту прояву симптомів. У фокусі профілактики — здоров’я матері під час вагітності, уважність до немовлят, контроль ергономіки й активності в дорослому віці.
Багато випадків вродженої кривошиї пов’язані з внутрішньоутробними факторами або ускладненнями під час пологів. Тому профілактика починається ще до народження дитини.
Що може зробити майбутня мама:
При затяжних або ускладнених пологах:
Уникнути набутої кривошиї можна, якщо вчасно виявляти та усувати чинники ризику.
Ключові поради:
Перші місяці життя — критичний період, коли можна попередити або виявити ранні ознаки кривошиї.
Що рекомендується робити:
У дорослому віці частою причиною набутої кривошиї є м’язовий спазм через неправильну позу, перевантаження або тривалу фіксацію голови.
Робоче місце:
Під час роботи:
Фізична активність:
Також важливо контролювати рівень стресу — оскільки емоційна напруга часто провокує м’язовий спазм і тикоподібні реакції.
Правильна діагностика кривошиї — це основа для ефективного лікування. Вона включає клінічний огляд, оцінку рухів шиї, пальпацію м’язів, а також інструментальні методи (рентген, УЗД, МРТ). Особливу увагу приділяють обстеженню дітей — щоб виявити проблему на ранньому етапі.
Перший етап діагностики — звернення до спеціаліста. Залежно від симптомів пацієнта це може бути:
Під час первинного прийому лікар збирає анамнез, з’ясовує скарги, перебіг симптомів, можливі родові травми чи інші фактори ризику.
Фізикальне обстеження дозволяє виявити основні ознаки кривошиї та оцінити функціональний стан шиї:
Візуальний огляд:
Пальпація:
Тестування рухливості:
Неврологічна оцінка: (при потребі)
Інструментальні методи дозволяють уточнити діагноз, оцінити стан м’язів, кісткових структур та виключити супутні патології.
УЗД м’яких тканин шиї:
Рентгенографія шийного відділу хребта:
Комп’ютерна томографія (КТ):
Магнітно-резонансна томографія (МРТ):
У разі підозри на дистонію або церебральний параліч можуть також призначити електроміографію (ЕМГ).
У перші тижні життя кривошия може бути непомітною, але саме в цей період її найлегше скоригувати. Батьки повинні звернути увагу на:
Лікар проводить:
У дітей 2–6 місяців ефективність консервативного лікування — понад 90%. Після 1 року корекція може бути складнішою, а в деяких випадках потрібна операція.