Лордоз

Залишити звернення

Що таке лордоз?

Лордоз — це вигин хребта, при якому його вигнута частина спрямована вперед. У нормі така кривизна формується в шийному та поперековому відділах хребта й забезпечує амортизацію при русі, рівновагу та стійкість тіла. Проте надмірне або недостатнє викривлення може свідчити про патологічні зміни.

Природний лордоз — це фізіологічна кривизна, яка з’являється в дитячому віці (шийний — після 2–3 місяців, поперековий — до 1 року) й підтримує правильне положення тіла.

Патологічний лордоз — це надмірне (гіперлордоз) або зменшене (гіполордоз) викривлення, яке порушує баланс хребта, викликає біль і функціональні розлади.

Патологія може виникати внаслідок травм, порушень постави, ожиріння, вагітності або хвороб опорно-рухового апарату.

Локалізація лордозу:

  • Шийний лордоз (C1–C7): фізіологічно випуклий вперед. Порушення в цьому відділі часто проявляються головним болем, запамороченням, скутістю рухів у шиї.
  • Поперековий лордоз (L1–L5): глибокий вигин, що компенсує навантаження на хребет. Патології в цій зоні можуть спричиняти біль у попереку, порушення постави, зміщення органів черевної порожнини.

Причини розвитку патологічного лордозу

Патологічний лордоз формується внаслідок порушень у будові хребта, м’язово-зв’язкового апарату або під впливом зовнішніх факторів. Він рідко є самостійним захворюванням — зазвичай виникає як наслідок інших патологій або тривалого впливу несприятливих умов.

Вроджені особливості будови хребта

До природжених чинників належать:

  • аномалії формування тіл хребців (клиноподібні або зрощені хребці);
  • диспластичні синдроми, що впливають на розвиток хрящової та кісткової тканини;
  • спадкові м'язово-скелетні порушення.

Такі особливості проявляються вже в дитячому віці та вимагають ранньої діагностики та ортопедичного супроводу.

Наслідки травм, операцій, неврологічних захворювань

Патологічний лордоз може бути набутий після:

  • травм хребта (особливо компресійних переломів);
  • хірургічних втручань із видаленням частини хребця або диска;
  • м’язових паралічів, викликаних дитячим церебральним паралічем, поліомієлітом, міопатіями;
  • порушення іннервації після травм спинного мозку.

Ці стани змінюють м’язовий баланс та порушують біомеханіку хребта.

Порушення постави та надмірна вага

Одна з найпоширеніших причин — погана постава, яка виникає через:

  • тривале сидіння в неправильному положенні (особливо в дитячому та підлітковому віці);
  • слабкість м'язів спини та живота;
  • тривале використання електронних пристроїв з нахиленою головою.

Надмірна вага, особливо в поєднанні зі слабкими м’язами, збільшує навантаження на поперековий відділ і сприяє гіперлордозу.

Інші фактори ризику: гіподинамія, остеохондроз, дисплазії

Серед додаткових чинників:

  • гіподинамія — знижена фізична активність сприяє ослабленню м’язового корсету;
  • остеохондроз — дегенеративні зміни міжхребцевих дисків змінюють форму хребта;
  • дисплазії сполучної тканини — впливають на стабільність суглобів і зв'язок, викликаючи порушення в утриманні постави.

Комплексне поєднання цих факторів призводить до змін у хребтовій осі, що вимагають лікарського контролю та, за потреби, індивідуального лікування.

Основні симптоми лордозу

Патологічний лордоз часто розвивається поступово, і його прояви на ранніх етапах можуть бути малопомітними. Проте з часом порушення кривизни хребта призводить до виражених симптомів, які впливають як на опорно-рухову систему, так і на загальне самопочуття.

Біль у спині та відчуття втоми

Один із найпоширеніших симптомів:

  • ниючий або гострий біль у попереку чи шиї;
  • посилення болю після тривалого сидіння, стояння або фізичного навантаження;
  • хронічна втома м’язів спини через постійне перенапруження.

Ці симптоми виникають внаслідок нерівномірного навантаження на хребет і перенапруження м’язів.

Візуальні зміни постави та ходи

Патологічний лордоз має характерні зовнішні прояви:

  • надмірно вигнута вперед нижня частина спини або виступаюча шия;
  • "випнутий" живіт при поперековому лордозі;
  • відставлення плечей назад, порушення симетрії тіла;
  • нестабільна хода, порушення координації.

Такі зміни особливо помітні збоку або при огляді хребта в профіль.

Обмеження рухливості та дискомфорт при навантаженні

Порушення вигину хребта обмежує його природну амортизацію. Це призводить до:

  • скованості рухів у шийному або поперековому відділах;
  • труднощів при нахилах, поворотах, присіданнях;
  • дискомфорту під час фізичної активності або навіть у стані спокою.

У важких випадках навіть легке фізичне навантаження може викликати біль або спазм.

Ускладнення з боку внутрішніх органів

Патологічний лордоз, особливо поперековий, може викликати вторинні проблеми:

  • з боку шлунково-кишкового тракту: порушення перистальтики, відчуття тиску на органи;
  • з боку сечовидільної системи: здавлення сечового міхура або нирок;
  • кардіореспіраторні симптоми: у разі тяжкого шийного лордозу можливі головний біль, запаморочення, зниження концентрації через компресію судин.

Тривале ігнорування симптомів може призвести до стійких функціональних порушень.

Як діагностують лордоз

Правильна та своєчасна діагностика лордозу дозволяє виявити патологію на ранніх етапах, визначити її причини та уникнути ускладнень. Обстеження включає клінічний огляд, інструментальні методи та функціональні тести.

Огляд лікаря-ортопеда або вертебролога

Перший етап діагностики — консультація фахівця:

  • Візуальна оцінка постави в положенні стоячи та під час руху;
  • Пальпація хребта та м’язів спини для виявлення напруження, болючості або асиметрії;
  • Проведення простих тестів, які допомагають оцінити ступінь викривлення та функціональні обмеження.

Лікар уточнює скарги пацієнта, історію хвороби, наявність супутніх захворювань або перенесених травм.

Рентгенографія, МРТ або КТ хребта

Для точного визначення характеру та вираженості лордозу призначають інструментальні дослідження:

  • Рентгенографія хребта — основний метод діагностики, дозволяє виміряти кут викривлення, оцінити симетрію та структуру хребців;
  • Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — інформативна при підозрі на ураження міжхребцевих дисків, зв’язок або спинного мозку;
  • Комп’ютерна томографія (КТ) — дає детальну тривимірну картину хребта та використовується для складних випадків.

Ці методи дозволяють відрізнити фізіологічну кривизну від патологічної та виключити супутні зміни.

Оцінка постави та функціональних порушень

Допоміжним, але важливим етапом є функціональна оцінка:

  • аналіз центру тяжіння тіла та рівноваги;
  • вимірювання симетрії плечей, таза, кута нахилу хребта;
  • тести на гнучкість, силу та витривалість м’язів спини, живота та шиї.

У разі виявлення відхилень лікар складає індивідуальний план лікування, з урахуванням типу та ступеня лордозу, функціонального стану пацієнта та наявності ускладнень.

Реабілітація після лікування лордозу

Реабілітація є невід'ємною частиною комплексного лікування лордозу. Вона спрямована на відновлення функціональності хребта, зміцнення м’язів, попередження рецидивів і повернення пацієнта до активного життя.

Програма відновлення рухливості та м’язового балансу

Після завершення основного лікування хребет потребує делікатного, поступового навантаження:

  • Відновлення амплітуди рухів у шийному або поперековому відділі;
  • Зміцнення глибоких м’язів-стабілізаторів хребта, живота та тазового дна;
  • Балансування навантаження між антагоністичними групами м’язів — для рівномірної підтримки постави.

Реабілітаційна програма має бути поступовою, індивідуалізованою та під контролем спеціаліста.

Індивідуальні вправи з фізичним терапевтом

Одним із ключових елементів є кінезітерапія:

  • вправи на розтягнення скорочених м’язів (наприклад, поперекових розгиначів);
  • вправи на активацію та укріплення ослаблених зон (глибокі м’язи живота, сідничні м’язи);
  • тренування м’язової витривалості, необхідної для стабільної постави впродовж дня.

Фізичний терапевт контролює правильність виконання, інтенсивність навантаження та динаміку відновлення.

Профілактика рецидивів і підтримка постави

Щоб запобігти повторному розвитку патологічного лордозу, важливо:

  • формувати правильні рухові звички — при сидінні, ходьбі, підйомі вантажів;
  • регулярно виконувати вправи для спини та пресу (навіть після завершення реабілітації);
  • уникати гіподинамії — встояні пози, тривале сидіння без перерв;
  • контролювати масу тіла, щоб не перевантажувати поперековий відділ хребта;
  • відвідувати профілактичні огляди в ортопеда чи вертебролога не рідше ніж 1 раз на рік.

Довгострокова підтримка м’язового балансу та постави — запорука тривалого ефекту лікування.

Ускладнення, якщо не лікувати лордоз

Нелікований патологічний лордоз із часом прогресує та викликає серйозні ускладнення. Ігнорування симптомів і відсутність лікування можуть призвести до незворотних змін у хребті, порушень функцій внутрішніх органів та суттєвого погіршення якості життя.

Хронічний біль у спині та деформація хребта

Без лікування:

  • лордоз поглиблюється, порушується біомеханіка хребта;
  • формується стійкий м’язовий спазм і хронічний больовий синдром;
  • підвищується навантаження на міжхребцеві диски — це призводить до грижі диска, остеохондрозу, радикулопатій;
  • розвивається вторинна деформація хребта (сколіоз, кіфоз), що ускладнює корекцію в дорослому віці.

Такі зміни часто потребують хірургічного втручання або тривалої реабілітації.

Порушення функції дихальної та травної систем

Особливо при вираженому поперековому або шийному лордозі:

  • деформація грудної клітки та діафрагми погіршує вентиляцію легень, сприяє розвитку хронічної гіпоксії, задишки;
  • здавлення органів черевної порожнини може призводити до закрепів, рефлюксу, порушення травлення;
  • зміщення центру тяжіння тіла викликає збій у роботі вегетативної нервової системи, що впливає на органи малого таза.

Такі розлади знижують толерантність до фізичного навантаження та погіршують загальне самопочуття.

Інвалідизація та зниження якості життя

У тяжких випадках патологічний лордоз призводить до:

  • постійного обмеження рухливості та втрати здатності до самостійного пересування;
  • хронічного больового синдрому, який потребує постійної медикаментозної підтримки;
  • вимушеної зміни професії або повної втрати працездатності;
  • психоемоційних порушень — тривожності, депресії через зниження фізичної активності.

Вчасна діагностика та лікування дозволяють уникнути цих наслідків і повернути пацієнта до повноцінного життя.

Профілактика лордозу

Запобігти розвитку патологічного лордозу набагато простіше, ніж лікувати його наслідки. Профілактика включає систематичний догляд за поставою, підтримання м’язового балансу та регулярний контроль стану хребта — особливо в дітей і підлітків, коли хребет активно формується.

Формування правильної постави з дитинства

Основи здорового хребта закладаються в ранньому віці:

  • навчання правильному положенню тіла під час сидіння, стояння та ходьби;
  • ергономічне робоче місце для навчання — стілець і стіл повинні відповідати зросту дитини;
  • обмеження часу за гаджетами — уникати тривалого нахилу голови вниз;
  • заохочення до активних ігор і спорту замість пасивного дозвілля.

Регулярне спостереження за поставою дитини дає змогу вчасно виявити відхилення й скоригувати їх.

Регулярна фізична активність і зміцнення м’язів спини

Сильний м’язовий корсет — надійна опора для хребта:

  • виконання вправ для м’язів спини, преса, тазового пояса (плавання, йога, пілатес, ЛФК);
  • щоденна ранкова гімнастика або розминка після тривалого сидіння;
  • динамічне навантаження — ходьба, їзда на велосипеді, активні види спорту;
  • уникай гіподинамії — навіть офісна робота має супроводжуватись перервами з руховою активністю.

Навіть 20–30 хвилин щоденного навантаження знижують ризик розвитку деформацій хребта.

Контроль ваги та профілактичні огляди

Надмірна вага — один із ключових факторів, що перевантажують поперековий відділ хребта:

  • збалансоване харчування й активний спосіб життя допомагають підтримувати здорову масу тіла;
  • регулярне відвідування ортопеда або вертебролога, особливо при скаргах на втому спини, болі або зміни постави;
  • щорічні профілактичні огляди для дітей, підлітків і дорослих із факторами ризику (сидяча робота, слабкі м’язи, скарги на спину).

Виявлення ранніх ознак патології — запорука ефективного лікування та збереження якості життя.

Сучасні методи лікування лордозу

Лікування лордозу залежить від його типу, причини, ступеня викривлення та наявності ускладнень. У більшості випадків застосовується консервативна терапія, але при тяжких формах може знадобитися хірургічне втручання.

Консервативне лікування: ЛФК, масаж, фізіотерапія

Це базовий напрям, який спрямований на покращення постави, зміцнення м’язів та зменшення тиску на хребет:

  • Лікувальна фізкультура (ЛФК) — індивідуально підібрані вправи для зміцнення м’язового корсета, вирівнювання кривизни та відновлення рухливості;
  • Масаж — покращує кровообіг, знімає м’язові спазми та напруження;
  • Фізіотерапія — використовується для зменшення болю та запалення (електрофорез, ультразвук, магнітотерапія).

Ці методи ефективні при початкових стадіях патологічного лордозу та як частина реабілітації після травм чи операцій.

Медикаментозне усунення болю та запалення

Призначається для симптоматичного полегшення стану:

  • Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) — зменшують запалення та біль;
  • Міорелаксанти — допомагають зняти м’язове перенапруження;
  • Знеболювальні засоби — при вираженому больовому синдромі;
  • Хондропротектори — у разі супутніх дегенеративних змін (наприклад, остеохондрозу).

Призначення препаратів проводиться лікарем індивідуально з урахуванням загального стану пацієнта.

Корсетування та постуральна терапія

У випадках порушення постави або структурних змін може застосовуватись:

  • Ортопедичний корсет — тимчасово підтримує правильне положення хребта, зменшуючи навантаження;
  • Постуральна терапія — навчання правильній поставі, руховим навичкам, профілактика перевантажень;
  • Реабілітаційний супровід — робота з кінезітерапевтом, трекінг динаміки викривлення.

Корсети не лікують лордоз, але ефективні як допоміжний метод при фізичних навантаженнях або в реабілітаційний період.

Коли необхідне хірургічне втручання

Операція — крайній варіант, що застосовується за наявності:

  • значного викривлення, що порушує функції внутрішніх органів або викликає неврологічні симптоми;
  • нестабільності хребта, яку не можна скоригувати консервативно;
  • компресії спинного мозку або нервових корінців;
  • неефективності довготривалого лікування.

Хірургічне лікування передбачає виправлення осі хребта, фіксацію хребців або реконструкцію пошкоджених структур. Після операції обов’язковою є тривала реабілітація.

A red heart on a black background.A red heart on a black background.The vitrup of the human body in a circle.
віднайди свій симбіоз
запишись на консультацію до експерта symbiotyka
Онлайн запис
+38 067 888 3 000
logo
Привіт! 🖐🏻
Виникли питання? Зв’яжіться з нами зручнуим способом