Кіста Бейкера

Залишити звернення

Що таке кіста Бейкера?

Кіста Бейкера — це заповнене рідиною утворення, яке з’являється в підколінній ямці, тобто на задній поверхні колінного суглоба. Її ще називають підколінною кістою. Вона є наслідком надмірного скупчення синовіальної рідини, яка в нормі змащує колінний суглоб та зменшує тертя під час руху.

Це не окрема хвороба, а вторинний прояв інших патологій коліна, найчастіше — артриту чи меніскових уражень. У більшості випадків кіста є доброякісною, але може викликати дискомфорт або навіть обмежувати рухливість ноги.

Колінний суглоб має складну будову й оточений оболонкою, яка виробляє синовіальну рідину. При запаленні, травмах або дегенеративних процесах (наприклад, при остеоартриті чи ревматоїдному артриті) утворюється надлишок цієї рідини. Вона шукає вихід і накопичується позаду суглоба, у найбільш "вразливому" місці — між сухожиллями литкового і напівсухожильного м’язів.

Поступово там формується мішечок із рідиною — кіста. Вона може змінювати розмір залежно від фізичних навантажень або загострення основного захворювання. В деяких випадках кіста зникає самостійно, але часто потребує лікування, особливо якщо супроводжується болем, тиском або порушенням руху в коліні.

Причини появи кісти Бейкера

Супутні захворювання суглобів (артрит, артроз)

Однією з найпоширеніших причин утворення кісти Бейкера є хронічні захворювання колінного суглоба, зокрема остеоартроз і ревматоїдний артрит. Ці патології супроводжуються запальними процесами в суглобі.

Що призводять до:

  • Пошкодження хрящової тканини;
  • Зниження амортизаційної здатності суглоба;
  • Постійного подразнення внутрішньої оболонки суглоба (синовії);
  • Посиленого утворення синовіальної рідини.

Саме цей надлишок рідини, на фоні запалення, провокує формування кісти в підколінній ділянці.

Надмірне фізичне навантаження або травма

Професійні спортсмени, люди, які інтенсивно тренуються або виконують важку фізичну роботу, мають підвищений ризик розвитку кісти Бейкера.

Причини:

  • Мікротравми зв’язок і сухожиль;
  • Розтягнення або часткові розриви менісків;
  • Перенавантаження колінного суглоба, що провокує запалення.

Також прямі травми коліна (удари, падіння, розриви зв’язок) можуть сприяти локальному скупченню рідини і утворенню кісти.

Скупчення синовіальної рідини через запалення

Запальні процеси в суглобі стимулюють активне виділення синовіальної рідини. У нормі ця рідина потрібна для змащення й живлення внутрішніх структур суглоба, але при запаленні:

  • Її кількість значно зростає;
  • Підвищується тиск усередині суглоба;
  • Утворюється «вихід» рідини в підколінну ямку.

Якщо відтік рідини блокується або порушується її реабсорбція, формується обмежена порожнина — кіста Бейкера.

Основні симптоми кісти Бейкера

Відчуття тиску чи болю в підколінній ділянці

Одним із перших симптомів кісти Бейкера є відчуття стороннього утворення або тиску за коліном, яке посилюється при згинанні ноги або тривалому стоянні.

Біль:

  • Має тупий, тягнучий характер;
  • Може віддавати в литку або задню частину стегна;
  • Часто з'являється після фізичних навантажень або тривалого ходіння.

У деяких випадках кіста може не боліти, але викликати постійний дискомфорт при русі або в положенні сидячи з зігнутим коліном.

Обмеження рухливості колінного суглоба

Кіста великого розміру чинить механічний тиск на навколишні структури, особливо при згинанні чи розгинанні ноги.

Це проявляється у:

  • Відчутті «стягування» ззаду коліна;
  • Неможливості повністю зігнути або випрямити ногу;
  • Скутості рухів, особливо вранці або після навантаження;
  • Зниженні амплітуди рухів при ходьбі чи присіданні.

Цей симптом особливо помітний у пацієнтів із супутніми ураженнями менісків або артрозом.

Набряк та дискомфорт при навантаженні

При тривалому навантаженні на ногу (ходьба, підйом сходами, фізична праця) кіста Бейкера може збільшуватись у розмірах, що призводить до:

  • Візуального випинання підколінної ділянки;
  • Набряку в нижній частині коліна або в литці;
  • Посиленого відчуття тиску, особливо після активного дня;
  • Іноді – до здавлення вен, що провокує тяжкість у нозі.

При розриві кісти (рідко, але можливо) рідина може проникати в литку, викликаючи різкий біль, почервоніння та навіть імітацію тромбозу глибоких вен.

Як діагностується кіста Бейкера

Клінічний огляд ортопеда або травматолога

Першим етапом діагностики є консультація лікаря — ортопеда або травматолога, який:

  • Збирає анамнез (історію скарг, наявність супутніх захворювань суглобів, можливі травми);
  • Оцінює симптоми (наявність болю, обмеження рухів, набряку);
  • Проводить фізикальний огляд.

Кіста Бейкера добре відчувається при повному розгинанні ноги, тоді як при згинанні — її розміри можуть зменшуватись.

УЗД та МРТ для підтвердження діагнозу

Ультразвукове дослідження (УЗД) — перший інструментальний метод, який підтверджує наявність рідинного утворення за коліном. Переваги:

  • Безпечність і доступність;
  • Візуалізація форми, розмірів і вмісту кісти;
  • Можливість оцінити сусідні структури (сухожилки, меніски, суглоб).

Магнітно-резонансна томографія (МРТ) — більш детальний метод, рекомендований у разі:

  • Підозри на супутні ураження (меніски, хрящі, зв’язки);
  • Атипової локалізації кісти;
  • Планування хірургічного втручання.

МРТ дозволяє чітко відрізнити кісту від інших об’ємних утворень і оцінити ступінь її впливу на навколишні тканини.

Диференційна діагностика з іншими утвореннями

Інколи утворення в підколінній ямці можуть мати іншу природу, тому важливо виключити схожі за симптомами стани, зокрема:

  • Поплітеальні аневризми (розширення артерії);
  • Ліпоми (жирові пухлини);
  • Синовіальні саркоми (рідкісні злоякісні пухлини);
  • Дегенеративні зміни менісків з кістозною трансформацією.

Саме тому інструментальна діагностика завжди поєднується з клінічним оглядом і, за потреби, додатковими методами (дуплексне сканування судин, біопсія).

Реабілітація після лікування

Відновлення рухливості коліна

Після лікування кісти Бейкера — особливо після хірургічного втручання або пункції — важливо поступово повернути суглобу повну рухливість.

Основні етапи відновлення:

  • Обмеження активності в перші дні після процедури для зменшення набряку;
  • Використання ортезу або еластичної пов’язки (за рекомендацією лікаря);
  • Поступове збільшення амплітуди рухів — від пасивних до активних;
  • Навчання правильним рухам, щоби уникнути повторного травмування.

Важливо не поспішати: надмірні навантаження в період загоєння можуть спровокувати рецидив або ускладнення.

Фізичні вправи та кінезітерапія

Спеціально підібрані вправи допомагають:

  • Повернути контроль над коліном;
  • Зміцнити м’язи стегна, литки та гомілки;
  • Поліпшити кровообіг і зменшити застійні явища в підколінній ділянці;
  • Попередити формування нової кісти або розвиток хронічного болю.

Рекомендовані напрямки:

  • Ізометричні вправи у перші дні (на напругу м’язів без руху);
  • Пасивна розробка коліна з інструктором;
  • Кінезітерапія — відновлення рухових моделей за допомогою спеціального обладнання;
  • Вправи у воді (аквааеробіка, плавання) для зниження навантаження на суглоб.

Реабілітація триває від 2 до 6 тижнів — залежно від складності втручання та індивідуальних особливостей пацієнта.

Контроль результатів і повторні обстеження

Після завершення основного етапу лікування важливо залишатися під наглядом лікаря.

Це дозволяє:

  • Вчасно виявити повторне накопичення рідини;
  • Оцінити ефективність проведеної терапії;
  • Своєчасно коригувати програму відновлення.

Рекомендовані заходи спостереження:

  • Повторне УЗД колінного суглоба через 4–6 тижнів після лікування;
  • Планові консультації ортопеда або фізіотерапевта;
  • Контроль симптомів з боку пацієнта — біль, набряк, обмеження рухів.

Регулярні огляди допомагають запобігти ускладненням і підтримувати стабільний стан коліна в довгостроковій перспективі.

Ускладнення при відсутності лікування

Збільшення кісти та посилення болю

Якщо кісту Бейкера не лікувати, вона може поступово збільшуватися в розмірах. Це відбувається через постійне накопичення синовіальної рідини, особливо при наявності активного артриту або синовіту.

У результаті:

  • Підвищується тиск у підколінній ділянці;
  • Посилюється біль, особливо при згинанні коліна;
  • З’являється виражений дискомфорт при тривалому сидінні або стоянні;
  • Зменшується амплітуда рухів у колінному суглобі.

Без належної терапії кіста може порушити нормальну функцію суглоба та знизити якість життя пацієнта.

Компресія судин і нервів у підколінній ямці

Кіста великого розміру може чинити тиск на важливі анатомічні структури, що проходять у підколінній області:

Малогомілковий і великогомілковий нерви — це може викликати:

  • Оніміння чи поколювання в стопі або гомілці;
  • Слабкість у м’язах ноги;
  • Порушення чутливості.

Підколінна вена або артерія — здавлення судин може призвести до:

  • Набряку гомілки;
  • Відчуття тяжкості;
  • Порушення кровообігу й підвищеного ризику тромбоутворення.

Такі стани потребують невідкладної діагностики та лікування.

Розрив кісти та розвиток запалення

У рідкісних випадках кіста Бейкера може розірватися — найчастіше це трапляється при різкому збільшенні внутрішнього тиску (фізичне навантаження, травма).

Наслідки:

  • Вилив рідини в підшкірну клітковину гомілки;
  • Гострий біль у литці, почервоніння та набряк (клінічно нагадує тромбоз глибоких вен);
  • Ризик розвитку асептичного або вторинного запалення (синовіїт, флегмона);
  • Іноді — підвищення температури тіла, загальна слабкість.

Розрив кісти вимагає невідкладної допомоги: іноді достатньо медикаментозного лікування, але в ускладнених випадках — може знадобитися хірургічне втручання.

Профілактика утворення кісти Бейкера

Своєчасне лікування захворювань колінного суглоба

Оскільки кіста Бейкера найчастіше виникає на фоні хронічних патологій коліна, основним заходом профілактики є контроль і лікування первинного захворювання:

  • Рання діагностика та терапія остеоартрозу, артритів, синовіту;
  • Дотримання рекомендацій лікаря щодо медикаментозного лікування (протизапальні, хондропротектори);
  • Регулярна фізіотерапія для зменшення запалення і поліпшення трофіки тканин;
  • Контроль маси тіла — надлишкова вага сприяє перевантаженню суглобів.

Адекватне лікування захворювань коліна знижує ризик утворення надлишкової синовіальної рідини — головного чинника формування кісти.

Уникнення надмірних фізичних навантажень

Профілактика включає розумне дозування фізичної активності, особливо для людей, які займаються спортом або мають фізично активну роботу.

Рекомендації:

  • Уникати різких згинань і гіпернавантаження на коліна;
  • Обирати вправи з низьким ударним навантаженням (наприклад, плавання або велотренажер замість бігу);
  • Обов’язкова розминка перед тренуванням і розтяжка після;
  • Використання ортопедичних устілок або фіксаторів у разі слабкості суглобового апарату;
  • Чергування навантаження з відпочинком — дати колінам час на відновлення.

Надмірні або неправильно виконані фізичні навантаження можуть спровокувати мікротравми, що веде до запалення й утворення кісти.

Профілактичні огляди при хронічному болю в коліні

Навіть незначний, але регулярний біль або дискомфорт у коліні — це сигнал, який не варто ігнорувати.

У таких випадках важливо:

  • Звернутися до ортопеда або ревматолога для огляду;
  • Провести УЗД або МРТ для виявлення ранніх змін у суглобі;
  • Розпочати лікування на ранній стадії, доки не сформувалась кіста;
  • Регулярно проходити контрольні огляди, особливо при наявності артрозу чи перенесених травм.

Профілактичний підхід дозволяє запобігти не лише утворенню кісти Бейкера, а й розвитку інших ускладнень опорно-рухового апарату.

Методи лікування кісти Бейкера

Консервативне лікування — коли воно ефективне

Консервативна терапія є першою лінією лікування у випадках, коли кіста:

  • має невеликі розміри;
  • не викликає сильного болю;
  • не обмежує суттєво рухливість;
  • є наслідком активного запального процесу (артриту, синовіту).

Основні підходи включають:

  • Зменшення фізичного навантаження на коліно (тимчасове уникнення спорту, підйомів по сходах, довгої ходьби);
  • Протизапальні препарати (нестероїдні протизапальні — НПЗП) для зняття набряку і болю;
  • Фізіотерапія — магнітотерапія, ультразвук, електрофорез;
  • Ортези або еластичні бинти, щоб зменшити навантаження на підколінну зону;
  • Лікувальна фізкультура — вправи для зміцнення м'язів і стабілізації колінного суглоба.

Важливо: консервативне лікування рідко призводить до повного зникнення кісти, але дозволяє контролювати її прояви й уникнути ускладнень.

Пункція кісти та введення препаратів

Пункція — це малоінвазивна процедура, яку виконує лікар під контролем УЗД. Вона полягає у:

  • Введенні голки в порожнину кісти;
  • Відсмоктуванні синовіальної рідини (дренажі до 20–50 мл);
  • Введенні глюкокортикостероїдного препарату для зменшення запалення й профілактики повторного наповнення.

Переваги процедури:

  • Швидке полегшення симптомів;
  • Можливість уникнути операції;
  • Мінімальний період відновлення.

Однак ризик рецидиву після пункції зберігається, особливо якщо не усунуто першопричину (наприклад, артрит).

Хірургічне видалення — показання та етапи операції

Оперативне втручання рекомендується у випадках, коли:

  • Кіста велика та викликає значне обмеження рухів;
  • Часто рецидивує після пункцій;
  • Супроводжується сильним болем;
  • Підозрюється ускладнення (наприклад, здавлення судин або нервів, розрив).

Хірургія може бути виконана:

  • Відкритим способом — традиційний доступ до кісти через розріз у підколінній ямці.
  • Артроскопічно — сучасний метод, що дозволяє одночасно видалити кісту і усунути супутню патологію (наприклад, ушкодження менісків).

Етапи операції:

  • Анестезія (місцева або спінальна);
  • Видалення кістозного утворення;
  • Закриття каналу сполучення з суглобом (якщо він наявний);
  • Накладання швів та стерильна пов'язка.

Після операції необхідна короткочасна реабілітація, контроль загоєння і поступове повернення до активного способу життя.

A red heart on a black background.A red heart on a black background.The vitrup of the human body in a circle.
віднайди свій симбіоз
запишись на консультацію до експерта symbiotyka
Онлайн запис
+38 067 888 3 000
A black and white photo of the word symbookyok.
Привіт! 🖐🏻
Виникли питання? Зв’яжіться з нами зручнуим способом