.svg)
Артроскопічна пластика зв'язок
Що таке артроскопічна пластика зв'язок?
Артроскопічна пластика зв’язок - це сучасна малоінвазивна операція, що дозволяє відновити функцію суглобів після розривів або нестабільності зв’язкового апарату. Найчастіше мова йде про реконструкцію передньої або задньої хрестоподібної зв’язки коліна, а також відновлення стабільності в плечовому чи гомілковостопному суглобі.
Процедура виконується за допомогою артроскопа - тонкої камери, яка вводиться в суглоб через невеликі проколи, що забезпечує точну візуалізацію та контроль кожного етапу втручання. Такий підхід мінімізує травматизацію тканин, скорочує час відновлення та знижує ризик ускладнень.
.webp)
Скільки коштує артроскопія
Ми дотримуємося принципу прозорого ціноутворення, тому ціна фіксується на початку лікування. Вартість артроскопії у «Симбіотиці» включає повний медикаментозний супровід та підтримку на всіх етапах до та після операції без жодних доплат.
Які операції проводять у клініці Симбіотика?
У клініці Симбіотика всі операції виконуються досвідченими ортопедами-травматологами з використанням біосумісних фіксаторів та сучасних протоколів післяопераційної реабілітації.
Артроскопічна пластика передньої хрестоподібної зв’язки (ACL)
Це одна з найчастіших ортопедичних операцій у спортивній травматології. Передня хрестоподібна зв’язка не дає гомілці зміщуватися вперед відносно стегна і стабілізує коліно під час поворотів. При повному розриві відновити її природним шляхом неможливо - потрібна заміна. У клініці Симбіотика для реконструкції використовують автотрансплантати (сухожилля задньої групи стегна або надколінного сухожилля) та сучасні фіксатори, що забезпечують анатомічну точність і надійну стабілізацію.
Після операції пацієнт проходить повноцінну реабілітацію під контролем спеціалістів, що допомагає відновити функцію коліна та повернутися до активного життя чи спорту.
Артроскопічна пластика внутрішньої бічної зв’язки коліна (MCL)
Медіальна (внутрішня) бічна зв’язка відповідає за стійкість коліна при навантаженні з боку. Її ушкодження виникає при прямому ударі по зовнішній стороні коліна або при скручуванні гомілки. Більшість ушкоджень цієї зв'язки загоюються без операції, в ортезі. Якщо розрив повний або коліно залишається нестабільним, зв'язку відновлюють або замінюють трансплантатом через невеликий доступ, а артроскопію використовують для огляду й лікування пошкоджень усередині суглоба.
Операція дозволяє усунути хронічну нестабільність, запобігти вторинним пошкодженням хряща й менісків та повернути впевненість під час навантаження на коліно.
Показання до проведення
Основні показання:
- повний або частковий розрив зв’язки, підтверджений МРТ;
- хронічна нестабільність суглоба після травми;
- повторні вивихи або підвивихи;
- невдача консервативного лікування;
- спортивна активність, яка потребує повної стабільності;
- бажання уникнути прогресування остеоартрозу через нестабільний суглоб.
Симптоми, які можуть свідчити про потребу у втручанні:
- "провалювання" ноги в коліні
- відчуття нестабільності при ходьбі, спуску зі сходів
- болі, хруст, набряк після навантаження
У деяких випадках проведення операції потрібно відкласти. Тимчасовими протипоказаннями є загострення хронічних патологій в організмі, гнійні процеси у зоні втручання, нещодавно перенесений інфаркт чи інсульт, виражений остеопороз чи трофічні виразки.
Діагностика опорно-рухового апарату
У клініці Симбіотика доступні всі необхідні методи обстеження: від консультації фахівця до сучасної візуалізації.
Лабораторні аналізи
Підготовка до операції
Перед операцією пацієнт проходить детальне обстеження, що дозволяє ретельно спланувати перебіг ендоскопічного втручання, визначити загальний рівень здоров'я та уникнути розвитку ускладнень. Враховуючи різноманітність методик пластичних операцій, конкретний спосіб відновлення зв'язки хірург підбирає персоніфіковано, орієнтуючись на побажання пацієнта та особливості клінічного випадку.
Стандартна підготовка включає:
- консультацію ортопеда-травматолога;
- МРТ (магнітно-резонансну томографію) ураженого суглоба;
- аналізи крові, сечі, коагулограма;
- ЕКГ, огляд терапевта та анестезіолога;
- скасування або заміна антикоагулянтів лише за рішенням лікаря (терміни залежать від препарату).
Також лікар може порадити зміцнення м’язів до операції (так звана «передопераційна фізіотерапія») для кращого відновлення після процедури. За наявності супутньої патології можуть знадобитися додаткові обстеження та консультації профільних фахівців, про що проінформує лікар.
Техніка проведення
Артроскопічне втручання проводиться під спінальною, провідниковою чи загальною анестезією. Вид знеболення підбирає анестезіолог індивідуально з урахуванням ризиків пацієнта.
Операція складається з таких етапів:
- Введення артроскопа в порожнину колінного суглоба та огляд її зсередини.
- Видалення змінених тканин та залишків пошкодженої зв'язки.
- Підготовка місця імплантації фрагмента зв'язки.
- Формування аутотрансплантата з сухожиль задньої групи м'язів стегна (або іншого власного сухожилля) та його обробка для пересадки. Іноді можуть використовуватися синтетичні трансплантати.
- Проведення трансплантата в порожнину колінного суглоба через канали у великогомілковій та стегновій кістках.
- Пластичне відновлення зв'язки колінного суглоба з фіксацією спеціальними імплантатами.
- Зашивання рани та накладання асептичної пов'язки.
Середня тривалість операції становить 1,5–2 години.
Центр ортопедії і травматології
.svg)
експерти
SVF-терапії
.svg)
до реабілітації
.svg)
.svg)
розташування
.svg)
Результат операції
У більшості пацієнтів артроскопічна пластика дає змогу досягти:
- відновлення стабільності суглоба;
- повернення до спорту (через 6–9 місяців);
- нижчого ризику повторних травм при дотриманні рекомендацій;
- зменшення болю, набряку, покращення функції;
- меншого ризику пошкодження менісків і хряща через нестабільність.
Результати значною мірою залежать від якості реабілітації, дисципліни пацієнта та індивідуальних особливостей тканин.
Реабілітація після хірургічного лікування
У стаціонарі пацієнт перебуває близько 2 діб. Щоб створити умови для гладкого перебігу післяопераційного періоду та сприяти правильному відновленню тканин суглоба, рекомендується:
- протягом 1-3 діб тримати ногу у підвищеному стані, допомагає швидше впоратися з набряком;
- обмежити фізичне навантаження в перші дні після лікувальної артроскопії (ходьба на милицях з частковим навантаженням на прооперовану ногу, яка в цей час перебуває в ортезі);
- з 3-ї доби показано фізіолікування, лікувальна фізкультура та масаж м'язів нижньої кінцівки.
Шви знімають через 1-2 тижні після хірургічного втручання.
Повне навантаження на ногу дозволяється через 3 тижні після операції. Однак протягом 2 місяців слід продовжувати відновне лікування, спрямоване на щадну розробку суглоба. Легкі тренування (плавання, велотренажер) зазвичай дозволяють через 2–3 місяці, а ігрові й контактні види спорту не раніше ніж через 6–9 місяців і лише з дозволу лікаря.
У найближчому та віддаленому післяопераційному періоді слід виключити фактори ризику, які можуть порушувати приживлення трансплантата в кісткових каналах.
Для цього рекомендується:
- відмова від куріння та вживання алкоголю;
- виключення раннього навантаження на кінцівку;
- відмова від занять контактними видами спорту без попередньої підготовки;
- компенсація цукрового діабету;
- профілактика та лікування остеопорозу та супутніх захворювань, що впливають на стан опорно-рухового апарату.
.webp)
Переваги артроскопічної пластики зв’язок в "Симбіотиці" у Львові та Стрию
- мінімальна травматизація тканин;
- точність реконструкції;
- коротка госпіталізація;
- естетичні проколи замість великих розрізів;
- можливість лікування супутніх ушкоджень (меніск, хрящ);
- швидке повернення до активного життя.
Ускладнення, які можуть виникнути після процедури
Ймовірність ускладнень низька, проте вони можуть включати:
- інфікування рани або суглоба;
- обмеження обсягу рухів;
- розтягнення або повторний розрив трансплантата;
- тромбоз вен нижніх кінцівок;
- алергічні реакції на матеріали або медикаменти.
Для зниження ризиків необхідно дотримуватись усіх рекомендацій лікаря, проходити контрольні огляди та не форсувати навантаження на суглоб у перші місяці.
Коли не чекати планового огляду: якщо після операції піднялася температура, суглоб став гарячим, червоним і дедалі сильніше болить, або з проколів виділяється рідина, зверніться до хірурга того ж дня. Якщо раптово набрякла й болить литка, з'явилися задишка чи біль у грудях, телефонуйте 103.
Часті запитання про артроскопічну пластику зв’язок
Скільки коштує операція на передню хрестоподібну зв’язку?
Пластика передньої хрестоподібної зв’язки (ПХЗ) у «Симбіотиці» у Львові коштує 40 000 грн. Остаточна сума залежить від трансплантата і кількості фіксаторів: набори імплантів у прайсі вказані окремо. Ціну фіксують на початку лікування після огляду та МРТ, вона включає медикаментозний супровід.
Чи завжди при розриві зв’язки коліна потрібна операція?
Ні. Розтягнення, часткові розриви та більшість ушкоджень внутрішньої бічної зв’язки лікують без операції: ортез, ЛФК, фізіотерапія. Пластику передньої хрестоподібної зв’язки радять при повному розриві з нестабільністю, при поєднаних травмах менісків і в активних людей, які хочуть повернутися до спорту. Рішення ухвалює ортопед після огляду й МРТ.
Коли краще робити пластику після травми?
Зазвичай операцію планують, коли спадає гострий набряк і відновлюється майже повне розгинання коліна, у середньому через 2–6 тижнів після травми. Якщо суглоб заблокований розірваним меніском, втручання можуть зробити раніше. Тривале відкладання при нестабільному коліні підвищує ризик нових ушкоджень менісків і хряща.
Що краще: власний чи синтетичний трансплантат?
Найчастіше обирають власні сухожилля пацієнта, бо вони приживаються як жива тканина і мають добрі довгострокові результати. Синтетичні трансплантати дають змогу швидше відновитися на ранньому етапі, але їх використовують за обмеженими показаннями. Який матеріал підходить саме вам, хірург пояснить на консультації з урахуванням віку, активності та стану суглоба.
Чи може трансплантат розірватися повторно?
Так, повторний розрив можливий, найчастіше під час повернення до спорту з поворотами та стрибками. За даними досліджень, він трапляється приблизно у 5–10% пацієнтів, у молодих спортсменів частіше. Ризик зменшують повна реабілітація, тренування м’язів стегна і повернення до спорту лише після функціональних тестів та дозволу лікаря.
.png)
.png)
.webp)
Задайте питання в онлайн чаті