Синдром Педжета-Шреттера (СПШ) — це гострий тромбоз глибоких вен верхньої кінцівки, найчастіше підключичної або пахвової. Його ще називають тромбозом зусилля, оскільки часто виникає після інтенсивного фізичного навантаження. У результаті тромб блокує венозний відтік, що спричиняє біль, набряк і порушення кровообігу в руці.
Захворювання може розвиватися спонтанно або через анатомічні особливості — наприклад, здавлення вени в ділянці грудного отвору.
Синдром описаний Джеймсом Педжетом у 1875 році та доповнений Леопольдом фон Шреттером у 1884. Назва "синдром Педжета-Шреттера" закріпилася з 1947 року. Історичні назви можуть зустрічатись у літературі, тому варто знати всі варіанти.

Синдром часто пов’язаний із здавленням підключичної вени через будову тіла. Серед поширених причин:
Ці особливості зменшують простір для проходження вени, провокуючи її здавлення і ризик тромбозу.
СПШ часто виникає після активної роботи руками — особливо над головою:
Таке навантаження спричиняє пошкодження вени та сприяє утворенню тромбу.
Захворювання рідкісне — 1–2 випадки на 100 тис. населення на рік. Проте лікарі повинні враховувати ці чинники, щоб вчасно розпізнати симптоми.
Синдром зазвичай виникає раптово — протягом 24 годин після фізичного навантаження. Основні ознаки:
Характерна тріада — біль, набряк, зміна кольору шкіри після навантаження — допомагає швидко запідозрити СПШ.
Точна диференціація допомагає уникнути помилкового діагнозу та вчасно розпочати лікування.
Якщо ви відчуваєте погіршення стану свого здоров'я не потрібно зволікати та займатись самолікуванням.
Cудинні захворювання мають високий показник інвалідизації та смертності.
Не ризикуйте здоровим життям... довіртесь експертам судинної хірургії.

Якщо ви відчуваєте погіршення стану свого здоров'я не потрібно зволікати та займатись самолікуванням.
Cудинні захворювання мають високий показник інвалідизації та смертності.
Не ризикуйте здоровим життям... довіртесь експертам судинної хірургії.
Діагностика починається зі збору анамнезу — лікар уточнює фізичні навантаження, травми, попередні захворювання. При огляді звертають увагу на:
Ці симптоми разом із вказівками на нещодавнє навантаження дозволяють запідозрити СПШ ще на первинному прийомі.
УЗД з доплерографією — перший інструментальний метод. Дозволяє:
Дослідження проводять у різних положеннях руки для точнішої оцінки.
Ці методи застосовують, якщо УЗД недостатньо інформативне або для підготовки до втручання. Дають змогу:
МР-венографія особливо корисна для підтвердження діагнозу.
Інвазивний метод із введенням контрасту та рентгеном. Застосовується для:
Незважаючи на інвазивність, залишається важливим методом у складних або хірургічних випадках.
Основний метод консервативного лікування:
Препарати підбирають індивідуально з урахуванням стану пацієнта.
Є ефективним доповненням до медикаментозного лікування.
Проводиться у спеціалізованих судинних центрах.
Застосовується у випадках вираженого здавлення або після тромболізису.
Реабілітація — ключовий етап повного відновлення після лікування СПШ.
Загалом прогноз сприятливий, але потребує індивідуального підходу та дотримання плану реабілітації.
Ускладнення трапляються рідко, але потребують довгострокового нагляду.
Синдром Педжета-Шреттера — рідкісне, але потенційно серйозне захворювання, яке потребує швидкого розпізнавання. Раннє звернення, точна діагностика та індивідуальне лікування забезпечують хороший прогноз. Освіченість пацієнтів — важливий елемент ефективної профілактики та терапії.
.png)
.png)

.webp)