Синдром грудного виходу (синдром верхньої апертури грудної клітки, англ. thoracic outlet syndrome) - це група станів, коли нервове сплетіння, підключична вена або підключична артерія стискаються у вузькому просторі між ключицею, першим ребром і м'язами шиї.
Через цей «вихід» з грудної клітки до руки проходять усі головні нерви та судини. Якщо простір звужений - через додаткове шийне ребро, гіпертрофовані м'язи, травму чи повторювані рухи руками над головою, - структури стискаються, особливо під час певних положень руки. Виникають оніміння, біль, слабкість, набряк або похолодання руки. Залежно від того, що саме стиснуто, виділяють три форми, і лікування в них різне.
Синдром частіше трапляється в людей 20-40 років, у жінок - нейрогенна форма, у молодих спортсменів - венозна.
Якщо ви відчуваєте погіршення стану свого здоров'я не потрібно зволікати та займатись самолікуванням.
Судинні захворювання мають високий показник інвалідизації та смертності.
Не ризикуйте здоровим життям... довіртесь експертам судинної хірургії.

Якщо ви відчуваєте погіршення стану свого здоров'я не потрібно зволікати та займатись самолікуванням.
Судинні захворювання мають високий показник інвалідизації та смертності.
Не ризикуйте здоровим життям... довіртесь експертам судинної хірургії.
Викликайте 103 негайно, якщо:
Навіть без задишки раптовий набряк руки потребує огляду того ж дня: тромбоз підключичної вени найкраще лікувати в перші дні.
Єдиного аналізу, що підтверджує синдром, немає. Діагноз ставлять на основі скарг, огляду й інструментальних досліджень, виключаючи інші причини - грижі шийних дисків, тунельний синдром зап'ястка, ураження ліктьового нерва.
Починають з консервативного лікування протягом кількох місяців:
Якщо після 3-6 місяців реабілітації симптоми зберігаються і заважають жити, розглядають операцію.
При свіжому тромбозі - антикоагулянти, а в окремих випадках - катетерне розчинення або видалення тромбу. Далі, щоб уникнути рецидиву, зазвичай рекомендують декомпресію - операцію з розширення простору для вени.
Майже завжди потрібна операція: декомпресія, а за наявності аневризми чи пошкодження - заміна ділянки артерії. Якщо вже є тромби в артеріях руки, виконують тромбектомію.
Видалення першого ребра або шийного ребра і розсічення стискаючих м'язів (скаленотомія). Доступ - над ключицею або через пахву.
Після декомпресії більшість пацієнтів з венозною та артеріальною формами повертаються до звичного рівня активності, у тому числі до спорту. При нейрогенній формі відновлення повільніше, і частина симптомів може зберігатися.
Тромбоз вен руки за перебігом і лікуванням схожий на тромбоз глибоких вен ніг: що раніше розпочато лікування, то менший ризик хронічних наслідків. Тому синдром грудного виходу, особливо судинні форми, варто діагностувати до появи ускладнень.
Якщо у вас виявили шийне ребро, але симптомів немає, лікування не потрібне. Достатньо знати про особливість будови і звертатися до лікаря при появі оніміння, набряку чи похолодання руки. Людям, які займаються спортом з активною роботою рук над головою, варто регулярно консультуватися з тренером і лікарем щодо техніки та навантажень.
Якщо рука німіє, набрякає або холоне, коли ви піднімаєте її над головою, запишіться на консультацію судинного хірурга у Симбіотиці у Львові. Лікар проведе провокаційні тести, УЗД судин руки та визначить форму синдрому і тактику лікування.
Чи обов'язково оперувати синдром грудного виходу? Ні. Нейрогенну форму здебільшого лікують вправами і зміною звичок. Операція потрібна при судинних формах або коли реабілітація не допомагає.
Чи можна займатися спортом? Після лікування - так, але з поступовим поверненням до навантажень. Під час загострення варто уникати рухів руками над головою.
Чим він відрізняється від остеохондрозу? Симптоми схожі, тому обидва стани часто плутають. Розрізнити їх допомагають огляд, УЗД судин у різних положеннях руки та МРТ шиї.
Чи може синдром бути з обох боків? Так, особливо при вродженому шийному ребрі, хоча симптоми часто виражені з одного боку.
.png)
.png)

.webp)