Новий метод

Лікарі з Чикаго були одними з перших, хто почав використовувати методику SVF-терапії, застосовуючи її під час артроскопічних втручань. Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA) схвалило та затвердило SVF-терапію для широкого використання у листопаді 2016 року. Відтоді ця технологія активно застосовується по всій території США та в країнах Європи.

Ми також пропонуємо її нашим пацієнтам в Україні. Процедура показана у випадках, коли попереднє консервативне лікування було неефективним або на пізніх стадіях захворювання, які потребують хірургічного втручання, але з різних причин операцію неможливо провести.

У травматології SVF-терапiя використовуватися для лікування різних станів, таких як остеоартрит, пошкодження зв'язок і сухожиль, післяопераційні дефекти, спортивні травми тощо.

Перевагою цієї методики є її мінімальна інвазивність, можливість уникнути великих хірургічних втручань, а також стимуляція природних процесів регенерації, що призводить до швидшого відновлення пацієнтів та покращення якості життя.

Протипоказання та обмеження

Попри високу біосумісність і безпечність SVF-терапії, існують низка абсолютних і відносних протипоказань, які варто враховувати при плануванні процедури. Також обов’язковою є попередня консультація лікаря й проходження базового обстеження для оцінки загального стану здоров’я пацієнта.

Кому не рекомендовано SVF-терапію

SVF-терапія не проводиться у таких випадках:

• Онкологічні захворювання;
• Гострі інфекційні хвороби, зокрема грип, ГРВІ, пневмонія;
• Аутоімунні процеси у фазі загострення;
• Хронічна ниркова або печінкова недостатність;
• Неконтрольований цукровий діабет;
• Тяжкі порушення згортання крові (наприклад, гемофілія);
• Вагітність і період лактації;
• Психічні розлади, що ускладнюють адекватне сприйняття та співпрацю з лікарем.

Відносними протипоказаннями можуть бути алергії на місцеві анестетики, ожиріння 3 ступеня (якщо складно здійснити ліпоаспірацію), а також низький об’єм жирової тканини у дуже худих пацієнтів.

Які обстеження слід пройти перед процедурою

Щоби оцінити безпечність і доцільність проведення SVF-терапії, пацієнт проходить базовий комплекс клініко-лабораторних досліджень. Він може відрізнятися залежно від клініки та супутніх патологій, але найчастіше включає:

• Загальний аналіз крові;
• Загальний аналіз сечі;
• Глюкоза крові, глікований гемоглобін;
• Коагулограма;
• ПЛР на гепатити B і C, ВІЛ, сифіліс;
• Флюорографія або рентген ОГК, ЕКГ;
• Консультація терапевта або сімейного лікаря — з видачею висновку про відсутність протипоказань.

У разі наявності супутніх захворювань можуть бути призначені додаткові обстеження: УЗД органів черевної порожнини, біохімічний аналіз крові, консультація ендокринолога або кардіолога.

Підготовка до SVF-терапії — це обов’язковий етап, що гарантує безпечність і ефективність лікування, а також дозволяє персоналізувати підхід до кожного пацієнта.

Результати та ефективність

Завдяки багатокомпонентному складу стромально-судинної фракції пацієнти зазвичай помічають позитивні зміни вже в перші тижні після процедури. Ефективність залежить від локалізації проблеми, ступеня патологічного процесу, індивідуальних особливостей пацієнта та способу введення клітин.

Які зміни помічають пацієнти

Після SVF-терапії пацієнти зазвичай відзначають такі покращення:

У ортопедії:

• зменшення або повне зникнення болю в суглобах;
• зниження набряклості, покращення рухливості;
• відчуття «легкості» в ураженому суглобі;
• зменшення потреби в знеболювальних препаратах;
• повернення до фізичної активності без обмежень.

SVF-терапія не діє «точково» — вона запускає багаторівневі процеси відновлення, тому ефект може проявлятися поступово й комплексно.

Через скільки часу проявляється ефект

Перші зміни більшість пацієнтів помічає вже через 2–3 тижні після процедури. Це зазвичай суб’єктивні відчуття: зменшення болю, легкість у русі, покращення якості шкіри.

Стабільні та виражені результати спостерігаються:

• через 4–6 тижнів — при лікуванні суглобів;

Максимальний ефект, за даними клінічних спостережень, розвивається протягом 2–6 місяців після введення клітин. У деяких випадках спостерігається подальше покращення навіть через рік.

Скільки процедур потрібно

Кількість процедур визначається індивідуально. У більшості випадків достатньо однієї ін’єкції SVF, адже клітинна фракція має тривалий пролонгований ефект.

Типові підходи:

• 1 процедура — при початкових стадіях артрозу, помірних естетичних дефектах, одиничних рубцях;
• 2–3 процедури з інтервалом 3–6 місяців — при тяжчих формах дегенерації, хронічних захворюваннях, виражених вікових змінах;
• Курсове лікування — інколи поєднується з PRP, гіалуроновою кислотою, фізіотерапією для посилення ефекту.

Для збереження результатів у косметології можливе повторення 1 раз на рік як підтримувальний курс.

Можливі ускладнення та побічні ефекти

Попри загальну безпечність та добру переносимість SVF-терапії, як і будь-яка медична процедура, вона має потенційні ризики. Ймовірність ускладнень є низькою, особливо за дотримання всіх протоколів стерильності, правильного підбору пацієнтів і професійного проведення процедури. Водночас пацієнт має бути поінформований про можливі реакції.

Найчастіші тимчасові побічні ефекти:

• Набряк, почервоніння або біль у місці ін’єкції — зазвичай минає протягом 1–3 днів;
• Незначні гематоми у зоні забору жиру — можуть виникати при чутливій шкірі або схильності до синців;
• Відчуття тиску, розпирання у суглобі після введення клітин — особливо в перші 24 години.

Ці симптоми вважаються нормальними після SVF-терапії та не потребують специфічного лікування. Для зменшення дискомфорту лікар може порекомендувати прикладання холоду або короткий курс знеболювальних.

Рідкісні ускладнення:

• Алергічна реакція на місцевий анестетик;
• Інфекційне ускладнення (флегмона, абсцес) — надзвичайно рідко, при порушенні стерильності;
• Фіброз чи ущільнення в зоні ліпоаспірації — зазвичай минає самостійно або потребує мінімального догляду;
• Тимчасове загострення запального процесу — може спостерігатись у перші дні після процедури, що свідчить про активацію імунної відповіді.

У разі виникнення нетипових симптомів (виражений біль, підвищення температури тіла, набряк, що не зменшується) слід негайно звернутися до лікаря.

Як мінімізувати ризики?

• проходити SVF-терапію лише у сертифікованих медичних центрах;
• дотримуватися всіх рекомендацій лікаря до та після процедури;
• не приховувати хронічних захворювань чи прийом препаратів;
• уважно ставитися до післяпроцедурного періоду: обмежити фізичні навантаження на 2–3 дні, уникати перегрівань та інтенсивних процедур у зоні введення.

Загалом SVF-терапія має високий профіль безпеки і добре переноситься пацієнтами. Правильний відбір пацієнтів і виконання маніпуляції досвідченими лікарями — запорука відсутності ускладнень.