.svg)
Неврома Мортона
Що таке неврома Мортона?
Неврома Мортона — це доброякісне потовщення нерва між третім і четвертим пальцями стопи. Стан виникає внаслідок хронічного тиску або подразнення міжплесневого нерва, що призводить до його фіброзного потовщення та запалення.
У нормі міжплесневі нерви проходять між кістками плесна та забезпечують чутливість пальців стопи. При тривалому здавленні (наприклад, вузьким взуттям або при плоскостопості) нерв травмується, формується потовщення, яке з часом викликає біль і поколювання.
Ключові особливості захворювання
- Найчастіше уражається підошовний нерв між третім і четвертим пальцями.
- Ураження зазвичай одностороннє.
- Жінки хворіють частіше через носіння взуття на підборах або з вузьким носком.
- Захворювання не є пухлиною в класичному розумінні — це реактивна зміна нерва.
Причини виникнення
Основною причиною невроми Мортона є тривале механічне подразнення або здавлення нерва в ділянці між плесновими кістками. До факторів, що сприяють розвитку захворювання, належать:
- Носіння тісного або вузького взуття, особливо на високих підборах.
- Плоскостопість, особливо поперечна форма.
- Надмірне навантаження на стопи (біг, стояча робота, спортивні тренування).
- Анатомічні особливості будови стопи, зокрема неправильне положення плеснових кісток.
- Травми стопи або повторювані мікротравми.
- Захворювання суглобів (артрит, артроз), які змінюють біомеханіку ходи.
Наявність кількох факторів одночасно значно підвищує ризик виникнення невроми.
Як розвивається захворювання
Захворювання має поступовий розвиток і проходить кілька стадій:
Початковий етап
Виникає періодичний дискомфорт або поколювання в передній частині стопи, особливо після тривалого навантаження або носіння незручного взуття.
Прогресування
З часом формується фіброзне потовщення нерва, яке викликає:
- відчуття стороннього тіла в стопі,
- печіння,
- різкий біль при ходьбі.
Хронічна стадія
Біль стає постійним, навіть у стані спокою. Пацієнти іноді змушені змінювати взуття або змінювати ходу, щоб зменшити неприємні відчуття.
Без лікування стан може прогресувати, спричиняючи обмеження активності та зниження якості життя.
Основні симптоми та скарги пацієнтів
Неврома Мортона має характерну симптоматику, яка зазвичай з'являється поступово та посилюється з часом. Пацієнти звертаються до лікаря зі скаргами на дискомфорт у передній частині стопи, що ускладнює ходьбу, носіння звичного взуття та знижує якість життя.
Коли біль у стопі може свідчити про неврому
Біль у стопі може мати різне походження, однак при невромі Мортона є характерні ознаки:
- Біль між третім і четвертим пальцями стопи, що посилюється під час ходьби або стояння.
- Печіння, поколювання або оніміння в області передньої частини стопи.
- Різкий "простріл" або відчуття струму, що може віддавати в пальці.
- Посилення болю в тісному взутті, особливо на підборах або з вузьким носком.
- Полегшення після зняття взуття або масажу стопи.
Такий біль часто описують як "ніби камінчик у взутті", хоча при візуальному огляді змін не видно.
Ознаки, на які варто звернути увагу
Найпоширеніші прояви невроми Мортона:
- Хронічний біль у передньому відділі стопи, що турбує навіть у спокої.
- Періодичне оніміння пальців, особливо після фізичних навантажень.
- Відчуття стороннього тіла або «грудочки» всередині стопи.
- Порушення ходи через спробу уникнути навантаження на болісну зону.
- У деяких випадках — місцеве потовщення або ущільнення, яке можна відчути при пальпації.
Наявність цих симптомів — привід звернутися до ортопеда або невролога для точної діагностики та своєчасного лікування.
Як діагностують неврому Мортона?
Точна діагностика невроми Мортона ґрунтується на клінічному огляді та інструментальних дослідженнях, які допомагають підтвердити запалення нерва та виключити інші причини болю в стопі.
Огляд ортопеда або невролога
Первинним етапом є консультація профільного спеціаліста:
- Ортопед або невролог збирає анамнез, уточнює локалізацію та характер болю, його зв’язок з фізичним навантаженням і взуттям.
- Проводиться пальпація міжплесневого проміжку, яка часто провокує типовий біль.
- Можливе застосування діагностичного тесту Мулдера: стиснення стопи в поперечному напрямку з одночасним натисканням на зону невроми — за наявності захворювання пацієнт відчуває різкий біль або "клацання".
Цього може бути достатньо для попереднього діагнозу, проте для його підтвердження часто призначають інструментальні методи.
Інструментальні методи: УЗД, МРТ, рентген
УЗД (ультразвукове дослідження)
- Один із найбільш доступних та інформативних методів.
- Дозволяє виявити потовщення нерва та оцінити його розміри.
- Допомагає виключити інші патології м’яких тканин.
МРТ (магнітно-резонансна томографія)
- Використовується у складних випадках або при неясній клінічній картині.
- Візуалізує структуру нерва, ступінь фіброзних змін, а також сусідні тканини.
- Метод є високоточним, але дорожчим і менш доступним.
Рентгенографія стопи
- Не виявляє саму неврому, але дозволяє виключити супутні патології: артроз плесно-фалангових суглобів, переломи, деформації.
Комбінація клінічного огляду та результатів інструментальних досліджень забезпечує точну діагностику та вибір оптимальної тактики лікування.
Ускладнення при відсутності лікування
Якщо неврому Мортона не лікувати, захворювання поступово прогресує. Потовщення нерва збільшується, симптоми посилюються, що призводить до хронічного болю та функціональних обмежень. Ігнорування проблеми може призвести до тривалого зниження активності та розвитку супутніх ортопедичних порушень.
Хронічний біль і порушення ходи
Одне з найчастіших ускладнень — постійний біль у передній частині стопи, який виникає навіть у стані спокою.
З часом:
- Біль стає інтенсивнішим і тривалим.
- Виникає порушення ходи — пацієнт мимоволі змінює крок, щоб уникати навантаження на болісну ділянку.
- Формуються неправильні компенсаторні рухи, що спричиняють перевантаження інших суглобів і можуть призвести до болю в колінах, тазостегнових суглобах або попереку.
- У важких випадках розвивається функціональна кульгавість.
Погіршення якості життя
Знехтувана неврома Мортона може суттєво вплинути на повсякденне життя:
- Пацієнт вимушено відмовляється від звичного взуття, включно зі спортивним або діловим.
- Зменшується фізична активність — прогулянки, заняття спортом, активний відпочинок стають проблемними.
- З'являються емоційна втома, дратівливість, тривожність через постійний біль.
- У деяких випадках розвивається вторинне запалення або інші ураження стопи, що потребують складнішого лікування.
Запобігти таким наслідкам допомагає своєчасна діагностика та адекватне лікування — особливо на ранніх стадіях.
Профілактика невроми Мортона
Хоча неврома Мортона найчастіше розвивається поступово, її виникнення можна попередити або значно відтермінувати, якщо дотримуватися простих профілактичних рекомендацій. Основна мета — запобігти хронічному тиску на міжплесневі нерви та забезпечити правильну біомеханіку стопи.
Правильне взуття та догляд за стопами
Найважливіший профілактичний крок — вибір якісного, зручного взуття, що не спричиняє тиску на передній відділ стопи:
- Взуття має бути достатньо широким у носку, щоб пальці не здавлювались.
- Перевагу слід надавати м’якій підошві з амортизацією, яка знижує ударні навантаження.
- Висота підборів — не вище 3–4 см для повсякденного використання.
- Регулярне використання ортопедичних устілок або супінаторів при плоскостопості чи підвищених навантаженнях.
Додатково рекомендовано:
- Проводити щоденну гігієну та огляд стоп, особливо за наявності діабету чи інших факторів ризику.
- Уникати тісного або зношеного взуття, яке сприяє здавленню плесна.
Зменшення навантаження на передній відділ стопи
Щоб запобігти надмірному навантаженню на ділянку між плесновими кістками:
- Обмежуйте тривале стояння або інтенсивну ходьбу на твердих поверхнях.
- Чередуйте активність протягом дня: чергуйте рух із періодами відпочинку.
- При роботі стоячи — використовуйте антишокові килимки або спеціальне взуття.
- Займайтесь вправами для укріплення м’язів стопи й гомілки — це покращує підтримку зв’язкового апарату.
- Контролюйте вагу тіла — надмірна маса тіла значно збільшує навантаження на стопи.
Систематичний підхід до профілактики дозволяє знизити ризик розвитку невроми Мортона, особливо в осіб із груп ризику — жінок, спортсменів, людей із плоскостопістю.
Методи лікування
Лікування невроми Мортона залежить від стадії захворювання, інтенсивності симптомів та реакції пацієнта на попередню терапію. У більшості випадків починають із консервативного підходу, а при неефективності — переходять до хірургічного втручання.
Консервативна терапія: взуття, устілки, ліки
Основна мета — зменшити тиск на нерв і зупинити прогресування захворювання. Сюди входить:
- Заміна взуття
Рекомендується м’яке, просторе взуття без високих підборів, із широким носком. Воно має зменшити здавлення переднього відділу стопи.
- Ортопедичні устілки або підкладки
Використовуються для розвантаження поперечного склепіння стопи та усунення надмірного тиску в зоні невроми.
- Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП)
Призначаються для зменшення болю та запалення (ібупрофен, напроксен).
- Корекція навантаження
Обмеження тривалого стояння, ходьби або занять спортом, що провокують симптоми.
Фізіотерапія та блокади
Фізіотерапевтичні методи підсилюють ефект консервативної терапії:
- Магнітотерапія, ультразвук, електрофорез — зменшують запалення та полегшують біль.
- Масаж і вправи для покращення кровообігу та зменшення спазму м’язів стопи.
- Ін'єкційні блокади з анестетиком і кортикостероїдом (наприклад, лідокаїн + дипроспан) безпосередньо в зону невроми швидко знімають біль, зменшують набряк і запалення.
Ці методи ефективні на початкових стадіях, але зазвичай мають тимчасову дію.
Хірургічне лікування при неефективності інших методів
Якщо біль зберігається попри консервативну терапію протягом 3–6 місяців, рекомендовано хірургічне втручання. Існують два основні варіанти:
Видалення невроми (нейроектомія)
Виконується через невеликий розріз на стопі. Уражена ділянка нерва повністю видаляється.
- Перевага: висока ефективність (до 90% успішних результатів).
- Недолік: можлива втрата чутливості між пальцями.
Декомпресія нерва
Менш травматична операція: хірург розсікає зв’язку, що стискає нерв, без його видалення. Підходить на ранніх етапах хвороби або як альтернатива видаленню.
Після операції потрібен короткий реабілітаційний період, зазвичай без гіпсової іммобілізації. Більшість пацієнтів повертаються до звичного життя протягом кількох тижнів.
.png)
.png)
.webp)
сервісу
