.svg)
Перелом ноги
.png)
Загальна інформація
Однією з найчастіших травм при падіннях, ударах, різних подіях та надмірних фізичних навантаженнях є перелом ноги.
Стан характеризується порушенням цілісності однієї чи кількох кісток та ушкодженням сусідніх структур: суглобів, м'язів, сухожиль, м'яких тканин.
Види
За видами переломи ноги бувають відкритими та закритими. Відкриті травми характеризуються ушкодженням шкірного покриву, при закритому типі цілісність м'яких тканин не порушена.
Виділяють також переломи зі зміщенням, у яких відбувається зміна становища кісткових структур, і зміщення. Ще одна класифікація поділяє подібні травми на три типи:
- прості, коли кістка поділяється на 2 окремі фрагменти;
- осколкові, при яких формуються 3 і більше осколків кістки;
- множинні, що характеризуються великим пошкодженням різних кісток однієї кінцівки.
Симптоми
Першими ознаками перелому ноги є:
- різкий біль у місці травми;
- видима деформація кінцівки;
- обмеження рухливості;
- неможливість спертися на ногу;
- набряклість м'яких тканин у сфері ушкодження;
- поява гематоми чи синця на шкірі у районі травми;
- неприродне становище ноги;
- патологічна рухливість кінцівки, що супроводжується хрускотом, у місці ушкодження.
При відкритому зламі спостерігається формування рани з рваними краями, в глибині якої можна побачити кісткові структури. У деяких випадках уламки кісток випирають назовні з місця ушкодження.
Діагностика опорно-рухового апарату
Діагностика
Найчастіше визначення перелому ноги досить візуального огляду, під час якого лікар вивчає симптоми та з'ясовує, за яких обставин сталася травма. Детально встановити точну локалізацію та характер пошкодження допомагають:
рентгенографія, КТ, УЗД, МРТ.
Додатково виконується стандартний комплекс лабораторних досліджень, які необхідні визначення загального стану пацієнта та виявлення прихованих патологій.
Переваги ортопедії і травматології Symbiotyka
.svg)
експерти
SVF-терапії
.svg)
до реабілітації
.svg)
.svg)
розташування
Операції при переломах ноги
Консервативна тактика можлива лише у разі закритих простих травм без зміщення, неускладнених ризиком зміщення кісткових уламків або можливої крововтрати. У такому випадку проводиться повна іммобілізація кінцівки з накладенням пов'язки гіпсу.
У решті випадків показано хірургічне лікування. Залежно від типу перелому ноги та ймовірних негативних наслідків для загального здоров'я у травматології використовується кілька видів оперативних втручань.
- Остеосинтез. Методика спрямована на відновлення цілісності кісткових структур шляхом з'єднання уламків з допомогою спеціальних фіксаторів – пластин, спиць, штифтів.
- Кісткова пластика. Спосіб хірургічного лікування, заснований на заміщенні пошкоджених ділянок іншими матеріалами: кісткою самого пацієнта чи донора, біосинтетичними аналогами.
- Репозиція. Операція, в ході якої відкритим або закритим способом відновлюється анатомічно правильне положення кісткових структур із подальшою зовнішньою фіксацією за допомогою гіпсу або лонгети.
У складних випадках, пов'язаних із множинними ушкодженнями, особливо у пацієнтів похилого віку, вдаються до ендопротезування.
Експертна думка лікаря
Незалежно від причини перелому ноги – це серйозна травма, що вимагає негайної лікарської допомоги.
Деякі види пошкоджень можуть значно знизити якість життя та навіть призвести до інвалідності. Дуже важливо якнайшвидше звернутися за медичною допомогою.
Консультація професора
Анатолій Іванович
- Досвід понад 20 років у тотальному та ревізійному ендопротезуванні.
- Одним із перших в Україні почав займатись ендопротезуванням суглобів.
- Стажування в ортопедичних центрах США та Європи.
- Автор 200+ наукових праць.
- Член Української асоціації ортопедів-травматологів.
Реабілітація
Термін спостереження за пацієнтом в умовах стаціонару варіюється від 1 до 5 діб залежно від складності перелому та проведеної процедури лікування. У цей період проводяться антибактеріальна та протизапальна терапія, заходи щодо профілактики тромбозів та набряків.
Після виписки необхідно дотримуватися основних рекомендацій:
- не навантажувати ушкоджену ногу;
- пересуватися тільки за допомогою допоміжних точок опори (милиць, тростини, інших пристроїв);
- приймати призначені препарати;
- регулярно відвідувати лікаря для контролю загоєння травми;
- не ігнорувати курс фізіотерапевтичних процедур.
Тривалість реабілітації залежить багатьох чинників, основним у тому числі є тяжкість перелому. У середньому цей період становить від 1,5 до 7 місяців.
.png)
.png)
.webp)
.webp)
сервісу
