Однією з найчастіших травм при падіннях, ударах, різних подіях та надмірних фізичних навантаженнях є перелом ноги.
Стан характеризується порушенням цілісності однієї чи кількох кісток та ушкодженням сусідніх структур: суглобів, м'язів, сухожиль, м'яких тканин.
За видами переломи ноги бувають відкритими та закритими. Відкриті травми характеризуються ушкодженням шкірного покриву, при закритому типі цілісність м'яких тканин не порушена.
Виділяють також переломи зі зміщенням, у яких відбувається зміна становища кісткових структур, і зміщення. Ще одна класифікація поділяє подібні травми на три типи:
Першими ознаками перелому ноги є:
При відкритому зламі спостерігається формування рани з рваними краями, в глибині якої можна побачити кісткові структури. У деяких випадках уламки кісток випирають назовні з місця ушкодження.
Найчастіше визначення перелому ноги досить візуального огляду, під час якого лікар вивчає симптоми та з'ясовує, за яких обставин сталася травма. Детально встановити точну локалізацію та характер пошкодження допомагають:
рентгенографія, КТ, УЗД, МРТ.
Додатково виконується стандартний комплекс лабораторних досліджень, які необхідні визначення загального стану пацієнта та виявлення прихованих патологій.
Незалежно від причини перелому ноги – це серйозна травма, що вимагає негайної лікарської допомоги.
Деякі види пошкоджень можуть значно знизити якість життя та навіть призвести до інвалідності. Дуже важливо якнайшвидше звернутися за медичною допомогою.
Термін спостереження за пацієнтом в умовах стаціонару варіюється від 1 до 5 діб залежно від складності перелому та проведеної процедури лікування. У цей період проводяться антибактеріальна та протизапальна терапія, заходи щодо профілактики тромбозів та набряків.
Після виписки необхідно дотримуватися основних рекомендацій:
Тривалість реабілітації залежить багатьох чинників, основним у тому числі є тяжкість перелому. У середньому цей період становить від 1,5 до 7 місяців.
Консервативна тактика можлива лише у разі закритих простих травм без зміщення, неускладнених ризиком зміщення кісткових уламків або можливої крововтрати. У такому випадку проводиться повна іммобілізація кінцівки з накладенням пов'язки гіпсу.
У решті випадків показано хірургічне лікування. Залежно від типу перелому ноги та ймовірних негативних наслідків для загального здоров'я у травматології використовується кілька видів оперативних втручань.
У складних випадках, пов'язаних із множинними ушкодженнями, особливо у пацієнтів похилого віку, вдаються до ендопротезування.