.svg)
Деформуючий артроз суглоба
.png)
Що таке деформуючий артроз суглоба
Деформуючий артроз суглоба — це хронічне дегенеративне захворювання, при якому відбувається поступове руйнування хрящової тканини, зміни структури кісток та деформація суглоба. Цей процес супроводжується болем, обмеженням рухливості та порушенням функції кінцівки або суглоба.
При деформуючому артрозі з часом зменшується амплітуда рухів у суглобі, з’являється скутість, хрускіт і біль під час навантаження або у спокої. Вторинні зміни в кістковій тканині призводять до деформації суглоба та нерівномірного розподілу навантаження, що може викликати розвиток додаткових уражень суміжних структур.
Деформуючий артроз є однією з найпоширеніших причин інвалідизації дорослого населення, особливо серед людей похилого віку та осіб із підвищеним навантаженням на суглоби. Рання діагностика і комплексне лікування дозволяють уповільнити прогресування захворювання та підтримати функцію суглоба.
Причини та фактори ризику
Деформуючий артроз суглоба розвивається через поєднання природних вікових змін, механічних пошкоджень та генетичної схильності. Розуміння факторів ризику дозволяє своєчасно проводити профілактику та раннє лікування, щоб уповільнити прогресування захворювання та запобігти ускладненням.
Вікові зміни та старіння суглобів
З віком відбувається природне зношування суглобового хряща:
- зменшується еластичність і міцність хрящової тканини;
- знижується здатність до відновлення пошкоджень;
- збільшується ризик розвитку дегенеративних змін та деформації суглоба.
Ці процеси є основним фактором розвитку артрозу у людей старшого віку.
Травми та перенавантаження
Механічні пошкодження і повторні навантаження сприяють ушкодженню хряща та кісток:
- переломи, підвивихи, вивихи;
- професійні або спортивні перевантаження;
- надмірна маса тіла, що збільшує навантаження на суглоб.
Такі фактори прискорюють руйнування суглобового хряща і сприяють деформації.
Генетична схильність та супутні захворювання
Спадкові чинники і хронічні захворювання впливають на розвиток артрозу:
- спадкова слабкість хрящової тканини;
- попередні артрити та запальні захворювання суглобів;
- супутні ортопедичні проблеми, які порушують навантаження на суглоб.
Це визначає підвищену ймовірність раннього розвитку деформуючого артрозу.
Ендокринні та обмінні порушення
Дисбаланс гормонів та метаболічні зміни впливають на стан суглобів:
- цукровий діабет та порушення обміну речовин;
- гормональні дисбаланси, що знижують регенеративні здатності хряща;
- порушення мінерального обміну, що ослаблює кісткову тканину.
Контроль цих факторів допомагає зменшити ризик прогресування деформуючого артрозу.
Симптоми
Деформуючий артроз суглоба проявляється поступово і характеризується комбінацією больового синдрому, обмеженням рухливості та деформацією. Рання діагностика дозволяє своєчасно розпочати лікування та зменшити ризик ускладнень.
Біль у суглобі при навантаженні та в спокої
Біль є основним симптомом артрозу:
- посилюється при фізичному навантаженні, ходьбі, підйомі сходів;
- на пізніх стадіях може турбувати і в спокої;
- має ниючий або давлячий характер і змушує пацієнта обмежувати активність.
Біль впливає на повсякденне життя та призводить до компенсаторних змін у ході.
Обмеження рухливості та скутості
Поступове руйнування хряща обмежує рухи суглоба:
- труднощі при згинанні та розгинанні;
- відчуття скутості, особливо після відпочинку або тривалого сидіння;
- поступове зниження амплітуди рухів.
Це обмежує фізичну активність і погіршує якість життя.
Хрускіт, скрип та відчуття тертя
Дегенеративні зміни в суглобі супроводжуються механічними симптомами:
- хрускіт або скрип при русі;
- відчуття тертя кісток одна об одну;
- іноді — відчуття нестабільності суглоба.
Ці симптоми допомагають лікарю запідозрити деформуючий артроз.
Деформація суглоба та зміна форми кінцівки
На пізніх стадіях з’являються виражені структурні зміни:
- зміна форми суглоба та контурів кінцівки;
- нерівномірне навантаження на сусідні суглоби;
- компенсаторні зміни в поставі та ході.
Деформація знижує функціональні можливості кінцівки і може потребувати хірургічного втручання.
Діагностика опорно-рухового апарату
Діагностика
Діагностика деформуючого артрозу суглоба спрямована на підтвердження наявності дегенеративних змін, визначення їхнього ступеня та виключення інших захворювань суглобів. Своєчасне обстеження дозволяє підібрати ефективне лікування та запобігти прогресуванню деформації.
Огляд ортопеда та оцінка функції суглоба
На первинному прийомі лікар:
- проводить візуальний огляд суглоба та кінцівки;
- оцінює амплітуду рухів, силу м’язів і стабільність суглоба;
- виявляє болючість, хрускіт та набряклість;
- аналізує ходу та компенсаторні механізми при рухах.
Фізикальний огляд дозволяє запідозрити артроз на ранніх стадіях і визначити потребу в додаткових дослідженнях.
Інструментальні методи (рентген, МРТ, УЗД)
Інструментальні дослідження допомагають оцінити стан хряща, кістки та навколишніх структур:
- Рентгенографія — визначає звуження суглобової щілини, остеофіти, деформації;
- МРТ — дозволяє оцінити стан хряща, м’яких тканин та ранні дегенеративні зміни;
- УЗД — допомагає виявити синовіт, набряк та патології м’яких тканин.
Ці методи дозволяють точно визначити стадію артрозу та підібрати оптимальну тактику лікування.
Лабораторні дослідження для виключення запальних артритів
Лабораторні тести допомагають виключити запальні процеси, які можуть імітувати симптоми артрозу:
- загальний аналіз крові;
- показники запалення (С-реактивний білок, ШОЕ);
- ревматологічні маркери (RF, ACPA) при підозрі на ревматичні артрити.
Це дозволяє диференціювати деформуючий артроз від запальних захворювань і сформувати індивідуальний план лікування.
Переваги ортопедії і травматології Symbiotyka
.svg)
експерти
SVF-терапії
.svg)
до реабілітації
.svg)
.svg)
розташування
.svg)
Лікування
Лікування деформуючого артрозу суглоба залежить від стадії захворювання, вираженості симптомів та функціонального стану кінцівки. Основні цілі терапії — зменшення болю, відновлення рухливості, уповільнення прогресування дегенеративних змін і підтримка функції суглоба. Методи лікування поділяються на консервативні та хірургічні.
Консервативні методи
Консервативне лікування застосовується на ранніх стадіях або при помірних змінах у суглобі:
Медикаментозна терапія
- знеболювальні засоби та нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) для зменшення болю та набряку;
- хондропротектори для підтримки хрящової тканини та сповільнення дегенерації;
- нутрицевтики та вітаміни для зміцнення кісткової тканини.
Фізіотерапія та ЛФК
- магнітотерапія, ультразвук, лазеротерапія для покращення кровообігу та живлення тканин;
- лікувальна фізкультура для зміцнення м’язів, відновлення амплітуди рухів та стабілізації суглоба;
- вправи на баланс та координацію для запобігання травмам.
Ортопедичні пристрої та корекція навантажень
- використання ортезів, спеціального взуття або устілок для зменшення навантаження;
- контроль фізичного навантаження та оптимізація способу життя;
- поступове збільшення активності під контролем лікаря.
Консервативні методи дозволяють зменшити симптоми, покращити функцію суглоба і відстрочити необхідність хірургічного втручання.
Хірургічне лікування
Хірургічні методи застосовуються при прогресуючому артрозі, деформації суглоба або неефективності консервативної терапії:
Артроскопія та дебрідмент
- видалення уламків кістки та ушкодженого хряща;
- очищення суглоба для поліпшення рухливості;
- застосовується на ранніх або середніх стадіях захворювання.
Остеотомія для корекції навантаження
- зміна положення кісток для рівномірного розподілу навантаження;
- уповільнення прогресування артрозу та зменшення болю;
- застосовується при локальних ураженнях суглоба.
Ендопротезування суглоба у важких випадках
- заміна ураженого суглоба штучним протезом;
- відновлення рухливості, зменшення болю та покращення функції кінцівки;
- рекомендується при вираженому руйнуванні хряща і деформації суглоба.
Вибір хірургічного методу залежить від стадії артрозу, віку пацієнта та рівня його фізичної активності.
Відновлення та реабілітація
Реабілітація після лікування деформуючого артрозу суглоба є ключовим етапом для відновлення рухливості, зміцнення м’язового корсету та запобігання повторним ускладненням. Програма реабілітації підбирається індивідуально залежно від стадії артрозу, методу лікування та загального стану пацієнта.
Вправи після лікування або операції
Фізичні вправи допомагають відновити рухливість та зміцнити м’язи:
- лікувальна фізкультура для відновлення амплітуди рухів суглоба;
- вправи на зміцнення м’язів навколо ураженого суглоба;
- балансувальні та координаційні вправи для стабілізації кінцівки;
- поступове збільшення навантаження під контролем реабілітолога.
Регулярне виконання вправ забезпечує ефективне відновлення функції суглоба.
Контроль навантаження та правильне харчування
Для безпечного відновлення рекомендується:
- уникати надмірних фізичних навантажень і різких рухів;
- оптимізувати повсякденну активність відповідно до рекомендацій лікаря;
- забезпечити збалансоване харчування з достатнім вмістом білка, вітамінів та мінералів для підтримки хряща та кісткової тканини.
Це сприяє збереженню здоров’я суглоба та уповільнює прогресування артрозу.
Моніторинг функції суглоба та регулярні контрольні обстеження
Своєчасний контроль дозволяє оцінювати ефективність лікування та реабілітації:
- планові огляди у ортопеда;
- контроль обсягу рухів, сили м’язів та стабільності кінцівки;
- повторні інструментальні обстеження (рентген, МРТ, УЗД) за потреби;
- оцінка болю та функції суглоба для своєчасної корекції програми реабілітації.
Регулярний моніторинг допомагає запобігти прогресуванню захворювання та забезпечує стабільну функцію кінцівки.
Консультація професора
Анатолій Іванович
- Досвід понад 20 років у тотальному та ревізійному ендопротезуванні.
- Одним із перших в Україні почав займатись ендопротезуванням суглобів.
- Стажування в ортопедичних центрах США та Європи.
- Автор 200+ наукових праць.
- Член Української асоціації ортопедів-травматологів.
Можливі ускладнення
Деформуючий артроз суглоба при несвоєчасному лікуванні або недостатньому контролі процесу може призвести до серйозних ускладнень. Вони суттєво впливають на функцію кінцівки, біомеханіку ходи та якість життя пацієнта.
Прогресуюча деформація суглоба
З часом дегенеративні зміни можуть посилюватися:
- збільшення кутів деформації та нерівномірність суглобових поверхонь;
- погіршення стабільності та амплітуди рухів;
- обмеження функції кінцівки та підвищений ризик травм.
Прогресування деформації ускладнює пересування та збільшує навантаження на сусідні суглоби.
Хронічний больовий синдром
Біль стає постійним і турбує навіть у стані спокою:
- ниючий або давлячий біль у суглобі;
- посилення під час навантаження або фізичної активності;
- обмеження повсякденної діяльності та фізичної активності.
Хронічний біль значно знижує якість життя і часто є показанням до більш активного лікування.
Вторинні зміни в сусідніх суглобах
Зміни біомеханіки та нерівномірне навантаження призводять до:
- розвитку артрозу суміжних суглобів;
- посилення болю та обмеження рухливості;
- м’язової слабкості та порушень ходи.
Своєчасне лікування та реабілітація допомагають мінімізувати ризик вторинних уражень.
Профілактика деформуючого артрозу
Профілактика деформуючого артрозу спрямована на збереження здоров’я суглобів, підтримку їхньої функції та запобігання прогресуванню дегенеративних змін. Комплексні заходи допомагають знизити ризик розвитку болю, деформації та ускладнень.
Контроль ваги та підтримка активності
- підтримка оптимальної маси тіла для зменшення навантаження на суглоби;
- уникання надмірних та ударних навантажень;
- рівномірний розподіл фізичної активності протягом дня.
Контроль ваги допомагає зберегти функцію суглобів і уповільнити прогресування дегенеративних змін.
Регулярні фізичні вправи для суглобів
- вправи на зміцнення м’язів навколо суглобів;
- розтяжка та вправи на підтримку амплітуди рухів;
- балансувальні та координаційні вправи для стабілізації кінцівок.
Регулярна фізична активність підтримує функціональність суглобів та зменшує ризик розвитку артрозу.
Своєчасне лікування травм та хронічних захворювань
- рання діагностика та лікування переломів, вивихів і перевантажень;
- контроль запальних та хронічних захворювань, що впливають на стан суглобів;
- усунення факторів, які підвищують ризик дегенеративних змін.
Своєчасне лікування допомагає зберегти здоров’я суглобів і запобігти деформації та болю.
.png)
.png)
.webp)
.webp)
сервісу
