.svg)
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ)
Що таке синдром полікістозних яєчників?
Синдром полікістозних яєчників — це одне з найпоширеніших ендокринних порушень у жінок репродуктивного віку. Це хронічний стан, що впливає на роботу яєчників, гормональний баланс і фертильність. Виявляється через нерегулярні менструації, підвищений рівень андрогенів (чоловічих гормонів) і утворення численних дрібних кіст у яєчниках. Якщо не лікувати СПКЯ, можуть виникнути серйозні ускладнення — від безпліддя до метаболічного синдрому.
СПКЯ визначається на основі клінічних, лабораторних і ультразвукових критеріїв. Для постановки діагнозу зазвичай використовуються Роттердамські критерії, згідно з якими синдром діагностується при наявності двох із трьох ознак:
- Овуляторна дисфункція: нерегулярні або відсутні менструації;
- Гіперандрогенія: клінічні (наприклад, акне, гірсутизм) або лабораторні ознаки надлишку чоловічих гормонів;
- Полікістозні яєчники: при УЗД виявляються збільшені яєчники з великою кількістю фолікулів малого розміру (більше ніж 12 у кожному яєчнику).
СПКЯ — це не лише гінекологічне, а й ендокринне захворювання, що зачіпає функцію щитоподібної залози, інсулінорезистентність і метаболічні процеси в організмі.
СПКЯ є однією з найпоширеніших причин жіночого безпліддя. Через хронічну ановуляцію яйцеклітина не дозріває або не виходить із фолікула, що унеможливлює природне зачаття. У жінок із цим синдромом часто спостерігається подовження менструального циклу (олігоменорея) або його повна відсутність (аменорея).
Причини та фактори ризику
СПКЯ — це мультифакторне захворювання, тобто його розвиток залежить від поєднання кількох чинників: генетичних, ендокринних, метаболічних і поведінкових. Розуміння цих причин допомагає не лише краще діагностувати стан, а й розробити ефективну програму лікування та профілактики.
Генетична схильність
У жінок, у яких матір, сестра або бабуся мали СПКЯ чи порушення менструального циклу, ризик розвитку синдрому зростає. Генетична компонента відіграє ключову роль, особливо у формуванні чутливості до інсуліну та регуляції рівня андрогенів.
Наукові дослідження вказують, що СПКЯ може передаватись у спадок, імовірно, полігенним типом, тобто за участі декількох генів, відповідальних за гормональний баланс, чутливість до інсуліну та регуляцію репродуктивної функції.
Гормональні порушення (інсулінорезистентність, гіперандрогенія)
Однією з головних ендокринних причин СПКЯ є інсулінорезистентність — стан, за якого клітини організму стають менш чутливими до інсуліну. Це призводить до підвищення його рівня в крові (гіперінсулінемії), що стимулює яєчники до вироблення надмірної кількості андрогенів.
Підвищення андрогенів порушує процес дозрівання фолікулів, блокує овуляцію, спричиняє косметичні проблеми (вугрі, гірсутизм, облисіння). Зміщення балансу між ЛГ і ФСГ також сприяє утворенню незрілих фолікулів у яєчниках.
Цей порочний круг "інсулін — андрогени — відсутність овуляції" є одним із головних механізмів розвитку СПКЯ, особливо в пацієнток із надмірною масою тіла.
Роль способу життя та харчування
Фактори способу життя не є прямою причиною синдрому, але значно впливають на вираженість симптомів і перебіг захворювання. До таких факторів належать:
- Низька фізична активність;
- Надмірне споживання простих вуглеводів і висококалорійної їжі;
- Хронічний стрес і недосипання;
- Паління та інші шкідливі звички.
Надмірна вага і ожиріння не тільки посилюють інсулінорезистентність, а й сприяють підвищенню рівня естрогенів, що додатково порушує гормональний баланс. Саме тому модифікація способу життя — перший крок у лікуванні СПКЯ: корекція харчування, фізична активність і контроль ваги можуть істотно покращити стан пацієнтки навіть без медикаментозного втручання.
Основні симптоми СПКЯ
Симптоми СПКЯ можуть відрізнятися в залежності від віку, фази життя, гормонального фону та супутніх захворювань. У більшості жінок синдром проявляється комплексно, водночас впливаючи на менструальну, ендокринну, репродуктивну та метаболічну функції.
Порушення менструального циклу
Один із найпоширеніших симптомів СПКЯ — нерегулярні або відсутні менструації. У деяких жінок цикл може тривати понад 35 днів (олігоменорея), а в тяжчих випадках — бути відсутнім більше трьох місяців (аменорея).
Причина — анувуляція, тобто відсутність овуляції. Без дозрівання яйцеклітини цикл не завершується повноцінною менструацією. Це порушення може призводити не лише до проблем із фертильністю, а й до гіперплазії ендометрія через тривалу дію естрогенів без протидії прогестерону.
Вугрі, надмірне оволосіння, випадіння волосся
Підвищений рівень андрогенів викликає так звану андрогенну симптоматику:
- Акне — найчастіше у зоні нижньої третини обличчя, спини, грудей;
- Гірсутизм — надмірне оволосіння на обличчі, грудях, животі, спині (типово для чоловічого типу);
- Андрогенна алопеція — витончення волосся, особливо в зоні проділу та на тім’яній ділянці.
Ці симптоми не лише фізично дискомфортні, а й негативно впливають на психоемоційний стан, знижуючи самооцінку та якість життя.
Проблеми із фертильністю
СПКЯ є однією з провідних причин безпліддя у жінок репродуктивного віку. Через порушення овуляції не відбувається вихід яйцеклітини з фолікула, що унеможливлює природне зачаття.
І навіть за настання вагітності існує підвищений ризик таких ускладнень, як:
- Загроза викидня;
- Гестаційний діабет;
- Прееклампсія;
- Народження дітей із надмірною вагою або затримкою розвитку.
Без належного лікування та контролю вагітність може бути складною, тому важливо своєчасно звертатися до лікаря.
Зміни ваги та ожиріння
Більшість жінок із СПКЯ стикаються з порушенням обміну речовин, що проявляється:
- Набором ваги, особливо в зоні живота (абдомінальне ожиріння);
- Складнощами зі схудненням навіть при дієтах;
- Інсулінорезистентністю та підвищеним апетитом.
Ожиріння посилює всі інші симптоми синдрому: гіршу чутливість до інсуліну, вищий рівень андрогенів, посилення акне та гірсутизму. Це створює замкнене коло, яке потребує комплексного підходу до лікування: від зміни способу життя до медикаментозної терапії.
Як встановлюється діагноз
Діагностика СПКЯ передбачає комплексний підхід, оскільки немає єдиного аналізу, який би однозначно підтверджував синдром. Для встановлення діагнозу лікар проводить ретельну клінічну оцінку, обстеження на апаратах візуалізації, аналізи крові та виключення інших станів, що можуть викликати схожі симптоми.
Медичний огляд і збір анамнезу
Первинна консультація починається з детального збору анамнезу, зокрема:
- тривалості та характеру менструального циклу;
- симптомів гіперандрогенії (акне, оволосіння, випадіння волосся);
- спроб завагітніти;
- змін у вазі та способу життя.
Під час огляду лікар оцінює тип статури, наявність вугрових висипань, розподіл волосся, інші ознаки ендокринних порушень. Усе це дозволяє запідозрити СПКЯ ще на первинному етапі.
УЗД органів малого тазу
Трансвагінальне або трансабдомінальне УЗД допомагає виявити морфологічні зміни в яєчниках. Для полікістозних яєчників характерне:
- збільшення об’єму яєчників;
- наявність більше ніж 12 дрібних фолікулів (розміром 2–9 мм), розташованих по периферії;
- потовщення строми.
Однак варто враховувати, що одного лише УЗД недостатньо для встановлення діагнозу. Полікістозні зміни можуть спостерігатися і в жінок без СПКЯ, особливо в підлітковому віці або при стресах.
Аналізи гормонального профілю
Гормональне обстеження є ключовим етапом:
- Тестостерон загальний і вільний — для підтвердження гіперандрогенії;
- ЛГ і ФСГ — порушене співвідношення (ЛГ/ФСГ > 2:1) є типовим для СПКЯ;
- Пролактин — для виключення гіперпролактинемії;
- ТТГ і Т4 вільний — для оцінки функції щитоподібної залози;
- 17-OH-прогестерон — для виключення вродженої гіперплазії наднирників;
- Інсулін і глюкоза натще, HOMA-індекс — для виявлення інсулінорезистентності.
Ці дослідження допомагають оцінити загальний гормональний фон і виявити відхилення, характерні для СПКЯ.
Виключення інших захворювань
СПКЯ — діагноз виключення. Це означає, що перед його встановленням потрібно впевнитися, що схожі симптоми не спричинені іншими хворобами, зокрема:
- Гіпотиреоз або тиреотоксикоз;
- Пухлини наднирників або яєчників, які продукують андрогени;
- Вроджена гіперплазія кори наднирників;
- Синдром Кушинга;
- Гіперпролактинемія.
Для цього можуть бути призначені додаткові аналізи, МРТ гіпофіза, тест з дексаметазоном або інші специфічні дослідження.
Лише після виключення інших патологій і підтвердження мінімум двох із трьох основних критеріїв можна остаточно встановити діагноз СПКЯ.
Сучасні підходи до лікування СПКЯ
Лікування синдрому полікістозних яєчників має бути комплексним, індивідуалізованим і тривалим. Воно залежить від основної мети пацієнтки: нормалізація менструального циклу, полегшення симптомів гіперандрогенії, зниження ваги чи лікування безпліддя. Ефективна терапія передбачає поєднання зміни способу життя, медикаментів і, за потреби, хірургічного втручання.
Медикаментозне лікування (гормональна терапія, метформін тощо)
Основу медикаментозного лікування становлять гормональні контрацептиви — комбіновані препарати, що містять естроген і прогестин. Вони:
- нормалізують менструальний цикл;
- знижують рівень андрогенів;
- поліпшують стан шкіри та зменшують гірсутизм;
- захищають ендометрій від гіперплазії.
У пацієнток із інсулінорезистентністю часто призначають метформін — препарат, який підвищує чутливість до інсуліну, знижує рівень глюкози й андрогенів у крові, сприяє відновленню овуляції та зменшенню ваги.
За потреби можуть також застосовуватись:
- Антиандрогени (спіронолактон, фінастерид) — для боротьби з гірсутизмом та акне;
- Прогестини — у разі непереносимості КОК;
- Глюкокортикоїди — в окремих випадках, пов’язаних із наднирниковими формами гіперандрогенії.
Самолікування при СПКЯ неприпустиме — призначення препаратів має здійснювати лише лікар-гінеколог або ендокринолог після повного обстеження.
Зміна способу життя: дієта і фізична активність
Зниження ваги на 5–10 % може значно покращити гормональний баланс і сприяти відновленню овуляції. Саме тому здоровий спосіб життя є першочерговим методом лікування, особливо при надмірній масі тіла.
Рекомендації включають:
- Дієту з низьким глікемічним індексом — перевага складним вуглеводам, зменшення цукру та рафінованих продуктів;
- Контроль калорійності харчування;
- Регулярну фізичну активність — щонайменше 150 хвилин на тиждень аеробних вправ;
- Сон та зменшення стресу — як факторів, що впливають на обмін речовин і гормональний фон.
Навіть за відсутності медикаментів, зміна способу життя часто дає позитивні результати: відновлюється цикл, знижується рівень андрогенів, поліпшується фертильність.
Лікування безпліддя при СПКЯ
У жінок, які планують вагітність, лікування СПКЯ орієнтоване на відновлення овуляції. Основні методи:
- Кломіфен цитрат або летрозол — препарати першої лінії для стимуляції овуляції;
- Метформін — у поєднанні з кломіфеном при інсулінорезистентності;
- Ін’єкційні гонадотропіни — при неефективності перших препаратів;
- Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) — за наявності додаткових факторів безпліддя.
Лікування безпліддя завжди проводиться під контролем спеціалістів репродуктивної медицини з регулярним УЗ-моніторингом.
Хірургічне лікування: лапароскопічна каутеризація яєчників (за потреби)
У випадках резистентності до медикаментозної стимуляції або якщо жінка не реагує на стандартну терапію, може застосовуватись лапароскопічна каутеризація яєчників — мінімально інвазивна операція, що передбачає точкове припікання (каутеризацію) тканини яєчника.
Цей метод:
- знижує вироблення андрогенів;
- стимулює відновлення овуляції;
- може бути ефективним при низькій чутливості до ліків.
Втручання проводиться лапароскопічно (через невеликі проколи в черевній стінці) і не потребує тривалого відновлення. Застосовується лише в ретельно відібраних пацієнток після комплексного обстеження.
Підтримка та реабілітація
СПКЯ — це хронічний стан, який потребує не лише первинного лікування, а й довготривалої підтримки. Жінки зі СПКЯ повинні регулярно проходити обстеження, коригувати терапію й отримувати кваліфіковану допомогу для збереження як фізичного, так і психічного здоров’я. Комплексна реабілітація передбачає взаємодію з лікарями різних спеціальностей — гінекологом, ендокринологом, дієтологом і психологом.
Психоемоційна підтримка та робота з психологом
Жінки з СПКЯ часто стикаються з емоційними труднощами:
- зниження самооцінки через акне, гірсутизм чи зайву вагу;
- тривожність і депресивні стани;
- напруга, пов’язана з труднощами завагітніти;
- емоційне вигорання від тривалого лікування.
Робота з психологом або психотерапевтом допомагає:
- краще прийняти діагноз;
- опанувати емоції;
- зменшити тривогу, пов’язану з тілесними змінами;
- сформувати мотивацію до здорового способу життя.
У деяких випадках доцільною є когнітивно-поведінкова терапія — ефективний метод підтримки при хронічних станах, що поєднує психологічну допомогу та зміну моделей поведінки.
Тривалий контроль гормонального балансу
Після встановлення діагнозу СПКЯ жінка повинна перебувати під регулярним наглядом гінеколога-ендокринолога. Це дозволяє:
- коригувати дозування препаратів;
- контролювати овуляцію, особливо у період планування вагітності;
- своєчасно виявляти ускладнення або супутні порушення;
- проводити моніторинг ендометрія, щоб уникнути гіперплазії.
Рекомендовано проходити огляд не рідше 1 разу на 6–12 місяців, залежно від форми перебігу синдрому та індивідуального плану лікування.
Гормональний контроль включає:
- повторне визначення рівня ЛГ, ФСГ, тестостерону, інсуліну;
- оцінку УЗД-картини яєчників та ендометрія;
- відстеження менструального циклу.
Моніторинг ваги та метаболічного здоров’я
Через високу частоту інсулінорезистентності та метаболічного синдрому, пацієнтки зі СПКЯ мають бути особливо уважними до:
- індексу маси тіла (ІМТ);
- розподілу жиру (особливо абдомінального ожиріння);
- рівня глюкози крові, глікованого гемоглобіну, ліпідного профілю.
Регулярний моніторинг дозволяє своєчасно виявити:
- ризик розвитку цукрового діабету 2 типу;
- дисліпідемію — підвищення холестерину та тригліцеридів;
- артеріальну гіпертензію.
У таких випадках обов’язковою є співпраця з ендокринологом і дієтологом, корекція харчування, підбір фізичної активності й, за потреби, призначення метформіну чи інших препаратів для нормалізації обміну речовин.
Можливі ускладнення при відсутності лікування
СПКЯ — це не лише проблема менструального циклу чи фертильності. Без належного лікування та регулярного контролю цей синдром може призвести до серйозних ускладнень, що впливають на загальний стан здоров’я, репродуктивну функцію, метаболізм і навіть тривалість життя. Більшість ускладнень можна попередити або суттєво зменшити їхній ризик при своєчасному виявленні та грамотному лікуванні.
Безпліддя або труднощі із зачаттям
Одне з найчастіших і найбільш емоційно болючих ускладнень СПКЯ — порушення фертильності. Через хронічну ановуляцію яйцеклітина або не дозріває, або не виходить із фолікула, а отже, природне зачаття стає неможливим. Навіть якщо овуляція періодично відбувається, якість яйцеклітин може бути зниженою.
Крім того, при СПКЯ можливі:
- нерегулярні або відсутні цикли овуляції;
- зниження функції ендометрія;
- труднощі з імплантацією ембріона;
- підвищений ризик ранніх викиднів.
Нелікований СПКЯ значно ускладнює зачаття й може стати причиною вторинного безпліддя.
Метаболічний синдром, діабет 2 типу
Інсулінорезистентність — один із головних механізмів розвитку СПКЯ. Без лікування цей стан прогресує, що з часом призводить до:
- порушення вуглеводного обміну;
- гіперінсулінемії;
- цукрового діабету 2 типу (часто вже в молодому віці).
Крім того, СПКЯ часто поєднується з метаболічним синдромом, що включає:
- ожиріння (особливо абдомінального типу);
- підвищений рівень холестерину і тригліцеридів;
- артеріальну гіпертензію;
- системне запалення.
Ці фактори підвищують ризик серйозних хронічних захворювань і потребують постійного моніторингу.
Підвищений ризик серцево-судинних захворювань
У жінок зі СПКЯ ризик атеросклерозу, ішемічної хвороби серця, інсульту та інфаркту вищий, ніж у загальній популяції. Це пояснюється сукупністю чинників:
- хронічне запалення;
- дисліпідемія (підвищення "поганого" холестерину та зниження "хорошого");
- порушення згортання крові;
- надмірна вага.
Нелікований СПКЯ призводить до формування серцево-судинного ризику вже в молодому віці, що особливо небезпечно при одночасному палінні, гіподинамії чи спадковій схильності до ССЗ.
Ризики для психічного здоров’я
СПКЯ — це не лише фізіологічна, а й психо-соціальна проблема. Жінки з цим діагнозом частіше стикаються з:
- депресивними станами;
- тривожністю;
- зниженням самооцінки;
- розладами харчової поведінки (наприклад, компульсивним переїданням);
- емоційним вигоранням, пов’язаним із тривалим лікуванням або спробами завагітніти.
Психоемоційне навантаження посилюється естетичними симптомами (акне, випадіння волосся, гірсутизм), які впливають на якість життя та соціальну активність.
Саме тому при лікуванні СПКЯ важливо враховувати не лише гормональний, а й психоемоційний компонент — забезпечити підтримку психолога, сформувати довірливий контакт із лікарем, а також надавати пацієнтці повну інформацію про хворобу.
Профілактика та раннє виявлення
Хоча СПКЯ має генетичну природу і не завжди піддається повному запобіганню, раннє виявлення і модифікація факторів ризику допомагають запобігти розвитку ускладнень, зберегти репродуктивне здоров’я та уникнути потреби в агресивному лікуванні. Профілактика СПКЯ включає як медичні огляди, так і здоровий спосіб життя.
Кому варто проходити обстеження
Обстеження на СПКЯ рекомендується проходити жінкам і дівчатам, які мають один або кілька з таких симптомів:
- нерегулярні менструації (особливо, якщо цикл довший за 35 днів або відсутній понад 3 місяці);
- акне, гірсутизм, випадіння волосся;
- зайва вага або труднощі зі схудненням;
- проблеми із зачаттям;
- наявність СПКЯ в родичок першої лінії (мама, сестра).
Також обстеження показане при виявленні інсулінорезистентності, предіабету, метаболічного синдрому або підвищеного рівня андрогенів у загальному аналізі крові.
Чим раніше виявити порушення, тим простіше їх скоригувати — часто навіть без медикаментів, лише за рахунок змін у способі життя.
Роль регулярних гінекологічних оглядів
Планові гінекологічні огляди — один із найефективніших способів ранньої діагностики СПКЯ. Варто проходити консультацію гінеколога:
- не рідше одного разу на рік, навіть за відсутності скарг;
- після початку статевого життя;
- після появи будь-яких симптомів порушення циклу, болю, незвичних виділень.
Регулярний огляд дозволяє:
- виявити полікістозну морфологію яєчників;
- оцінити гормональний фон та характер циклу;
- контролювати стан ендометрія;
- попередити розвиток ускладнень.
Також під час огляду лікар може порадити пройти УЗД органів малого тазу або здати гормональні аналізи, навіть якщо симптоми не виражені.
Значення здорового способу життя для профілактики
Хоча спадкову схильність змінити неможливо, спосіб життя напряму впливає на ризик розвитку СПКЯ або на вираженість його симптомів. Для зниження ризику важливо:
- підтримувати здорову вагу (ІМТ у межах 18,5–24,9);
- харчуватися збалансовано — обмежити прості вуглеводи, цукор, трансжири, збільшити частку клітковини, білка, складних вуглеводів;
- вести активний спосіб життя — регулярна фізична активність (кардіо + силові навантаження);
- уникати хронічного стресу, перевтоми, недосипання;
- контролювати рівень глюкози і ліпідів — особливо жінкам із надмірною вагою або спадковими ризиками.
Профілактичні дії ефективні навіть у жінок із виявленим СПКЯ — вони допомагають зменшити потребу в медикаментах, відновити овуляцію, нормалізувати цикл і покращити якість життя.
.png)
.png)
.webp)
сервісу
