Хибний суглоб плечової кістки

Основні симптоми

Біль та нестабільність у плечі

Одним із перших і найпомітніших симптомів хибного суглоба є хронічний біль у плечі, який не минає з часом або посилюється при спробі руху. Цей біль не схожий на гострий післятравматичний — він носить ниючий, виснажливий характер і пов'язаний із нестабільністю кістки.

Нестабільність виникає через відсутність щільного з’єднання між уламками кістки. У місці перелому створюється патологічна рухливість — "суглоб", якого не має бути.

Це призводить до:

• непередбачуваних рухів при зміні положення руки;
• підвищеного ризику повторної травми;
• відчуття слабкості або провисання кінцівки.

Обмеження рухів

Через біль, нестабільність і зміну анатомії плечового суглоба поступово зменшується амплітуда рухів:

• складно піднімати руку вгору;
• з’являються труднощі з обертанням плеча;
• звичні дії — зачісування, вдягання сорочки — стають болючими або неможливими.

Згодом виникає м’язова слабкість та атрофія, оскільки людина інстинктивно уникає навантаження на уражену руку.

Набряк або деформація в ділянці перелому

У ділянці хибного суглоба іноді зберігається помірний набряк, особливо після навантаження.

У деяких випадках помітна:

• візуальна деформація плеча;
• вкорочення руки або зміщення її осі;
• розширення м’яких тканин навколо місця незрощення.

Якщо хибний суглоб супроводжується запаленням або інфекцією, набряк може бути інтенсивнішим, із підвищенням температури шкіри в цій зоні.

Реабілітація після лікування

Фізіотерапія та лікувальна гімнастика

Реабілітація є обов’язковим етапом після хірургічного лікування хибного суглоба, оскільки саме вона забезпечує повноцінне функціональне відновлення плеча.

Фізіотерапія включає:

• магнітотерапію — для зменшення запалення й стимуляції кровообігу;
• електростимуляцію м’язів — для профілактики атрофії;
• ультразвукову терапію — для покращення метаболізму тканин;
• теплові процедури — на пізніх етапах для розслаблення м’язів і зменшення болю.

Після зняття іммобілізації пацієнт поступово переходить до лікувальної гімнастики (ЛФК). На початкових етапах це пасивні рухи під контролем фахівця, згодом — активні вправи для відновлення амплітуди та сили м’язів.

Відновлення функції плеча

Метою реабілітації є:

• повернення нормального обсягу рухів у плечовому суглобі;
• відновлення м’язового балансу навколо плеча та лопатки;
• покращення координації рухів руки;
• профілактика контрактур та повторного ушкодження.

Процес реабілітації триває від 2 до 6 місяців залежно від складності операції, віку пацієнта та супутніх захворювань. Фізичне навантаження має відновлюватися поступово — під наглядом реабілітолога.

Індивідуальні програми часто включають:

• вправи з гумовими стрічками, м’ячами;
• водну терапію (акватерапія);
• ерготерапію — навчання повсякденним діям з урахуванням фізичних обмежень.

Динамічне спостереження ортопеда

Упродовж усього відновного періоду пацієнт перебуває під наглядом лікаря-ортопеда, що дозволяє:

• своєчасно виявити ускладнення;
• оцінити ефективність остеосинтезу;
• коригувати фізичне навантаження;
• ухвалити рішення про завершення реабілітації або її продовження.

Контрольні обстеження включають:

• клінічну оцінку стану плеча (рухи, біль, сила м’язів);
• рентген-контроль (через 1, 3, 6 місяців);
• оцінку самопочуття пацієнта та адаптації до побутового навантаження.

Лише за умов активної участі самого пацієнта та регулярного спостереження можна досягти повного відновлення функцій руки після хибного суглоба.

Профілактика розвитку хибного суглоба

Правильне лікування переломів

Найефективніший спосіб уникнути утворення хибного суглоба — це якісне та своєчасне лікування первинного перелому.

До основних принципів профілактики належать:

• точна діагностика перелому із визначенням типу й складності пошкодження;
• вибір адекватної методики лікування — консервативної або оперативної;
• надійна фіксація уламків за допомогою гіпсу, ортезів або остеосинтезу;
• мінімізація інвазивності втручань, щоб зберегти кровопостачання та м’які тканини.

Лікування має проводитися в умовах спеціалізованого травматологічного або ортопедичного відділення з досвідом у лікуванні складних переломів.

Контроль за процесом зрощення кістки

Навіть при правильному початковому лікуванні важливо регулярно контролювати динаміку зрощення кістки:

• проходити рентгенографію в установлені терміни (через 2–4–6 тижнів після травми);
• відвідувати лікаря для клінічної оцінки стану плеча;
• повідомляти про біль, набряк або інші симптоми, які можуть свідчити про уповільнене зрощення.

На ранньому етапі можливо скоригувати лікування (змінити тип іммобілізації, призначити додаткову терапію), щоб запобігти розвитку псевдоартрозу.

Дотримання рекомендацій після операції

У післяопераційний період дуже важливо чітко дотримуватись інструкцій лікаря.

Зокрема:

• не знімати фіксацію передчасно;
• не навантажувати руку, поки лікар не дозволить;
• приймати препарати, що сприяють кісткоутворенню (вітамін D, кальцій);
• проходити фізіотерапію та ЛФК, але в межах допустимого навантаження;
• вести контрольований спосіб життя — уникати травм, падінь, різких рухів.

Недотримання рекомендацій після остеосинтезу — одна з головних причин повторного утворення хибного суглоба. Успіх лікування залежить не лише від хірурга, а й від мотивації та дисципліни самого пацієнта.