Артроз плечового суглоба – хронічне захворювання, що характеризується стійким ураженням хрящової тканини, зв'язкового апарату та синовіальної оболонки суглоба, що з часом призводить до формування кісткових виростів та вираженого обмеження рухової активності.
Через розвиток артроз плечового суглоба розподіляють на два види: первинний та вторинний.
Первинна форма захворювання виникає самостійно, наприклад, через надмірні фізичні навантаження.
Вторинна форма – результат травми, інфекції, іншого ураження тканин.
З симптомів розрізняють три стадії артрозу плечового суглоба:
Основними ознаками артрозу плечового суглоба є:
На стадії розвитку патологія проявляється незначним дискомфортом після або під час фізичних навантажень. У міру подальшого руйнування хрящової тканини біль посилюється, рухи стають скутими, з'являється помітна деформація плеча.
В обстеження входить ряд інструментальних методів, до яких належать:
Додатково проводиться комплекс стандартних лабораторних аналізів.
Без відповідного лікування артроз здатний призвести до незворотних для суглоба наслідків, аж до анкілозу – зрощення кісток між собою, що спричиняє повну нерухомість.
Своєчасне звернення за допомогою підвищує шанси якщо не позбавитися патології повністю, то значно знизити негативні прояви.
Середня тривалість відновлення після операції становить від 15 до 2 місяців. Реабілітація залежить від типу проведеного лікування, наявності супутніх захворювань та загального стану пацієнта.
Для швидкого відновлення та попередження ускладнень необхідно:
Важливу роль лікуванні та профілактики захворювання грає спосіб життя. Бажано дотримуватися принципів здорового харчування та адекватних навантажень не лише на етапі одужання, а й у решту часу.
Консервативні методи лікування артрозу плечового суглоба працюють лише щодо початкової стадії захворювання. У решті випадків показано оперативне втручання.
В арсеналі фахівців є кілька ефективних варіантів хірургічного лікування:
Оптимальний спосіб оперативного лікування артрозів плечового суглоба залежить від причини та ступеня патології, віку та індивідуальних особливостей здоров'я пацієнта.