.svg)
Стентування сонної артерії
Стентування сонної артерії - це сучасний малоінвазивний метод лікування стенозу (звуження) сонних артерій, які відповідають за кровопостачання головного мозку. Мета цієї процедури: покращити кровотік до мозку і знизити ризик інсульту. Вона виконується шляхом імплантації стенту, спеціального металевого каркаса, що підтримує стінки судини в розширеному стані. Стентування виконується без розрізу на шиї, що зменшує травматичність і скорочує час відновлення.
У нормі сонні артерії забезпечують до 80% кровотоку до мозку. Проте, при накопиченні атеросклеротичних бляшок на стінках артерій, просвіт судини звужується, що значно підвищує ризик інсульту. Стеноз сонних артерій: одна з частих причин ішемічного інсульту. Стентування дозволяє зменшити ці ризики, покращити якість життя пацієнта й уникнути складної відкритої операції.
Показання для операції стентування сонної артерії
Стентування сонної артерії проводиться з метою профілактики або лікування ішемічного інсульту, спричиненого атеросклеротичним звуженням артерій, які постачають кров до мозку. Операція рекомендована як при наявності симптомів, так і в деяких випадках без клінічних проявів - коли ризик інсульту оцінюється як високий.
Найчастіше стеноз розвивається поступово та безсимптомно. Саме тому своєчасне обстеження є критично важливим для виявлення пацієнтів, які вже мають звуження артерій, але ще не відчувають наслідків.
Коли не чекати планового прийому: раптове перекошення обличчя, слабкість чи оніміння руки або ноги, порушення мови, раптова втрата зору на одне око, ознаки інсульту або ТІА. Негайно телефонуйте 103, навіть якщо симптоми швидко минули.
Основні показання до стентування:
- стеноз сонної артерії понад 70% - підтверджений інструментально (ангіографія, УЗД-доплер, КТ-ангіографія), навіть без клінічних симптомів;
- стеноз від 50% до 69% - якщо у пацієнта вже були транзиторні ішемічні атаки (симптоми, які минули самі, найчастіше за кілька хвилин чи годин) або легкий інсульт;
- ішемічний інсульт в анамнезі, викликаний стенозом сонної артерії;
- плаваюча або нестабільна атеросклеротична бляшка, яка має високий ризик відриву та емболізації;
- підвищена швидкість кровотоку через звужену ділянку - за даними доплерографії;
- супутні фактори ризику інсульту (гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, дисліпідемія, аритмії) лікар враховує при оцінці загального ризику, але самі по собі вони не є показанням до стентування.
Консультація судинного хірурга у Львові
Якщо ви відчуваєте погіршення стану свого здоров'я не потрібно зволікати та займатись самолікуванням.
Серцево-судинні захворювання мають високий показник інвалідизації та смертності.
Не ризикуйте життям... довіртесь експертам судинної хірургії.
Якщо ви відчуваєте погіршення стану свого здоров'я не потрібно зволікати та займатись самолікуванням.
Серцево-судинні захворювання мають високий показник інвалідизації та смертності.
Не ризикуйте життям... довіртесь експертам судинної хірургії.
Що таке стент?
Стент - це тонка металева сітка, яку вводять у судину в стислому вигляді, а потім розширюють у місці стенозу. Його завдання - підтримувати стінки артерії відкритими, попереджаючи подальше звуження.
Стенти можуть бути:
- Саморозширювальні - розкриваються самостійно після розміщення у судині.
- Балон-розширювані - потребують попереднього розширення балоном.
Матеріали, з яких виготовляються стенти, є біосумісними й не викликають відторгнення.
Підготовка до операції зі стентування сонної артерії
Перед стентуванням обов'язковим є повне обстеження пацієнта. Це необхідно для визначення ступеня стенозу, оцінки ризиків, виявлення супутніх захворювань та виключення протипоказань до процедури.
Стандартна підготовка включає:
- УЗД-доплерографію судин шиї - неінвазивна оцінка кровотоку й виявлення місця звуження;
- Магнітно-резонансну або комп’ютерну томографію з контрастом - для точного картування судин;
- Ангіографію - детальна візуалізація артерій перед втручанням;
- Загальні аналізи крові, коагулограма, біохімія;
- Електрокардіограма та консультація кардіолога;
- Оцінка неврологічного статусу пацієнта.
Також за кілька днів до процедури пацієнту можуть призначити антитромбоцитарні препарати (аспірин, клопідогрель), які слід продовжити і після втручання.
.webp)
Техніка проведення стентування в "Симбіотиці" у Львові та Стрию
Процедура проводиться в умовах ангіографічного кабінету або гібридної операційної. Застосовується місцева анестезія, що дозволяє уникнути загального наркозу і зменшити навантаження на серцево-судинну систему.
Хід операції:
- Через невеликий прокол у стегновій або променевій артерії вводиться катетер.
- Під рентгенологічним контролем катетер проводиться до сонної артерії.
- Вводиться контрастна речовина для чіткої візуалізації місця звуження.
- Через катетер встановлюється стент, який розширюється в ураженій ділянці артерії.
- Після перевірки кровотоку катетер витягується, місце проколу обробляється та закривається спеціальним компресійним пристроєм.
Процедура триває від 60 до 90 хвилин. Пацієнт зазвичай залишається під наглядом у стаціонарі ще 1–2 доби для спостереження та профілактики можливих ускладнень.
Реабілітація
Стентування: малоінвазивне втручання, але стабільний результат багато в чому залежить від реабілітаційного періоду. Основні рекомендації після процедури:
- подвійна антитромбоцитарна терапія зазвичай щонайменше 1 місяць, далі тривалий, часто пожиттєвий прийом одного препарату (схему визначає лікар);
- контроль артеріального тиску, рівня холестерину, глюкози;
- зміна способу життя: відмова від куріння, здорове харчування, помірна фізична активність;
- регулярні УЗД-контролі для оцінки прохідності стентованої артерії.
У більшості випадків пацієнт може повернутись до повсякденного життя вже через кілька днів після втручання. Повна стабілізація судинного стану настає протягом 1–2 тижнів.
Центр судинної хірургії
.svg){kind=small}
ангіохірурги
.svg)
методи
.svg)
підхід
до реабілітації
.svg)
.svg)
Протипоказання та можливі ускладнення
Як і будь-яке втручання, процедура має обмеження та потенційні ризики, які слід враховувати.
Протипоказання до стентування:
- повна оклюзія сонної артерії (в цьому випадку кровотік уже реалізується обхідними шляхами);
- важка загальна соматична патологія;
- наявність активного інфекційного процесу;
- непереносимість контрастних речовин;
- порушення згортання крові;
- сильна кальцифікація судини або складна анатомія.
Можливі ускладнення:
- локальні ускладнення в зоні пункції (гематома, псевдоаневризма, кровотеча);
- тромбоз або емболія під час процедури;
- порушення мозкового кровообігу (транзиторна ішемічна атака або інсульт);
- алергічні реакції на контраст;
- рестеноз - повторне звуження артерії через кілька місяців або років.
Зменшити ймовірність ускладнень дозволяє індивідуальний підхід до кожного пацієнта, правильна підготовка до втручання, досвід лікаря та дотримання рекомендацій після процедури.
Коли не чекати планового огляду: якщо раптово перекосилося обличчя, ослабла чи оніміла рука або нога, порушилися мова чи зір, з'явився дуже сильний головний біль або судоми, негайно телефонуйте 103, навіть якщо симптоми минули. Так само терміново звертайтеся при кровотечі чи швидкому набряку в місці проколу.
Переваги стентування сонної артерії в Symbiotyka
Цей метод має низку переваг у порівнянні з класичною хірургією:
- Відсутність розрізів на шиї - зменшує естетичні та фізіологічні наслідки;
- Мінімальний період госпіталізації - у багатьох випадках не перевищує 48 годин;
- Швидке повернення до активного способу життя;
- Може бути кращим вибором, коли відкрита операція на шиї ризикована: тяжкі захворювання серця чи легень, повторне втручання, опромінення шиї в минулому;
- Можливість повторного втручання при необхідності;
- Ефективність у попередженні інсульту - доведена клінічними дослідженнями, особливо у пацієнтів з високим ступенем стенозу (понад 70%).
Між стентуванням і відкритою операцією (каротидною ендартеректомією) лікар обирає індивідуально.
Часті запитання про стентування сонної артерії
Скільки коштує операція на сонній артерії?
Вартість залежить від способу лікування (стентування чи відкрита ендартеректомія), кількості та типу стентів, системи захисту мозку від емболії і тривалості перебування в стаціонарі. Тому спочатку потрібні УЗД судин шиї та КТ-ангіографія. Точну ціну назве лікар після консультації; записатися можна за телефоном або онлайн.
Що краще: стентування чи операція на сонній артерії?
Однозначно кращого методу немає: обидва знижують ризик інсульту при значному стенозі. Каротидна ендартеректомія часто підходить пацієнтам старшого віку зі сприятливою анатомією, а стентування тим, кому відкрита операція на шиї ризикована. Метод обирає судинний хірург після оцінки бляшки, судин і загального стану.
Чи можна працювати після операції на сонній артерії?
Так, більшість пацієнтів повертаються до роботи. Після стентування до офісної праці зазвичай можна вийти через кілька днів, після відкритої операції приблизно через 1–2 тижні. Важку фізичну роботу та підйом вантажів обмежують довше. Терміни для вашої професії лікар уточнить на контрольному огляді.
Що робити, якщо стеноз сонної артерії 50 відсотків?
Стеноз близько 50% без симптомів зазвичай лікують без операції: статини, контроль тиску і цукру, антиагреганти, відмова від куріння. Ступінь звуження перевіряють на УЗД судин шиї приблизно раз на рік. Якщо були ознаки ТІА чи інсульту, вже при 50–69% лікар може запропонувати стентування або ендартеректомію.
Які ризики стентування сонної артерії?
Головний ризик процедури: інсульт або ТІА через відрив частинок бляшки. За даними великих досліджень, він становить кілька відсотків і залежить від віку, симптомів і будови судин. Також можливі гематома в місці проколу, реакція на контраст і повторне звуження з часом. Свій індивідуальний ризик варто обговорити з хірургом.
Реальні випадки наших пацієнтів
Історії пацієнтів Симбіотики, яких лікували з подібною проблемою:
.png)
.png)
.webp)
Задайте питання в онлайн чаті