Вітамін D традиційно асоціюють із профілактикою рахіту та підтримкою здоров’я кісток, однак у сучасній ортопедії та травматології його значення значно ширше. Для пацієнтів із переломами, після ортопедичних операцій чи у період реабілітації він є ключовим чинником, що впливає на швидкість і якість загоєння кісткової тканини.
Вітамін D — жиророзчинний гормоноподібний вітамін, який регулює кальцієво-фосфорний обмін. Він підвищує всмоктування кальцію в кишечнику, знижує його втрату з сечею та забезпечує достатню концентрацію мінералів у крові для формування та ремоделювання кісткової тканини.
У кістках він стимулює диференціацію остеобластів (клітин, що будують кістку) і регулює активність остеокластів (клітин, що її руйнують), створюючи баланс між резорбцією та формуванням.
Загоєння кісток — складний багатофазний процес, що включає запальну, репаративну та ремоделюючу стадії.
Дефіцит цього вітаміну уповільнює процеси мінералізації, збільшує ризик формування кісткових деформацій і затяжного зрощення переломів.
В ортопедії вітамін D є важливим компонентом перед- та післяопераційної підготовки, особливо у пацієнтів, які проходять ендопротезування, остеосинтез або корекційні остеотомії. Його нормальний рівень:
У практиці травматологів і ортопедів часто зустрічаються пацієнти з низьким рівнем вітаміну D:
Для них дефіцит може стати головною причиною поганого загоєння кісток навіть при адекватному хірургічному лікуванні.
Визначення концентрації 25(OH)D у крові є «золотим стандартом» діагностики. Оптимальними вважаються показники 30–50 нг/мл.
Корекція включає:
Важливо уникати передозування, яке може призвести до гіперкальціємії та ураження нирок.
Сучасні дослідження показують, що пацієнти з нормальним рівнем вітаміну D мають на 20–30% швидше зрощення переломів і рідше стикаються з ускладненнями. У хворих з ендопротезуванням, нормалізація його рівня до операції сприяє кращому приживленню імпланту та зменшенню болю в післяопераційний період.
Вітамін D — це не лише профілактика остеопорозу, а ключовий регулятор процесів кісткового відновлення. Для ортопедів і травматологів контроль його рівня має бути стандартом ведення пацієнтів із переломами та після операцій. Своєчасна діагностика і корекція дефіциту здатні суттєво вплинути на швидкість загоєння, функціональний результат і якість життя пацієнта.