Кейс-репорт: артроскопічне лікування дегенеративних змін колінного суглоба

Пацієнтка: 53 роки

Пацієнтка звернулася зі скаргами на больовий синдром у лівому колінному суглобі.

Біль виникав та посилювався: 

- під час ходьби сходами; 

- після тривалого перебування у положенні сидячи;

- при фізичному навантаженні.

Також пацієнтка відзначала епізоди блокування колінного суглоба, що свідчило про можливу наявність механічного подразнення внутрішньосуглобових структур.

Після проведення МРТ було встановлено: 

- гіпертрофію жирового тіла Гоффа;  

- дегенеративні зміни медіального та латерального менісків; 

- хондромаляційні зміни суглобових поверхонь.

З урахуванням клінічної симптоматики та результатів обстеження прийнято рішення про проведення артроскопії лівого колінного суглоба.

Хід діагностичного втручання

Під час артроскопії візуалізовано виражені хондромаляційні зміни IV ступеня у феморопателярному суглобі. Також діагностовано гіпертрофоване жирове тіло Гоффа, яке при рухах коліна защемлюється між кістками колінного суглоба.

Гіпертрофоване жирове тіло Гоффа контактує із суглобовим хрящем та механічно подразнює його поверхню, підтримуючи дегенеративно-запальний процес.

Виконується артроскопічна резекція патологічно зміненого жирового тіла Гоффа за допомогою шейвера. Мета втручання - усунути тканину, яка викликає імпінджмент (защемлення) та больовий синдром.

 Виявлено патологічне розростання та запальні зміни синовіальної тканини. Дані зміни є наслідком хронічного подразнення всередині суглоба.

У міжвиростковій ділянці стегнової кістки визначаються патологічні тканинні розростання, які були видалені під час артроскопічної санації.|

Під час огляду латерального відділу суглоба виявлено дегенеративні зміни зовнішнього меніска та хондромаляцію суглобового хряща I-II ступеня.

Зовнішній меніск із дегенеративними ворсинчастими змінами. Важливий момент: меніск структурно збережений, стабільний, ознак повного розриву не виявлено.

Артроскопічний діагноз:

• гіпертрофія жирового тіла Гоффа з синдромом защемлення;
• хондромаляція III-IV ступеня внутрішнього відділу суглоба;
• хондромаляція I-II ступеня зовнішнього відділу колінного суглоба;
• артроз феморопателярного суглоба;
• дегенеративні зміни медіального та латерального менісків.

Виконано артроскопічний дебридмент колінного суглоба з видаленням патологічно змінених тканин та обробкою уражених ділянок.

На даному етапі стан суглоба не є показанням до ендопротезування, однак потребує подальшого лікування, реабілітації та динамічного спостереження.

Мета лікування - зменшити больовий синдром, покращити функцію коліна та максимально зберегти власний суглоб пацієнтки.