.svg)
Гайморотомія – операція на гайморовій пазусі
Гайморотомія — це хірургічне втручання, яке передбачає створення доступу до верхньощелепної (гайморової) пазухи з метою очищення її від патологічного вмісту (гною, кіст, поліпів) або усунення анатомічних перешкод для нормального дренажу. Процедура застосовується у випадках хронічного гаймориту, який не піддається консервативному лікуванню, або при наявності утворень у пазусі.
У Центрі малотравматичної хірургії Клініки Симбіотика операції з гайморотомії проводять висококваліфіковані лікарі із застосуванням сучасних методик та обладнання.
Показання до гайморотомії
Гайморотомія показана при таких станах:
- хронічний гнійний гайморит, що не реагує на медикаментозну терапію;
- часті рецидиви синуситу;
- наявність поліпів, кіст, сторонніх тіл у пазусі;
- ускладнення після імплантації чи видалення зубів (ороантральне сполучення);
- пухлиноподібні утворення в пазусі;
- анатомічні особливості, які ускладнюють вентиляцію пазухи;
- підозра на онкопатологію для взяття біопсії.
Підготовка до гайморотомії
Перед проведенням гайморотомії пацієнти Центру проходять повне передопераційне обстеження.
- консультація отоларинголога;
- КТ або рентген навколоносових пазух;
- загальний аналіз крові та сечі;
- коагулограма (оцінка згортання крові);
- ЕКГ, флюорографія;
- консультації вузьких спеціалістів за потреби (терапевт, стоматолог).
За 6 годин до операції не рекомендовано вживати їжу чи рідину. Проводиться премедикація та підбір оптимального виду анестезії (місцева або загальна).
Мікрохірургічна гайморотомія
Цей метод є сучасною альтернативою класичній техніці та виконується ендоназально — через природні носові ходи, без зовнішніх розрізів. Застосовується високоточне ендоскопічне обладнання, яке дає змогу чітко візуалізувати анатомію порожнини носа та приносових пазух, що підвищує точність і безпечність втручання.
Техніка проведення
Операція починається з введення тонкого ендоскопа через ніздрю, після чого хірург оглядає структури носової порожнини та визначає зону втручання. Далі за допомогою мікрохірургічних інструментів (щипців, фрез, аспіраторів) обережно відкривається природній або штучно сформований отвір у стінці гайморової пазухи.
Через цей отвір видаляється:
- гнійний вміст;
- поліпи, кісти, сторонні тіла;
- патологічно змінена слизова оболонка.
Завдяки візуальному контролю лікар може ретельно очистити навіть важкодоступні ділянки пазухи, не пошкоджуючи здорові тканини. При потребі паралельно проводиться корекція викривленої носової перегородки, вазотомія чи інші втручання.
Операція виконується під загальним або місцевим знеболенням, залежно від віку пацієнта, обсягу втручання та індивідуальних факторів. Тривалість — від 30 до 60 хвилин.
Переваги мікрохірургічної гайморотомії:
- мінімальна травматизація тканин;
- відсутність рубців чи післяопераційних шрамів;
- низький ризик кровотеч;
- короткий післяопераційний період;
- знижений ризик ускладнень;
- можливість комбінованого лікування інших ЛОР-захворювань за одну сесію.
Мікрохірургічна гайморотомія є «золотим стандартом» при хронічному синуситі, кісти гайморової пазухи, поліпозі та інших складних патологіях носа й приносових пазух.
Радикальна гайморотомія по Калдвелл-Люку
Це класичний хірургічний метод доступу до верхньощелепної пазухи, який застосовується в складних випадках, коли малоінвазивні методи є неефективними або неможливими. Доступ до пазухи здійснюється через розріз у передній стінці верхньої щелепи з боку ротової порожнини (у ділянці перехідної складки над іклами та премолярами).
Техніка проведення
Операція виконується під загальним наркозом. Після введення знеболення хірург робить горизонтальний розріз у ділянці слизової оболонки верхньої щелепи (над верхніми зубами), після чого обережно відкриває передню кісткову стінку гайморової пазухи.
Через створений отвір здійснюється:
- повне очищення пазухи від гною, поліпів, грануляцій чи кіст;
- видалення сторонніх тіл;
- біопсія або видалення новоутворень;
- санація слизової оболонки.
За необхідності встановлюється дренаж для подальшого виведення вмісту. Наприкінці операції отвір залишається відкритим або частково закривається, слизова зашивається розсмоктувальними нитками.
Основні показання до методу:
- щільні, множинні або об’ємні утворення (кісти, поліпи, пухлини);
- хронічний поліпозний гайморит з вираженим ураженням слизової;
- сторонні тіла в пазусі (наприклад, після стоматологічних втручань);
- необхідність широкої ревізії пазухи, у тому числі для взяття біопсії.
Метод є інвазивнішим, ніж ендоскопічна гайморотомія, однак дозволяє максимально повно візуалізувати й обробити внутрішній простір пазухи, що критично важливо при складних клінічних випадках.
Тривалість операції — близько 40–90 хвилин. Реабілітаційний період триває довше (до 2–3 тижнів) порівняно з ендоскопічними методами, однак в ряді випадків саме цей підхід дозволяє уникнути рецидивів.
Результати операції
Успішно проведена гайморотомія дозволяє досягти таких результатів:
- повне очищення пазухи від гною, кіст чи поліпів;
- нормалізація носового дихання;
- зменшення частоти загострень хронічного гаймориту;
- зникнення головного болю та закладеності носа;
- покращення якості сну й самопочуття.
Реабілітація після гайморотомії
Тривалість відновлення залежить від виду втручання:
- після мікрохірургічної гайморотомії — до 7–10 днів;
- після радикальної операції — до 2–3 тижнів.
Рекомендації на післяопераційний період:
- уникати фізичних навантажень протягом 10–14 днів;
- дотримуватися призначеної схеми прийому антибіотиків та знеболювальних;
- промивати носову порожнину фізіологічним розчином;
- не перегріватися та не відвідувати сауну;
- приходити на контрольні огляди.
Переваги гайморотомії у Львові та Стрию
- Застосування щадних ендоскопічних методик
- Точна діагностика на сучасному обладнанні
- Досвідчені ЛОР-хірурги
- Мінімальний період перебування в стаціонарі
- Комфортні умови для відновлення
- Індивідуальний підхід до кожного випадку
Ускладнення, які можуть виникнути після процедури
Як і будь-яке хірургічне втручання, гайморотомія має потенційні ризики.
Можливі ускладнення:
- носові кровотечі;
- післяопераційна інфекція;
- тимчасовий біль або набряк щоки;
- оніміння передньої частини обличчя (при пошкодженні гілок трійчастого нерва);
- формування нориці між порожниною рота і пазухою;
- рецидив хронічного гаймориту (при не повному видаленні патології).
Усі ризики обговорюються з пацієнтом до операції. У руках досвідченого хірурга, при дотриманні сучасних стандартів, ймовірність ускладнень мінімальна.
.png)
.png)
.webp)
.webp)
сервісу
