.svg)
Епістаксис
Що таке епістаксис?
Епістаксис — це медичний термін, що позначає носову кровотечу. Це досить поширене явище, з яким хоча б раз у житті стикається понад 60% людей. У більшості випадків носові кровотечі не становлять загрози для життя, але в окремих ситуаціях можуть свідчити про серйозні порушення або вимагати невідкладної медичної допомоги.
Носові кровотечі можуть виникати раптово, часто без очевидної причини, особливо в дітей та літніх людей. Вони можуть бути одноразовими або повторюватися протягом певного періоду. Найчастіше кровотеча виникає з однієї ніздрі й триває кілька хвилин, але іноді кров тече з обох ніздрів або стікає в горло, що ускладнює стан пацієнта.
Залежно від місця виникнення розрізняють два основні типи епістаксису:
Передні носові кровотечі
Найбільш поширені (до 90% випадків). Кров виходить із переднього відділу носової перегородки (зони Кіссельбаха), де розташована густа мережа дрібних судин. Такі кровотечі зазвичай неінтенсивні й легко зупиняються в домашніх умовах або з мінімальною лікарською допомогою.
Задні носові кровотечі
Виникають у глибших відділах носової порожнини. Кров може потрапляти в носоглотку й дихальні шляхи. Цей тип характерний для пацієнтів похилого віку, часто має артеріальне походження, може бути рясним і важко зупиняється без медичного втручання. Задні кровотечі частіше вимагають госпіталізації.
Важливо правильно визначити тип кровотечі, оскільки від цього залежить тактика лікування. Якщо кровотеча тривала, супроводжується слабкістю, запамороченням чи зниженням тиску — це тривожний сигнал, і слід негайно звернутися до лікаря.
Основні причини носових кровотеч
Носова кровотеча не є хворобою як такою — це симптом, що виникає під впливом різних місцевих або системних чинників. Для ефективного лікування важливо визначити джерело проблеми.
Місцеві причини: травми, сухе повітря, судинні порушення
Місцеві фактори безпосередньо впливають на слизову оболонку носа:
- Механічні травми — найпоширеніша причина, особливо в дітей. Сюди належить ковиряння в носі, удари, хірургічні або ендоскопічні втручання.
- Сухе повітря — пересушує слизову, робить судини ламкими та сприяє утворенню мікротріщин. Особливо актуально взимку або в приміщеннях із централізованим опаленням.
- Судинні аномалії — наприклад, розширені капіляри, пухлини чи поліпи в носовій порожнині, що легко травмуються.
Ці фактори здебільшого спричиняють передній тип кровотеч і добре піддаються місцевому лікуванню.
Загальні причини: гіпертонія, порушення згортання, медикаменти
Системні проблеми частіше стають причиною задніх кровотеч, які є небезпечнішими:
- Артеріальна гіпертонія — раптове підвищення тиску може спричинити розрив судини, особливо в нічний час або зранку.
- Порушення згортання крові — вроджені (наприклад, гемофілія) або набуті (захворювання печінки, дефіцит вітаміну K).
- Прийом ліків — антикоагулянти (варфарин, апіксабан), антиагреганти (аспірин), глюкокортикоїди та інші препарати, що впливають на судини чи згортання крові.
Пацієнтам із такими порушеннями потрібно комплексне обстеження та міждисциплінарний підхід до лікування.
Провокуючі фактори: фізичні навантаження, стрес, алкоголь
Окрім основних причин, існує низка тригерів, які можуть спричинити або посилити кровотечу:
- Інтенсивні фізичні навантаження — особливо під час підняття ваги або натужування.
- Емоційний стрес — підвищує тиск і провокує спазми або розриви судин.
- Алкоголь — розширює периферичні судини, знижує тонус слизової та посилює кровотечі.
Ці фактори не є безпосередньою причиною, але значно підвищують ризик у людей із наявними місцевими або загальними порушеннями.
Симптоми, які супроводжують кровотечу з носа
Носова кровотеча рідко буває ізольованим симптомом. Важливо оцінити не лише сам факт витікання крові, а й супутні прояви — це допомагає визначити її тип, джерело та потенційні ризики для здоров’я.
Локальні прояви: витікання крові, закладеність
До локальних симптомів, які виникають безпосередньо в області носа, належать:
- Витікання крові з ніздрі — найпоширеніший симптом. Кров може текти повільно або інтенсивно, бути червоною або темною (якщо змішується з виділеннями).
- Однобічна закладеність носа — може виникати через згустки крові або набряк слизової.
- Відчуття печіння чи подразнення — часто передує кровотечі при пересушеній або пошкодженій слизовій.
- Кров у горлі або слині — може вказувати на задню кровотечу, особливо якщо немає видимих крапель з ніздрі.
Ці прояви вказують на локальне ураження носової порожнини й зазвичай не супроводжуються серйозними порушеннями загального стану.
Загальні симптоми: слабкість, запаморочення, серцебиття
У разі рясної або тривалої кровотечі, особливо задньої, можуть виникати системні прояви:
- Слабкість і запаморочення — пов’язані зі зниженням об’єму циркулюючої крові.
- Прискорене серцебиття (тахікардія) — компенсаторна реакція організму на втрату крові.
- Блідість шкіри — зазвичай з’являється при значній крововтраті.
- Нудота або блювання з домішками крові — можуть бути наслідком заковтування крові при задній кровотечі.
Ці симптоми свідчать про системну реакцію організму та вимагають уважного спостереження, особливо в ослаблених або літніх пацієнтів.
Тривожні ознаки, що потребують уваги
Існує низка симптомів, які вказують на небезпеку та потребують термінової медичної допомоги:
- Кровотеча триває понад 15–20 хвилин і не зупиняється.
- Кров витікає одночасно з обох ніздрів або стікає в горло.
- Спостерігається значна втрата крові — велика кількість згустків, просочування пов’язки.
- Порушення свідомості, сплутаність думок, непритомність.
- Супутня підвищена температура або головний біль — можуть свідчити про інфекційне ускладнення.
- Кровотеча на тлі прийому антикоагулянтів або в пацієнтів з порушенням згортання крові.
Усі ці ознаки є підставою для негайного звернення до лікаря, незалежно від віку чи супутніх захворювань.
Діагностика епістаксису
Ефективне лікування носової кровотечі починається з правильної діагностики. Завдання лікаря — виявити джерело кровотечі, її тип (передня чи задня), визначити наявність місцевих ушкоджень і виключити системні порушення.
Огляд ЛОР-лікарем
Перший етап діагностики — це фізикальний огляд отоларингологом:
- Збір анамнезу: лікар уточнює частоту, тривалість та обставини виникнення кровотеч, наявність супутніх захворювань чи травм.
- Передня риноскопія — огляд передніх відділів носа з використанням дзеркала або отоскопа. Дозволяє побачити зону Кіссельбаха, оцінити стан слизової та виявити кровоточиві судини, кірки чи запалення.
- Пальпація обличчя та носа — допомагає виявити гематоми, набряки або підозру на перелом.
Цей етап дозволяє в більшості випадків визначити, чи є кровотеча локалізованою, чи потребує глибшого дообстеження.
Ендоскопія носової порожнини
У разі повторних або задніх кровотеч проводиться ендоскопічне дослідження:
- Використовується тонкий гнучкий ендоскоп із підсвічуванням і камерою, який вводиться у носову порожнину.
- Дозволяє детально оглянути важкодоступні зони: задню частину носової перегородки, носоглотку, синуси.
- Виявляє судинні аномалії, пухлини, поліпи, джерело кровотечі.
Ендоскопія — золотий стандарт при складних або незрозумілих випадках епістаксису. Процедура безпечна, швидка й інформативна.
Додаткові обстеження: коагулограма, тиск, КТ при потребі
Якщо є підозра на системні порушення, призначаються додаткові аналізи:
- Коагулограма — визначає згортальну здатність крові. Важливо при прийомі антикоагулянтів, гемофілії, хворобах печінки.
- Вимірювання артеріального тиску — важливо при підозрі на гіпертонічну кризу як причину кровотечі.
- Загальний і біохімічний аналіз крові — допомагає виявити анемію, запалення, дефіцит вітамінів.
- КТ або МРТ (при підозрі на пухлину, поліп, перелом основи черепа або при рецидивуючих кровотечах) — дає змогу оцінити анатомічні структури носа та пазух.
Комплексний підхід до діагностики дозволяє не лише зупинити кровотечу, а й усунути її причину, що особливо важливо при рецидивуючих або тяжких формах епістаксису.
Сучасні методи лікування
Підхід до лікування епістаксису залежить від інтенсивності кровотечі, її локалізації (передня чи задня), частоти рецидивів та наявності супутніх захворювань. У більшості випадків кровотечу вдається зупинити простими методами, однак іноді потрібне спеціалізоване втручання.
Перша допомога при носовій кровотечі
Правильно надана перша допомога — ключ до швидкої зупинки кровотечі та профілактики ускладнень:
- Посадіть людину злегка нахиленою вперед (не закидайте голову назад!).
- Попросіть її обережно висякатися, щоб видалити згустки (при слабкій кровотечі).
- Затисніть крила носа великим і вказівним пальцями на 10–15 хвилин.
- Прикладіть холод до перенісся або потилиці (пакет з льодом, рушник із холодною водою).
- Змочіть ватний тампон у перекисі водню або судинозвужувальних краплях (напр. нафазолін) і введіть у ніздрю.
Ці дії часто бувають достатніми при передніх неускладнених кровотечах. Якщо кров не зупиняється — потрібна допомога ЛОР-лікаря.
Медикаментозна терапія та місцеві засоби
У разі частих, легких або помірних кровотеч лікар може призначити:
- Судинозвужувальні препарати у вигляді крапель або спреїв (наприклад, ксилометазолін) — тимчасово зменшують кровотік.
- Антисептичні мазі та гелі (солкосерил, левомеколь) — сприяють загоєнню слизової.
- Препарати для зміцнення судин (аскорутин, вітамін C, рутин) — зменшують ламкість капілярів.
- Засоби для покращення згортання (етамзілат, дицинон) — призначаються після лабораторної оцінки.
У разі виявлення системної причини (гіпертонії, коагулопатії) лікування проводиться в співпраці з терапевтом або гематологом.
Тампонада, коагуляція, хірургічні методи
Коли консервативні заходи неефективні, використовуються спеціалізовані методи лікування:
Передня або задня тампонада — введення стерильного тампона або латексного балона для зупинки кровотечі. Може виконуватися в амбулаторних чи стаціонарних умовах.
Коагуляція:
- Хімічна — застосування нітрату срібла для обробки кровоточивої ділянки.
- Електрокоагуляція або лазерна коагуляція — точкове припікання ураженої судини.
Хірургічне втручання — лігування або емболізація судин проводиться у складних випадках, при масивних рецидивуючих кровотечах, особливо задніх. Виконується у відділеннях з відповідним обладнанням та досвідом.
Своєчасне й адекватне лікування дозволяє не лише зупинити кров, а й зменшити ризик повторних епізодів у майбутньому.
Реабілітація та відновлення після епізоду
Навіть після успішної зупинки носової кровотечі важливо підтримати процес загоєння слизової та запобігти повторним епізодам. Реабілітаційний період включає догляд за носовою порожниною, корекцію способу життя та дотримання медичних рекомендацій.
Відновлення слизової оболонки
Після кровотечі слизова оболонка залишається вразливою:
- Зволоження носа — використання сольових спреїв (ізотонічні або гіпертонічні розчини) допомагає уникнути пересихання слизової.
- Застосування мазей — рекомендовано наносити регенеруючі або антисептичні мазі (солкосерил, метилурацил) для прискорення загоєння.
- Підтримання вологості повітря — у приміщеннях бажано використовувати зволожувачі, особливо в опалювальний сезон.
- Обмеження механічного подразнення — уникати сякання, ковиряння в носі, потрапляння пилу чи диму.
Правильне місцеве лікування дозволяє повністю відновити слизову за 7–10 днів та зменшити ризик ускладнень.
Уникнення повторних кровотеч
Профілактика рецидивів ґрунтується на виключенні тригерів і корекції фонових захворювань:
- Контроль артеріального тиску — особливо важливо для пацієнтів із гіпертонією.
- Корекція згортальної функції крові — при потребі за участі гематолога.
- Відмова від куріння та зловживання алкоголем — ці фактори значно підвищують ламкість судин.
- Обмеження фізичних навантажень та стресів у перші дні після кровотечі.
- Регулярне зволоження носа у людей зі схильністю до пересушеної слизової.
Дотримання простих профілактичних заходів допомагає уникнути повторних епізодів навіть у хронічних випадках.
Спостереження у ЛОР-спеціаліста
Після кровотечі рекомендований плановий візит до отоларинголога:
- Для оцінки стану слизової після епізоду.
- Щоб виключити наявність судинних аномалій, поліпів, новоутворень.
- При необхідності — проведення повторної ендоскопії.
- Індивідуальний підбір профілактичної терапії або плану спостереження.
Особливо це важливо у випадках частих або складних кровотеч, або коли пацієнт приймає препарати, що впливають на згортання крові.
Профілактика носових кровотеч
Попередження носових кровотеч ґрунтується на щоденних звичках, профілактиці основних захворювань і обережному ставленні до слизової носа. Особливо важливо дотримуватися профілактичних заходів людям зі схильністю до епістаксису, тонкою слизовою або супутньою гіпертонією.
Зволоження повітря та догляд за носовою порожниною
Сухе повітря — один із найчастіших пускових факторів для кровотеч:
- Підтримуйте вологість у приміщенні на рівні 45–60% — це можна зробити за допомогою зволожувача або розміщення відкритих посудин з водою.
- Регулярне промивання носа ізотонічними розчинами (наприклад, на основі морської води) допомагає зволожити слизову й видалити подразники.
- Використання пом’якшувальних мазей і олій (на основі обліпихи, вазеліну) у разі схильності до утворення кірок у носі.
- Обмеження механічних подразнень — уникати ковиряння в носі, частого сякання або вдихання агресивних речовин (дим, пил, аерозолі).
Регулярний догляд допомагає зберігати слизову здоровою та запобігти мікротравмам, які можуть призвести до кровотечі.
Контроль артеріального тиску
Підвищений тиск — одна з основних причин раптових та задніх носових кровотеч, особливо в людей старшого віку:
- Регулярно вимірюйте артеріальний тиск, особливо якщо є гіпертонія в анамнезі.
- Дотримуйтесь призначеної антигіпертензивної терапії — не переривайте прийом ліків без погодження з лікарем.
- Уникайте надмірного вживання солі, кофеїну, алкоголю, які можуть підвищувати тиск.
- Контролюйте стрес і емоційне навантаження, що також впливає на стабільність тиску.
Підтримання тиску в межах норми суттєво знижує ризик повторних та небезпечних кровотеч.
Відмова від шкідливих звичок та самолікування
Деякі звички та недбале поводження з медикаментами можуть посилювати схильність до кровотеч:
- Куріння послаблює судини, порушує кровопостачання слизової та сповільнює її загоєння.
- Надмірне вживання алкоголю розширює судини, підвищує тиск і сприяє розвитку кровотеч.
- Безконтрольний прийом антикоагулянтів, протизапальних препаратів або судинозвужувальних крапель може змінити згортання крові або пошкодити слизову.
- Самолікування за допомогою народних методів без контролю лікаря — потенційно небезпечне, особливо у випадку рецидивуючих кровотеч.
Профілактика — це щоденна турбота про судини, слизову та загальний стан організму. Вона особливо важлива при хронічному або повторному епістаксисі.
.png)
.png)
.webp)
сервісу
