Фронтит — це запалення лобових (фронтальних) приносових пазух, які розташовані в кістці над бровами. Це одна з форм синуситу, що виникає, коли слизова оболонка пазухи набрякає, дренаж утруднюється, а всередині накопичується слиз або гній.
Запалення може бути гострим (після вірусної інфекції, переохолодження) або хронічним (якщо процес триває понад 12 тижнів чи має часті рецидиви).

Фронтит виникає, коли порушується природний дренаж і вентиляція лобової пазухи, а слизова оболонка запалюється та набрякає. Це призводить до накопичення секрету, приєднання інфекції та формування болючого запального процесу.
Часто фронтит розвивається як ускладнення запальних захворювань носоглотки або при анатомічних особливостях будови носа.
Найчастіша причина гострого фронтиту — вірусні респіраторні інфекції. Вони викликають:
Порушення вентиляції створює умови для подальшого бактеріального запалення.
Якщо вірусний нежить триває більше 7–10 днів, з'являється ризик бактеріального ускладнення. До процесу можуть приєднуватися бактерії, що призводить до гнійного фронтиту з інтенсивним болем, температурою та загальним погіршенням стану.
Алергічний риніт сприяє хронічному набряку слизової оболонки та порушенню функції війчастого епітелію. В результаті погіршується очищення носових ходів і пазух, що створює умови для запалення.
Особливості будови носа можуть утруднювати відтік слизу. До факторів ризику належать:
Ці зміни часто потребують корекції для відновлення нормальної вентиляції пазух.
Поліпозні зміни та тривалий запальний процес у носі призводять до:
Поліпи є одним з основних чинників хронічного фронтиту.
Переломи та удари в ділянці носа можуть порушувати цілісність структур та викликати набряк, що призводить до затримки секрету в пазухах. Посттравматичні зміни часто провокують затяжний або повторюваний фронтит.
Клінічна картина фронтиту зазвичай яскрава й помітна, адже лобові пазухи розташовані поруч із нервовими структурами та орбітами. Симптоми можуть мати різну інтенсивність залежно від форми запалення — гострої або хронічної — та загального стану організму.
Найхарактерніші прояви включають біль, порушення носового дихання та загальні ознаки інтоксикації.
Основний симптом — локалізований біль у лобовій ділянці. Пацієнти описують його як тиснучий, розпираючий або пульсуючий. Часто біль концентрується над однією бровою, якщо уражена лише одна пазуха.
Біль посилюється при:
Це пов'язано зі зміною тиску в пазусі та накопиченням секрету.
Разом із болем виникає відчуття внутрішнього тиску або тяжкості. Воно може поширюватися на перенісся, скроні та верхню повіку.
Через набряк слизової та порушення дренажу пацієнт відчуває:
Це суттєво знижує якість життя та нормальний сон.
Виділення можуть бути:
Іноді секрет стікає по задній стінці глотки, провокуючи кашель.
Для гострого фронтиту характерні:
У хронічній формі симптоми згладжені, але можуть проявлятися періодичними загостреннями.
Через близькість орбітального комплексу можуть виникати:
Ці симптоми особливо насторожують і можуть бути раннім сигналом ускладнень.
Фронтит класифікують залежно від тривалості перебігу запалення та локалізації ураження. Такий підхід дозволяє визначити оптимальну тактику лікування, прогноз та ризики ускладнень.
Основні форми — гостра та хронічна, а також поділ за стороною ураження пазух.
Розвивається раптово, найчастіше після вірусної інфекції або переохолодження. Характеризується:
Тривалість — до 4 тижнів. При правильному лікуванні зазвичай проходить без залишкових явищ.
Формується, якщо гострий фронтит не вилікувано повністю або є анатомічні/алергічні чинники, що підтримують запалення.
Прояви:
Часто потребує комплексного лікування, іноді — хірургічного втручання для відновлення вентиляції пазух.
За локалізацією фронтит може бути:
Двобічна форма частіше зустрічається при виражених вірусних інфекціях або системних запальних процесах.
Діагностика фронтиту спрямована на виявлення запалення в лобових пазухах, визначення його причини та ступеня тяжкості. Правильне обстеження дозволяє вибрати оптимальний метод лікування та попередити ускладнення.
Комплексний підхід включає огляд, інструментальні та, за потреби, лабораторні методи.
Перший етап — консультація оториноларинголога. Під час огляду лікар оцінює:
Ендоскопія дозволяє детально оглянути носову порожнину та гирло лобового синуса, виявити гній, зернистість слизової, анатомічні перешкоди та ознаки хронічного запалення.
Комп’ютерна томографія є «золотим стандартом» для діагностики фронтиту. Метод дає можливість оцінити:
КТ особливо важлива при хронічному перебігу та плануванні ендоскопічної операції.
Риноскопія дозволяє оглянути носові ходи та перегородку. Метод допомагає виявити:
Часто застосовується як первинний інструментальний метод разом з ендоскопією.
Якщо є підозра на бактеріальний процес або лікування не приносить очікуваного ефекту, проводять бакпосів. Він дозволяє визначити:
Це допомагає призначити таргетовану антибактеріальну терапію, особливо при рецидивуючому фронтиті.
У пацієнтів з алергічним ринітом фронтит може розвиватися на фоні хронічного набряку слизової. За показами проводять:
Виявлення алергенів дозволяє сформувати індивідуальну стратегію профілактики та лікування.
Подбайте про здорове дихання та комфортне життя
Захворювання вуха, горла чи носа можуть суттєво впливати на якість життя — від постійних закладеностей і болю до хронічних інфекцій. Своєчасне звернення до ЛОР-спеціаліста допомагає уникнути ускладнень і відновити повноцінне самопочуття.
Запишіться на консультацію вже сьогодні — зробіть перший крок до одужання та покращення якості життя.

Терапія фронтиту спрямована на зняття запалення, відновлення дренажу фронтальних пазух та попередження ускладнень. Підхід залежить від форми хвороби — гострої чи хронічної — і може включати медикаментозні та хірургічні методи.
Головна мета — забезпечити адекватну вентиляцію та очищення пазухи, зменшити набряк і усунути інфекційний процес.
Регулярне промивання:
Застосовуються ізотонічні або гіпертонічні сольові розчини. Метод рекомендований при гострому та хронічному фронтиті.
Щоб зменшити біль та набряк, можуть призначатися:
Ці засоби полегшують симптоми, покращують носове дихання та дренаж пазух.
Антибактеріальна терапія потрібна при ознаках бактеріального запалення:
Препарат і тривалість курсу визначає лікар. Самопризначення антибіотиків небезпечне.
Гормональні спреї зменшують запалення та набряк, особливо при:
Використовуються курсами під контролем лікаря.
Муколітики допомагають розріджувати густий секрет і полегшують його виведення.
Додатково рекомендується:
Це підтримує нормальну функцію слизової оболонки.
Якщо консервативна терапія не дає результату, або є виражене порушення дренажу, показане хірургічне втручання.
Ендоскопічна операція дозволяє:
Процедура проводиться через носові ходи без зовнішніх розрізів. Це сучасний, малотравматичний і ефективний метод лікування хронічного фронтиту.
Після лікування фронтиту важливо не лише усунути симптоми, а й відновити нормальну функцію лобових пазух. Правильний догляд, контроль супутніх факторів і профілактичні заходи допомагають запобігти повторним епізодам запалення та хронізації процесу.
Регулярне очищення носової порожнини допомагає підтримувати прохідність дренажних каналів і запобігає застою слизу.
Рекомендовано:
Це підтримує місцевий імунітет і сприяє швидшому відновленню слизової.
Сухе або запилене повітря подразнює слизову й сприяє рецидивам.
Рекомендації:
Такі умови створюють сприятливе середовище для повноцінного дихання.
Алергічний риніт, викривлена перегородка, поліпи чи аденоїди можуть стати постійним джерелом проблем. Важливо:
Комплексний підхід знижує ризик повторного запалення.
Після ендоскопічного втручання лікар формує індивідуальний план спостереження. Зазвичай він включає:
Дотримання рекомендацій забезпечує стабільний результат і попереджає утворення спайок.
Особливу небезпеку при фронтиті становить анатомічна близькість лобових пазух до мозку та очниць. Тому навіть локальне запалення може за відсутності лікування поширитися на сусідні структури, викликаючи серйозні, інколи загрозливі для життя стани.
Своєчасна діагностика та адекватна терапія — головні умови запобігання ускладненням.
Якщо гострий фронтит лікується неповноцінно або повторюється часто, процес переходить у хронічну форму. Це проявляється:
Хронічне запалення ускладнює лікування, знижує якість життя та може стати джерелом поширення інфекції.
Через тонку кісткову стінку між лобовою пазухою та очницею інфекція може поширюватися на орбітальні тканини. У результаті розвиваються:
Це невідкладні стани, що потребують термінового втручання ЛОР-лікаря або офтальмолога.
У найважчих випадках запалення може прориватися через задню стінку пазухи до порожнини черепа, спричиняючи:
Симптоми: сильний головний біль, висока температура, нудота, порушення свідомості, неврологічні ознаки. Такі ускладнення становлять пряму загрозу життю.
Рідкісне, але характерне ускладнення для фронтиту — запалення кісткової тканини лобової кістки.
Ознаки:
Стан потребує хірургічного лікування в умовах стаціонару.
Тривалий запальний процес може призвести до розростання слизової оболонки (поліпозу) та зниження нюху.
Поліпи перекривають дренажні шляхи, підтримують запалення й нерідко вимагають ендоскопічного видалення.
Профілактика фронтиту спрямована на підтримання здоров’я слизової оболонки носа, своєчасне лікування інфекцій і запобігання рецидивам запалення. Регулярний догляд за дихальними шляхами допомагає уникнути переходу гострого процесу в хронічний і мінімізує ризик ускладнень.
Людям, які мають схильність до синуситів або вже перенесли фронтит, рекомендовано 1–2 рази на рік проходити профілактичний огляд у ЛОР-лікаря. За потреби може бути виконана ендоскопія чи контрольна КТ пазух для оцінки стану слизової та дренажних шляхів.
Регулярне спостереження, уважність до перших симптомів та правильна гігієна носа — найкраща стратегія, щоб уникнути повторних запалень і зберегти здорове носове дихання.
.png)
.png)

.webp)