ГоловнаОтоларингологія › ЛОР - Захворювання

Фронтит

Про захворювання

20210309_101608(0)_edited_edited.jpg

Фронтит – це запальне ураження лобової пазухи, яке може бути гострим або хронічним.
Сучасна діагностика і лікування цього захворювання проводиться в Центрі малотравматичної хірургії Клініки СИМБІОТИКА.

Наші отоларингологи в щоденній клінічній практиці забезпечують передові досягнення медицини для того, щоб досягти кращих терапевтичних результатів і допомогти пацієнтам позбутися від захворювання, яке руйнує приватний образ життя.

При початкових стадіях фронтиту в патологічний процес втягується тільки слизиста оболонка пазухи. У більш запущених випадках запалення поширюється на глубоко розміщені структури, в т.ч. кісткову тканину.
Нерідко гостре запалення, почавшись в якому-небудь одному пазусі, може поширюватися по природним ходам, або з потоком крові на сусідні пазухи, які можуть бути залучені в запальний процес. Це накладає відбиток в цілому на загальну картину захворювання. Тому отоларинголог обов'язково прицільно спостерігає за станом вивідних отворів всіх пазух носа.

Хронічний фронтит при відсутності ефективного лікування поступово руйнує як локальний, так і загальний стан хворого.

Запальні зміни, що розвиваються в пазусі непримінно призводять до руйнування кісткових стінок і утворення свищів, частіше всього в області очей. При руйнуванні задньої стінки, яка безпосередньо відмежовує пазуху від головного мозку, виникають серйозні внутрішньочерепні ускладнення. Тому важливо вчасно почати лікування запального процесу, що розвинувся в навколоносових пазухах.

Види фронтиту

Гострий фронтит характеризується активним запаленням лобової пазухи. За клінічною симптоматикою буває 3 види:
• Катаральним – сама легка форма;
• Серозним – займає проміжне положення;
• Гнійним – найбільш важке.

Хронічний фронтит характеризується неоднократним розвитком запального процесу в лобовій пазусі протягом року. У пацієнтів з цим захворюванням частота загострень досягає 4 і більше раз в рік.

Симптоми фронтиту

У пацієнтів із гострим фронтитом усі симптоми захворювання виражені досить яскраво:
• постійні або пульсуючі болі в області чола;
• біль в очному яблуку з боку ураження;
• почуття розпирання в ділянці надбрів'я чи порожнини носа.

Виділення з носа на початку захворювання можуть бути мізерними. Поступово їхній характер збільшується. Однак на певному етапі виділення практично припиняються. Це говорить про те, що патологічний секрет накопичується в запаленій пазусі та не виходить із неї, одночасно з цим посилюються головні болі. Зазначені симптоми стають особливо болісними у нічний час у зв'язку зі збільшенням набряку слизової оболонки носа. Зменшити вираженість симптоматики допомагають судинозвужуючі спреї та краплі.

При хронічному фронтиті у період ремісії у пацієнта, як правило, немає скарг. Симптоми виникають у фазу загострення.
Прояви захворювання можуть включати:
• відчуття повноти та розпирання у лобовій ділянці в зоні проекції ураженої пазухи, а також у відповідній половині носа;
• одностороннє порушення носового дихання та нюху;
• відчуття тиску в очному яблуку з боку ураження;
• постійні виділення з носа слизово-гнійного характеру, зокрема. з домішкою крові;
• підвищена чутливість до світла;
• сльозотеча;
• погіршення зору на боці ураженої пазухи.

Ці симптоми можуть бути виражені різною мірою. Однак на перший план виступає больовий синдром – болі, що розпирають, у лобовій пазусі, які присутні практично завжди. Вони можуть періодично загострюватися, набуваючи характеру пароксизмів – болі посилюються за інтенсивністю і віддають в око, темряву, скроневу та верхньощелепну ділянку.

Зааписатись на  консультацію  >>>

Причини фронтиту

Гострий фронтит нерідко є ускладненням вірусного риніту, який спричиняють віруси грипу, парагрипу, аденовіруси, риновіруси та інші збудники. Ці патогени знижують активність місцевого імунітету, тому вдруге активізуються умовно-патогенні бактерії, які постійно мешкають на слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів та патогенні мікроорганізми, що потрапляють із зовнішнього середовища.

Часте висморкування створює умови для проникнення патогенів із порожнини носа в порожнину придаткових пазух носа. Тому отоларингологи попереджають про те, щоб "форсовано не видувати носа". Це призводить до підвищення тиску майже до 80 мм рт.ст. та сприяє проштовхуванню патогенів вгору.

Для очищення порожнини носа рекомендується використовувати сольові розчини, які розріджують запальний секрет і допомагають пасивно стікати вниз. Також можна використовувати спеціальні аспіратори.

Важливо своєчасно розпочинати лікування запального процесу, ніж запобігти його перехід у хронічний процес, так, як одночасно з цим погіршується якість життя і зростають ризики ускладнень.

Переходу гострого процесу у хронічний сприяють такі фактори:
• викривлення носової перегородки;
• вузький та довгий лобово-носовий канал;
• наявність поліпів порожнини носа та пазух, які ускладнюють дренажну та вентиляційну функцію;
• часті застуди;
• алергія;
• неодноразові баротравми професійного характеру (наприклад, дайвери);
• наявність хронічних осередків інфекції у верхніх дихальних шляхах;
• вазомоторний та алергічний риніт;
• наявність патологічних булл середніх носових раковин.

Деякі з цих факторів можна усунути медикаментозним шляхом та шляхом нормалізації способу життя, деякі вимагають проведення хірургічного втручання. У Центрі малотравматичної хірургії Клініки СИМБІОТИКА операція виконується малоінвазивним способом і спрямована на попередження рецидивів хронічного запалення лобової пазухи.

Діагностика

Основний метод діагностики фронтиту – це передня та задня риноскопія із застосуванням ендоскопічного обладнання. Отоларинголог може візуально бачити почервоніння та набряклість тканин, стікання запального секрету з вивідного отвору лобової пазухи, оцінити стан носових ходів. А також обов'язкове рентгенографічне дослідження чи комп'ютерна томографія пазух носа. Тільки ці дослідження дозволяють оцінити стан лобової пазухи та визначити наявність гнійного вмісту в ній.

За показаннями пацієнтам виконується мікробіологічне дослідження запального секрету. Цей аналіз допомагає виявити найбільш значущих збудників та оцінити їхню чутливість до протимікробних препаратів.

Методи лікування

Основний принцип лікування гострого або хронічного фронтиту полягає у зниженні набряку слизової оболонки лобової пазухи, відновленні дренажної функції лобово-носового каналу та боротьбі з інфекцією.

Хірургічне

У більш важких випадках, що особливо супроводжуються розвитком гнійного процесу, виконується трепанопункція лобової пазухи. У Центрі малотравматичної хірургії Клініка СИМБІОТИКА трепанопункція проводиться під адекватним знеболенням, яке надійно купує біль і при цьому не має негативного впливу на організм пацієнта. Отоларинголог ретельно санує запалену пазуху, а за необхідності – залишає дренаж, через який вводитимуться лікарські препарати спрямованої дії.

При запізнілому зверненні за медичною допомогою фронтит підвищує ризик внутрішньоорбітальних (тромбофлебіт венозних сплетень очної ямки, флегмона орбіти) та внутрішньочерепних (остеомієліт кісток черепа, абсцес лобової частки, менінгіт, трамбоз синусів мозку) ускладнень.

Їх лікування проводиться лише хірургічним шляхом із широким розкриттям лобової пазухи. У ході операції ЛОР-лікар видаляє всі тканини, які перекривають вхід до лобово-носового каналу (грануляційні розростання, згустки крові, поліпи та кісти).

У Центрі малотравматичної хірургії Клініка СИМБІОТИКА операції виконуються переважно ендоназальним (внутрішньоносовим) доступом. Це гарантує хороший косметичний результат – у пацієнта відсутні шрами та рубці, а післяопераційний період протікає швидше та гладкіше.

Консервативне

В рамках медикаментозного лікування можуть використовуватись препарати наступної дії:
• противірусні та антибактеріальні;
• протинабрякові із групи судинозвужувальних або кортикостероїдів для інтраназального застосування;
• біорегуляторні пептиди, які допомагають мобілізувати внутрішні резерви організму на боротьбу із запаленням;
• імуномодулятори – застосовуються лише за доведеного зниження активності імунної системи;
• санація порожнини носа та лобових пазух за допомогою спеціальних вакуумних апаратів та пристроїв. При цьому в лобові пазухи можуть вводиться розчини антисептиків, антибактеріальні, протинабрякові та муколітичні препарати.

Профілактика

Запобігати розвиткові фронтиту та його переходу у хронічну форму допомагають такі правила:
• провітрювання приміщення та прогулянки на свіжому повітрі;
• використання зволожувачів повітря у закритих приміщеннях;
• регулярні профілактичні огляди у отоларинголога та стоматолога зі своєчасною корекцією виявлених порушень.

Експертна думка спеціаліста

Лобний синус розташовується у безпосередній близькості до головного мозку та орбіті очей, тому запальний процес з легкістю може переходити на орбіту очей та лобові частки мозку. І тут прогноз для пацієнта погіршується. Щоб уникнути розвитку ускладнень, отоларингологи радять звертатися за медичною допомогою з появою перших ознак захворювання та не займатися самолікуванням.
зображення_viber_2022-08-30_10-10-21-802 (2).jpg

Іван САЛДАН

лікар-отоларинголог

Реабілітація

Після хірургічного втручання на лобовій пазусі не рекомендується засмагати, приймати ванну, відвідувати сауну, басейни та займатися інтенсивними фізичними навантаженнями. Період обмеження триває до повного відновлення організму та загоєння тканин. Після завершення реабілітаційного періоду пацієнт може повернутись до звичного способу життя без будь-яких обмежень.