Форма зв’язку

Залиште свої контактні дані. Ми зв'яжемося з вами найближчим часом та надамо експертну консультацію.

Дякуємо за ваш запит!
Ми успішно отримали вашу заявку на прийом до лікаря.
Найближчим часом з вами зв’яжеться наш адміністратор для підтвердження запису або уточнення деталей.

Oops! Something went wrong while submitting the form.

Кіста лобової пазухи

Записатись на прийом

4.9

1000+ відгуків

Що таке кіста лобової пазухи

Кіста лобової пазухи — це доброякісне утворення, яке формується всередині лобової (фронтальної) пазухи внаслідок закупорки вивідної протоки слизової залози. Коли залоза продовжує виробляти секрет, але він не може виходити назовні, утворюється порожнина, заповнена слизом або рідиною. Така кіста поступово збільшується в розмірах і може викликати дискомфорт, біль та порушення носового дихання.

Кіста фронтальної пазухи зазвичай має повільний ріст, довго може протікати безсимптомно та виявляється випадково під час рентгену або КТ пазух. Однак при збільшенні чи інфікуванні вона може спричинити виражені симптоми й потребувати хірургічного втручання.

Причини виникнення

Кіста лобової пазухи формується через порушення дренажу та вентиляції пазухи, що призводить до накопичення секрету всередині слизової залози. Виникнення такого утворення пов’язане як із запальними процесами, так і з анатомічними та функціональними особливостями носової порожнини і пазух. Розуміння причин дозволяє своєчасно проводити профілактику та знижувати ризик рецидиву.

Хронічний фронтит (запалення лобової пазухи)

тривалий або рецидивуючий запальний процес;
набряк і потовщення слизової оболонки;
порушення нормального відтоку секрету.

Хронічний фронтит часто є основним фоном для формування кісти, оскільки запалення поступово блокує природні канали відтоку слизу.

Блокування вивідних проток слизових залоз

закупорка мікроскопічних проток залоз;
порушення роботи війчастого епітелію;
нагромадження секрету і розтягнення стінки залози.

Це базовий механізм виникнення кісти: секрет виробляється, але не може вийти назовні, формуючи замкнену порожнину.

Алергічні захворювання носа та пазух

хронічний набряк слизової;
підвищена секреція слизу;
періодичні загострення риніту.

Алергічні процеси провокують постійне подразнення та набряк, що сприяє блокуванню проток залоз у пазусі.

Анатомічні особливості та викривлення перегородки

вузькі носові ходи;
деформації носової перегородки;
гіпертрофія носових раковин.

Такі фактори порушують вентиляцію та дренаж лобових пазух, створюючи сприятливі умови для формування кіст.

Травми лобової кістки або пазухи

переломи області лоба;
пошкодження передньої стінки пазухи;
зміна структури слизової після ударів.

Після травм може виникнути рубцювання та механічне перекриття вивідних каналів залоз, що сприяє утворенню кісти.

Переваги отоларингології symbiotyka

ЛОР-експерти

Досвід лікування складних захворювань

Повний цикл допомоги

Від діагностики до повного одужання

Індивідуальні схеми лікування

Персональний підхід для кожного

Зручне
розташування

Медичні центри у Львові та Стрию

Записатись на консультацію

Симптоми кісти лобової пазухи

Кіста лобової пазухи часто має тривалий безсимптомний перебіг і може випадково виявлятися під час комп’ютерної томографії, зробленої з іншої причини. Проте зі збільшенням розміру або при приєднанні запалення з’являються характерні симптоми, пов’язані з тиском усередині пазухи та порушенням її вентиляції.

Біль або тиск у ділянці лоба

відчуття тяжкості чи напруження над бровами;
посилення дискомфорту при пальпації чола;
однобічний біль (частіше на стороні кісти).

Це один із найтиповіших симптомів, який виникає через накопичення секрету в пазусі та механічний тиск на її стінки.

Головні болі, що посилюються при нахилах голови

біль стає інтенсивнішим при нахилах вперед;
неприємні відчуття при фізичних навантаженнях;
можливе іррадіювання болю в очі або скроні.

Порушення дренажу пазухи спричиняє застій рідини та підвищений внутрішньопазушний тиск, що провокує головний біль.

Закладеність носа з боку ураження

утруднене носове дихання;
відчуття блокування носового ходу;
періодичні слизові виділення.

Закладеність носа з’являється через обструкцію дренажних шляхів пазухи або реактивний набряк слизової.

Набряк у ділянці надбрівної дуги (при великих кістах)

припухлість і чутливість над оком;
ознака прогресуючого процесу чи ускладнення.

Набряк м’яких тканин над лобовою пазухою — рідкісний, але тривожний симптом, який вимагає термінового огляду лікаря.

Порушення нюху

зниження чутливості до запахів;
частіше при тривалому запаленні або великій кісті.

Порушення нюху пов’язане з хронічним набряком слизової і змінами вентиляції носової порожнини.

Рецидивуючі синусити

часті загострення фронтиту або гаймориту;
тривалий нежить і відчуття закладеності;
головний біль, слабкість, субфебрилітет.

Кіста порушує нормальний дренаж, що сприяє хронічним запаленням навколоносових пазух.

Діагностика

Діагностика кісти лобової пазухи спрямована на точне визначення її розміру, локалізації, впливу на дренаж пазухи та відсутність/наявність ускладнень. Оскільки кіста може довго не давати симптомів, інструментальні методи обстеження — основа діагностичного процесу.

Консультація ЛОР-спеціаліста

збір скарг і анамнезу;
оцінка характеру головного болю, закладеності, рецидивів запалень;
огляд носової порожнини та носоглотки.

Лікар оцінює можливість обструкції пазухи, супутні ЛОР-захворювання та визначає показання до додаткових досліджень.

Ендоскопічний огляд носа

детальна оцінка носової порожнини ендоскопом;
виявлення набряку, поліпів, звуження носових ходів;
оцінка вивідного отвору лобової пазухи.

Ендоскопія дозволяє побачити структурні зміни та оцінити вентиляцію пазухи, що важливо для визначення тактики лікування.

КТ навколоносових пазух — ключовий метод

високоточна візуалізація лобової пазухи;
визначення розміру, локалізації та контурів кісти;
оцінка кісткових структур, природних соустій і прохідності пазух;
виявлення супутніх синуситів або анатомічних перешкод.

Комп’ютерна томографія — золотий стандарт діагностики кісти лобової пазухи. Саме КТ дозволяє точно оцінити необхідність втручання та його обсяг.

МРТ — при необхідності оцінити вміст та м’які тканини

диференціація кісти від інших утворень;
оцінка характеру вмісту (слиз, рідина, щільні компоненти);
корисно при підозрі на ускладнення або нетипову картину.

МРТ менш необхідна в класичних випадках, але може бути рекомендована, якщо потрібно точніше оцінити структуру утворення або прилеглі м’які тканини.

Лікування кісти лобової пазухи

Підхід до лікування залежить від розмірів кісти, її симптомів та впливу на вентиляцію пазухи. У деяких випадках утворення не потребує негайного втручання та може перебувати під контролем лікаря. Якщо кіста спричиняє біль, рецидиви запалення або порушує носове дихання — рекомендоване хірургічне лікування, найчастіше ендоскопічне.

Спостереження при безсимптомному перебігу

кіста невеликого розміру без скарг;
випадкова знахідка на КТ/МРТ;
регулярний контроль ЛОР-лікаря та КТ за показами.

За відсутності симптомів лікар може рекомендувати динамічне спостереження. Важливо контролювати стан пазух, щоб вчасно виявити збільшення кісти чи розвиток запалення.

Медикаментозна терапія при супутньому запаленні

протизапальні препарати;
промивання носа сольовими розчинами;
місцеві кортикостероїдні спреї за рекомендацією лікаря;
антибіотики — лише при підтвердженій бактеріальній інфекції.

Медикаментозна терапія не усуває кісту як анатомічне утворення, але допомагає зняти запалення, набряк і полегшити симптоми при загостренні фронтиту.

Ендоскопічне видалення кісти через носові ходи

мінімально інвазивний доступ через ніс;
збереження природної анатомії пазухи;
видалення кісти та відновлення вентиляції й дренажу пазухи;
короткий період відновлення.

Ендоскопічна техніка є золотим стандартом лікування симптомних кіст. Вона дозволяє уникнути зовнішніх розрізів, мінімізує травму тканин та забезпечує швидке повернення до звичного ритму життя.

Зовнішній доступ (при великих або складних кістах)

використовується у випадках великих кіст або нетипової анатомії;
доступ через невеликий розріз у ділянці брови або лоба;
показаний, коли ендоскопічний доступ технічно неможливий.

Зовнішній доступ застосовується рідко, але є необхідним у складних випадках, щоб забезпечити повне видалення кісти та уникнути ускладнень.

Порада лікаря

Подбайте про здорове дихання та комфортне життя

Захворювання вуха, горла чи носа можуть суттєво впливати на якість життя — від постійних закладеностей і болю до хронічних інфекцій. Своєчасне звернення до ЛОР-спеціаліста допомагає уникнути ускладнень і відновити повноцінне самопочуття.

Запишіться на консультацію вже сьогодні — зробіть перший крок до одужання та покращення якості життя.

Безкоштовна online консультація ЛОРа

Залишити звернення

Іван Салдан

Головний ЛОР клініки Симбіотика

Залишити звернення

Безкоштовну online консультація ортопеда

Відновлення та рекомендації

Після лікування кісти лобової пазухи важливо дотримуватись рекомендацій лікаря, щоб забезпечити правильне загоєння, запобігти запаленню та мінімізувати ризик повторного утворення кісти. Реабілітація зазвичай проходить комфортно, особливо після ендоскопічного втручання, але потребує системного догляду.

Післяопераційний догляд

уникнення фізичних навантажень протягом перших 7–10 днів;
відмова від сауни, гарячої ванни та інтенсивних тренувань;
сон з піднятою головою в перші дні для зменшення набряку;
дотримання призначених схем медикаментів (спреї, краплі, за потреби — антибіотики).

Правильний догляд допомагає зменшити набряк, прискорити відновлення слизової та попередити ускладнення.

Промивання носової порожнини та контроль слизової

регулярні промивання ізотонічними сольовими розчинами;
використання зволожувальних та протизапальних спреїв за призначенням лікаря;
ендоскопічний контроль стану слизової та дренажних шляхів через 1–2 тижні після процедури.

Промивання сприяє очищенню від слизу та мікрочастинок, підтримує нормальне дихання та вентиляцію пазух.

Орієнтовні строки відновлення

легке покращення — вже через 2–5 днів після ендоскопічної операції;
повне відновлення слизової — 2–4 тижні;
повернення до активного фізичного навантаження — через 3–4 тижні;
спостереження у ЛОР-лікаря — зазвичай протягом 1–3 місяців.

Більшість пацієнтів повертаються до звичного способу життя дуже швидко, особливо після малоінвазивних втручань.

Профілактика рецидивів

регулярне промивання носа під час сезонів вірусних інфекцій;
контроль алергічних реакцій та лікування алергічного риніту;
зволоження повітря в приміщенні;
уникнення переохолодження та шкідливих факторів (дим, пил, хімічні випари);
своєчасне лікування гострих та хронічних синуситів.

Комплексний підхід дозволяє підтримати вентиляцію пазух та значно знизити ризик повторного утворення кісти.

Можливі ускладнення

Без своєчасної діагностики та лікування кіста лобової пазухи може збільшуватися, спричиняти хронічний дискомфорт і навіть провокувати серйозні інфекційні процеси. Хоча більшість кіст мають доброякісний перебіг, важливо розуміти потенційні наслідки, особливо при виявленні великих утворень або появі виражених симптомів.

Гнійне запалення кісти

накопичення гною всередині утворення;
підвищення температури, загальна слабкість;
різкий біль у ділянці лоба;
можливий набряк м’яких тканин.

Гнійне запалення потребує негайного лікування, оскільки існує ризик поширення інфекції та формування абсцесу.

Поширення інфекції на прилеглі пазухи

розвиток гострого або хронічного фронтиту;
приєднання гаймориту або етмоїдиту;
посилення головного болю, закладеності, виділень з носа.

Кіста може порушувати дренаж усієї групи навколоносових пазух, створюючи умови для повторних запалень.

Ризик внутрішньочерепних ускладнень (рідко)

менінгіт;
внутрішньочерепні абсцеси;
тромбоз венозних синусів.

Такі ускладнення зустрічаються рідко, але є потенційно небезпечними для життя, тому важливі контроль та лікування при перших ознаках ускладнень.

Деформація кісткової стінки пазухи при зростанні кісти

витончення передньої або задньої стінки пазухи;
можливе випинання лобової ділянки;
тиск на навколишні структури.

Великі кісти можуть змінювати форму пазухи та прилеглих тканин, що потребує хірургічного втручання.

Профілактика

Профілактика кісти лобової пазухи спрямована на підтримання нормальної вентиляції пазух, зменшення запальних процесів у носовій порожнині та своєчасне лікування ЛОР-захворювань. Регулярний догляд за станом носа та пазух допомагає запобігти утворенню кіст або їх повторному виникненню після лікування.