.svg)
Перикардектомія при констриктивному перикардиті
.png)
Що таке перикардектомія?
Перикардектомія — це операція, під час якої хірург видаляє потовщений і зрощений перикард — оболонку, що оточує серце. Основне показання — констриктивний перикардит: стан, коли після запалення перикард рубцюється, стає щільним, іноді звапнюється і буквально стискає серце, наче панцир.
Такий «панцир» не дає шлуночкам нормально розслаблятися і наповнюватися кров’ю. Через це кров застоюється у венах, з’являються набряки, рідина в животі, задишка. Ліки можуть тимчасово полегшити симптоми, але усунути стискання серця можна лише хірургічно. Саме тому при хронічному констриктивному перикардиті перикардектомія є основним методом лікування.
Показання до операції
Перикардектомію рекомендують при підтвердженому хронічному констриктивному перикардиті з симптомами:
- набряки ніг, збільшення живота через рідину (асцит);
- задишка і швидка втомлюваність при звичайних навантаженнях;
- набряклі шийні вени, збільшення печінки;
- ознаки серцевої недостатності, які погано відповідають на сечогінні.
Причини констрикції різні: перенесений вірусний або ідіопатичний перикардит, туберкульоз, попередні операції на серці, опромінення грудної клітки, хвороби сполучної тканини. Іноді причину встановити не вдається.
Якщо запалення ще активне і перикард не встиг перетворитися на щільний рубець (так звана тимчасова констрикція), спершу проводять протизапальне лікування. Частина таких станів минає без операції.
Протипоказання і коли обирають інше лікування
Операцію не призначають, якщо симптоми спричинені іншою хворобою з подібною картиною — наприклад, рестриктивною кардіоміопатією. Відрізнити ці стани буває складно, тому діагноз підтверджують комплексом обстежень.
Ризик операції зростає при:
- тяжкій дисфункції шлуночків і виснаженні пацієнта;
- констрикції після променевої терапії;
- вираженій нирковій чи печінковій недостатності;
- дуже літньому віці з тяжкими супутніми хворобами.
У таких випадках рішення ухвалює консиліум кардіохірургів і кардіологів, зважуючи користь і ризик. Оптимальний час для операції — до того, як серце і внутрішні органи зазнали тривалого застою.
Діагностика і підготовка
Діагноз констриктивного перикардиту потребує кількох методів:
- ехокардіографія — характерні зміни руху перегородки і наповнення шлуночків;
- КТ грудної клітки — товщина перикарда, кальцинати;
- МРТ серця — потовщення і запалення перикарда, оцінка рухливості;
- катетеризація серця з вимірюванням тисків — у сумнівних випадках, для відмежування від рестриктивної кардіоміопатії;
- ЕКГ, аналізи крові, функція нирок і печінки, обстеження на туберкульоз за показаннями.
Важливо також оцінити стан печінки і нирок, бо тривалий застій крові їх виснажує.
Перед операцією коригують набряки, стан нирок і рівень електролітів. Поради щодо підготовки зібрано в статті про підготовку до операції на серці.
Як проходить операція
Перикардектомію виконують під загальною анестезією, найчастіше через розріз грудини. Цей доступ дає змогу видалити перикард з передньої поверхні обох шлуночків і з ділянок біля великих вен.
- Хірург відкриває грудну клітку і поступово відокремлює потовщений перикард від серцевого м’яза.
- Видаляють якомога більшу частину перикарда — від одного діафрагмального нерва до іншого, обов’язково звільняючи лівий шлуночок.
- Діафрагмальні нерви зберігають, бо вони відповідають за роботу діафрагми.
- Апарат штучного кровообігу готують заздалегідь: його підключають за потреби, наприклад при щільних зрощеннях чи кровотечі.
- Наприкінці встановлюють дренажі, які видаляють через кілька днів.
Ступінь видалення перикарда важливий: чим повніше звільнене серце, тим кращий і стійкіший результат.
Варіанти втручання
- Радикальна (тотальна) перикардектомія через грудину — стандарт лікування, дає найкращі віддалені результати.
- Часткова перикардектомія через бічний розріз грудної клітки — застосовують рідше, коли доступ через грудину небажаний.
- Перикардектомія з одночасними втручаннями — наприклад, пластикою тристулкового клапана при його вираженій недостатності.
Інший стан — накопичення рідини в перикарді без рубцювання. Тоді виконують не перикардектомію, а дренування перикарда. Окремі доброякісні утворення оболонки серця видаляють під час операції, описаної на сторінці видалення кісти перикарда.
Відновлення
Перші доби пацієнт проводить у відділенні інтенсивної терапії. Серце звільнене від стискання, але звикає до нових умов поступово, тому лікарі уважно контролюють тиск, діурез і ритм. Набряки й асцит зменшуються протягом тижнів, іноді місяців.
- Термін у стаціонарі — зазвичай 7–10 днів.
- Грудину бережуть 6–8 тижнів: без піднімання важкого і різких рухів руками.
- Сечогінні та інші ліки поступово зменшують за рішенням кардіолога.
- Щодня ходять, поступово збільшуючи дистанцію.
Зверніться до лікаря, якщо після виписки піднялася температура, рана почервоніла чи виділяє рідину, з’явилися задишка у спокої, біль у грудях, що посилюється на вдиху, або швидко наростають набряки.
Рекомендації на перші тижні вдома — у статті про відновлення після операції на серці.
Ризики й ускладнення
Перикардектомія — складна операція, бо рубцевий перикард щільно зрощений із серцем. Можливі:
- кровотеча під час відділення перикарда від міокарда;
- гостра слабкість серцевого м’яза в перші дні після звільнення серця;
- порушення ритму, зокрема фібриляція передсердь;
- порушення роботи нирок, накопичення рідини в плевральних порожнинах;
- інфекція рани, ризики анестезії.
Більшість цих ускладнень лікарі виявляють і лікують ще в стаціонарі завдяки постійному моніторингу.
Ризик вищий у пацієнтів із тривалим застоєм, ураженням печінки чи нирок і після опромінення. Тому важливо не відкладати операцію, коли діагноз уже підтверджено.
Результати і життя після операції
У більшості пацієнтів після радикальної перикардектомії зменшуються набряки, зникає асцит і покращується переносимість навантажень. Повний ефект іноді розвивається поступово, протягом кількох місяців.
Після операції рекомендують:
- контроль ЕхоКГ через 1–3 місяці, далі — за графіком кардіолога;
- лікування основної причини перикардиту, якщо вона відома;
- обмеження солі та контроль ваги в перші місяці;
- звернення до лікаря, якщо знову з’являються набряки чи задишка.
Повернення до роботи та звичних справ зазвичай можливе через 1–3 місяці, залежно від характеру праці та темпу відновлення. Фізичні навантаження розширюють поступово, орієнтуючись на самопочуття і рекомендації кардіолога. Вакцинація від грипу та своєчасне лікування інфекцій допомагають уникнути нових епізодів запалення.
Перикардектомія в Симбіотиці
Операції на перикарді виконує команда кардіохірургії Симбіотики. На консультації кардіохірург перегляне результати КТ, МРТ і ЕхоКГ, оцінить, чи потрібна операція, і пояснить її обсяг. Вартість втручань — на сторінці цін на кардіохірургію.
Матеріал перевірив кардіохірург Рудик Тарас Богданович.
Часті запитання
Чи можна вилікувати констриктивний перикардит таблетками? При активному запаленні — іноді так. Хронічний рубцевий перикард ліки не усувають, потрібна операція.
Чи можна жити без перикарда? Так. Після видалення перикарда серце працює нормально, а функції оболонки беруть на себе навколишні тканини.
Як швидко минуть набряки? Зазвичай протягом кількох тижнів, але в частини пацієнтів відновлення триває кілька місяців.
Чи може констрикція повернутися? Після радикальної операції рецидив трапляється рідко; після часткової — частіше.
.png)
.png)
.webp)
Задайте питання в онлайн чаті