Тунельний синдром зап’ястя це ураження серединного нерва через його стиснення в карпальному каналі. Стан супроводжується болем, поколюванням та онімінням у пальцях руки, найчастіше: великому, вказівному, середньому та половині безіменного. Симптоми виникають або посилюються при тривалій роботі за комп’ютером, монотонних рухах руками чи нічному відпочинку.
Серединний нерв забезпечує:
Мізинець не страждає, бо його іннервує ліктьовий нерв.
Сучасний спосіб життя (комп’ютерна робота, користування смартфонами, ручна праця) збільшує ризик розвитку синдрому карпального каналу (СКК). Без своєчасного лікування стан може призвести до стійкої втрати чутливості, слабкості м’язів та зниження функції кисті.

Синдром карпального каналу (СКК) розвивається поступово. На перших етапах це лише незначний дискомфорт, але з часом симптоми можуть заважати повсякденному життю: від звичайного письма до тримання предметів.
Найпоширеніші скарги:
Мізинець не уражається, оскільки його іннервує інший нерв.
З розвитком синдрому:
Біль та оніміння посилюються вночі:
Причини:
Нічний ортез, який фіксує зап’ястя прямо, може значно зменшити симптоми.




Тунельний синдром зап’ястя виникає внаслідок стиснення серединного нерва в карпальному каналі. Це може бути спричинено звуженням каналу або збільшенням об’єму тканин усередині нього. Часто причини є комбінованими: поєднують анатомічну схильність, захворювання та зовнішні навантаження.
Найчастіша причина, регулярні монотонні рухи кистю:
Також сприяє синдрому утримання зап’ястя в зігнутому положенні.
До внутрішніх факторів, що збільшують тиск у каналі, належать:
У більшості випадків тунельний синдром розвивається під впливом кількох факторів. Наприклад, у людини з анатомічно вузьким каналом, яка працює за комп’ютером і має діабет, ризик СКК значно зростає. Саме тому важливо враховувати як зовнішні навантаження, так і загальний стан здоров’я.
Іноді серединний нерв здавлюють об’ємні утворення в ділянці зап’ястя, наприклад гігрома (ганглій).
Для встановлення діагнозу синдрому карпального каналу (СКК) лікар оцінює симптоми, проводить клінічний огляд і, за потреби, призначає інструментальні дослідження. Це допомагає підтвердити діагноз, визначити ступінь ураження нерва та обрати правильну тактику лікування.
Під час прийому лікар:
Спеціальні провокаційні тести:
Ці тести вказують на ймовірне ураження, але потребують підтвердження об'єктивними методами.
Електронейроміографія (ЕНМГ)
“Золотий стандарт” діагностики СКК. Дослідження показує:
Використовується стимуляційна ЕНМГ, іноді голчаста для уточнення.
Ультразвукове дослідження (УЗД)
УЗД показує:
Метод безпечний, доступний і ефективний для візуалізації структур зап’ястя.
Клінічні тести дозволяють запідозрити СКК, але для підтвердження діагнозу та визначення тактики лікування потрібне ЕНМГ. УЗД доповнює картину, допомагаючи виявити можливі анатомічні перешкоди.
Біль у зап’ясті з боку великого пальця, що посилюється під час захоплення предметів, частіше пов’язаний не з тунельним синдромом, а з тендовагінітом де Кервена.
Лікування має зменшити тиск на серединний нерв у карпальному каналі та усунути симптоми. Метод залежить від тяжкості проявів і результатів ЕНМГ. Ранній початок терапії підвищує шанси на повне відновлення.
Ефективне на початкових та середніх стадіях.
Ортезування
Фіксуюча шина або ортез на зап’ястя (особливо на ніч) утримує його в прямому положенні, знижуючи тиск на нерв. Найефективніший метод на ранніх етапах.
Зміна активності
Уникнення рухів, що провокують симптоми: повторювані згинання, вібрації, сильне стискання.
Медикаменти
Вправи для кисті
Додаткові методи
Застосовується при:
Мета операції
Розсічення поперечної зв’язки карпального каналу: для зменшення тиску на серединний нерв.
Види операцій:
Особливості:
Ефективність:
При запущеному синдромі операція зупиняє подальше здавлення нерва, але чутливість і сила можуть відновитися не повністю.
Операція при тунельному синдромі зазвичай проходить амбулаторно та триває до 30 хв. Однак реабілітація: ключ до повного відновлення чутливості, сили та рухливості кисті. Полегшення симптомів (особливо нічного болю та оніміння) часто настає одразу, але повне відновлення може тривати від кількох тижнів до кількох місяців.
Догляд за раною
Тримайте рану чистою та сухою до зняття швів або повного загоєння.
Зменшення болю та набряку
Легка іммобілізація
Може бути рекомендований знімний ортез або пов’язка для стабілізації зап’ястя на короткий період.
Ранні вправи
Рухи починаються вже в перші дні:
Вправи мають бути без болю, але регулярними.
Фізіотерапія
У разі потреби призначається курс процедур для:
Повернення до активності
Терміново зверніться до фахівця, якщо з’явилися:
Успіх операції багато в чому залежить від вашої активності та дотримання рекомендацій. Не поспішайте з навантаженнями: дайте руці час на відновлення.
Хоча повністю уникнути синдрому карпального каналу неможливо, особливо при наявності медичних чинників або спадковості, регулярна профілактика значно знижує ризик розвитку або рецидиву.
Однією з частих причин є тунельний синдром зап’ястя: під час сну кисть часто зігнута, тиск у карпальному каналі зростає й нерв здавлюється. Допомагають нічні шини, що утримують зап’ясток рівно.
На ранніх стадіях часто допомагають нічні шини, зміна робочих звичок, фізіотерапія та ін’єкції. Операцію розглядають при постійному онімінні, слабкості чи схудненні м’язів кисті.
Легкі рухи пальцями зазвичай можна починати вже в перші дні, а повне відновлення сили кисті триває кілька тижнів або місяців залежно від тяжкості здавлення.
.png)
.png)

.webp)