.svg)
Тромбофлебіт
Що таке тромбофлебіт?
Тромбофлебіт — це запалення венозної стінки з утворенням тромбу (згустку крові) у її просвіті. Якщо запалення відбувається без тромбоутворення, йдеться про флебіт. Обидва стани мають схожий перебіг і спільний код у Міжнародній класифікації хвороб (МКХ-10).
За глибиною ураження буває:
- Поверхневий тромбофлебіт — вражає вени під шкірою, має легший перебіг, але може бути болючим.
- Глибокий тромбофлебіт (тромбоз глибоких вен) — зачіпає вени в м’язах, несе вищий ризик ускладнень, включно з тромбоемболією легеневої артерії.
За перебігом:
- Гострий — розвивається раптово, проявляється болем, почервонінням, набряком.
- Хронічний — тривалий процес із періодами загострення і ремісії.
- Мігруючий — тромби виникають у різних ділянках вен.
- Висхідний — тромб поширюється вгору по судині.
Тромбофлебіт найчастіше уражає вени нижніх кінцівок через підвищене навантаження, але може виникати і на руках, у грудній клітці чи шиї.
Причини та фактори ризику тромбофлебіту
Основні механізми розвитку
Тромбофлебіт виникає внаслідок трьох ключових факторів:
- Пошкодження стінки вени
- Уповільнення кровотоку
- Підвищене згортання крові
Ці умови створюють сприятливе середовище для утворення тромбів і запалення судин.
Найпоширеніші причини
- Варикозне розширення вен — головна причина поверхневого тромбофлебіту. У розширених венах виникає застій крові, що підвищує ризик тромбоутворення.
- Травми вен — зокрема, під час встановлення катетерів, внутрішньовенних ін’єкцій, після переломів чи тривалої іммобілізації.
- Інфекції — як локальні (біля вени), так і системні, що викликають запалення судинної стінки.
- Порушення згортання крові — вроджені або набуті стани, що підвищують ризик тромбозу.
- Гормональні зміни — вагітність, прийом оральних контрацептивів, гормональна терапія.
- Малорухливий спосіб життя — тривале сидіння або стояння, особливо під час подорожей, сповільнює кровотік і сприяє утворенню тромбів.
- Серцево-судинні захворювання — порушення кровообігу, що ускладнюють венозний відтік.
- Ожиріння, паління, зловживання алкоголем — чинники, які послаблюють судинну стінку та погіршують кровотік.
- Генетичні чинники — наприклад, мутація фактору V Лейдена або дефіцит природних антикоагулянтів (антитромбіну III, протеїнів С і S).
- Онкологічні та ревматологічні захворювання — підвищують схильність до утворення тромбів.
Хто належить до групи ризику?
- Жінки старші 30 років (через гормональні зміни, вагітність, пологи)
- Люди з варикозом
- Пацієнти після операцій або тривалого знерухомлення
- Особи з генетичною схильністю до тромбозу
- Працівники сидячих професій, офісні працівники, водії
- Вагітні жінки
- Люди з ожирінням або ті, хто палить
Варикозне розширення вен значно підвищує ризик тромбофлебіту. Регулярні візити до флеболога, контроль стану вен і своєчасне лікування допомагають знизити ризики ускладнень.
Як розпізнати тромбофлебіт: симптоми та ознаки
Перші симптоми
Тромбофлебіт зазвичай починається з болю в нозі — ниючого, тягнучого або розпираючого, особливо в литках. Біль посилюється при пальпації або ходьбі. Серед інших характерних симптомів:
- Набряк гомілок та щиколоток, що посилюється ввечері або після тривалого стояння.
- Почервоніння шкіри над веною, відчуття тепла, іноді — синюшні плями.
- Ущільнення вздовж вени, яке пальпується як болючий тяж.
- Підвищення температури тіла (до 38°C), озноб, загальна слабкість — у разі гострого запалення.
- Посилення венозного малюнка на ураженій кінцівці.
- Біль при дотику до шкіри над веною — особливо при поверхневому тромбофлебіті.
Важливо: глибокий тромбофлебіт може розвиватися без явної температури чи болю — його симптоми можуть бути стерті або відсутні зовсім.
Відмінності між поверхневим і глибоким тромбофлебітом
Локалізація ураження:
- Поверхневий: вени під шкірою.
- Глибокий: вени глибоко в м’язах.
Біль:
- Поверхневий: чітко локалізований, гострий.
- Глибокий: може бути сильним або взагалі відсутнім.
Набряк:
- Поверхневий: навколо запаленої ділянки.
- Глибокий: поширений, охоплює всю кінцівку.
Зміни шкіри:
- Поверхневий: почервоніння, локальне тепло.
- Глибокий: може бути почервоніння або посиніння.
Пальпація вени:
- Поверхневий: відчутне ущільнення по ходу судини.
- Глибокий: ущільнення зазвичай не пальпується.
Ризик тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА):
- Поверхневий: низький.
- Глибокий: високий і потенційно смертельний.
Глибокий тромбофлебіт є небезпечним ускладненням, яке може призвести до тромбоемболії легеневої артерії. При будь-яких симптомах — негайно зверніться до лікаря.
Діагностика тромбофлебіту: основні методи
Клінічний огляд і анамнез
Діагностика починається з огляду пацієнта та збору анамнезу. Лікар звертає увагу на типові симптоми:
- біль у нозі
- почервоніння шкіри
- набряк
- ущільнення по ходу вени
Анамнез дозволяє встановити, коли і як з’явилися скарги, чи були подібні випадки в минулому, які є супутні захворювання.
УЗД вен з доплерографією — «золотий стандарт» діагностики
Ультразвукове дуплексне сканування (з доплером) — ключовий метод для підтвердження діагнозу. Дає змогу:
- побачити тромби у поверхневих і глибоких венах
- оцінити швидкість і напрямок кровотоку
- виявити звуження просвіту судини або закупорку
Це безпечне, неінвазивне дослідження, яке проводиться швидко і безболісно.
Лабораторна діагностика
Для оцінки стану пацієнта можуть бути призначені:
- Загальний аналіз крові (ЗАК) — визначає рівень запалення
- Коагулограма — оцінює систему згортання
- Д-димер — підвищений рівень свідчить про можливе тромбоутворення (але не є специфічним)
У разі катетер-асоційованого флебіту можливе дослідження кінчика катетера на наявність інфекції.
Додаткові методи
У складних або неочевидних випадках можуть знадобитися:
- КТ або МРТ вен — для оцінки глибоких структур
- Ангіографія — рентген із контрастом
- Онкомаркери — при мігруючому тромбофлебіті, щоб виключити приховану онкопатологію
Найточнішим методом діагностики тромбофлебіту є УЗД вен з доплерографією. Воно дозволяє швидко виявити тромби, оцінити кровотік та визначити ступінь ризику. За наявності симптомів — варто негайно звернутись до фахівця.
Сучасні методи лікування тромбофлебіту
Консервативне лікування
Мета — зупинити розвиток тромбів, зменшити запалення та полегшити симптоми. До лікування входять:
Медикаменти
- Антикоагулянти (гепарин, варфарин, ривароксабан, апіксабан) — знижують ризик утворення нових тромбів.
- НПЗП (ібупрофен, диклофенак) — зменшують біль і запалення.
- Антибіотики — при підтвердженій інфекційній природі тромбофлебіту.
- Місцеві засоби — мазі та гелі з гепарином та протизапальними компонентами.
Компресійна терапія
Медичний компресійний трикотаж покращує венозний відтік, зменшує набряк і знижує ризик повторного тромбозу.
Режим і локальна терапія
- Підвищене положення ураженої кінцівки у гострій фазі.
- Холодні компреси — при сильному запаленні.
- Тепло — у разі поверхневого тромбофлебіту (за призначенням лікаря).
Хірургічне лікування
Показане при ризику ускладнень, прогресуванні чи рецидивах.
Основні методи:
- Тромбектомія — видалення тромбу з вени (відкрите або ендоваскулярне).
- Флебектомія — видалення ураженої варикозної вени.
- Склеротерапія — «склеювання» вени спеціальним препаратом.
- Стентування — встановлення стента у разі значного звуження вени.
- Кава-фільтр — встановлюється у нижню порожнисту вену, щоб запобігти тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА).
Народні методи не лікують тромбофлебіт. Вони не впливають на механізми захворювання та можуть призвести до втрати часу. Самолікування — небезпечне. При підозрі на тромбофлебіт обов’язково зверніться до лікаря.
Можливі ускладнення тромбофлебіту та як їх уникнути
Найнебезпечніше ускладнення — ТЕЛА
Одним із найсерйозніших ускладнень тромбофлебіту є поширення тромбу на глибокі вени, що значно підвищує ризик розвитку тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА). Це гострий стан, коли тромб відривається від стінки вени, потрапляє до кровотоку й закупорює легеневу артерію. Це може спричинити раптову зупинку серця або дихання.
Ознаки ТЕЛА:
- раптовий кашель, іноді з кров’ю
- гострий біль у грудях, стискання
- задишка, біль при диханні
- прискорене серцебиття
- різке погіршення самопочуття
При появі цих симптомів потрібна негайна медична допомога.
Інші можливі ускладнення
- Хронічна венозна недостатність — постійний набряк, біль, пігментація шкіри, екзема, трофічні виразки.
- Венозна гангрена — рідкісне, але тяжке ускладнення при порушенні кровообігу в кінцівці.
Як знизити ризик ускладнень?
- Своєчасно зверніться до лікаря при перших симптомах.
- Пройдіть УЗД вен з доплером для підтвердження діагнозу.
- Дотримуйтеся призначеної антикоагулянтної терапії.
- Носіть компресійний трикотаж для покращення венозного відтоку.
- Уникайте самолікування — це небезпечно.
Глибокий тромбофлебіт — це не просто запалення вени, а потенційна загроза життю. Рання діагностика та правильне лікування — найкраща профілактика небезпечних ускладнень.
Профілактика тромбофлебіту: як зберегти здоров’я вен
Здоровий спосіб життя
- Контроль ваги. Надмірна маса тіла створює тиск на вени та сприяє застою крові.
- Фізична активність. Щоденні прогулянки, вправи для ніг, рух під час сидячої роботи — все це стимулює кровообіг.
- Рух під час подорожей. Уникайте тривалого сидіння без перерв. Робіть розминки кожні 1–2 години.
- Водний режим. Пийте достатньо води для підтримання оптимальної в’язкості крові.
- Збалансоване харчування. Обмежте жирну, смажену їжу. У раціоні мають бути продукти з антикоагулянтною дією — часник, імбир, ягоди.
- Відмова від куріння. Паління погіршує стан судин і підвищує згортання крові.
Компресійна терапія
- Медичний трикотаж (панчохи, гольфи) покращує венозний відтік і знижує ризик тромбозу.
- Рекомендується при варикозі, вагітності та в післяопераційний період після втручань на венах.
Медикаментозна профілактика (за призначенням лікаря)
- Показана: після операцій, при поєднанні кількох факторів ризику, у вагітних з ускладненою історією.
- Застосовуються: антикоагулянти, венотоніки — тільки за призначенням лікаря. Самолікування — небезпечне через ризик кровотеч.
.png)
.png)
.webp)
сервісу
