
Єдиної цифри, скільки живуть після шунтування серця, не існує. Проте є великі дослідження, і їхній головний висновок обнадійливий: у людей, які успішно перенесли операцію, виживаність у перші 8-10 років близька до показників їхніх однолітків без операції. Далі багато залежить від віку, стану серця і того, як людина дбає про себе після операції.
Коронарне шунтування створює для крові обхідний шлях повз звужену ділянку артерії, що живить серце. Його рекомендують, коли звуження значні й стосуються кількох судин або стовбура лівої коронарної артерії, особливо якщо насосна функція серця вже знижена.
У таких ситуаціях операція вирішує два завдання. Перше: прибирає стенокардію, тобто біль і стискання в грудях під час навантаження. Друге: захищає серцевий м’яз від інфаркту, який міг би статися через закриту артерію. Саме друге завдання і впливає на тривалість життя.
Найбільше дослідження на цю тему провели в Данії. Науковці простежили долю близько 51 тисячі пацієнтів, яким зробили коронарне шунтування з 1980 по 2009 рік, і порівняли їх із пів мільйоном людей того самого віку і статі без операції. Результати опублікував журнал Circulation: Cardiovascular Quality and Outcomes у 2017 році.
Дослідники припускають дві причини погіршення після десятого року: атеросклероз продовжує розвиватися, а частина шунтів із часом перестає працювати.
Інше данське дослідження, що охопило операції 1998-2014 років, уточнює картину. У перший рік після шунтування більшість смертей пов’язана із серцем і судинами. З часом на перший план виходять інші причини, не серцеві. А ризик смерті після операції протягом цих років знижувався, хоча оперували дедалі старших пацієнтів із більшою кількістю супутніх хвороб.
Так, і це не рідкість, особливо якщо операцію зробили у відносно молодому віці. В одному з американських досліджень із 20-річним спостереженням через два десятиліття після операції жили 55% пацієнтів, прооперованих до 50 років, 38% прооперованих у 50-59 років, 22% у 60-69 років і 11% тих, кому на момент операції було понад 70.
Ці цифри треба читати правильно. По-перше, вони описують операції, зроблені кілька десятиліть тому: відтоді змінилися і хірургічна техніка, і ліки. По-друге, людина, прооперована в 70 років, через 20 років має 90, тож значну частину цієї статистики пояснює сам вік, а не серце.
Вік сам по собі не є протипоказанням. Важить не дата народження, а загальний стан людини, робота серця, нирок, легень. У нашій практиці є пацієнти, яким шунтування виконали у 77 років і у 84 роки, обом мініінвазивно.
У старшому віці мета операції часто інша: не стільки додати років, скільки повернути можливість ходити, обслуговувати себе й жити без нападів болю. Докладніше про це: поважний вік не є перешкодою для операції на серці.
Шунти роблять із власних судин пацієнта: внутрішніх грудних артерій або вен ноги. Артерії довше залишаються прохідними і краще витримують тиск, ніж вени. Тому хірурги дедалі частіше використовують кілька артеріальних шунтів. В аналізі понад мільйона операцій, опублікованому 2024 року в The Annals of Thoracic Surgery, шунтування кількома артеріями було пов’язане з кращою 10-річною виживаністю, ніж шунтування однією артерією та венами.
Поширена думка, що «шунти служать 10 років, а потім усе спочатку», неточна. Частина шунтів справді з часом закривається, але багато з них працює значно довше, а артеріальні найдовше. До того ж одночасно всі шунти зазвичай не відмовляють.
Якщо шунт із роками закривається, це не вирок. Залежно від ситуації лікарі пропонують стентування або повторну операцію. Приклад із нашої практики: повторне коронарне шунтування через 19 років після першої операції. Більше про такі втручання: повторна операція на серці.
До операції багато пацієнтів не можуть виконати навіть незначне фізичне навантаження без стискання чи болю за грудиною. Після відновлення більшість повертається до активності, звичної для свого віку: ходить, працює, подорожує, займається онуками й городом.
Перші місяці мають свої правила. Після мініінвазивної операції пацієнта зазвичай виписують через 3-5 днів, після класичної через 5-7 днів. Після класичного доступу грудина зростається близько двох місяців: у цей час не піднімають понад 2,5 кг у кожній руці, не сідають за кермо і сплять на спині. До легкої офісної роботи більшість пацієнтів повертається через 4-6 тижнів.
Шунтування відновлює кровотік, але не лікує атеросклероз. Хвороба триває, і саме від її контролю залежить, що буде через 10 і 20 років:
Данське дослідження дає ще одну практичну підказку: через 8-10 років після операції варто пройти ретельніше обстеження, навіть якщо самопочуття добре.
Стільки, скільки артерій потребує обходу: один або кілька. Кількість шунтів сама по собі не означає, що стан важчий. Важливіше, щоб кровотік відновили в усіх уражених артеріях.
Так. Повторна операція складніша за першу, але можлива. Іноді замість неї достатньо стентування.
Залежить від того, які судини уражені. При ураженні однієї чи двох артерій частіше обирають стентування, при багатосудинному ураженні шунтування. Докладно ми порівняли методи в статті шунтування чи стентування.
Якщо повернувся стискаючий біль за грудиною під час навантаження, з’явилася задишка чи знизилася витривалість, запишіться до кардіолога. Якщо біль у грудях не минає в спокої, є холодний піт або сильна задишка, телефонуйте 103.
Ми виконуємо всі види коронарного шунтування: класичне і мініінвазивне, зі штучним кровообігом і на працюючому серці, з використанням артеріальних шунтів.
Про показання, хід операції та ціни читайте на сторінці аортокоронарне шунтування, про перші тижні вдома в статті післяопераційне відновлення після операції на серці.
Операції виконуємо у Львові та Стрию. Записатися на консультацію кардіохірурга: 098 527 38 53 (Львів), 067 888 30 00 (Стрий).
Стаття має інформаційний характер. Прогноз для конкретної людини може оцінити лише лікар після обстеження.
.png)
.png)

.webp)