Повторне коронарне шунтування через 19 років: складний випадок повторної реваскуляризації міокарда

‍Анамнез

Пацієнт: пан Василь.

19 років тому, у віці 47 років, пацієнт звернувся зі скаргами на виражений біль та стискання за грудиною, задишку і значне обмеження фізичної активності.

Під час обстеження було встановлено критичне ураження коронарного русла. За словами родини, на момент госпіталізації скоротлива здатність серця була критично знижена. Також були виявлені ознаки перенесеного інфаркту міокарда, про який пацієнт раніше не знав.

З огляду на тяжкий стан та високий ризик раптової серцево-судинної події було прийнято рішення про проведення аортокоронарного шунтування.

Первинна операція була виконана командою кардіохірургів, серед яких - Олександр Богданович Лемішко та Тарас Богданович Рудик.

На той момент пацієнту було сформовано чотири коронарні шунти для максимально повної реваскуляризації міокарда.

Результат первинного лікування

Після операції пацієнт повернувся до повноцінного життя. Протягом наступних років він активно подорожував, двічі відвідав Канаду, країни Європи та продовжував вести активний спосіб життя. Фактично, первинне коронарне шунтування забезпечило пацієнту майже два десятиліття якісного та повноцінного життя.

Повторне звернення

Згодом під час контрольного обстеження було виявлено прогресування атеросклеротичного процесу.

Частина раніше сформованих шунтів перестала функціонувати належним чином. На одному з етапів вдалося провести ендоваскулярне лікування та встановити стент.

Однак через певний час симптоматика знову почала прогресувати.

Минулого року пацієнт відзначив повернення типових симптомів:

• стискання та біль у грудній клітці;
• задишку;
• погіршення переносимості фізичних навантажень.

Проведена коронарошунтографія дозволила оцінити стан нативних коронарних артерій та раніше сформованих шунтів.

Коронарошунтографія є золотим стандартом оцінки кровопостачання серцевого м’яза після операції коронарного шунтування.

Обстеження показало значне прогресування атеросклеротичного процесу. Стент зазнав рестенозу, а спроби відновити прохідність хронічно оклюзованої артерії ендоваскулярним методом не дали результату.

Таким чином, можливості повторного стентування чи балонної ангіопластики були вичерпані.

Єдиним ефективним методом відновлення кровопостачання міокарда стало повторне аортокоронарне шунтування.

Особливість та складність повторної операції

Повторна кардіохірургічна операція завжди належить до категорії високої складності.

Основні труднощі пов’язані з тим, що після первинного хірургічного втручання змінюється анатомія грудної клітки та серця.

Формуються:

• післяопераційні рубці та спайки;
• змінені анатомічні взаємовідношення структур;
• підвищений ризик пошкодження серця та магістральних судин під час повторного доступу.

Крім того, повторна реваскуляризація часто потребує індивідуального підходу до підключення штучного кровообігу, використання периферичних судин та застосування сучасних технологій кардіохірургії.

Саме тому успішне проведення повторного коронарного шунтування потребує не лише високої кваліфікації хірурга, а й злагодженої роботи великої мультидисциплінарної команди.

Операція

Пацієнту було виконано повторне коронарне шунтування.

Особливістю цього випадку стало те, що команді вдалося досягти повної повторної реваскуляризації міокарда. Було відновлено кровопостачання тих самих коронарних артерій, які потребували реваскуляризації майже 20 років тому.

З медичної точки зору, навіть відновлення кровотоку хоча б в одній критично ураженій коронарній артерії вже могло суттєво покращити прогноз пацієнта. Проте в цьому випадку вдалося виконати значно більший обсяг реваскуляризації та максимально відновити кровопостачання серцевого м’яза.

Командний підхід

Успіх складної повторної кардіохірургічної операції - це результат роботи не однієї людини.

До лікування пацієнта залучена велика команда:

• кардіохірурги;
• анестезіологи;
• перфузіологи;
• кардіологи;
• лікарі функціональної та лабораторної діагностики;
• фахівці післяопераційної реабілітації;
• середній та молодший медичний персонал.

У кардіохірургії не існує дрібниць.

Від точності передопераційної діагностики та лабораторних показників до анестезіологічного супроводу, роботи операційної команди, післяопераційного догляду, харчування, реабілітації та психологічного комфорту - кожен етап впливає на кінцевий результат.

Результат

Операція пройшла успішно.

Пацієнт пройшов післяопераційний період та готується до виписки додому.

Через 19 років після першої операції команда лікарів знову змогла відновити кровопостачання серця та дати пацієнту можливість повернутися до активного життя.

Особливу символічність цьому випадку додає те, що пацієнт довірив повторну операцію лікарю, який брав участь у його першому хірургічному лікуванні майже два десятиліття тому - Тарасу Богдановичу Рудику.

«Я вже не знав, що робити. Але коли почув, що є варіант і є шанс - погодився. Будемо жити».

І це, мабуть, найкращий підсумок цього клінічного випадку.

19 років після першого шунтування. Повторна складна операція. Повна реваскуляризація. І знову - шанс жити, подорожувати, бачити світ та насолоджуватися кожним днем.